29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"22" лютого 2011 р.Справа № 22/16/1049
За позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк”, м. Дніпропетровськ
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький
про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 44160 грн.
Суддя Заверуха С.В.
Представники сторін:
позивача: Москалюк С.А. - представник за довіреністю
відповідача: не з'явився
Повний текст рішення підписано та складено 22.02.2011 р.
Суть спору: позивач - публічне акціонерне товариство комерційного банку „ПриватБанк”, м. Дніпропетровськ в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький безпідставно отримані кошти в сумі 44995,00 грн.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 13.11.2001р. № 891, заяву на відкриття рахунків від 13.11.2001р., анкету - заявку на випуск корпоративної платіжної картки, акт прийому-передачі платіжних карток і пін - конвертів, від 02.08.2007р., лист від 11.08.2008р., виписки з особового рахунку, платіжне доручення №1 від 02.08.07 на суму 45000,00 грн., платіжне доручення №2 від 06.09.07 на суму 19955,00 грн., меморіальний ордер №2 від 06.08.07 на суму 44995,00 грн., розпорядження бухгалтерії від 06.08.2007р. на суму 44995,0 грн. тощо.
Представником позивача в судове засідання подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький безпідставно отримані кошти в сумі 44160 грн.
Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювальні законом інтереси, вони господарським судом приймаються.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами. Зазначає, що 02.08.2007 р. на картковий рахунок Відповідача НОМЕР_2 надійшло 45 000,00 грн. Відповідно до Інструкції для операціоністів і адміністраторів корпоративного бізнесу банку по роботі з корпоративними картами в програмному комплексі „Приват-48”, при відкритті карткового рахунку клієнту в системі „Приват 48” відкривається mаіn-карта. Відповідно в електронній системі відображається сума коштів, що підлягає зарахуванню з карткового рахунку, на який поступили гроші, на main-карту або корпоративну карту. При цьому дані суми по системному комплексу зазначаються і на картковому рахунку, і на main-карті, якщо вони зараховані туди, або на корпоративній карті, при зарахуванні коштів на даний рахунок. В подальшому кошти відразу з карткового рахунку зараховуються на корпоративну картку без зарахування їх на main-карту. Однак в разі надходження грошей з карткового рахунку на main-карту, кошти на усі корпоративні карти зараховуються лише з main-карти ). Відповідач здійснив перше зарахування коштів на картковий рахунок. Дані кошти з карткового рахунку були зараховані на main-карту. Надалі відповідно до інструкції необхідно було здійснити дебатування main-карти і зарахувати дані кошти з main-карти на корпоративну картку. Однак цього зроблено не було. Кошти на корпоративну карту були зараховані операціоністом в порушення існуючих процедур з карткового рахунку клієнта. Внаслідок цього на корпоративній картці та на main-карті по електронній системі „Приват 48” значилась сума у розмірі 45 000,00 грн. на кожному з рахунків.
Представник відповідача в судовому засіданні 05.10.2010 р. проти позовних вимоги заперечує, посилаючись на те, що вони не підтверджені поданими доказами. В судовому засіданні 22.09.2010р. надав клопотання про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи, на розгляд якої поставити таке питання: чи підтверджується документально безпідставне отримання відповідачем з корпоративної карти НОМЕР_3 коштів в сумі 44.995грн. та просить доручити проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. В.Житомирська, 19). Звертає увагу суду на те, що обставини для роз'яснення питань, які виникли під час слухання справи і потребують спеціальних знань у справі повинна бути призначена судова бухгалтерська експертиза. Як вбачається із позовної заяви, висновок про безпідставність набуття Відповідачем коштів в сумі 44.995грн. зроблено Позивачем з посиланням на виписку по особовому (картковому) рахунку Відповідача НОМЕР_2 за період 06.08.2007р.-06.09.2007р. Але зазначений документ містить лише інформацію про здійсненні по особовому (картковому) рахунку Відповідача транзакцій, відповідно до яких відбулося поповнення рахунку 06.08.2007р. та 06.09.2007р., а також списання коштів з цього ж рахунку 06.08.2007р. та 06.09.2007р. Вказані транзакції можуть свідчити про отримання Відповідачем з карткового рахунку коштів в тій сумі, яка попередньо була ним на цей рахунок перерахована.
Відповідач в судове засідання надіслав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв'язку з неможливістю прибути в дане судове засідання повноважного представника відповідача. В задоволенні даного клопотання належить відмовити, оскільки відповідач не позбавлений можливості, з врахуванням ст. 28 ГПК України, направити в судове засідання іншого повноважного представника. При цьому судом приймається до уваги, що справа №22/16/1049 перебуває в провадженні суду з 01 червня 2010 р.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 05.10.2010р. клопотання відповідача про проведення у даній справі судово-бухгалтерської експертизи задоволено та призначено по справі №22/16/1049 судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. В.Житомирська, 19), у зв'язку з чим провадження у справі зупинено.
07.08.2011р. на адресу суду надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за вх.№01-24/1109/11, згідно якого матеріали справи №22/16/1049, які надані для проведення судово-економічної експертизи, повертаються без виконання судово-економічної експертизи, оскільки станом на 28.01.2011р. оплата вартості робіт згідно виставленого рахунку №3980/21 відповідачем не здійснена, додаткові документи на дослідження експерту, витребувані клопотанням від 22.12.2010р., експерту не надані.
Ухвалою господарського суду від 08.02.2011 р. поновлено провадження по справі та призначено справу для розгляду в судовому засіданні.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
13.11.2001 р. між закритим акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк” та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 891.
Відповідно п. 1.1. договору банк зобов'язався відкрити Відповідачу поточний рахунок (поточні рахунки) у національній та іноземній валюті та здійснювати його розрахунково-касове обслуговування відповідно до нормативних актів НБУ.
Нарахування відсотків за залишками вільних коштів на рахунку Клієнта, плата (розміри, порядок оплати і строки) за розрахунково-касове обслуговування здійснюється згідно з тарифами Додатку 1, який є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору).
Відповідно до п.2.1.2. договору, банк зобов'язався надавати Відповідачу послуги з розрахунково-касового обслуговування, які пов'язані із переказом грошей з рахунку на рахунок Відповідача, видачею грошей у готівковій формі, а також здійснювати інші операції.
Згідно з п.п. 2.2.1.-2.2.2. договору клієнт бере на себе зобов'язання: виконувати вимоги діючих інструкцій, правил, інших нормативних актів НБУ з питань здійснення розрахунково-касових операцій та надання звітності, дотримуватися принципів організації безготівкових розрахунків, їх форм, стандартів документів і документообігу, та встановленого порядку ведення касових операцій, негайно, але не пізніше наступного дня, повідомляти Банк про всі помічені помилки у виписках по рахунку та інших документах або про невизнання (непідтвердження) підсумкового сальдо за рахунком, негайно повідомляти Банк про зарахування на рахунок Клієнта коштів, що йому не належать, у разі помилкового переказу коштів на рахунок Клієнта - протягом трьох робочих днів від дати надходження від Банку повідомлення повернути Банку еквівалентну суму грошей.
Відповідно до п. 3.1.1. договору клієнт мас право: самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку, за винятком випадків , передбачених чинним законодавством. Для здійснення розрахунків Клієнтом обираються наступні платіжні інструменти : платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, платіжна вимога, розрахунковий чек, вексель, банківська платіжна картка.
Договір укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання обома сторонами (п. 5.1. договору).
Договір підписаний представниками та скріплений печатками сторін
Відповідно до заяви на відкриття рахунків від 13.11.2001 р. відповідачу було відкрито картковий рахунок НОМЕР_2.
02.08.2007 р. Відповідач звернувся з заявою до позивача на випуск корпоративної платіжної картки, за допомогою якої він міг знімати кошти, зараховані йому на картковий рахунок. Цього ж дня позивачем було випущено корпоративну платіжну карту НОМЕР_3. Разом з карткою йому було вручено РIN-код, що підтверджується актом прийому -передачі. Зокрема, відповідно до акту прийому-передачі платіжних карток і пін -конвертів позивач передав відповідачу корпоративну платіжну картку - Visa Business Electron Blitz № 4246005102162232 і ПІН -конверт. Зазначений акт скріплений печатками та підписаний представниками сторін.
02.08.2007 р. на картковий рахунок Відповідача НОМЕР_2 надійшло 45 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку. Відповідно до Інструкції для операціоністів і адміністраторів корпоративного бізнесу банку по роботі з корпоративними картами в програмному комплексі „Приват-48”, при відкритті карткового рахунку клієнту в системі „Приват 48” відкривається mаіn-карта (основне призначення даного рахунку - main-карти - полягає в тому, що якщо клієнт має декілька випущених корпоративних карт в ПриватБанку, то після зарахування коштів на картковий рахунок вони акумулюються на main-карті, а потім відповідно до вказівок клієнта операціоніст може створити і переказати гроші на корпоративні карти уповноважених осіб клієнта. Відповідно в електронній системі відображається сума коштів, що підлягає зарахуванню з карткового рахунку, на який поступили гроші, на main-карту або корпоративну карту. При цьому дані суми по системному комплексу зазначаються і на картковому рахунку, і на main-карті, якщо вони зараховані туди, або на корпоративній карті, при зарахуванні коштів на даний рахунок. Якщо клієнт вперше зараховує кошти на картковий рахунок, вони обов'язково спочатку зараховуються на main-карту, а потім з main-карти зараховуються на корпоративну карту. В подальшому кошти відразу з карткового рахунку зараховуються на корпоративну картку без зарахування їх на main-карту. Однак в разі надходження грошей з карткового рахунку на main-карту, кошти на усі корпоративні карти зараховуються лише з main-карти ).
Відповідач здійснив перше зарахування коштів на картковий рахунок 02.08.2007 р.
Дані кошти з карткового рахунку були зараховані на main-карту згідно розпорядження від 06.08.2007 р.
Надалі відповідно до інструкції необхідно було здійснити дебетування main-карти і зарахувати дані кошти з main-карти на корпоративну картку. Однак цього зроблено не було. Кошти на корпоративну карту були зараховані операціоністом в порушення існуючих процедур з карткового рахунку клієнта. Внаслідок цього на корпоративній картці та на main-карті по електронній системі „Приват 48” значилась сума у розмірі 45 000,00 грн. на кожному з рахунків.
Кошти з корпоративної картки в сумі 44994,95 грн. були зняті Відповідачем з 06.08.2008 р. по 17.08.2008 р., що підтверджується випискою по даному рахунку. Зокрема, 06.08.2009 р. банкомат 9305 в м. Хмельницькому по вул. Інститутській 15/1 відповідачем знято 44934,50 грн., 17.08.2007 р. банкомат 4047 в м. Кам'янець-Подільський вул. Князей Коріатовичей 19 - 60,45 грн.
При цьому судом враховано, що вказана сума знімалась з урахуванням суми комісій.
5 гривень знято позивачем з відповідача в зв'язку з укладенням договору та відкриттям рахунку.
Таким чином на рахунку відповідача залишилось 5 копійок.
Після цього, 06.09.2007 р. Відповідач здійснює поповнення корпоративної картки на суму 19 955,00 грн. Дані кошти знову зараховуються на main-карту у зв'язку з тим, що в призначенні платежу відповідач вказав номер не корпоративної карти, а карткового рахунку, а номер карткового рахунку та номер main-карти в системі „Приват 48” співпадають. У зв'язку з цим, кошти знову були зараховані на main-карту, на якій по системі залишався неперерахований залишок коштів у сумі 44 995,00 грн. Внаслідок такого зарахування залишок коштів на main-карті склав 64 950,05 грн. (44995,00 + 19 955,00 +0,05), які були зараховані на корпоративну карту Відповідача, що підтверджується випискою по особовому рахунку.
ПП ОСОБА_3 на протязі вересня, жовтня, грудня 2007 р. зняв з корпоративної карти власні гроші у сумі 5 копійок, 19955,00 грн. і помилково зараховані йому банком у сумі 44978,33 ( в т.ч. 44160 грн. (без суми комісії нарахованої по всіх банківських операціях за період з 06.08.2007 р. по 03.07.2009 р.) + 818,33 грн. сума комісії по всіх банківських операціях за період з 06.08.2007 р. по 03.07.2009 р.), що підтверджується банківськими виписками та меморіальними ордерами. Зокрема, 07 вересня 2007 року банкомат 9305 в м. Хмельницькому по вул. Інститутській 15/1 відповідачем знято 19948,50 грн., 06.12.2007 р. банкомат 4047 в м. Кам'янець-Подільський вул. Князей Коріатовичей 19 - 24180,00 грн., 07.12.2007 р. банкомат 4047 в м. Кам'янець-Подільський вул. Князей Коріатовичей 19 - 20804,88 грн.
При цьому судом враховано, що вказана сума знімалась з врахуванням суми комісії.
03.07.2009 р. - позивачем (службова операція) знято з рахунка відповідача - 16,67 грн.
Останнє зняття по карті було 07.12.2007 р., після чого Відповідач до позивача не звертався.
11.08.2008 р. позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію про повернення безпідставно триманих коштів в сумі 44978,33 грн. Однак дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Згідно пояснювальної записки провідного спеціаліста з операцій Лисенко Н.В. від 23.06.2009 р. вбачається підтвердження фактів викладених вище.
На підставі вказаного позивачем було складено висновок службового розслідування де встановлено факт подвійного зарахування грошових коштів на корпоративну картку відповідача. Крім того, відповідно до висновку за порушення порядку моніторинга кредитних карток в ПК Приват-48 працівник банку Лисенко Наталія підлягала дисциплінарному стягненню.
В зв'язку з викладеним, позивач звернувся до суду про примусове стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів в сумі 44160 грн. (без суми комісії по всіх банківських операціях за період з 06.08.2007 р. по 03.07.2009 р.)
Аналізуючи матеріали справи і оцінюючи їх сукупності судом враховується наступне:
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Ст.526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з виписки по рахунку НОМЕР_2 02.08.2007р. позивачем перераховано відповідачу на рахунок кошти в сумі 45 000, 00 грн. за призначенням платежу -поповнення картки без ПДВ завчасно перераховані кошти.
Відповідно до п.п. 2.35.-2.36. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21.01.2004 № 22, затвердженої постановою правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 р., кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.
Банк, що обслуговує неналежного отримувача, не несе відповідальності за своєчасність подання ним розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів.
Якщо з вини банку кошти зараховані на рахунок неналежного отримувача, то банк зобов'язаний одразу після виявлення своєї помилки перерахувати ці кошти на рахунок отримувача, якому вони призначалися, але внаслідок помилки банку не були зараховані. У разі невиконання банком цієї вимоги отримувач, якому призначалися кошти, має право в порядку, установленому законодавством України, вимагати від банку-порушника сплати пені в розмірі, визначеному законодавством України. Суму цих коштів банк відображає за рахунками дебіторської заборгованості до часу її відшкодування неналежним отримувачем.
Одночасно банк, який помилково переказав кошти, зобов'язаний негайно надіслати повідомлення неналежному отримувачу (безпосередньо або через банк, що обслуговує цього отримувача) про здійснення йому помилкового переказу та про потребу повернути зазначену суму протягом трьох робочих днів з дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення про помилковий переказ (далі в цій главі - повідомлення), яке надсилає банк неналежному отримувачу, наведена в додатку 22 до цієї Інструкції.
Відповідно до Інструкції для операціоністів і адміністраторів корпоративного бізнесу банку по роботі з корпоративними картами в програмному комплексі „Приват-48”, при відкритті карткового рахунку клієнту в системі „Приват 48” відкривається mаіn-карта (основне призначення даного рахунку - main-карти - полягає в тому, що якщо клієнт має декілька випущених корпоративних карт в ПриватБанку, то після зарахування коштів на картковий рахунок вони акумулюються на main-карті, а потім відповідно до вказівок клієнта операціоніст може створити і переказати гроші на корпоративні карти уповноважених осіб клієнта. Відповідно в електронній системі відображається сума коштів, що підлягає зарахуванню з карткового рахунку, на який поступили гроші, на main-карту або корпоративну карту. При цьому дані суми по системному комплексу зазначаються і на картковому рахунку, і на main-карті, якщо вони зараховані туди, або на корпоративній карті, при зарахуванні коштів на даний рахунок. Якщо клієнт вперше зараховує кошти на картковий рахунок, вони обов'язково спочатку зараховуються на main-карту, а потім з main-карти зараховуються на корпоративну карту. В подальшому кошти відразу з карткового рахунку зараховуються на корпоративну картку без зарахування їх на main-карту. Однак в разі надходження грошей з карткового рахунку на main-карту, кошти на усі корпоративні карти зараховуються лише з main-карти ).
Аналізуючи наявні матеріали справи суд прийшов до висновку, що відповідачу на корпоративну картку були зараховані операціоністом кошти в порушення існуючих процедур з карткового рахунку клієнта в сумі 44 995,00 грн. Зокрема, наявні в матеріалах справи договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 13.11.2001р. № 891, виписки з особового рахунку, платіжне доручення №1 від 02.08.07 на суму 45000,00 грн., меморіальний ордер №2 від 06.08.07 на суму 44995,00 грн., розпорядження бухгалтерії від 06.08.2007р. на суму 44995,00 грн., висновок службового розслідування, пояснення працівника банку, свідчать про помилкове перерахування коштів позивачем відповідачу. Будь-яких доказів на підтвердження належності коштів в сумі 44 995, 00 грн. відповідачу, сторонами в матеріали справи не надано. Тому, зі змісту виписок з особового рахунку та наданих платіжних доручень, вбачається що позивачем помилково перераховано відповідачу без достатньої правової підстави 44 995,00 грн.
При цьому, надані в матеріали справи документи (банківські виписки) свідчать про зняття відповідачем вказаної вище суми (за мінусом 16,67 грн. (Приватбанк - службова операція) та суми комісії), протилежного в процесі розгляду справи приватним підприємцем не доказано та не спростовано. Зокрема, судом встановлено, що в серпні - грудні 2007 року відповідачем поповнено картковий рахунок на 64955 грн., однак протягом вказаного вище періоду приватним підприємцем знято 109928,33 грн. (з сумою комісії) +5 грн. (відкриття договору) = 109933,33 грн., в тому числі 109115 грн. нарахованої без суми комісії по всіх банківських операціях за період з 06.08.2007 р. по 03.07.2009 р. (109933,33 грн. - 818,33 грн. комісії)
Таким чином, відповідачем знято суму у розмірі 44160 грн. (без комісії), яка зарахована позивачем приватному підприємцю без достатньої правової підстави.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл.83 ЦК України.
Відповідно ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що до предмету доказування у даній справі входить встановлення наступних обставин: чи набув відповідне майно відповідач за рахунок позивача; чи є для цього підстави.
Статтею 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Згідно п.5 ст. 139 Господарського кодексу України коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.
За таких обставин, факт безпідставно набутого майна (грошових коштів) без достатньої правової підстави мав місце, що підтверджується наявними у справі матеріалами, зокрема договором на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 13.11.2001р. № 891, актом прийому-передачі платіжних карток і пін - конвертів від 02.08.2007р., листом від 11.08.2008р., випискою з особового рахунку, платіжним дорученням №1 від 02.08.07 на суму 45000,00 грн., платіжним дорученням №2 від 06.09.07 на суму 19955,00 грн., меморіальним ордером №2 від 06.08.07 на суму 44995,00 грн., розпорядженням бухгалтерії від 06.08.2007р. на суму 44995,0 грн. тощо. Доказів повернення коштів відповідачем не надано.
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки строк, протягом якого виконання зобов'язання не встановлений, він визначається відповідно до ст.530 ЦК України у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Враховуючи, наявні у справі вимоги та листи, у позивача на час звернення з позовом до суду виникло право вимагати повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 44160 грн. (без суми комісії нарахованої по всіх банківських операціях за період з 06.08.2007 р. по 03.07.2009 р.).
За таких обставин, оцінюючи надані сторонами докази, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.
У відповідності до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на відповідача, оскільки спір виник з вини останнього.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк”, м. Дніпропетровськ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 44160 грн. задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код 14360570) 44160,00 грн. (сорок чотири тисячі сто шістдесят гривень 00 коп.) -безпідставно отриманих коштів; 441,60 грн. (чотириста сорок одна гривня 60 коп.) витрат по оплаті державного мита та 312,50 грн. (триста дванадцять гривень 50коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя С.В. Заверуха
Віддрук. 3 прим.:1 - до справи,2 - позивачу,3 -відповідачу.
повний тест рішення підписано 22.02.2011 р.