Іменем України
02 лютого 2011 року Справа № 5002-21/4448-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Плута В.М.,
за участю представників сторін:
представник позивача - Кірдан Р.П. (повноваження перевірені), протокол загальних зборів № 10 від 03.12.2004 (керівник закритого акціонерного товариства "Кримсько-американська торгово-промислова компанія");
представник відповідача - не з'явився (товариство з обмеженою відповідальністю "НТС");
представник відповідача - Міна М.А., довіреність № 4658 від 06.10.2010 (публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Кримське регіональне управління" публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит");
представник відповідача - Медведєв Ф.С., довіреність № 133 від 19.01.2011 (публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Кримське регіональне управління" публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит");
представник третьої особи - Майлиєва Ф.Р., довіреність № б/н від 10.01.2011 (товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона-575");
представник третьої особи - Халаімов В.Г., довіреність № б/н від 15.10.2010 (товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖИ Ел Бі Іст Вест Трейдінг Ко");
представник Кримського Республіканського підприємства "Сімферопольське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" - не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Кримсько-американська торгово-промислова компанія" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 11 листопада 2010 року у справі № 5002-21/4448-2010
за позовом закритого акціонерного товариства "Кримсько-американська торгово-промислова компанія" (а/с 1595, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "НТС" (вул. Чернишевського, буд. 32, кв.2, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000) 2. Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (вул. Артема, 60, місто Київ 50, Шевченківський район, 04050) в особі філії "Кримське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (пров. Піонерський, 3, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95011)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона-575" (вул. Бородіна, 18а, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
2. Кримське Республіканське підприємство "Сімферопольське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" (вул. Некрасова, 11, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000);
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖИ Ел Бі Іст Вест Трейдінг Ко" (США) (GLB East-West Trading CO LLC) (місто Сімферополь, а/с 1595, Автономна Республіка Крим, 95034)
про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій
Позивач -закрите акціонерне товариство «Кримсько-американська торгівельно-промислова компанія»звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «НТС», публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії „Кримське регіональне управління” публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит”, за участю третьої особи, товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона-575", з посиланням на статті 203, 215, 391, 392 Цивільного кодексу України, Закону України „Про Іпотеку”, про визнання прав власності на об'єкт нерухомого майна - виробничу базу, розташовану за адресою: вул. Бородіна 18 а, місто Сімферополь та спонукання до виконання певних дій, мотивуючі позовні вимоги тим, що на підставі контракту про спільну інвестиційну діяль ність (виробничу кооперацію) від 01 березня 2004 року, зареєстрованого 16 травня 2005 року, реєстраційний № 7 та додатків до контракту в нього виникло право спільної часткової власності на 20/100 часток внесеного товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона-575" у спільну діяльність нерухомого майна - виробничу базу по вул. Бородіна, 18а у місті Сімферополі, на підставі чого просив припинити право власності товариства з обмеженою відповідальністю «НТС», зобов'язати Кримське Республіканське підприємство "Сімферопольське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" здійс нити державну реєстрацію його права власності, а також припинити дії, які порушують його права та визнати недійсним договір іпотеки між відповідачами.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуа льного кодексу України позивач заявою від 30 вересня 2010 року змінив предмет позову та просив суд: - визнати право власності на 20/100 часток нерухомого майна - виробничої бази, розташованої по вул. Бородіна, 18а у місті Сімферопо лі; - скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю «НТС»на вищезазначений об'єкт нерухомості; - визнати недійсним договір іпотеки від 27 березня 2007 року, зареєстрований в Державному реєстрі іпотек за № 4701967, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «НТС»та Банком «Фінанси та Кредит», а також зобов'язати приватного нотаріуса ОСОБА_1 виключити з державного реєстру іпотек відповідний запис у Ре єстрі іпотек (т. 2 а.с. 1-6).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2010 року у справі № 5002-21/4448-2010 (суддя Чонгова С.І.) в позові закритому акціонерному товариству "Кримсько-американська торгівельно-промислова компанія" про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій, відмовлено.
В основу судового рішення покладений висновок про те, що закрите акціонерне товариство "Кримсько-американська торгівельно-промислова компанія" не довело своє право власності або співвласності на спірне нерухоме майно. Також, суд у рішенні зазначив, що позивач не є уповноваженим органом державної влади або органу місцевого самоврядування щодо розпорядження спірним майном, а тому власник майна не обмежений згодою чи не згодою позивача на передачу спірного майна в іпотеку.
Не погодившись з рішенням суду, закрите акціонерне товариство "Кримсько-американська торгівельно-промислова компанія" звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду від 11 листопада 2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги мотивовані посиланням на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, а також вказується на те, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Заявник скарги вказує на те, що суд першої інстанції при прийняті рішення помилково не застосував статтю 39 Закону України «Про міжнародне приватне право»та дійшов помилкового висновку про відсутність у нього права спільної власності на спірний об'єкт нерухомості - виробничу базу по вул. Бородіна, 18а у місті Сімферополі.
Більш детальніше доводи вказані в апеляційній скарзі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 грудня 2010 року у справі № 5002-21/4448-2010 апеляційна скарга закритого акціонерного товариства "Кримсько-американська торгівельно-промислова компанія" була прийнята до апеляційного провадження.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона-575" надано відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2010 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
До початку слухання справи № 5002-21/4448-2010 закритим акціонерним товариством "Кримсько-американська торгівельно-промислова компанія" було надано клопотання про залучення до участі у справі у якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Кримське Республіканське підприємство "Сімферопольське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" та приватного нотаріуса ОСОБА_1
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 січня 2011 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Кримське Республіканське підприємство "Сімферопольське бюро реєстрації та технічної інвентаризації", товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖИ Ел Бі Іст Вест Трейдінг Ко" (США) (GLB East-West Trading CO LLC).
У задоволенні клопотання закритого акціонерного товариства "Кримсько-американська торгово-промислова компанія" про залучення до участю у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса ОСОБА_1, відмовлено.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЖИ Ел Бі Іст Вест Трейдінг Ко" надано відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено.
Також, до початку розгляду справи по суті, публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії „Кримське регіональне управління” публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит” було надано заяву про застосування строків позовної давності.
У судовому засіданні представник позивача та представник товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖИ Ел Бі Іст Вест Трейдінг Ко" (США) (GLB East-West Trading CO LLC) підтримали свої доводи та заперечення у повному обсязі.
Представники публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії „Кримське регіональне управління” публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит”, представник товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона-575" у суді відхилили доводи апеляційної скарги як такі, що суперечать вимогам законодавства та спростовуються доказами, наданими під час судового розгляду дійсного спору, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Також, у судове засідання не з'явилися представник товариства з обмеженою відповідальністю "НТС" та представник Кримського Республіканського підприємства "Сімферопольське бюро реєстрації та технічної інвентаризації", про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Отже, сторони не скористались своїм процесуальним правом на участь своїх представників у засіданні суду апеляційної інстанції. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність даних представників за наявними доказами, оскільки неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
При вирішенні даного спору по суті заявлених вимог судом першої інстанції встановлено, що 01 березня 2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ДЖИ Ел Бі Іст Вест Трейдінг Ко" (США) (GLB East-West Trading CO LLC) (далі - партнер 1), закритим акціонерним товариством "Кримсько-американська торгівельно-виробнича компанія" (далі - партнер 2) та товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона-575" (далі - партнер 3) було укладено контракт про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію) (далі -контракт) за умовами якого, сторони дійшли згоди організувати виробничу кооперацію -реконструкції виробничої бази партнера 3 з метою покращення існуючих видів продукції (товари, роботи, послуги) та створення нових (т.1 а.с. 33-37).
Відповідно до законодавства України даний контракт зареєстрований 16 травня 2004 року за № 7 Міністерством економіки Автономної Республіки Крим.
Розділом 1 контракту передбачено, що його сторони здійснюють виробничу діяльність, придбавши взамін його право на участь у прибутках від цієї діяльності на умовах даного контракту. Відносини між сторонами носять чисто зобов'язальний характер.
Розділом 2 контракту сторони визначили права та обов'язки сторін щодо виконання умов зазначеного контракту, відповідно до пункту 16 якого, партнер 3 (товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона -575») зобов'язаний, зокрема: - передати у володіння на строк дії контракту адміністративно-виробничі приміщення, устаткування та прилеглу територію (базу) за адресою: Україна, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 18а. Плата за володіння майном не встановлюється; - на строк дії контракту не здійснювати відчуження переданого у володіння майна; - на строк дії контракту не витребувати із володіння передане майно.
Грошові та інші майнові внески сторін, а також майно, створене або придбане в результаті виробничої кооперації, є спільною пайовою власністю сторін (пункт 20 контракту).
Товариство з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована пересувна механізована колона-575" на момент укладення контракту було власником цілісного майнового комплексу - виробничої бази, що розташоване у місті Сімферополь, вул. Бородіна 18а. Право власності було зареєстроване за товариством з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована пересувна механізована колона-575" 11 лютого 2004 року згідно з витягом № 2806788 від 11 лютого 2004 року.
Відповідно до контракту та згідно з його додатками, відбулась передача у спільну власність сторін контракту адміністративно - виробничих приміщень, устаткування, та прилеглої території (бази) цілісного майнового комплексу, згідно із додатками до контракту (т. 1 а.с. 40-41), у тому числі: - об'єкт нерухомого майна - виробничу базу, розташовану за адресою вул. Бородіна 18а, місто Сімферополь разом із огорожею та перепускним пунктом та прилеглою територією до складу якої входять:
Під літерою "А" - виробнича база, рік споруди - 1981, 3 поверхи:
- "А" - виробнича база, площею 477,0 кв.м;
під "А" - підвал, площею 243,8 кв.м;
"а" - тамбур, площею 6,5 кв.м.;
"А" - прибудова 1769,5 кв.м.;
"а "- тамбур, площею 6,5 кв.м.;
"а" - тамбур 6,5 кв.м., вхід в підвал, площею 11,3 кв.м., крильце, площею 6,7 кв.м., пандус, площею 32.8 кв.м;
Під літерою "Б" - ремонтні бокси, рік споруди 1986, 1 поверх:
ремонтні бокси, площею 173,9 кв.м;
крильце, площею 1,9 кв.м.;
оглядова яма (2шт.) площею 11,2 кв.м.;
Під літерою "В" - ремонтні бокси, рік споруди - 1990, 1 поверх:
склад цоколь, площею 366,1 кв.м;
склад 1 поверх площею 353,6 кв.м.;
"В1" - прибудова, площею 31,9 кв.м.;
"В2" - прибудова, площею 10,6 кв.м.;
"в" - навіс, площею 121,7 кв.м., естакада 98,0 кв.м., сходи 2.1 кв.м.,
Під літерою "Г" - склад, рік споруди 1976, 1 поверх:
склад. Площею 183,9 кв.м.;
"Г" прибудова, площею 23,8 кв.м.
Разом під основними загальна площа 3220 кв.м.
Під літерою "Д" - навіс, площа 42,2 кв.м
Під літерою "Е" - навіс, площею 64,6 кв.м
Разом під службовими 108 кв.м.
№ 1 - ворота, № 2 - забір 2,4 кв.м, № 3-ворота, № 4 - ворота, № 5 - забір 6,4 кв.м, № 6 - забір 22,6 кв.м, № 7- ворота, № 8 - забір 16,0 кв.м, № 9 забір 1.0 кв.м., № 10 забір, № 11 - забір 0,8 кв.м, № 12 - забір 0,3 кв.м., № 13 - естакада 33,6 кв.м, № 14 - підпірна стіна 4,7 кв.м, № 15- підпірна стіна 3,1 кв.м., № 16 - підпірна стіна 4,8 кв.м., № 17 - забір, № 18 - підпірна стіна 1,0 кв.м,
1 - мощення, площею 4404,6 кв.м, 11 - мощення, площею 1389,0 кв.м., Разом під спорудами 97,0 кв.м, всього під забудовою 3425 кв.м., площа двору: 5794 кв.м., площа озеленення 3290 кв.м.
Сторони у контракті передбачили розмір часток у спільній власності сторін, а саме: товариство з обмеженою відповідальністю „ДЖИ Ел Бі Іст Вест Трейдінг Ко” -партнер 1 - 60 (шістдесят) часток, закрите акціонерне товариство "Кримсько-американська торгівельно-промислова компанія" -партнер 2 -20 (двадцять) часток, товариство з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована пересувна механізована колона - 575" -партнер 3 - 20 (двадцять) часток. Право власності на передане у спільну власність за контрактом про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію) об'єкту -виробничу базу, розташовану за адресою: вул. Бородіна, 18а, виникає із моменту державної реєстрації контракту про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію).
08 лютого 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована пересувна механізована колона - 575" та товариством з обмеженою відповідальністю «НТС»був укладений договір купівлі-продажу зазначеного майна.
Як вбачається з матеріалів справи 27 березня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «НТС»та товариством з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та Кредит»був укладений договір іпотеки, який було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_1, м. Київ, відповідно до умов якого відповідач 1 передав в іпотеку відповідачу 2 нерухоме майно - нежитлові будівлі - виробничу базу, за адресою: Автономна Республіка Крим, вул. Бородіна 18а у місті Сімферополі (т.2 а.с. 62-65).
Дослідивши всі обставини справи, встановивши предмет доказування у даній справі, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності підстав для визнання права власності на об'єкт нерухомого майна -виробничу базу.
Згідно зі статтею 1132 Цивільного кодексу України, за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.
Статтею 1134 Цивільного кодексу України встановлено, що внесене учасником майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом.
Як вбачається із змісту контракту, внесок товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона -575»у вигляді адміністративно-виробничих приміщень, устаткування та прилеглої території (бази) за адресою: Україна, місто Сімферополь, вул. Бородіна, 18-а, передано останнім у виробничу кооперацію лише на умовах безоплатного володіння, а не у спільну сумісну власність.
Також, матеріали справи містяться копії додаткових угод до контракту про спільну інвестиційну діяльність, а саме, від 05 березня 2004 року, від 15 квітня 2005 року, від 03 грудня 2008 року, які на момент розгляду справи не пройшли державної реєстрації.
Відповідно Положенню про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 1997 року № 112 договори (контракти) підлягають державній реєстрації про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності, не пов'язаної із створенням юридичної особи, укладені відповідно до законодавства суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України за участю іноземного інвестора.
Пунктом 4 Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора визначено, що державна реєстрація договорів (контрактів) є підставою для здійснення іноземної інвестиції за такими договорами (контрактами) відповідно до статей 23 та 24 Закону України «Про режим іноземного інвестування».
Підтвердженням державної реєстрації договору (контракту) є картка державної реєстрації договору (контракту), складена за формою і заповнена згідно з порядком, що встановлює МЗЕЗторг, та спеціальна відмітка про державну реєстрацію на договорі (контракті), що зазначено у пункті 4 Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач не надав належних доказів державної реєстрації доповнень до договору (контракту) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію), а тому не вчинений правочин не породжує виникнення, зміну або припинення прав та обов'язків.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно статті 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно та стаття 16 Цивільного кодексу України, яка визначає визнання права як способу захисту цивільних прав та інтересів.
Умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів, що підтверджують його право власності на майно.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано господарському суду доказів того, що у нього виникло право власності на спірне майно.
Судом першої інстанції правомірно зроблено висновок стосовно того, що передача товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона - 575»за контрактом про інвестиційну діяльність майна у тимчасове володіння, а саме на строк дії контракту, не призвело до втрати ним права власності на це майно, а тому у інших сторін контракту не виникло на нього право спільної сумісної власності.
Також, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив закритому акціонерному товариству «Кримсько-американська торгівельно-промислова компанія»у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору іпотеки від 27 березня 2007 року, що зареєстровано в Державному реєстрі іпотек за № 4701967.
Господарський суд вірно застосував приписи статей 203, 215 Цивільного кодексу України, оскільки підстави недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу саме лише в момент вчинення правочину.
Статтею 6 Закону України «Про іпотеку», на яку посилається скаржник, передбачено, що передача майна в іпотеку вимагає нотаріально посвідченої згоди лише співвла сників щодо майна, що є у спільній власності. Проте, як було вищезазначене позивач не довів своє право власності або співвласності на спірне нерухоме майно, позивач не є уповноваженим органом державної влади або органу місцевого самоврядування щодо розпорядження вказаним майном, а, отже, власник майна не обмежений згодою чи не згодою позивача на передачу спірного майна в іпотеку.
Також, листом Кримського Республіканського підприємства "Сімферопольське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" (т.1 а.с. 87), витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно та витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (т.2 а.с. 115-119) підтверджується, що на день укладення договору іпотеки та на день розгляду справи право власності на спірне майно зареєстроване за товариством з обмеженою відповідальністю «НТС».
В апеляційній скарзі закрите акціонерне товариство «Кримсько-американська торгівельно-промислова компанія»також посилається на те, що інформація, яка внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю „НТС” на підставі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 травня 2006 року по справі № 2-1/9082-2006 та постанови господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 липня 2008 року у справі № 2-1/2780-2008А є не достовірної, не відповідає дійсності, чим порушуються права та інтереси позивача.
Проте, судова колегія не може погодитися з даними висновками у зв'язку з наступним.
Стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»визначає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до пункту 1.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць здійснюють державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
При таких обставинах, судова колегія дійшла висновку, що вимоги позивача у цій частині також не підлягають задоволенню.
Інші доводи апелянтів не приймаються апеляційним судом до уваги як такі, що не впливають на сутність спору та не обґрунтовані конкретними нормами діючого законодавства.
Виходячи з викладеного, Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, висновки, викладені в рішенні господарського суду, відповідають обставинам справи, порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.
За таких обставин вимоги закритого акціонерного товариства «Кримсько-американська торгівельно-промислова компанія», що викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим відсутні.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Кримсько-американська торгівельно-промислова компанія» залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2010 року у справі № 5002-21/4448-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді Ю.М. Гоголь
В.М. Плут