"09" лютого 2011 р. Справа № 13/81-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Гончар Т. В. , суддя Слободін М.М.
при секретарі Зозулі О.М.
за участю представників сторін:
позивача -не з'явився
1-го відповідача - не з'явився
2-го відповідача -Висіканцева Д.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 134С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 20.09.2010 року по справі № 13/81-10
за позовом МПП "Рай", м. Шостка
до 1. ВАТ "Харківдорбуд", м. Харків
2. Арбітражного керуючого Висіканцева Д.П., м. Суми
про витребування майна
встановила:
В червні 2010 року МПП "Рай" звернулось до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій (з урахуванням уточнень) просив визнати за МПП "Рай" право власності на 150 тонн гудрону, що зберігається у бітумосховищі ВАТ "Харківдорбуд" в м. Глухів Сумської області, зобов'язати ВАТ "Харківдорбуд" повернути МПП "Рай" 150 тонн гудрону, що зберігається у його бітумосховищі в м. Глухів Сумської області.
Рішенням господарського суду Сумської області від 20.09.2010 року по справі № 13/81-10 (суддя Лиховид Б.І.) заяву позивача № 28 від 06.09.2010 р. залишено без задоволення. В позові відмовлено.
Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що відмовляючи у позові суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність майна у незаконному володінні ВАТ "Харківшляхбуд", про відсутність у позивача правових підстав на володіння спірним майном та доказів на підтвердження свого права власності на гудрон, але, як стверджує апелянт, ним на підтвердження права власності надавав копію договору купівлі-продажу від 12.05.2003 року та акт приймання передачі гудрону на зберігання, копії відповідей арбітражного керуючого про те, що спірне майно після ліквідації ГМДБ № 5 залишилось у ВАТ "Харківшляхбуд", що на думку позивача є належними доказами в обґрунтування позову.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2011 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження, призначено до розгляду та запропоновано надати відповідачам - відзиви на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень, позивачу - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.
На виконання вимог ухвали апеляційного суду позивачем 01.02.2011 року за вх. № 1139 надані пояснення до апеляційної скарги, в яких він зазначає, що правовою підставою для задоволення апеляційної скарги є ст.ст. 387 392 ЦК України.
Також на виконання вимог ухвали апеляційного суду 1-м відповідачем 04.02.2011 р. за вх. № 1250 надані заперечення на апеляційну скаргу, в яких він проти вимог апеляційної скарги заперечує, вважає її такою, що не підлягає задоволенню, така ж сама позиція викладена в відзиві на апеляційну скаргу, наданому 2-м відповідачем 08.02.2011 р. за вх. № 1418.
Представники позивача та 1-го відповідача в судове засідання 09.02.2011 року не з'явились, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Натомість позивачем на адресу апеляційного суду надіслана телеграма, в якій він просить розглядати справу без участі його представника.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та вислухавши думку представника 2-го відповідача, враховуючи те, що позивач та 1-й відповідач, достеменно знаючи про час і місце судового засідання, не скористались своїм правом на участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції, дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність представників позивача та 1-го відповідача, за наявними у справі документами.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі, відзиву та запереченнях на неї доводів сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника 2-го відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Сумської області від 20.09.2010 року по справі № 13/81-10 підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність майна у незаконному володінні першого відповідача, відсутність у першого відповідача правових підстав на володіння спірним майном, доказів на підтвердження свого права на вищевказане майно, не обґрунтовано вимоги про визнання за ним права власності.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, з наступних підстав.
Звертаючись з позовом, позивач посилався на те, що 12.06.2003 року МПП "Рай" придбало у Глухівського міжгосподарського дорожньо-будівельного підприємства № 5 150 тон гудрону на загальну суму 30600,00 грн. Придбаний позивачем гудрон був залишений на зберіганні у Глухівського МДБП № 5. У встановлений договором зберігання від 12.06.2003 р. строк Глухівське МДБП № 5 належний позивачу гудрон не повернуло. 31.07.2006 р. Глухівське МДБП № 5 було визнано банкрутом. Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор (Висіканцев Д.П.) відмовився повернути позивачу належний йому гудрон, хоча і визнав те, що гудрон не увійшов до ліквідаційної маси. Навесні минулого року позивач дізнався про те, що після ліквідації Глухівського МДБП № 5 належне підприємству-банкруту бітумосховище, в якому зберігалося 150 тон гудрону, перейшло у власність ВАТ "Харківшляхбуд". 22.04.2009 року позивач звернувся до керівництва ВАТ "Харківшляхбуд" з проханням повернути гудрон, однак ВАТ "Харківшляхбуд" вимоги позивача не задовольнив. В зв'язку з цим, позивач був змушений звернутись до Господарського суду Сумської області з позовною заявою про визнання за ним права власності на 150 тон гудрону та про витребування гудрону на користь позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору купівлі-продажу № 6 від 12.06.2003 р. МПП "Рай" придбало у Глухівського МДБП № 5 гудрон в кількості 150 тон на суму 30 600,00 грн. Згідно договору схову, гудрон був залишений на зберіганні у Глухівського МДБП № 5 терміном на один місяць.
Після закінчення терміну дії договору схову МПП "Рай" не вчинило жодних дій; направлених на вивезення належного йому гудрону з бітумосховища Глухівського МДБП № 5.
Постановою господарського суду Сумської області по справі № 7/74-05 від 31.07.2006 р. Глухівське міжгосподарське дорожньо-будівельне підприємство № 5 було визнане банкрутом і по відношенню до нього відкрито ліквідаційну процедуру.
При проведенні ліквідаційної процедури належний позивачу гудрон не був включений до ліквідаційної маси.
Ліквідатором Висіканцевим Д.П. неодноразово направлялись листи, копії яких залучені до матеріалів справи, а саме листи № 616 від 01.09.2006 року та № 621 від 07.09.2006 року, з вимогами забрати гудрон в кількості 150 тон, придбаний відповідно до договору купівлі-продажу № 6 від 12.06.2003 року. За період проведення ліквідаційної процедури всі листи, направлені ліквідатором з вимогами забрати гудрон, позивачем були проігноровані. Крім того, в листах ліквідатора було зазначено про те, що МПП "Рай" не виконало взяті на себе зобов'язання по оплаті послуг за збереження гудрону.
В зв'язку з цим, можна зробити висновок, що ліквідатор вживав всі необхідні заходи щодо повернення позивачу належних йому 150 тон гудрону.
Ліквідатором Глухівського МДБП № 5 не заперечується факт належності МПП "Рай" гудрону в кількості 150 тон, придбаному по договору купівлі-продажу № 6 від 12.06.2003 року.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 22.01.2009 року по справі № 7/74-05 був затверджений звіт та ліквідаційний баланс банкрута - Глухівського міжгосподарського дорожньо-будівельного підприємства № 5, підприємство ліквідовано, а провадження у справі припинено. Одночасно з припиненням провадження у справі про банкрутство припиняються і повноваження ліквідатора підприємства-банкрута.
Таким чином, починаючи з 22.01.2009 року (дата ухвали Господарського суду Сумської області про припинення провадження у справі про банкрутство Глухівського МДБП № 5) ні підприємство-банкрут (Глухівське МДБП № 5) ні арбітражний керуючий (ліквідатор Висіканцев Д.П.) не можуть бути відповідачами по справі.
Глухівське МДБП № 5 жодного майна в процедурі банкрутства на користь ВАТ "Харківшляхбуд" не відчужувало.
26.12.2006 року між Глухівським МДБП № 5 та ТОВ "Будінвест-45" був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, зареєстрований в реєстрі за № 2798, відповідно до якого продавець (Глухівське МДБП № 5) продав, а покупець (ТОВ "Будінвест-45") купив майно, розташоване за адресою: Сумська область, Глухівський район, с. Первомайське, вул. Леніна, б/н, до складу якого увійшло бітумовсховище, в якому зберігалось 150 тон гудрону, копію якого залучено до матеріалів справи.
Твердження позивача про те, що ВАТ "Харківшляхбуд" є власником бітумосховища, в якому зберігався гудрон у кількості 150 тон, не підтверджено жодним доказом.
Відповідно до положень ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Також колегія суддів зазначає, що відповідач, визначений позивачем у позові не є боржником у матеріально-правовому відношенні, з якого виник спір, а тому в позові повинно бути відмовлено.
На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження позивача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, в зв'язку з чим підстав для іі задоволення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Рішення господарського суду Сумської області від 20.09.2010 року у справі № 13/81-10 залишити без змін, апеляційну скаргу позивача - залишити без задоволення.
Головуючий суддя В.Я. Погребняк
суддя Т.В. Гончар
суддя М.М. Слободін
Повний текст постанови складено та підписано 09.02.2011 року