ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 46/59014.02.11
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг”
До Приватного підприємства “Агнет -Транс”
Простягнення 156 148,09 грн.
Суддя Омельченко Л.В.
Представники:
Від позивачаФомін А.А. - представник за довіреністю від 02.01.2010 р.
Від відповідача не з'явився
14.02.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг” звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Агнет-Транс” 146 601,61 грн. заборгованості з лізингових платежів за договором від 21.08.2008 р. № ЭЛ/Кив-0457/ДЛ та 9 546,48 грн. пені.
Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/590 від 30.12.2010 р., яку призначено до розгляду на 31.01.2011 р.
Ухвалою від 31.01.2011 р. розгляд справи було відкладено на 14.02.2011 р. у зв'язку з неявкою в засідання представник відповідача та неподання витребуваних судом документів і доказів.
У судове засідання, призначене на 14.02.2011 р., з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги. Відповідач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду у справі № 46/590 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, 21.08.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Кив-0457/ДЛ (далі - Договір), відповідно до якого лізингодавець (позивач) зобов'язався придбати у власність предмет лізингу і надати його лізингоотримувачу (відповідач) за плату у тимчасове володіння та користування на умовах даного договору і Правил.
Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України (ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України) і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона передає або зобов'язується передати другій стороні у користування майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 3 Договору предметом лізингу є вантажний тягач RENAULT PREMIUM VF622JVA000102399, державний номер АА2645НТ.
Додатковою угодою № 1 від 22.01.2009 р. до Договору сторони домовились викласти додаток № 3 до Договору «Графік лізингових платежів»у новій редакції.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв вантажний тягач RENAULT PREMIUM VF622JVA000102399, що підтверджується актом приймання -передачі 26 вересня 2008 року (в матеріалах справи).
Відповідно до п. 1.1 Правил (додаток № 1 до Договору) лізингоотримувач зобов'язаний оплатити лізингові платежі в строки та в розмірі, що передбачені графіком лізингових платежів, який є додатком № 3 до Договору.
За твердженнями позивача, відповідач починаючи з 27.04.2009 р. по листопад 2010 року не сплачував лізингові платежі в повному обсязі.
Так, у зв'язку з порушенням умов вказаного договору у відповідача виникла заборгованість по сплаті лізингових платежів в розмірі 139 728,67 грн. за період по жовтень 2010 року включно, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вказану заборгованість за вказаний період, а також за листопад 2010 року у повному обсязі.
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Згідно зі ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг” сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Відповідно до п. 8.2 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів позивач має право розірвати договір або відмовитись від виконання договору в однобічному порядку, без відшкодування відповідачу яких-небудь збитків, викликаних цим розірванням, у випадку настання істотних умов (порушень) у тому числі: якщо заборгованість відповідача по оплаті лізингових платежів перевищить 30 календарних днів (п. 8.2.4 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів).
При розірванні договору лізингу з причин, передбачених п. 8.2.4 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів, відповідач зобов'язаний повністю оплатити заборгованість за договором лізингу, у тому числі: заборгованість по лізинговим платежам; суми неустойки; збитки, понесені позивачем у результаті такого розірвання договору.
Відповідно до п. 10.7 Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів при достроковому розірванні договору лізингу через будь-які обставини незавершений лізинговий платіж оплачується відповідачем у повному обсязі.
Таким чином, позивач посилаючись на те, що позовна заява складена станом на 30.11.2010 р., зазначає, що стягненню також підлягає платіж за незавершений лізинговий період за листопад 2010 р. у сумі 6 872,94 грн. (платіж № 26), який передбачений графіком лізингових платежів.
Наявним в матеріалах справи актом приймання передачі від 11.11.2010 р. стверджується факт того, що сторони домовились у добровільному порядку на підставі п. 8.1. Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів припинити дію договору фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Київ-0457/ДЛ від 21.08.2008 р. з 12.11.2010 р.
Як слідує з матеріалів справи, позовну заяву Товариством з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг” до суду було подано 28.12.2010 р., про що свідчить відмітка канцелярії суду.
Кінцевою датою внесення лізингового платежу № 26 за листопад 2010 року є 26.11.2010 р.
Таким чином, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи про припинення дії договору, а також з огляду на положення п. 10.6, позовні вимоги в частині стягнення незавершеного лізингового платежу за листопад 2010 року у повному обсязі в сумі 6 872,94 грн. видаються обґрунтованими і правомірними.
На підставі викладеного, з відповідача підлягає стягненню 146 601,61 грн. заборгованості по лізинговим платежам за період з квітня 2009 р. по листопад 2010 р. (платежі з 7 по 26).
Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 9 546,48 грн. пені.
Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 5.1 Правил до договору позивач у разі прострочення встановлених договором лізингу строків, має право на нарахування пені у розмірі 0,1 % від суми, що підлягає оплаті, за кожний календарний день прострочення.
Таким чином, за розрахунком позивача, що перевірений судом та прийнятий як належний, стягненню підлягають 9 546,48 грн. пені.
Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Агнет-Транс” (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 19, ідентифікаційний код 35207438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг” (03038, м. Київ, вул. Грінченка, 4, оф. 130, ідентифікаційний код 34832663) 146 601 (сто сорок тисяч шістсот одну) грн. 61 коп. боргу, 9 546 (дев'ять тисяч п'ятсот сорок шість) грн. 48 коп. пені, 1 561 (одну тисячу п'ятсот шістдесят одну) грн. 48 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг” (03038, м. Київ, вул. Грінченка, 4, оф. 130, ідентифікаційний код 34832663) з Державного бюджету України 85 (вісімдесят п'ять) грн. зайво сплаченого державного мита, перерахованого відповідно до платіжного доручення № 215 від 07.12.2010 р., оригінал якого зберігається в матеріалах справи № 46/590.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Л.В. Омельченко
Повне рішення складено: 21.02.2011 р.