01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"17" грудня 2007 р. Справа № 10/652-07
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Сервісний металоцентр “Леман -Україна», м. Київ
до Дочірнього підприємства “Будівельна компанія “Будінвест Холдінг», м. Вишневе
про стягнення 122 604,85 грн
суддя Тищенко О.В.
Представники: згідно протоколу судового засідання.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісний металоцентр “Леман -Україна» (далі -позивач) до Дочірнього підприємства “Будівельна компанія “Будінвест Холдінг» (далі -відповідач) про стягнення 122 604,85 грн, з яких 59 008,47 грн -основний борг, 887,49 грн - 3% річних, 620,18 грн -інфляційні, 5 900,85 грн -штраф, 2 490,15 грн -проценти за користування чужими коштами.
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.10.2007р. було порушено провадження в справі та призначено до розгляду на 20.11.2007р.
Представник позивача позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання по договору поставки № 12/01/07-ДПП від 17.01.2007р. щодо оплати отриманої металопродукції.
У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено.
17.12.2007р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач свого представника в судове засідання 17.12.2007р. вдруге не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані ухвалою документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду від 23.10.2007р. та від 20.11.2007р.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив:
17 січня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Сервісний металоцентр “Леман -Україна» та Дочірнім підприємством “Будівельна компанія “Будінвест Холдінг» було укладено договір поставки № 12/01/07-ДПП (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого позивач (постачальник) зобов'язується передати у встановлений у даному Договорі термін у власність відповідача (покупця) металопродукцію (далі -Товар), а відповідач зобов'язується оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов цього Договору.
Згідно з п. 1.2 Договору ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим Договором, визначається у рахунках-фактурах позивача (постачальника), які є невід'ємними частинами даного Договору, та/або у видаткових/залізничних накладних.
Факт поставки товару за цінами, загальною кількістю, асортиментом, та номенклатурою, зазначеними у рахунках-фактурах та/або видаткових/залізничних накладних, або факт оплати рахунка-фактури означає взаємну згоду позивача і відповідача з умовами поставки та умовами оплати товару (як що вони вказані в рахунку-фактурі постачальника), ціною, загальною кількістю, асортиментом, сортаментом та номенклатурою товару, які зазначені у Рахунках-фактурах Постачальника та/або у видаткових/залізничних накладних, а також є підтвердженням факту отримання Покупцем від Постачальника Рахунку-фактури для оплати Товару, який Постачальник поставляє/поставив (п. 1.3 Договору)
На підставі зазначеного Договору позивач 7 березня 2007 року на підставі довіреності ЯЛТ № 809215 від 31.03.2007р. (копія в матеріалах справи) поставив відповідачу товар на загальну суму 89 008,47 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1043В від 07.03.2007р. на суму 55 222,43 грн. та видатковою накладною № 1046В від 07.03.2007р. на суму 33 786,04 грн. (належним чином завірені копії в матеріалах справи).
Згідно з умовами договору (п. 3.5) оплата товару здійснюється відповідачем шляхом передплати 100% вартості товару в терміни, які вказані у Рахунках-фактурах позивача. З моменту зарахування на поточний рахунок позивача 100% оплати за поставлений товар, або за товар що має бути поставлений, ціна на товар не підлягає зміні. Позивач має право поставити товар відповідачу без попередньої оплати. В цьому випадку відповідач оплачує поставлений товар у розмірі 100% від вартості поставленого товару протягом 3-х днів з моменту поставки.
Відповідно до п. 2.5 Договору датою поставки товару вважається, зокрема, при поставці автомобільним транспортом позивача дата видаткової накладної або товарно-транспортної накладної.
Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення своїх Договірних зобов'язань за отриманий за видатковими накладними товар не розрахувався, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість станом на 12.09.2007р. у сумі 59 088,47 грн.
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий по видатковим накладним № 1043В та № 1046В від 07.03.2007р. товар згідно Договору поставки № 12/01/07-ДПП від 17.01.2007р. у сумі 59 008,47 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення пені суд зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч.1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч.2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст. 231 ГК України).
Відповідно до п. 5.2 Договору за прострочення строків оплати товару, встановлених в цьому Договорі та додатках до нього, відповідач на вимогу позивача сплачує останньому пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
Як вбачається із ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/965-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» обмежує нарахування пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України, у зв'язку з чим позивачем необґрунтовано при розрахунку пені застосовано відсоток -0,5%.
Згідно розрахунку господарського суду сума пені становить 4 916,30 грн.:
(з 12.03.2007р. по 30.05.2007р. -81 дн. - на суму заборгованості 59 008,47 грн. - облікова ставка 8,5 = 2 226,16 грн.)
(з 01.06.2007р. по 12.09.2007р. -104 дн. -на суму заборгованості 59 008,47 грн. - облікова ставка 8,0 = 2 690,14 грн.)
З урахування зазначеного господарський суд частково задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 4 916,30 грн.
Відповідно до п. 5.2 Договору крім сплати пені відповідач, за вимогою позивача, сплачує штраф у розмірі 10% від суми неоплаченого товару в зазначені в даному Договорі та додатках до нього.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 5 900,85 грн. - штрафу підлягають задоволенню виходячи з ст.ст. 230, 231, 232 ГК України та п. 5.2 Договору поставки № 12/01/07-ДПП від 17.01.2007р.
Крім того, відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Тому господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 620,18 грн. -інфляційних та 3% річних у розмірі 887,49 грн нарахованих на суму заборгованості 58 008,47 грн з 12.03.2007р. по 12.09.2007р.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 2 490,15 грн процентів за користування чужими коштами суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Отже, частина друга ст. 536 ЦК України чітко пов'язує нарахування процентів у розмірі встановленим договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Договір поставки № 12/01/07-ДПП від 17.01.2007р. не містить розміру процентів які повинен сплатити відповідач за користування грошовими коштами позивача.
Наведений позивачем розрахунок процентів є необґрунтованим з огляду на те, що в ньому позивачем помилково при обрахунку процентів застосована облікова ставка Національного Банку України.
Будь-яких актів цивільного законодавств, які б визначали розмір процентів передбачених ст. 536 ЦК України позивачем суду не наведено.
Суд також зазначає, що проценти річних, визначені статтею 625 ЦК України, слід відрізняти від процентів, передбачених статтею 536 ЦК України. Проценти річних є одним з правових наслідків порушення грошового зобов'язання, тоді як проценти, про які йдеться у статті 536 ЦК України, є платою за користування чужими грошовими коштами без ознак порушення грошового зобов'язання. Різновидами останніх процентів є, наприклад, проценти за договором позики (стаття 1048 ЦК), проценти за кредит (стаття 1054 ЦК), проценти на банківський вклад (стаття 1061 ЦК), проценти за користування безпідставно одержаними чи збереженими грішми (стаття 1214 ЦК). Ці категорії процентів мають різну правову природу.
З урахуванням наведеного, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2 490,15 грн процентів за користування чужими коштами.
Керуючись, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Будівельна компанія “Будінвест Холдінг» (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 8, код ЄДРПОУ 32549638) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісний металоцентр “Леман -Україна» (01004, м. Київ, вул. Басейна, 4, 6 поверх; код ЄДРПОУ 32665054) 59 008,47 грн -заборгованості, 620,18 грн. -інфляційних, 887,49 грн. -3% річних, 5 900,85 грн -штрафу, 4 916,30 грн -пені, а також судові витрати: 713,33 грн. державного мита та 68,65 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3. У частині стягнення 48 781,41 грн пені та 2 490,15 грн процентів за користування чужими коштами - відмовити.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Тищенко О.В.