Справа № 2-3403
2009рік
01 червня 2009року Солом"янський районний суд м. Києві в складі:
головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.
при секретарі- Волковій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-я особа: Орган опіки та піклування Святошинської райдержадміністрації м. Києва про позбавлення батьківських прав, суд, -
Позивачка звернулася до суду і просить позбавити відповідача батьківських прав відносно дитини - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.
Посилається в позові на те, що з 1997 року перебувала з відповідачем у шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
За рішенням суду в 2001 році їх шлюб був розірваний, 31.05.2005 року вона оформила розірвання шлюбу в органах РАЦС.
З моменту розірвання шлюбу відповідач не займається вихованням дитини, не утримує її матеріально, з дитиною не спілкується, не турбується про її фізичний та духовний розвиток.
Виходячи з того, що відповідач ухиляється від виховання дитини та виконання своїх батьківських обов'язків, просить задовольнити позов.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував. Посилався на те, що позивачка перешкоджає йому спілкуватися з сином, а як захистити свої права він не знав. Що стосується допомоги на утримання дитини, то він сплачує аліменти, а заборгованість утворилася в зв»язку з відсутністю у нього роботи.
Просить в позові відмовити.
Представник 3-ї особи в судовому засіданні позов підтримав.
Заслухавши пояснення сторін представника 3-ї особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обгрунтованим, виходячи з наступного.
Встановлено, що відповідач є батьком дитини позивачки - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Сторони з 1997 року перебували в у шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
За рішенням суду в 2001 році їх шлюб був розірваний, 31.05.2005 року позивачка оформила розірвання шлюбу в органах РАЦС.
/а.с. 5-7/
Нормою ст. 141 СК України встановлено, що мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, і розірвання шлюбу між ними не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Встановлено, що відповідач тривалий час не спілкується з дитиною, не утримує її матеріально в належному обсязі відповідно до віку та потреб дитини, життям та здоров"ям дитини не цікавиться, про фізичний та духовний розвиток дитини останній також не турбується.
Дитина знаходиться на повному утриманні матері.
З соціально-психологічного висновку дитини від 22.12.2008 ркоу вбачається, що син сторін до членів своєї родини відносить маму та бабусю, з якими проживає і з якими у нього склалися теплі і довірливі стосунки. Рідного батька до кола сім»ї не вводить.
Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація своїм висновком від 04.03.2009 року вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав відносно дитини.
/а.с. 12-14/
Відповідно до Конвенції ООН про права дитини, діти мають право на належне спілкування та допомогу.
Дані гарантії закріплені і в інших нормативних документах щодо охорони дитинства.
Так, відповідно до ч.4 ст. 150 СК України батьки повинні поважати дитину.
ст. 155 цього ж кодексу встановлено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
З цього випливає, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, поведінка батьків повинна бути такою, щоб дитина сама тягнулася до них.
Підсумовуючи викладене вище, суд вважає, що відповідач неналежним чином відносився та відноситься до виконання своїх батьківських обов»язків, всупереч інтересам та потребам дитини, без врахування її прав, що привело до взаємного відчуження між ними, як батьком та дитиною.
Відповідно до п.п.2 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дітей.
Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо свого сина, а тому має бути позбавлений батьківських прав відносно нього.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача в судовому засіданні, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ч.4 ст. 59 ЦПК України передбачено, що доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Крім того, ч.2 постанови № 11 Пленуму Верховного Суду України від 29.12.11976 року "Про судове рішення" /з наступним змінами /передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обгрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення.
Виходячи з того, що відповідачем не надано доказів своїм запереченням в судовому засіданні, суд вважає їх такими, що не заслуговують на увагу.
Керуючись ст. 164, 165 Сімейного кодексу України, ст. ст. 57-60, 209, 212-214 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно дитини: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.