01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
17.02.2011 № 52/252
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бондар С.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Алєксєєнко О.О. - довір. №71 від 15.10.2008
від відповідача - Харченко В.В. - довір. №772 від 09.08.2010
від третьої особи - представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство трест "Київміськбуд-1" ім.М.П.Загороднього
на рішення Господарського суду м.Києва від 22.12.2010
у справі № 52/252 ( .....)
за позовом ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "ІТМ"
до Публічне акціонерне товариство трест "Київміськбуд-1" ім.М.П.Загороднього
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 339 740,95 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.12.2010 у справі №52/252 позовні вимоги позивача були задоволені. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 219 731,66 грн. основного боргу за договором переведення боргу, 214 018,64 грн. збитків від інфляції, 33 591,85 грн. 3% річних, 4 673,42 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Заперечуючи проти рішення суду, відповідач в апеляційній скарзі посилається на ст.522 Цивільного кодексу України та п.5 договору №475 від 10.10.2005р. про переведення боргу, якими передбачено право відповідача як нового боржника у первісному зобов'язанні висунути проти вимоги кредитора (позивача у справі) всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником за Основним договорами.
Так, зокрема, відповідач зазначає про те, що борг (грошове зобов'язання) у розмірі 219 731,66 грн., що виник на підставі Основних договорів субпідряду №3 та №4 від 02.02.2004, не підтверджений належним чином, оскільки при оформленні Актів приймання передачі виконаних робіт було допущено численні порушення.
За таких обставин відповідач вважає, що при підписанні договору №475 від 10.10.2005р. про переведення боргу позивач та ТОВ «Гарантбуд-КМБ-1» не надали відповідачу повну та всебічну інформацію, яка пов'язана з Основними договорами, що є в свою чергу порушенням п.6 договору про переведення боргу, у зв'язку з чим відповідач допустив помилку при підписанні цього договору.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення уповноважених представників, колегією встановлено наступне:
10.10.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантбуд-КМБ-1» (первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «ІТМ» (кредитор) та Відкритим акціонерним товариством трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього (новий боржник) укладено договір про переведення боргу № 475, за умовами якого первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 219 731,66 грн., що виник на підставі основних договорів.
Пунктом 1 договору встановлено, що цим договором регулюються відносини пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язаннях, що виникають із контракту субпідряду №3 та контракту субпідряду №4 від 02.02.2004 року на виконання зовнішніх, внутрішніх електромонтажних і слабкострумних робіт на об'єктах Оболонь, З-А житловий будинок № 54 та житловий будинок №55, укладених між первісним боржником та кредитором (основні договори).
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п. 8 договору).
Відповідно до п.5 договору, Новий боржник має право висунути проти вимоги Кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між Кредитором та Первісним боржником за Основними договорами.
Відповідно до п.6 договору, Новий боржник підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (документація), пов'язана із Основними договорами.
Відповідач в апеляційній скарзі зазначає про те, що після укладення договору № 475 про переведення боргу від 10.10.2005р. ним було виявлено, що його було введено в оману шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності та відбулося замовчування обставин, що мають істотне значення для визначення суми грошового зобов'язання.
Відповідач зазначає, що борг на підставі основних договорів не підтверджений належним чином внаслідок неналежного оформлення актів приймання-передачі виконаних робіт та довідок форми КБ-3 в частині розрахунку фактичної вартості обсягів робіт.
Таким чином відповідач вважає, що допустив помилку при підписанні договору переведення боргу, зокрема помилку щодо його прав та обов'язків щодо сплати 219 731,66 грн., оскільки зазначена сума боргу не підтверджена належним чином внаслідок неналежного оформлення Актів приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в) та Довідок форми КБ-3 в частині розрахунку фактичної вартості обсягів робіт до Контракту субпідряду № 3 від 02.02.2004 та Контракту субпідряду № 4 від 02.02.2004.
Такі доводи відповідача колегія не може прийняти до уваги, виходячи із наступного.
Як вбачається з п.1 договору про переведення боргу, третя особа (Первісний боржник) мала зобов'язання за Основними договорами субпідряду від 02.02.2004 щодо виконання зовнішніх, внутрішніх електромонтажних і слабкострумних робіт на об'єктах Оболонь, З-А житловий будинок № 54 та житловий будинок №55.
Відповідно до ст.522 ЦК України, новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.
Відповідач (як новий боржник), заперечуючи проти вимог кредитора (позивача у справі), посилається на неналежне оформлення документів, які підтверджують заборгованість первісного боржника (третьої особи) за Основними договорами субпідряду.
У судовому засіданні представник відповідача також заявив усне клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи первісної документації за договорами субпідряду.
При цьому, представники сторін у судовому засіданні пояснили суду про те, що на момент розгляду даної справи будь-які документи або інші відомості, які підтверджують ту обставину, що підрядні роботи на об'єктах Оболонь, З-А житловий будинок № 54 та житловий будинок №55 за субпідрядними договорами були не виконані третьою особою або виконані неякісно, у сторін відсутні.
Сторони також пояснили суду, що докази того, що об'єкти Оболонь, З-А житловий будинок № 54 та житловий будинок №55 не введені в експлуатацію, також відсутні.
За таких обставин, колегія вважає, що наявними у справі матеріалами не підтверджується неналежне виконання третьою особою своїх зобов'язань за Основними договорами, а тому у відповідача відсутні підстави для заявлення претензій до позивача з приводу невиконання чи неналежного виконання Основних договорів.
За таких обставин колегія також вважає, що клопотання відповідача про призначення судово-бухгалтерської експертизи є безпідставним, та задоволенню не підлягає.
Представник позивача у судовому засіданні також пояснив, що під час розгляду даної справи в суді першої інстанції ВАТ «Київміськбуд-1» звертався до ТОВ «Виробничо-будівельна компанія ІТМ» з позовом про визнання договору переведення боргу недійсним.
До матеріалів справи залучено Рішення Господарського суду м. Києва від 22.01.2009 у справі №47/156 за позовом ВАТ трест «Київміськбуд-1» до ТОВ «Виробничо-будівельна компанія ІТМ» про визнання недійсним договору переведення боргу №475 від 10.10.2005. Дане рішення суду було залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2010.
У зазначеній постанові Вищий господарський суд України прийшов до висновку про те, що укладаючи договір № 475 від 10 жовтня 2005 року, позивач взяв на себе обов'язок сплатити суму боргу в розмірі 219731,66 грн., незалежно від підстав її виникнення, права та обов'язки у позивача виникли саме на підставі оспорюваного правочину, а не на підставі контракту субпідряду № 3 від 2 лютого 2004 року та контракту субпідряду № 4 від 2 лютого 2004 року, а тому підстави вважати, що позивач, при укладенні оспорюваного правочину, помилявся щодо своїх прав і обов'язків, відсутні.
Пунктом 6 спірного договору позивач (новий боржник) підтвердив, що йому передано всю необхідну інформацію (документацію), пов'язану з основними договорами, що свідчить про те, що у випадку непогодження з будь-якими підставами виникнення боргу в розмірі 219731,66 грн., позивач мав право не підписувати спірний договір та не посвідчувати його печаткою.
Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
За таких обставин, колегія приходить до висновку про те, що доводи та заперечення відповідача щодо не підтвердження належним чином суми основного боргу (зобов'язання) у розмірі 219 731,66 грн., а також щодо порушення п.6 договору про переведення боргу в частині не повідомлення позивачем відповідачу обставин, що мають істотне значення для визначення суми грошового зобов'язання, є необґрунтованими та такими, що не приймаються до уваги.
Відповідно до п. 4 договору новий боржник зобов'язується перерахувати 219 731,66 грн. на рахунок кредитора протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання договору.
Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов'язання за договором про переведення боргу № 475 від 10.10.2005р. не виконав, і має заборгованість перед позивачем у розмірі 219 731,66 грн.
Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу під час здійснення апеляційного провадження у справі відповідачем суду надано не було.
У судовому засіданні представник відповідача також пояснив суду, що не може надати контррозрахунку своєї заборгованості за договором переведення боргу з урахуванням збитків від інфляції та 3 % річних.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 219 731,66 грн. є обґрунтованими, а рішення суду першої інстанції про їх задоволення таким, що відповідає матеріалам та обставинам справи .
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з погашення боргу за договором №475 від 10.10.2005, колегія вважає рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 214 018,64 грн. збитків від інфляції та 33 591,85 грн. 3% річних правомірним та нормативно обґрунтованим.
Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування немає.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2010 р. у справі №52/252 залишити без змін.
3. Матеріали справи №52/252 повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді