17.02.2011 року Справа № П16/14649-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лотоцької Л.О. -доповідача;
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання Соловйовій О.І.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Іноземного підприємства "Технопарк", м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2010 року у справі № П16/14649-10
за позовом: Іноземного підприємства "Технопарк", м. Дніпропетровськ
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ про визнання недійсним договору фінансового лізингу від 01.02.2008 року №L1732-02/08
У грудні 2010 року Іноземне підприємство "Технопарк", м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ про визнання недійсним з моменту укладення договору фінансового лізингу від 01.02.2008 року №L1732-02/08, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ та Іноземним підприємством "Технопарк", м. Дніпропетровськ.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2010 року у справі № П16/14649-10 ( суддя Загинайко Т.В.) позовні матеріали надіслано за підсудністю до господарського суду м. Києва.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2010 року у справі № П16/14649-10 скасувати.
Скаржник зазначає, що оскільки за оспорюваним договором стороною, яка зобов'язана здійснити на користь другої сторони певні дії, а саме сплатити гроші -є позивач, місцезнаходження якого м. Дніпропетровськ, то спір повинен за територіальною підсудністю розглядатися господарським судом Дніпропетровської області. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.02.2011 року апеляційна скарга була прийнято до розгляду, розгляд було призначено у судовому засіданні на 17.02.2011 року.
Представники сторін наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили у судове засідання явку своїх повноважних представників, але, зважаючи на ту обставину, що в матеріалах справи знаходяться письмові повідомлення, які підтверджують, що про час та місце розгляду апеляційної скарги Іноземного підприємства "Технопарк", вони були повідомлені та беручи до уваги те, що їх неявка не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду справи, всі необхідні письмові докази по справі були надані до місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу по суті у відсутності представників сторін.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідність оскарженої ухвали нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Відповідно до ч.1 ст.15 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ - лізингодавець та Іноземним підприємством "Технопарк", м. Дніпропетровськ - лізингоодержувач 01 лютого 2008 року укладено договір фінансового лізингу №L1732-02/08, відповідно до умов якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в специфікації (додаток № 2 до цього договору), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.
Отже, у відносинах, що склалися на підставі спірного договору, сторони мають зустрічні (кореспондуючі) права і обов'язки, кожна із сторін зобов'язана здійснити на користь іншої сторони певні дії (зі сторони позивача оплатити майно, зі сторони відповідача придбати майно та передати його позивачу).
Згідно з положенням ч.1 ст.806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Отже, зобов'язаною стороною за договором лізингу відповідно до вищевказаної норми є саме лізингодавець, а лізингоодержувач має похідні обов'язки за договором (сплата лізингових платежів та т.і.), тому, виходячи із положень ч.1 ст.15 Господарського процесуального кодексу України, спір про визнання договору лізингу недійсним має розглядатися за місцезнаходженням лізингодавця.
За вказаними обставинами, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про надсилання матеріалів справи за підсудністю до господарського суду м. Києва.
З огляду на викладене, ухвала прийнята господарським судом з правильним застосуванням норм процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст.103-106 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Іноземного підприємства "Технопарк", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2010 року у справі № П16/14649-10 залишити без змін.
Головуючий суддя Л. О. Лотоцька
Суддя Р. М. Бахмат
Суддя О.С.Євстигнеєв