ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
14 лютого 2008 р.
Справа № А-8/261
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
розглянувши матеріали
за позовом ТзОВ "Карпатнафтохім" вул. Робітнича,29,Мостище,Калуський район, Івано-Франківська область,77305
до відповідача Калуська ОДПІ вул. В.Стуса, 2,Калуш,77300
про визнання нечинним податкового повідомлення- рішення Калуської оДПІ в Івано-Франківській області №0002452304/0 від 20.08.07
За участі представників:
Від позивача: Бойко Р. Б., (довіреність №53-ЮР-36 від 23.03.06) юрисконсульт;
Від відповідача: Бабій Т.С., (довіреність №236820/10/100 від 03.12.07) головний державний податковий інспектор;
Від відповідача: Мельник Р.Я., (довіреність №710/10/100 від 14.01.08) головний державний податковий інспектор;
Від відповідача: Фалдина В.В., -начальник Калуської ОДПІ;
Учасник судового засідання: Савчук Л.Є., (посвідчення №101 від 06.07.07) прокурор віділу обласної прокуратури;
Від відповідача: Місюра Мапрія Василівна, довіреність від 06.02.08 №2651/10/100
ВСТАНОВИВ: до господарського суду Івано-Франківської області заявлено вимогу про визнання нечинним податкового повідомлення- рішення Калуської оДПІ в Івано-Франківській області №0002452304/0 від 20.08.07.
Згідно з повідомленням прокуратури Івано- Франківської області від 04.12.07 №05/1-822вих з метою захисту інтересів держави прокуратура Івано-Франківської області вступила у розгляд даної справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Законом України "Про податок на додану вартість" наведений механізм визначення суми бюджетного відшкодування. За змістом п.п. 7.7.2 ст 7 цього Закону бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів, послуг в попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів. Згідно п. 1.8 вищевказаного Закону даний механізм являє собою бюджене відшкодування. Податковою інспекцією, на думку позивача, звужується поняття бюджетного відшкодування та на підставі рядка "3" форми розрахунку суми бюджетного відшкодування, що є додатком №3 до податкової декларації з ПДВ, сума бюджетного відшкодування визначається як сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів.
Позивач вважає, що норми Закону мають вищу юридичну силу в порівнянні з підзаконними актами, а отже ТзОВ виконало всі вимоги Закону України "Про податок на додану вартість".
Крім того, позивач вважає безпідставним посилання податкового органу в оспорюваному рішенні як на підставу перерахунку суми бюджетного відшкодування на п.п. 7.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який лише встановлює порядок здійснення перевірки податкової декларації платника податку, а також підстави для проведення позапланової виїзної документальної перевірки. В цьому позивач вбачає порушення ч. 2 ст. 19 Конституції України, з огляду на те, що п.п. 6.1ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зобов'язує податковий орган зазначати в податковому повідомленні норму податкового Закону, відповідно до якої був зроблений перерахунок податкових зобов'язань.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.
Відповідач проти позову заперечив вказавши, що перевірка правильності визначення позивачем сум податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за травень 2007 року проводилася з врахуванням вимог п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п.п. 7.8.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" із змінами і доповненнями, а також пункту 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказу ДПА України від 30.05.97 №166 у редакції Наказу ДПА України від 15.06.05 №213 "Про внесення змін до податкової звітності податку на додану вартість".
Податковий орган, з посиланням на п. 10.6 ст.10 Закону, вказує на те, що форми декларації та податкових розрахунків встановлюються відповідно до Законів. Відповідач також вказує на те, що ДПА в Івано-Франківській області зверталась за роз'ясненням до ДПА України. Листом №8556/7/16-1117 від 05.05.06 остання повідомила про те, що до рядка "3" розрахунку суми бюджетного відшкодування включаються суми податку на додану вартість, фактично сплачені отримувачем товарів у попередньому звітному податковому періоді постачальника таких товарів, що включені до податкового кредиту в попередньому періоді.
Під час перевірки було встановлено порушення норм Закону, в результаті чого завищено заявлене бюджетне відшкодування податку на додану вартість за травень 2007 року в сумі 1094114,00грн.
Податковий орган вказує також на те, що форма податкового повідомлення-рішення відповідає додатку 5 до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень платників податків, затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.01 №253 в редакції Наказу від 27.05.03 №247.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечення проти позову підтримали.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив, що Калуською ОДПІ була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ "Карпатнафтохім" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, напрям відшкодування - на рахунок платника у банку за травень 2007 року. За наслідками перевірки був складений акт №1103/23-04/33129683 від 10.08.07. На підставі висновків, наведених в акті податковою інспекцією винесене оспорюване податкове повідомлення-рішення №0002452304/0 від 20.08.07 згідно котрого виявлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2007 року в розмірі 1094114,00грн.
В ході проведення перевірки, ДПІ встановлено, що ТзОВ "Карпатнафтохім" подано до Калуської оДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2007 р. та Розрахунок бюджетного відшкодування за травень 2007 р., згідно з яким визначено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 3193671,00грн.
Первіркою встановлено, що сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 податкової декларації попереднього податкового періоду) складає 14982316,00грн. Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), складає 10066487,00грн. ТОВ "Карпатнафтохім" подано до Калуської оДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов"язань з податку на додану вартість у зв"язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2007 року №20233 від 20.07.07, згідно з якими проведено уточнення суми податкового кредиту в сторону зменшення на 2045грн. (ряд. 10.1 Декларації) та зменшення суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню на 4537грн.
Наявні в матеріалах справи докази, які досліджувались судом в процесі розгляду спору: податкове повідомлення- рішення Калуської оДПІ №0002452304/0 від 20.08.07, акт №1103/23-04/33129683 від 10.08.07 про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ "Карпатнафтохім", заперечення до акту перевірки №60/8-13 від 15.08.07, відповідь №14955/10/23-04 від 20.08.07 на заперечення проти акту, податкові декларації з податку на додану вартість за 3, 4, 5, 7 місяці 2007 року, розрахунок суми податкового кредиту попереднього податкового періоду квітня 2007 року, фактично сплаченої ТОВ "Карпатнафтохім" у попередньому податковому періоді вкітні 2007 року постачальникам таких товарів (послуг), виписки по рахунках ТОВ "Карпатнафтохім" за квітень 2007 року.
Суд вважає позовні вимоги не обгрунтованими, а позов таким, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до абзацу 3 п.п. 4.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перд бюджетами та цільовими фондами" платник податків має право подати податковий звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним контролюючим органом, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам закону з такого подтку. Такий зівіт за іншою формою подається разом з поясненням мотивів його складання.
Проте, позивачем подано декларацію іншої форми (розрахунок бюджетного відшкодування) без пояснення мотивів її складення. Таким чином, позивачем не дотримано вимог абзацу 3 п.п. 4.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" та п. 9.3 Порядку заповнення та подання податкової декларіції з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №166 у редакції наказу ДПА України від 15.06.2005 р. №213 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість".
Поряд з цим, слід зазначити, що п.п 7.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є відсилочною нормою права, в якій робиться посилання на п.п. 7.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", як на умову при якій виникає право на бюджетне відшкодування з ПДВ.
Так, відповідно до п.п. 7.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті до державного бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Виходячи з із п. 7.7 ст. 7 зазначеного закону бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення (різниця між сумою податквого зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду), яка фактично дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг).
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що податкове рішення-повідомлення прийняте з дотриманням чинного законодавства, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст. 124 Конституції України, п.п. 4.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перд бюджетами та цільовими фондами", п.п. 7.7.1, п.п 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.71, 160- 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
в позові відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
постанова підписана 19.02.08
Виготовлено в АС "Діловодство суду"