Іменем України
02 лютого 2011 року Справа № 5002-8/4071-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
прокурора - не з'явився;
позивача - не з'явився (Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим);
відповідача - не з'явився (Малоріченська сільська рада);
третьої особи - не з'явився (державне підприємство "Малоріченське");
ОСОБА_2 - не з'явився;
ОСОБА_3 - не з'явився;
ОСОБА_4 - не з'явився;
ОСОБА_5 - не з'явився;
ОСОБА_6 - не з'явився;
ОСОБА_7 - не з'явився;
ОСОБА_8 - не з'явився;
ОСОБА_9 - не з'явився;
ОСОБА_10 - не з'явився;
ОСОБА_11 - не з'явився;
ОСОБА_12 - не з'явився;
ОСОБА_13 - не з'явився;
ОСОБА_14 - не з'явився;
представник Ради Міністрів Автономної Республіки Крим - не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Малоріченської сільської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 21 жовтня 2010 року у справі № 5002-8/4071-2010
за позовом прокурора міста Алушти (вул. Леніна, 44, місто Алушта, 98500; вул. Павліченко, 1, місто Севастополь, 99011) в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, місто Сімферополь, 95038)
до Малоріченської сільської ради (вул. Фруктова, 1-а, село Малоріченське, місто Алушта, 98520)
треті особи:
1) Державне підприємство "Малоріченське" (вул. Садова, 1-А, село Малоріченське, місто Алушта, 98520)
2) ОСОБА_2 (АДРЕСА_3)
3) ОСОБА_3 (АДРЕСА_4)
4) ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)
5) ОСОБА_5 (АДРЕСА_5)
6) ОСОБА_15 (АДРЕСА_6)
7) ОСОБА_7 (АДРЕСА_7)
8) ОСОБА_8 (АДРЕСА_8)
9) ОСОБА_9 (АДРЕСА_9)
10) ОСОБА_10 (АДРЕСА_10)
11) ОСОБА_11 АДРЕСА_11)
12) ОСОБА_12 АДРЕСА_12)
13) ОСОБА_13 АДРЕСА_12)
14) ОСОБА_14 (АДРЕСА_2)
15) Рада Міністрів Автономної Республіки Крим (пр. Кірова, 13, місто Сімферополь, 95000)
про визнання недійсними рішення
Прокурор міста Алушти в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах, звернувся до господарського суду з позовом до Малоріченської сільської ради, з посиланням на статті 116, 118, 152 Земельного кодексу України, про визнання недійсним рішення Малоріченської сільської ради від 11 вересня 2008 року № 29/133 "Про внесення змін в рішення сесії № 28/15 від 21 серпня 2008 року "Про затвердження технічної документації по землеустрою по встановленню в натурі мереж земельної ділянки, яка передається з земель Державного підприємства "Малоріченське" в землі запасу Малоріченської сільської ради", мотивуючи позовні вимоги тим, що Малоріченська сільська рада, при прийнятті вказаного рішення вийшла за межі своїх повноважень, та вважає, що своїми діями відповідач фактично розпорядився земельною ділянкою, що перебуває у державній власності, що є порушенням частини 2 статті 19 Конституції України.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2010 року у справі № 5002-8/4071-2010 (суддя С.А. Чумаченко) задоволено позов прокурора міста Алушти в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим до Малоріченської сільської ради.
Визнано недійсним рішення Малоріченської сільської ради від 11 вересня 2008 року № 29/133 "Про внесення змін в рішення сесії № 28/15 від 21 серпня 2008 року "Про затвердження технічної документації по землеустрою по встановленню в натурі мереж земельної ділянки, яка передається з земель Державного підприємства "Малоріченське" в землі запасу Малоріченської сільської ради".
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що Державне підприємство "Малоріченське" є державним підприємством, спірна земельна ділянка належить до земель державної, а не комунальної власності, у зв'язку з чим повноваження по розпорядженню вказаною ділянкою, у тому числі надання згоди на припинення права постійного користування, здійснюються органом державної влади (органом приватизації), а не органом місцевого самоврядування. Отже, прийнявши спірне рішення № 29/133 від 11 вересня 2008 року, Малоріченська сільська рада вийшла за межі наданих їй повноважень.
Не погодившись з рішенням суду, Малоріченська сільська рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, як таке що винесено без всебічного, повного та об'єктивного розгляду усіх обставин справи.
Доводи апеляційної скарги мотивовані посиланням на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, а також вказується на те, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Більш детальніше доводи вказані в апеляційній скарзі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2010 року у справі № 5002-8/4071-2010 апеляційна скарга Малоріченської сільської ради була прийняти до апеляційного провадження.
Розпорядженням секретаря судової палати від 22 грудня 2010 року замінено суддів Заплава Л.М. та Фенько Т.П. на суддів Гоголя Ю.М., Гонтаря В.І.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 січня 2011 року у справі № 5002-8/4071-2010 продовжено строк розгляду апеляційної скарги.
Розгляд справи неодноразово було відкладено відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
У судове засідання не з'явилися представники сторін, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин не явки суду не повідомили. Від Державного підприємства «Малоріченське»надійшла телеграма про розгляд справи без участі їх представника по наявним в матеріалах справи документах. Отже, сторони не скористалися своїм процесуальним правом на участь представників у засіданні суду апеляційної інстанції. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність даних представників за наявними доказами, оскільки неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши обставини справи, судова колегія дійшла висновку що апеляційна скарга Малоріченської сільської ради підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду від 21 жовтня 2010 року скасуванню, провадження по справі припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи 11 вересня 2008 року 29-ою сесією 5-того скликання Малоріченської сільської ради прийнято рішення № 29/133 "Про внесення змін в рішення сесії № 28/15 від 21 серпня 2008 року "Про затвердження технічної документації по землеустрою по встановленню в натурі мереж земельної ділянки, яка передається з земель Державного підприємства "Малоріченське" в землі запасу Малоріченської сільської ради" (а.с. 9).
Даним рішенням відповідно до статей 141, 142, 183, 186 Земельного кодексу України, статті 55 Закону України «Про землеустрій»та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільська рада вирішила:
- затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення в натурі земельної ділянки, яка передається із земель Державного підприємства «Малоріченське» у землі запасу сільськогосподарського призначень Малоріченської сільської ради площею 5,0000 га, розташованого в межах населеного пункту с. Солнечногорское, уздовж траси Сонячногірське-Генеральське;
- припинити право користування земельною ділянкою, загальною площею 5,0000 га, у тому числі: контур № 2344, 3074, площею 5,0000га, осипи, згідно земельного балансу Державного підприємства «Малоріченське», яка розташована на території Малоріченської сільської ради, в межах села Солнечногорское, вздовж траси Сонячногірське-Генеральське;
- перевести земельну ділянку загальною площею 5,0000 га в землі запасу сільськогосподарського призначення Малоріченської сільської ради;
- внести зміни до державного акту на право постійного користування Державним підприємством «Малоріченське».
Оскаржуючи вищезазначене рішення суду першої інстанції у судовому порядку прокурор мотивував свій позов тим, що орган місцевого самоврядування при прийнятті спірного рішення вийшов за межи своїх повноважень, чим порушив власну компетенцію.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських рад в сфері земельних відносин на території сіл належать розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок в користування із земель комунальної власності; рішення інших питань в сфері земельних відносин у відповідності з законом.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, посадові особи органу місцевого самоврядування повинен діяти тільки на підставі та в межах компетенції.
Пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, відповідно до закону вирішуються питання регулювання земельних відносин. Будь-який акт органу місцевого самоврядування за визначенням є правомірним. Відправлення публічної влади мають наслідки, у тому числі і несприятливі для окремих осіб.
Згідно з положеннями статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів місцевого самоврядування по мотивам їх невідповідності Конституції України або законам України визнаються незаконними у судовому порядку. При цьому підставою для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам діючого законодавства та визначеної компетенції органу який видав цей акт.
Надаючи оцінку доводам прокурора в частині обґрунтування порушення прав та охоронюваних законом інтересів органу державної виконавчої влади - Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, господарським судом першої інстанції залишено поза увагою, що статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, зокрема, це спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, спори з приводу укладення та виконання адміністративних договорів, а також спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Поняття „суб'єкт владних повноважень” передбачено статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якої це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Позивачем у даній справі є орган державної влади в розумінні змісту цієї статі, відповідач у даній справі є орган місцевого самоврядування, предметом спору є, зокрема, виконання останнім функцій у сфері управління (розпорядження) земельними ділянками в межах або поза межами компетенції і повноважень останнього.
У зв'язку з даними обставинами судова колегія вважає даний спір публічним, не підвідомчим господарському суду з огляду на суб'єктний склад сторін (позивача і відповідача) та предмет спору. На підставі викладеного провадження по позовним вимогам позивача підлягають припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, а рішення суду першої інстанції скасуванню. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України у справі № 2-22/3948-2009.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає скасуванню, тому що постановлено з порушенням норм процесуального права, а провадження у справі № 5002-8/4071-2010 припиненню.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 80, статтями 99, 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, пунктом 4 часини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Малоріченської сільської ради задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2010 року у справі № 5002-8/4071-2010 скасувати.
3. Провадження у справі № 5002-8/4071-2010 припинити.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді Ю.М. Гоголь
В.І. Гонтар