Справа № 22-6551/2006 р. Головуючий у 1 інстанції Мамедова Л.М.
Категорія 21 Доповідач Санікова О.С
4 липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Курило В.П. судців: Санікової О.С., Шамрило Л.Г. при секретарі Білявській І.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дзержинську Донецької області на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 11 травня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дзержинську Донецької області про відшкодування моральної шкоди,-
У березні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з зазначеним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в м.Дзержинську Донецької області, посилаючись на те, що тривалий час він працював на підприємствах вугільної промисловості на різних робочих посадах. Із-за праці у шкідливих умовах у нього виявлене професійне захворювання - хронічний обструктивний бронхіт пилевої етіології другої стадії, емфізема легенів, легенева недостатність другої стадії. Звільнений за станом здоров'я. За висновком МСЕК від 9 липня 2002 року у зв'язку з професійним захворюванням йому вперше встановлено 40 % втрати працездатності, він визнаний інвалідом третьої групи.
У зв'язку із втратою професійної працездатності він відчуває моральні страждання, оскільки постійно присутній фізичний біль у грудній клітині, постійно відчуває одишку навіть при незначних навантаженнях, виснажливий кашель не дає спокою, не допомагають і медикаменти; у віці 44 років він зміг би заробити хорошу зарплату, але ушкоджене здоров'я цього не дозволяє, тому він не може забезпечити сім'ї достойне життя; на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей - інвалідів дитинства, а у зв'язку з професійним захворюванням він позбавлений можливості надавати їм гідну матеріальну допомогу. Просив стягнути на відшкодування моральної шкоди 40 000 грн.
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 11 травня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені частково: на його користь з відповідача стягнуто на відшкодування моральної шкоди 8 000 грн.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1. просить змінити рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 11 травня 2006 року, збільшивши суму моральної шкоди.
В обгрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд не дав належну оцінку обставинам справи, не врахував в повному обсязі характер і глибину його моральних страждань, а також ті обставини, що він тривалий час працював на підземних роботах у вугільній промисловості, отримав ряд важких захворювань, визнаний інвалідом третьої групи, вимушений постійно лікуватися, але коштів на це не вистачає, працевлаштуватися не може, як і не може фізично працювати, позбавлений можливості керувати транспортним засобом.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Дзержинську Донецької області просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що висновком МСЕК не підтверджений факт моральних страждань позивача, а наявна в матеріалах справи довідка МСЕК про встановлення стійкої втрати працездатності є підставою для відшкодування матеріальної, а не моральної шкоди; судом дана невірна оцінка глибини фізичних і душевних страждань позивача. Крім того Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинена дія статей Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності", які передбачають виплату моральної шкоди.
В судовому засіданні апеляційного суду позивач підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити. Проти доводів апеляційної скарги відповідача заперечував.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України в м.Дзержинську, просила її задовольнити. Проти доводів апеляційної скарги позивача заперечувала.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1. з 1981 року працював на шахті «Північна" ВО «Дзержинськвугілля". Висновком МСЕК від 9 липня 2002 року йому вперше встановлено 40% втрати працездатності у зв'язку з професійним захворюванням хронічним обструктивним бронхітом.
Внаслідок отримання позивачем професійного захворювання та відповідної втрати працездатності, йому завдано фізичні та душевні страждання, які порушують його звичні життєві зв'язки, потребують додаткових зусиль для лікування та реалізації звичок та бажань; тим самим частково обмежено ряд особистих немайнових прав позивача, а саме: право на труд, охорону здоров'я.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України в м.Дзержинську задоволенню не підлягає. Апеляційна скарга позивача ОСОБА_1. підлягає частковому задоволенню, рішення суду зміні, оскільки висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, що відповідно до вимог ст.309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду в апеляційному порядку.
За змістом ст.ст.1, 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може
перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.
Як вбачається з матеріалів справи захворювання ОСОБА_1. є професійним; йому встановлено діагноз: хронічний обструктивний бронхіт пилевої етіології другої стадії, емфізема легенів другого ступеню, легенева недостатність. Висновком МСЕК від 9 липня 2002 року позивачу у зв'язку з професійним захворюванням вперше встановлено 40 % втрати професійної працездатності, він визнаний інвалідом третьої групи.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювать, які спричинили втрату працездатності".
Проте розмір моральної шкоди визначений судом без урахування характера і тривалості страждань, стану здоров'я потерпілого, тяжкості захворювання та істотності вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, як того вимагає постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди" від 31 березня 1995року №4.
Із матеріалів справи вбачається, що втрата професійної працездатності встановлена позивачу у віці 41 року, у зв'язку з професійним захворюванням він вимушений був звільнитися з добре оплачуваної роботи, чим погіршив свій матеріальний стан і сім'ї в цілому; на його утриманні залишились двоє неповнолітніх дітей; в наступний час постійно відчуває фізичний біль, вимушений постійно лікуватися, обмежений у виконанні фізичної праці, позивач визнаний інвалідом третьої групи, що позбавляє його можливості знайти гідно оплачувану роботу.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за можливе, виходячи з принципів розумності і справедливості, як того вимагає ст.41 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, а також враховуючи ступінь порушень життєвих стосунків ОСОБА_1., характер професійного захворювання, збільшити розмір стягнутої моральної шкоди до 12 000 грн.
Керуючись ст. ст. 307 ч.І п.З, 309 ч.І п.З, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дзержинську Донецької області відхилити.
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 11 травня 2006 року змінити.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в місті Дзержинську Донецької області на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 12 000 гривень.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскажено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.