Справа № 2-54/11
Іменем України
16 лютого 2011 року м. Кузнецовськ
Кузнецовський міський суд Рівненської області-
під головуванням судді Ковтуновича М.І.
при секретарі Панчук Г.І.
з участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кузнецовського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»про стягнення страхового відшкодування, пені та відшкодування шкоди,
В суд звернувся ОСОБА_1 із позовом до ВАТ НАСК "Оранта" про визнання дій відповідача щодо несплати страхового відшкодування по договору добровільного страхування транспортного засобу від 21.04.2008р. №7 такими, що порушують права споживача ОСОБА_1, стягнення з відповідача в користь вигодонабувача відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» страхового відшкодування в сумі 56361, 02 грн., майнової шкоди в розмірі 31248, 48 грн. та пені в розмірі 6950, 55 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача в його користь відшкодування моральної шкоди в розмірі 16000грн.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що 21 квітня 2008р. між позивачем та ВАТ НАСК "Оранта" було укладено договір №7 добровільного страхування транспортного засобу - автомобіля марки БМВ-528 держномер НОМЕР_1 (далі - договір страхування). Вигодонабувачем за договором страхування є ВАТ КБ "Надра", з яким позивач уклав кредитний договір від 11.04.2008р., а автомобіль БМВ-528 держномер НОМЕР_1 був наданий у заставу для забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору.
20.04.2009р. стався страховий випадок, оскільки о 23 год. 40 хв. в с.Собіщиці Володимирецького району Рівненської області позивач не впорався з керуванням, здійснив наїзд на перешкоду і застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження. Позивач повідомив про випадок страхову компанію, написав відповідну заяву про страхову виплату, замовив автотоварознавче дослідження пошкодженого автомобіля з метою визначення розміру майнової шкоди та додав документи, передбачені договором страхування. Розмір збитку, завданого ОСОБА_1 пошкодженням автомобіля БМВ-528 держномер НОМЕР_1 становить 61123, 63грн., а розмір страхового відшкодування, з урахуванням франшизи та мінусом 4151, 37 грн.(як страхової суми, що виплачена за попереднім страховим випадком 30.09.2008р. відповідно до п.2.13.8 договору стархування) становить 56361, 02 грн. Однак відповідач, в порушення п.2.11.4 договору страхування, не провів виплати страхового відшкодування чи не видав рішення про відмову у виплаті. Позивач вважає, що такими діями відповідач порушує його права як споживача послуг страхування.
Через прострочення відповідачем виплати страхового відшкодування, позивач на підставі п.2.9.4.3 договору страхування просить присудити пеню за період з 10.06.2009р. по 30.08.2010р. в сумі 6950, 55 грн.
Крім того, посилаючись, що застрахований автомобіль був предметом застави по договору кредиту, то відповідач був зобов'язаний перерахувати страхову виплату вигодонабувачу в рахунок погашення заборгованості позивача по тілу кредиту. Однак у зв'язку із тим, що відповідач прострочив виплату страхового відшкодування, то весь цей час ОСОБА_1 сплачував платежі по кредиту. Оскільки нарахування відсотків, пені та штрафів у банку відбувається помісячно, то розмір такого відшкодування становить 27660, 48 грн.
На думку позивача, підлягають також відшкодуванню відповідачем витрати в розмірі 3388грн., яких позивач зазнав на оплату перебування пошкодженого автомобіля на оплачуваній стоянці та 200гривень оплачених послуг банку по видачі довідки про нарахування відсотків, пені та штрафів по кредитному договору.
ОСОБА_1 просить про присудження відшкодування моральної шкоди, якої він зазнав внаслідок того, що був пошкоджений транспортний засіб, а відповідач не провів страхової виплати і транспортний засіб зберігається як доказ. Сім'я позивача позбавлена можливості користуватися автомобілем, позивач витрачав свій час на зустрічі з експертами, юристами, зазнав переживань, а банк постійно висував вимогу погасити кредит.
В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю. З його пояснень вбачається, що після настання страхового випадку він 21.04.2009р. подав у відділення ВАТ НАСК "Оранта" всі необхідні документи, що вказані в додатку до заяви, окрім довідки ДАІ, яку було подано на наступний день -22.04.2009р. Всі необхідні документи були передані до відповідача для проведення страхового відшкодування. ОСОБА_1 замовив проведення автотоварознавчого дослідження. Спеціаліст ОСОБА_4 проводив огляд автомобіля із участю представника відповідача -ОСОБА_3 ВАТ НАСК "Оранта" погодилися із розміром шкоди, визначеної ОСОБА_4 Однак страхової виплати не проводили, і на звернення позивача просили зачекати з виплатою. Вигодонабувач ВАТ КБ "Надра" не виявили бажання ініціювати стягнення з відповідача страхового відшкодування. Потім позивач уповноважив представника на вирішення питань, пов'язаних з договором страхування і через деякий час відповідач перерахував страхову виплату в сумі 39186, 74 грн. Позивач не погоджується із звітом № 0867 дослідження спеціаліста Кулібаби В.М., де визначено вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля в сумі 40028, 07 грн., покликаючись, що розмір шкоди є заниженим і вказаний спеціаліст не проводив дослідження пошкоджень автомобіля.
З пояснень представника позивача ОСОБА_2 слідує, що позивачем у квітні 2009р. були подані всі документи, необхідні для проведення страхового відшкодування. Оцінка розміру завданої шкоди була проведена за згодою відповідача і висновок спеціаліста автотоварознавця був переданий представнику ВАТ НАСК "Оранта" ОСОБА_3 У 2010р. представник неодноразово звертався до відповідача з питань проведення страхової виплати. Але додаткових документів у 2010р., зокрема довідки ДАІ, ні він, ні позивач до страховика не подавали. Представник піддає сумніву достовірність вхідного штампу ВАТ НАСК "Оранта" від 21.07.2010р. на довідці із ДАІ від 22.04.2009р. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, а подав заперечення на позов. Суть заперечень ВАТ НАСК "Оранта" проти позову ОСОБА_1 полягає в тому, що 21.04.2009р. ОСОБА_1 була подана заява про страхову виплату, а довідка ВДАІ Володимирецького РВ УМВС України від 22.04.2009р. №1499, відповідно до якої 20 квітня 2009р. о 23 год 40 хв в с.Собіщиці страхувальник не справився з керуванням та здійснив наїзд на перешкоду, надійшла 21.07.2010р. Відповідно до звіту №0867 від 14.10.2009р., що складений на підставі протоколу (акту) огляду транспортного засобу, матеріальний збиток без врахування коефіцієнту фізичного зносу становить 84843, 99 грн., вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля складає 40028, 07 грн. 02.08.2010р. був складений страховий акт та 15 вересня 2010р. виплачене страхове відшкодування в розмірі 39186, 74 грн. Крім того, відповідач також заперечує наявність підстав для стягнення шкоди, яку позивач пов'язує із погашенням кредиту перед ВАТ КБ «Надра», зберіганням автомобіля на оплачуваній автостоянці. Покликається відповідач і на те, що договором страхування не передбачено відшкодування моральної шкоди. Сплата коштів за договором кредиту не є збитками позивача, оскільки він користувався послугами банку через власну потребу в грошах і усвідомлював обов'язок повертати кредит із сплатою процентів. Відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -ВАТ КБ «Надра» до суду надіслано заяву, з якої вбачається, що вони підтримують вимоги ОСОБА_1 і просять розгляд справи проводити в їхню відсутність.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, показання свідків, дослідивши та оцінивши у сукупності докази у справі, приходить до висновку про задоволення позову частково.
Згідно із ст.526 ЦК України, зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.979 ЦК за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Судом встановлено, що між сторонами 21 квітня 2008р. було укладено договір №7 добровільного страхування транспортного засобу - автомобіля марки БМВ-528 держномер НОМЕР_1 (далі - договір страхування). Вигодонабувачем за договором страхування є ВАТ КБ "Надра". Сторонами не оспорюється, що у межах строку дії цього договору 20.04.2009р. настав страховий випадок -ДТП. Вказані обставини підтверджуються довідкою органу внутрішніх справ №1499 від 22.04.2009р. , протоколом (актом) огляду транспортного засобу від 21.04.2009р. та страховим актом №85/112 від 02.08.2010р.
Під реєстраційним номером 85 від 22.04.2009р. зареєстрована заява позивача про страхову виплату, адресована директору Рівненської обласної дирекції НАСК «Оранта»і в переліку документів, що додаються під номером 5 значиться довідка МВС. Заперечення відповідача про те, що позивачем не було надано вчасно довідки із органу внутрішніх справ і що така довідка надійшла відповідачу лише 21.07.2010р. не знаходять свого підтвердження доказами і спростовуються вищеназваною заявою, де в додатку зазначається довідка органу МВС. Крім того, з показань свідка ОСОБА_3( керуючого Кузнецовським відділенням НАСК «Оранта»), який діяв від імені відповідача і приймав у позивача документи, пов'язані із страховим випадком, вбачається, що ОСОБА_1 на наступний день після огляду транспортного засобу (тобто 22.04.2009р.) подав довідку із ДАІ про обставини ДТП. ОСОБА_3, після надходження документів від позивача, у травні 2009р. передав всі матеріали справи до дирекції НАСК «Оранта»в м.Рівне для розгляду. Свідок зазначає, що у разі, коли б не було позивачем подано до страховика довідки із ДАІ, то він би справу в такому виді не передав би для розгляду в дирекцію страхової компанії. Наведені дані беззаперечно спростовують посилання відповідача на невчасність подачі позивачем довідки ДАІ і затримку прийняття рішення про страхове відшкодування з цих підстав. Суд критично оцінює і визнає фікцією проставлення на довідці ВДАІ Володимирецького району від 22.04.2009р. вхідного штампу Рівненської обласної дирекції НАСК «Оранта»дати надходження вказаного документу -21.07.2010р., суд також зауважує, що відповідач на інших документах, крім заяви про страхову виплату, отриманих від ОСОБА_1 не зазначав реєстраційних даних про день їх надходження. Відповідачем не доведено суду способу отримання такої довідки вказаного числа, а позивач та його представник заперечують подачу ними цієї довідки чи направлення її поштою в липні 2010р. Такі дії відповідача суд розцінює як спробу уникнути відповідальності за прострочення виконання зобов'язання по виплаті страхового відшкодування.
Статтею 992 ч.1 ЦК визначено, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Пунктом 2.9.4.3 договору страхування встановлено, що страховик зобов'язаний після складання страхового акту, провести виплату страхового відшкодування в терміни, встановлені п.2.11.4 та п. 2.11.5 договору страхування. При несвоєчасній виплаті страхового відшкодування страховик сплачує пеню за кожний день затримки у розмірі облікової ставки НБУ від суми страхової виплати, належної до сплати.
Отже, на виконання умов договору страхування, страхувальником у визначені строки було надано страховику всі, передбачені договором, необхідні документи для підтвердження страхового випадку. Однак, страховиком в порушення умов договору страхування не проведено у встановлений строк виплату страхового відшкодування або мало бути прийняте рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.
З обставин справи видно, що відповідачем не оспорюється наявність підстав для виплати позивачу страхового відшкодування. Спірним є розмір такої виплати.
Вирішуючи питання про розмір страхового відшкодування суд виходить із того, що за змістом п.1.5 та п.2.12.3.1 договору страхування у спірних відносинах при визначенні страхового відшкодування враховується знос деталей та частин, що замінюються при ремонті і в такому разі розмір страхового відшкодування визначається -у розмірі завданих страхувальнику збитків, що обчислюються виходячи з характеру пошкоджень та стану транспортного засобу з врахуванням зносу деталей та частин транспортного засобу, що підлягають заміні при ремонті, згідно з нормативними науково-методичними рекомендаціями до Положення про порядок проведення судової автотоварознавчої експертизи транспортних засобів.
Договором страхування не заборонено позивачу здійснювати автотоварознавче дослідження у незалежної від відповідача особи і умовами п.2.11.3.3 договору страхування передбачається можливість подачі страхувальником на вимогу страховика оригіналу висновку експертної організації, із зазначенням у грошовому вираженні розміру шкоди, заподіяної застрахованому транспортному засобу. Крім того, вбачається і це підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_3, що він був присутнім під час огляду транспортного засобу спеціалістом ОСОБА_4 і останній описав ті пошкодження автомобіля, що дійсно мали місце, зауважень до проведеного огляду не було. Наведені обставини дають суду підставу стверджувати, що відповідач не виявляв заперечень проти проведення сторонньою особою визначення розміру завданих страхувальнику збитків. Досліджуючи висновок №1130 автотоварознавчого дослідження від 05.05.2009р. (спеціаліст-автотоварознавець ОСОБА_4), де визначено розмір завданого матеріального збитку власнику автомобіля БМВ 528 держномер НОМЕР_1 внаслідок ДТП в сумі -61123, 63 грн., та досліджуючи звіт №0867 від 14.10.2009р. дослідження спеціаліста Кулібаби В.М., де визначено вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу того ж автомобіля БМВ в результаті його пошкодження при ДТП з ПДВ -40028, 07 грн., суд схиляється до прийняття за основу при вирішенні даної справи висновку №1130 автотоварознавчого дослідження від 05.05.2009р. При цьому суд виходить із того, що вказаний висновок №1130 сформований ОСОБА_4 - особою, якій присвоєно кваліфікацію судового експерта з правом проведення автотоварознавчих експертиз за спеціальністю 12.2 -визначення вартості дорожніх транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу (свідоцтво МЮ України №898) і вказана особа не є заінтересованою у результатах справи. Крім того, опитаний як свідок, ОСОБА_4 дав суду показання про проведені ним дослідження пошкоджень автомобіля та вказував, що у звіті №0867 від 14.10.2009р. відсутні, не враховані всі деталі, які підлягають заміні у застрахованому автомобілі. Крім того, суд звертає увагу і вважає істотною для оцінки звіту №0867 від 14.10.2009р. ту обставину, що спеціаліст Кулібаба В.М. в порушення п.5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів (затв. наказом від 24.11.2003р. Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України) не провів технічного огляду транспортного засобу. Тому, вбачається обґрунтованість зауважень спеціаліста ОСОБА_4, що спеціаліст Кулібаба В.М. не врахував усіх деталей, які підлягають заміні. Крім того, в наданій суду копії звіту №0867 від 14.10.2009р. в «дослідженнях за п.1.6»містяться посилання на автомобіль марки Субару, а після того, як суд привернув до цієї обставини увагу відповідача, до суду було представлено іншу копію звіту №0867 від 14.10.2009р. де в тому ж розділі вже були посилання на автомобіль БМВ. Суд враховує, що вказаний звіт був складений аварійним комісаром НАСК «Оранта», тобто особою, пов'язаною із відповідачем трудовими відносинами. Отже, на підставі наведеного звіт №0867 від 14.10.2009р. викликає в суду сумнів у його об'єктивності і відповідач не довів перед судом переконливості цього доказу. Про проведення судової експертизи зі спірних питань сторони перед судом не клопотали. На підставі наведеного, суд вважає встановленим, що розмір завданого матеріального збитку власнику автомобіля БМВ 528 держномер НОМЕР_1 внаслідок ДТП становить 61123, 63 грн. (висновок №1130 автотоварознавчого дослідження від 05.05.2009р.). Від цієї суми слід відняти: франшизу (1% страхової суми -841, 33грн.) та 39186, 74 грн. страхового відшкодування, виплаченого згідно платіжного доручення №7026 від 15.09.2010р. Крім того, суд вбачає, що позивач помиляється в розумінні змісту п.2.13.8 договору страхування, зменшуючи страхове відшкодування на суму, що була виплачена за попереднім страховим випадком. Однак у змісті вказаного пункту договору страхування ідеться про обмеження максимальної суми страхового відшкодування, що буде дорівнювати різниці між страховою сумою застрахованого транспортного засобу та розміром виплаченого страхового відшкодування за цим транспортним засобом. Отже, на підставі наведеного розмір недоплаченого страхового відшкодування, який слід присудити в користь вигодонабувача становить 21095, 56 грн. (61123, 63 грн. -841, 33 грн. -39186, 74 грн. = 21095, 56 грн.).
З вищенаведених обставин є підстави для висновку, що відповідач допустив прострочення виплати страхового відшкодування. З показань свідка ОСОБА_3 та копії заяви позивача про страхову виплату (датованої позивачем 21.04.2009р. та зареєстрованої відповідачем 22.04.2009р. під №85) вбачається, що позивач подав усі необхідні по договору страхування документи для виплати страхового відшкодування. Вимогу про стягнення пені, суд вирішує в межах, заявлених позивачем у позові. Згідно п.2.9.4.3, п.2.11.4 договору страхування - з урахуванням граничних строків прийняття страхувальником рішення про виплату, позивачем правомірно заявлено вимогу про присудження пені із 10.06.2009р. по 30.08.2010р. Сума належного позивачу страхового відшкодування на день початку прострочення позивачем визначена -56361, 02грн. (вона перебуває в межах належного до виплати страхового відшкодування). Облікова ставка НБУ в спірний період була такою: з 16.02.2009р. - 12%, з 15.06.2009р. - 11%, з 12.08.2009р. - 10, 25%, з 08.06.2010р. -9, 5%, з 08.07.2010р. -8,5%, з 10.08.2010р. -7, 75%. Позивачем приведено в позові письмовий розрахунок розміру пені, цей розрахунок перевірений судом, відповідає обставинам справи ( з урахуванням меж позовних вимог) і тому суд визнає доведеним розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача -6950, 55 грн. У своїх заперечення відповідач не спростовує правильності визначення розміру пені стороною позивача.
Щодо позовних вимог в частині стягнення із відповідача 31248, 48 грн. майнової шкоди, завданої несвоєчасною сплатою страхового відшкодування, які визначені позивачем як кошти сплачені за кредитним договором, плата за стоянку автомобіля та витрати на отримання довідки банку, то суд визнає обґрунтованим заперечення відповідача про те, що договір страхування не передбачає відшкодування таких збитків. Сплата позивачем відсотків за користування кредитним коштами за своїм характером не підпадає під поняття збитків, визначених нормою ч.2 ст.22 ЦК, оскільки не належить ні до реальних збитків, ні до упущеної вигоди, у розумінні вказаної норми закону. Тому, позов у цій частині задоволенню не підлягає.
Не передбачено умовами договору страхування також відшкодування моральної шкоди, а посилання позивача на норму ст.1167 ЦК, яка передбачає відшкодування такої шкоди в позадоговірних відносинах, є безпідставним.
Не віднайдено судом підстав і для кваліфікації дій відповідача щодо невиплати страхового відшкодування як порушення прав споживача. В даному спорі має місце невиконання страховиком умов договору страхування і визнавати це порушення з боку відповідача таким, що направлено на порушення прав споживача, немає достатніх підстав.
Судові витрати слід присудити в користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 215 ЦПК України, ст.ст.22, 625, 979, 992 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути із відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» у користь вигодонабувача відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»по договору добровільного страхування транспортного засобу від 21 квітня 2008р. №7: 21095, 56 грн. (двадцять одну тисячу дев'яносто п'ять гривень 56 копійок) страхового відшкодування та 9650, 55 грн. (дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят гривень 55 копійок) пені.
Стягнути із відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» у користь ОСОБА_1 33, 36 грн. (тридцять три гривні 36 копійок) судових витрат.
У решті позовних вимог відмовити, через безпідставність.
Стягнути із відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»у дохід держави 307 (триста сім) гривень 36 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, через Кузнецовський міський суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: