Справа № 2-1506/2009
30 березня 2009 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Калініченко О.Б.
при секретарі Кучерявець О.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що спільне життя з відповідачкою не склалось, тривалий час між ними виникають непорозуміння з різного приводу, які привели до взаємного відчуження.
З вересня 2004 року вони не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть, а з січня 2009 року проживають окремо, тому подальше спільне проживання у шлюбі та його збереження стало неможливим, оскільки взаємопорозуміння та почуття любові між ними втрачено, і строк для примирення за таких обставин не вплине на збереження та покращення сімейних стосунків.
Тому вважає, що їх шлюб розпався остаточно і поновити його неможливо.
В судовому засіданні позивач просив шлюб розірвати, оскільки збереження шлюбу та примирення між подружжям неможливо і цей шлюб є лише формальністю для обох сторін.
Відповідачка позов визнала і погодилася на розірвання шлюбу, також вважаючи збереження шлюбу неможливим.
Суд відповідно до ст. ст. 130 ч.4, 174 ч. 1, 2, 4 ЦПК України вважає можливим ухвалити судове рішення у попередньому судовому засіданні, оскільки це не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Наслідки визнання позову відповідачці роз'яснені і зрозумілі.
Згідно ч.2 ст. 112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.
Сторони зареєстрували шлюб 05.08.1995 року, від цього шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
З вересня 2004 року сторони не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть, а з січня 2009 року проживають окремо, подальше спільне проживання у шлюбі та його збереження стало неможливим, оскільки взаємопорозуміння та почуття любові між ними втрачено, і строк для примирення за таких обставин не вплине на збереження та покращення сімейних стосунків.
Між сторонами майнового спору на даний час немає. Син залишається проживати з відповідачкою.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що є законні підстави для задоволення позовних вимог, т.я. відносини, що склались між подружжям, носять стійкий характер, шлюб між сторонами розпався і його збереження неможливо. При таких обставинах збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб носить формальний характер і підлягає розірванню.
Керуючись ст. ст. 110, 112 СК У країни, суд, -
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Залізничного району м. Києва 05.08.1995 року, актовий запис № 425, - розірвати.
Стягнути витрати по розірванню шлюбу в доход держави з ОСОБА_1 розмірі 17 грн., ОСОБА_2 від сплати звільнити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня постановления рішення.