Іменем України
02 лютого 2011 року Справа № 5002-32/4258-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
позивача - Яницький О.В., довіреність № б/н від 30.12.2010 (закрите акціонерне товариство "Теодосія");
відповідача - Андрушко М.І., довіреність № 2058 від 16.06.2010 (відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз");
Чкі Е.Н., довіреність № 1889 від 10.06.2010 (відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз");
розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Теодосія" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Барсукова А.М.) від 09 листопада 2010 року у справі № 5002-32/4258-2010
за позовом закритого акціонерного товариства "Теодосія" (вул. Володарського, 39-Б, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)
до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" (вул. Училищна, 42-А, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95001)
про стягнення 802543,87 грн.
Закрите акціонерне товариство «Теодосія»звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відкритого акціонерного товариства по газопостачання та газифікації «Кримгаз», з посиланням на статті 509, 525, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, про стягнення 802543,87грн., у тому числі: 785046,51 грн. -за фактично надані послуги з транспортування природного газу, 10103,12 грн. -інфляційних втрат, 7484,24 грн. -3% річних, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідач транспортував газ мережами позивача, але оплату за отримані послуги на його користь не здійснив, що і призвело до утворення заборгованості.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2010 року у справі № 5002-32/4258-2010 (суддя Барсукова А.М.) за позовом закритого акціонерного товариства "Теодосія" до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Кримгаз” про стягнення 802 543,87 грн., у задоволення позовних вимог відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду, закрите акціонерне товариство "Теодосія" звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Доводи апеляційної скарги мотивовані посиланням на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, а також вказується на те, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що факт надання послуг з транспортування природного газу та його об'єм підтверджується актами прийому-передачі, що підписані сторонами. Крім того, обсяги протранспортованого природного газу розподільними мережами позивача, підтверджується балансом надходження та реалізації природного газу споживачами, які оформлюються щомісячно. Однак, суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним документам, що на думку позивача свідчить про неповне з'ясування усіх обставин справи.
Більш детальніше доводи вказані в апеляційній скарзі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 грудня 2010 року апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Теодосія" прийнято до провадження та справу призначено до розгляду.
Розпорядженням секретаря судової палати від 05 січня 2011 року у зв'язку з відпусткою суддю Волкова К. В., замінено у складі колегії на суддю Гоголя Ю.М.
У судовому засіданні 05 січня 2011 року позивач підтримав свої доводи викладені в апеляційній скарзі та наполягав на її задоволенні.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, представив суду відзив на скаргу в якому зокрема посилається на те, що між сторонами договірні відносини щодо обсягів транспортування природного газу з січня по травень 2010 року відсутні, а наявні в матеріалах справи акти приймання -передачі послуг по транспортуванню природного газу підписані не уповноваженою особою -начальником Феодосійського Управління по експлуатації газового господарства ОСОБА_1, який не наділений відповідними повноваженнями, тому не можуть бути належним доказом у справі в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, згідно „Порядку доступу до газотранспортної системи”, обсяги прийнятого і протранспортованого газу оформляється комісією за участю представників газопостачаючого та газотранспортного підприємства актом, що складається відповідно до додатку №1 до „Інструкції до механізму обрахування підприємствами по газопостачанню й газифікації обсягів надходження й реалізації природного газу споживачами”, тому акти приймання -передачі природного газу й послуг по його транспортуванні, які складенні в односторонньому порядку, на думку відповідача є недійсними.
В проведенні судового засідання було оголошено перерву в порядку ч. 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України до 02 лютого 2011 року.
В продовженому судовому засіданні сторони підтримали свої вимоги та заперечення.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга закритого акціонерного товариства "Теодосія" підлягає задоволенню з наступних підстав.
При вирішенні даного спору по суті заявлених вимог судом першої інстанції встановлено, що між закритим акціонерним товариством «Теодосія»та відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Кримгаз»був укладений договір № 5/Т про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 липня 2010 року у справі № 2-33/1683-2010 розглянуто переддоговірний спір між позивачем та відповідачем стосовно укладення договору на транспортування газу на 2010 рік (т.1 а.с. 41-47).
Відповідно до частини 2 статті 187 Господарського кодексу України, день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-33/1683-2010 встановлено, що договір поширює дію на відносини, що склались з 01 січня 2010 року, а отже й на транспортування газу за спірний період.
У відповідності до пункту 5.1. договору ціна договору та вартість послуг з транспортування газу визначаються виходячи з встановленого Національною комісією регулювання електроенергетики України тарифу на транспортування природного та нафтового газу розподільними газопроводами в розмірі 87,12 грн. з ПДВ, а з 01.05.2010р. -160,80 грн. з ПДВ за одну тисячу кубічних метрів газу.
Згідно з пунктом 5.2. договору тариф на транспортування газу може змінюватися відповідними нормативними актами уповноважених державних органів України та приймається сторонами до виконання без укладення додаткової угоди, про що позивач письмово інформує відповідача.
Відповідно до пункту 5.3. оплата вартості наданих послуг з транспортування природного газу здійснюється відповідачем шляхом авансування в розмірі 50 відсотків від заявленого обсягу транспортування газу на наступний місяць.
Відповідно до пункту 5.4 договору з урахуванням протоколу розбіжностей кінцевий розрахунок за надані послуги з транспортування природного газу здійснюються відповідачем щомісяця в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів в розмірі вартості наданих у звітному місяці послуг до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Згідно з пунктом 5.5. договору підставою для розрахунків є двосторонні акти приймання-передачі послуг з транспортування природного газу, які готуються позивачем та направляються відповідачу разом з актами приймання-передачі газу.
Відповідно до пункту 5.6. договору в разі виникнення між сторонами спору з приводу обсягів або вартості наданих послуг, відповідач в зазначеному п. 5.4. договору порядку перераховує грошові кошти в розмірі вартості (обсягу) послуг, що не оспорюється.
Стосовно відмови господарським судом Автономної Республіки Крим у цій справі у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми 802543,87 грн., у тому числі 785046,51 грн. -за фактично надані послуги з транспортування природного газу, 10103,12 грн. -інфляційних втрат, 7484,24 грн. -3% річних, судова колегія дійшла висновку про скасування рішення з огляду на наступне.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача суми боргу, трьох відсотків річних, інфляційних суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 5.5. договору, що укладений між сторонами, підставою для розрахунків є двосторонні акти приймання-передачі послуг з транспортування природного газу, які готуються позивачем та направляються відповідачеві разом з актами приймання-передачі газу.
З огляду на це суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки такі акти за період січень-червень 2010 року між сторонами не підписані, тому відсутні належні докази того, що послуги з транспортування за спірний надавалися відповідачу, неможливо визначити обсяги таких послуг та їх вартість.
Проте з таким висновком господарського суду Автономної Республіки Крим судова колегія не може погодитися.
Оскільки, на межі балансового розмежування газопроводів між закритим акціонерним товариством «Теодосія»та відкритим акціонерним товариством «Кримгаз»не встановлено вузлів обліку газу, то застосувати п. 7.2. договору для визначення обсягів газу, що був протранспортований у звітному місяці, не виявляється можливим.
Порядок визначення обсягів наданих за договором послуг з транспортування природного газу передбачений п. 7.2. та п. 7.3. договору. Відповідно до п. 7.3. договору за відсутності вузлу обліку газу або за його несправності кількість переданого газу визначається за показаннями вузлів обліку газу споживачів відповідача. В разі їх відсутності відповідно до Правил подачі та використання газу в народному господарстві України, затверджених Наказом Держкомнафтогазу України № 355 від 01 листопада 1994 року, а в населення -за затвердженими Кабінетом Міністрів України нормам.
Згідно з пунктом 7.4. договору передача газу, що транспортується, здійснюється за актами приймання-передачі газу, які готуються позивачем та не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, направляються відповідачу, яке розглядає, підписує та повертає перші екземпляри актів протягом п'яти днів з моменту отримання.
Відповідно до пункту 7.5. договору в разі незгоди відповідача з обсягами газу, останній підписує акт з розбіжностями та повертає перш екземпляри актів протягом строку, що встановлений п. 7.5. договору. Спори, що виникають з приводу обсягів газу, що транспортується, вирішуються сторонами шляхом переговорів з урахуванням положень п. 5.6. договору або в судовому порядку.
З огляду на викладене, обов'язку позивача підготувати акти приймання-передачі газу та акти приймання-передачі послуг з транспортування природного газу розподільними мережами передує обов'язок відповідача надати відповідну інформацію стосовного того, в якому обсязі відповідач реалізував газ споживачам.
Таку інформацію надавав у своїх актах начальник Феодосійського Управління по експлуатації газового господарства відкритого акціонерного товариства «Кримгаз»ОСОБА_1, що його дії визнано судом першої інстанції неправомірними.
На початку місяця, наступного за звітним, відкрите акціонерне товариство «Кримгаз»надало відповідну інформацію закритому акціонерному товариству «Теодосія», на підставі якої готується акт приймання-передачі газу та послуг з транспортування.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що господарським судом не надано жодної оцінки тієї обставині, що відповідачем частково визнано позов на суму 540491,30 грн. період січень-червень 2010 року.
Акти приймання-передачі газу та послуг з його транспортування за січень-червень 2010 року з боку відповідача не підписано, проте ним не доведено, що відомості, викладені в актах приймання-передачі, які підписані начальником Феодосійського УЕГГ ВАТ «Кримгаз», є недостовірними.
Також судом першої інстанції не прийнято до уваги ту обставину, що факт надання послуг з транспортування природного газу на користь відповідача за період січень-червень 2010 року підтверджується також балансами надходження та реалізації природного газу споживачами за період січень-червень 2010 року, в яких чітко визначено обсяги надходження до мереж відповідача газу. Як встановлено судом та не спростовано відповідачем тариф позивача на транспортування газу розподільними мережами складав за період січень-квітень 2010 року -87,12 грн. з ПДВ, за період травень-червень 2010 року -160,80 грн. з ПДВ.
За таких обставин обсяги та вартість послуг з транспортування природного газу за період січень-червень 2010 року встановлено та підтверджується матеріалами справи.
Згідно балансів надходження та реалізації природного газу за січень 2010 року до мереж відповідача надійшло та реалізовано газу в обсязі 1679,731 тис. м. куб., що з огляду на встановлений тариф позивача складає 146338,16 грн., за лютий 2010 року -в обсязі 1966,068 тис. м. куб., що складає 171283,84 грн., за березень 2010 року -в обсязі 1809,671 тис. м. куб., що складає 157658,53 грн., за квітень 2010 року -в обсязі 1356,802 тис. м. куб., що складає 118204,59 грн., за травень 2010 року -в обсязі 708,478 тис. м. куб., що складає 113923,26 грн., за червень 2010 року -в обсязі 502,030 тис. м. куб., що складає 80726,42 грн.
Відповідачем не надано належних доказів того, що транспортування відповідачу газу протягом січня-червня 2010 року відбувалося в інших обсягах, ніж ті, що вказані в балансах та актах приймання-передачі, які підписані начальником Феодосійського УЕГГ ВАТ «Кримгаз». До пояснень відповідача стосовно неможливості визначення такого обсягу судова колегія відноситься критично, оскільки відповідач здійснює діяльність з постачання газу своїм споживачам на підставі прямих договорів, тому володіє відомостями стосовно обсягів реалізації газу своїм споживачам за період січень-червень 2010 року.
Так, відповідно до п. 2.1. договору позивач зобов'язався прийняти природний газ від Газотранспортної організації, здійснити його транспортування розподільними трубопроводами та передати газ відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти природний газ у місцях прийому-передачі газу та оплатити надані послуги в обсязі та на умовах, що визначені договором.
Також судова колегія звертає увагу на те, що позивачем на адресу відповідача направлялися акти приймання-передачі газу, акти приймання-передачі послуг з транспортування природного газу. Так, у матеріалах справи міститься лист № 2094 від 23 червня 2010 року згідно з яким відповідач повернув позивачу акти приймання-передачі послуг з транспортування газу за період січень-червень 2010 року.
Згідно пунктів 6.3.1., 6.3.2., 6.3.3. договору відповідач зобов'язався прийняти газ від позивача, підписати акти приймання-передачі послуг з транспортування та оплатити вартість цих послуг.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що визначені цим Кодексом.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідачем не надано доказів здійснення оплати за надані послуги з транспортування газу за період січень-червень 2010 року на суму 788134,81грн., тому борг підлягає стягненню з відповідача.
Таким чином, враховуючи наведені норми матеріального права та обставини справи, судова колегія вважає, що позовні вимоги про стягнення вартості по транспортованого газу в сумі 788134,81 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції у сумі 10013,12 грн. та 3% річних у сумі 7484,24 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
15 липня 2005 року Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановленні інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
Розрахунок суми індексу інфляції за період з січня 2010 року по березень 2010 року, виходячи з суми основного боргу становить 10013,12 грн. та 3% річних за період з січня 2010 року по червень 2010 року у розмірі 7484,24 грн. (т.1 а. с. 9-10).
Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості за надані послуги з транспортування природного газу за період з січня 2010 року по червень 2010 року, судова колегія вважає, що вимоги про стягнення індексу інфляції та 3% річних підлягають стягненню в повному обсязі.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що господарським судом першої інстанції дано неповну юридичну оцінку обставинам, що обумовлюють відповідальність боржника, а тому апеляційна скарга закритого акціонерного товариства "Теодосія" підлягає задоволенню, а оскаржене рішення господарського суду скасуванню, з постановлянням судом апеляційної інстанції нового рішення у справі.
Керуючись статтями 49, 99, 101, пунктом 4 статті 103, пунктами 1, 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України
1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Теодосія" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2010 року у справі № 5002-32/4258-2010 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. Позов закритого акціонерного товариства "Теодосія" задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Кримгаз” (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42-А, п/р 26007054900922 в КРУ «Приватбанк», МФО 384436, ідентифікаційний код 03348117) на користь закритого акціонерного товариства „Теодосія” (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Володарського, 39-Б, п/р 26007301350506 в ПІБ в м. Феодосії, МФО 324388, ідентифікаційний номер 30689644) заборгованість у сумі 785046,51 грн. (сімсот вісімдесят п'ять тисяч сорок шість грн. 51 коп.), індекс інфляції у сумі 10013,12 грн. (десять тисяч тринадцять грн. 12 коп.) та 3% річних у сумі 7484,24 грн. (сім тисяч чотириста вісімдесят чотири грн. 24коп.)
Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Кримгаз” (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42-А, п/р 26007054900922 в КРУ «Приватбанк», МФО 384436, ідентифікаційний код 03348117) на користь закритого акціонерного товариства „Теодосія” (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Володарського, 39-Б, п/р 26007301350506 в ПІБ в м. Феодосії, МФО 324388, ідентифікаційний номер 30689644) державне мито у розмірі 12038,16 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді Ю.М. Гоголь
В.І. Гонтар