"15" лютого 2011 р. Справа № 3/138/10
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»
в особі Миколаївської обласної дирекції
54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19-а
До Фізичної особи підприємця ОСОБА_2
АДРЕСА_1
Про: дострокове розірвання кредитного договору № 010/01-04/07-555 від 01.10.2007 року та стягнення заборгованості в сумі 30177,36 доларів США
Суддя Смородінова О.Г.
Від позивача: Морозова Г.А., за довіреністю;
Від відповідача: не з'явився.
Позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом достроково розірвати кредитний договір № 010/01-04/07-555 від 01.10.2007 р. та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 010/01-04/07-555 від 01.10.2007 р. у сумі -30177,36 дол. США, що еквівалентно в національній валюті по курсу НБУ станом на 15.07.10 р. -236 467,54 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі кредитного договору № 010/01-04/07-555 від 01.10.2007 року, додаткового договору № 010/01-04/07-555/1 від 06.11.07 р., додаткової угоди № 010/01-04/07-555/2 від 06.08.09 р., додатку № 1 до додаткової угоди № 010/01-04/07-555/2 від 06.08.09 р., договору застави від 01.10.2007 р., норм Цивільного кодексу України, та мотивовані тим, що відповідач не виконує взяті на себе договірні зобов'язання щодо погашення кредиту.
Відповідно до п. 1.2 Статуту ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»є правонаступником ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». Таким чином, суд на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України по даній справі здійснив процесуальне правонаступництво позивача.
Відповідач вимоги ухвал суду від 20.09.10 р., від 12.10.10 р., від 04.11.10 р. та від 24.01.11 р. не виконав, відзив по суті позову так і не надав, в судове засідання з невідомих причин 15.02.11 р. не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать відмітки на зворотній стороні судових ухвал та дані Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.10.10 р.
Отже, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглянув справу на наявними в ній матеріалами.
15.02.11 р. суд, на підставі ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -
01.10.2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № 010/01-04/07-555, за умовами якого, банк, як кредитор, відкриває відповідачу невідновлювальну кредитну лінію у сумі 33 760,99 дол. США з яких: кредит в сумі 32 969,70 дол. США призначений для купівлі обладнання для виготовлення металопластикових вікон, кредит в сумі 3996,00 грн. призначений для сплати страхових платежів. При цьому, пунктами 1.2 та 1.3 договору сторони обумовили, що кредит надається кредитором позичальнику траншами, в порядку, передбаченому цим договором, та повинен бути повернутий позичальником у строк по 30 вересня 2014 року включно. За користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитору проценти -13,0 % процентів річних; розмір процентів може змінювати в порядку, передбаченому цим договором.
Відповідно до пункту 7.3 кредитного договору сторони дійшли згоди, що кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадку невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених розділом 6 та/або п. 3.9 цього договору. Так, відповідно до пунктів 6.1 та 6.2 відповідач повинен був використати кредит на зазначені у договорі цілі і в строки, передбачені кредитним договором та забезпечити повернення кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених договором, комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків кредитора, викликаних неналежним виконанням цього договору. У випадку порушення умов цього договору, сплачувати кредитору пеню та інші штрафні санкції, передбачені цим договором.
Додатком № 1 «Графік погашення кредитного договору»до кредитного договору № 010/01-04/07-555 сторони визначили, що погашення позичкової заборгованості за перший транш здійснюється рівними щомісячними платежами в розмірі еквівалентному 127,00 доларів США 00 центів не пізніше числа кожного місяця протягом 83 місяців починаючи з жовтня 2007 року та остаточно в розмірі 111,90 доларів США 90 центів в строк до 30 вересня 2014 року.
Також, 06.11.2007 р. між сторонами було укладено додатковий договір № 010/01-04/07-555/1 до кредитного договору, яким внесли зміни до додатку № 1 «Графік погашення кредитного договору», а саме - погашення позичкової заборгованості за перший транш здійснюється рівними щомісячними платежами в розмірі еквівалентному 127,00 доларів США 00 центів в строк до 30.10.2007 року та в розмірі еквівалентному 396,00 доларів США 00 центів не пізніше 30 числа кожного місяця протягом 82 місяців починаючи з листопада 2007 року та остаточно в розмірі 370,70 доларів США 70 центів в строк до 30 вересня 2014 року.
06.08.2009 р. між сторонами була укладена додаткова угода № 010/01-07-555/2 до кредитного договору № 010/01-04/07-555 від 01.10.2007 р., якою контрагенти доповнили статтю 7 договору пунктами 7.7 та 7.8.
Також, 06.08.09 р. сторони визначили, додаток № 1 «Графік погашення кредитного договору»(в новій редакції) до кредитного договору № 010/01-04/07-555 від 01.10.07 р., яким визначили графік погашення кредитного договору.
01.10.2007 року в якості забезпечення виконання кредитного договору № 010/01-04/07-555 між сторонами було укладено договір застави, який посвідчений та зареєстрований 01.10.2007 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу в реєстрі за № 2636. Цей договір забезпечує вимоги банку, що витікають з умов кредитного договору, за умовами якого відповідач зобов'язується перед банком:
- повернути кредит в розмірі 33 760,99 дол. США, у строк по 30 вересня 2014 р., сплатити проценти за його користування в розмірі 13,0 % річних, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати банку всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неможливого виконання інші умови кредитного договору та відшкодувати заставодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору. В забезпечення зобов'язань боржника по кредитному договору передано у відповідності до пункту 1.2 договору застави належне йому на праві власності майно, а саме:
- обладнання для виготовлення металопластикових вікон:
- р/aq KABAN верстат СЕ -3060 для обробки торців імпоста, виробництво -Туреччина;
- р/aq KABAN верстат DD -4070 для свердління водозливних пазів на профілі ПВХ, виробництво -Туреччина;
- р/aq KABAN верстат DE -4050 копіювально-фрезерний з трьома фрезами для свердління отворів під ручки, виробництво -Туреччина.
Взагалі предмет застави оцінено сторонами в сумі 53 797,00 грн., що еквівалентно 10 652,87 доларів США 87 центів по курсу НБУ на 01 жовтня 2007 року (1 долар США=5,05 грн.). Майно, що заставляється знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Радісна, 13.
05.11.2007 р. також в забезпечення виконання кредитного договору № 010/01-04/07-555 між сторонами було укладено договір застави, який посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в реєстрі за № 3001, відповідно до якого забезпечується вимоги банку, що витікають із кредитного договору, укладеного між заставодержателем та ОСОБА_2 В забезпечення виконання зобов'язань заставодавець передав у заставу заставодержателю належне йому на праві власності майно, а саме:
- p/aq верстат двоголовочний з ручним приводом для нарізки профілю з ти ПВХ та алюмінію, марки АВ-1030, 2007 року випуску, виробництво Туреччина;
- р/aq KABAN верстат двоголовочний зварювальний з регулюючим вугром марки ВВ-2020, 2007 року випуску, виробництво Туреччина.
Сторонами предмет застави оцінено в сумі 112 700,00 грн., що на день укладення цього договору становить 22 316,83 доларів США.
За змістом ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Матеріали справи свідчать, що банком умови, передбачені п. 5.1. кредитного договору, виконані в повному обсязі, що підтверджується меморіальними валютними ордерами № 82 від 02.10.2007 р. та № 23 від 06.11.07 р.
Відповідач же, отримавши від банку в обумовлені кредитним договором терміни кредитні ресурси в сумі 32 969,70 дол. США, взяті на себе зобов'язання виконував не належним чином, оскільки за період з 02.10.07 р. по 30.04.10 р. останнім було здійснено погашення суми основного боргу тільки в розмірі 7 115,95 доларів США, про що свідчить виписка з особового рахунку відповідача.
Отже, станом на 15.07.2010 року у відповідача перед банком виникла прострочена заборгованість в сумі 26 716,20 дол. США, що в національній валюті по курсу НБУ (1=7,9022) еквівалентно 211 116,76 грн.
З урахуванням умов пункту 7.3 кредитного договору та статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини боргу позикодавець має право вимагати дострокового погашення кредиту, що залишилась та сплати відсотків, таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем дійсно складає в сумі 27 716,20 дол. США, що в національній валюті по курсу НБУ (1=7,9022) еквівалентно 211 116,76 грн. з яких: основний борг (прострочка за графіком) - 1008,16 дол. США, що еквівалентно 7966,68 грн.; заборгованість за відсотками -2220,24 дол. США, що еквівалентно 17544,78 грн. та нарахована у відповідності до пункту 10.2 кредитного договору пеня у сумі -232,76 дол. США, що еквівалентно 1839,32 грн.
Стаття 202 Господарського Кодексу України передбачає, що господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечуються заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин.
У відповідності до положень статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Так, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачений обов'язок кожної сторони вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій.
Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини боргу позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
З матеріалів справи вбачається, що 12.05.2009 р. позивач скерував відповідачу претензію за № 16-1/14-27156, в якій пропонував останньому у добровільному порядку виконати свої зобов'язання за договорами протягом одного м'ясця з дати отримання цієї вимоги.
Також, 28.07.10 р. позивач звернувся до боржника з вимогою погасити загальну заборгованість за кредитним договором № 010/01-04/07-555 від 01.10.07 р. протягом 7 днів з моменту одержання вимоги.
Але, в матеріалах даної справи відсутні документальні докази, які свідчать про належне реагування відповідачем на вищезазначені вимоги кредитора та сплати загальної заборгованості перед банком.
За приписами ст.629, ч. 2 ст. 651 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач не надав суду належних доказів виконання умов кредитного договору № 010/01-04/07-555 від 01.10.07 року, позовні вимоги банку не спростував.
Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а отже їх задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 25, 32, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Здійснити процесуальне правонаступництво позивача по справі № 3/138/10 шляхом заміни ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»його правонаступником ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».
2. Позов задовольнити в повному обсязі.
3. Достроково розірвати кредитний договір № 010/01-04/07-555 від 01.10.07 року укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Миколаївської обласної дирекції та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2.
4. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Миколаївської обласної дирекції (54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19-а, код ЄДРПОУ 24779442) заборгованість в сумі -30177,36 доларів США, що еквівалентно в національній валюті по курсу НБУ станом на 15.07.2010 р. -238 468,54 грн., 2384,68 грн. держмита за майновий спір, 85,00 грн. держмита за немайновий спір та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя О.Г. Смородінова
Рішення підписано 18 лютого 2011 року.