Справа №22-6040/06 р. Головуючий у 1 інстанції - Гайдар А.В.
Категорія - 23 Доповідач - Шамрило Л.Г.
4 липня 2006 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Курило В.П.
суддів: Санікової О.С.
Шамрило Л.Г.
при секретарі: Білявській І.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 На рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 20 квітня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-я особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 20 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1. на користь позивача на відшкодування матеріальної шкоди 90 грн., моральної шкоди 500 грн. З відповідачки на користь держави стягнуто судовий збір в сумі 51 грн.
Не погодившись з рішенням суду, відповідачкаОСОБА_1. принесла апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2, посилаючись на неправильну правову оцінку наданим доказам, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданніь ОСОБА_1. і представник відповідачки ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги і просили її задовольнити.
Позивач ОСОБА_2. заперечував проти доводів скарги, вважаючи їх необгрунтованими. Просив скаргу відхилити, а рішення суду залишити без зміни.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін та представника відповідачки, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.І ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 05.04.2005 р. дружина позивача ОСОБА_4 у пологовому відділенні лікарні ім. Калініна народила доньку. 12.04.2005 р. ОСОБА_2. разом з тещею ОСОБА_5 приїхав у лікарню забирати дружину з дитиною у зв'язку з їх випискою. До нього у білому халаті підійшла відповідачка ОСОБА_1. і повідомила, що виписка породіль та дітей відбувається у святковій обстановці, за що запропонувала заплатити ЗО грн. Вважаючи, що це є обов'язковою формою виписки, а відповідачка - працівник лікарні, ОСОБА_2. передав останній ЗО грн., після чого піднявся до дружини з дитиною. Через деякий час дитину забрали до виписної кімнати, куди згодом ОСОБА_1. запросила ОСОБА_2 з дружиною та тещею, і де оператор та фотограф зразу почали їх знімати, а відповідачка - виконувати роль ведучої у сценарії святкової виписки. По закінченню святкової виписки ОСОБА_1. повідомила, що зроблено 24 вдалих кадрів фотозйомки та відеозапис, вартість 1 фотографії 6 грн., а відеокасети із записом - 70 грн. Позивач відмовився оплачувати послуги з фото і відео-зйомки, а його дружина, піддавшись на уговори відповідачки заплатила їй 60 грн. Коли 23.05.2005 р. ОСОБА_2. приїхав у лікарню забрати фотографії, він з 24 знімків відібрав 10, які йому сподобалися, а решту повернув відповідачці. Але остання наполягала на купівлі позивачем всіх 24 знімків, внаслідок чого між ними виник конфлікт, для розв'язання якого ОСОБА_1. викликала працівників міліції, з якими ОСОБА_2 прийшлося проїхати до Калінінського РО ДМУ УМВС України в Донецькій області для дачі пояснень. Фотографії позивач так і не отримав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачкою ОСОБА_1. були порушені вимоги Закону України «Про захист прав споживачів" в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин між сторонами по справі, оскільки остання до надання послуг не надала позивачу необхідної, доступної, достовірної інформації відносно запропонованих нею послуг по святковій виписки дружини та дитини останнього з пологового відділення лікарні та примушувала придбати непотрібний йому комплект фотографій у кількості 24 шт.
Висновки суду грунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. зареєстрована виконкомом Авдієвської міської ради 22.09.2004 р. як фізична особа - підприємець. Як платник єдиного податку має право займатися діяльністю у сфері відпочинку і розваг та роздрібною торгівлею (а.с.21-23). Згідно копії квитанції №НОМЕР_1 від 12.04.2005 р., підписаної відповідачкою, вартість послуги фотозйомка 144 грн., внесено задаток 60 грн. (а.с.4). На ім'я 3-ї особи ОСОБА_4 відповідачкою оформлено замовлення на фото в кількості 24 шт., в якому зазначено суму боргу 92 грн. та дата видачі замовлення 03.05.2005 р.(а.с. 19-20).
Відповідно до вимог ч.І ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів" споживач має право на одержання необхідної, доступної та достовірної інформації про товари (роботи, послуги), що забезпечує можливість їх компетентного вибору. А ч.2 ст.19 цього Закону передбачає, що споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час з врахуванням режиму роботи продавця (виконавця). Продавець (виконавець) зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному вибору товарів і послуг. Забороняється примушувати споживача придбати товари і послуги неналежної якості, або непотрібного йому асортименту.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм відповідну оцінку та дійшов обґрунтовано висновку про порушення відповідачкою споживчих прав ОСОБА_2, внаслідок чого спричинила йому матеріальну шкоду в сумі 90 грн. Розмір моральної шкоди в сумі 500 грн. визначено судом з врахуванням конкретних обставин справи, характеру та обсягу моральних страждань, завданих позивачу неправомірними діями ОСОБА_1.
Рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Наведені в апеляційній скарзі доводи є необгрунтованими й правильність висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 20 квітня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.