01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
08.02.2011 № 3/269
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Крещенко В.М. (дов. № 8 від 08.10.2010р.),
від відповідача - Цьомик М.П. (дов. № 171 від 06.09.2010 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Бізнес Стандарт"
на рішення Господарського суду м.Києва від 11.11.2010
у справі № 3/269 ( )
за позовом Приватне підприємство "Маркін"
до Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Бізнес Стандарт"
про стягнення 247589,79 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2010 року у справі № 3/269 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Бізнес Стандарт” на користь Приватного підприємства “Маркін” 102000,00 грн. збитків, а також судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1020,00 грн. та 97,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в позові відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 11.11.2010 у справі № 3/269, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою від 21.12.2010р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Бізнес Стандарт”.
Відповідно до розпорядження Голови суду від 18.01.2011р. розгляд справи № 3/269 доручено здійснити колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сотніков С.В., судді: Дзюбко П.О., Гарник Л.Л.
Ухвалою від 18.01.2011р. зобов'язано сторони надати Київському апеляційному господарському суду обґрунтований розрахунок вартості недобудованої будівлі сітроцеху під літерою “М”.
Відповідно до розпорядження Голови суду від 02.02.2011р. розгляд справи № 3/269 доручено здійснити колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сотніков С.В., судді: Дзюбко П.О., Сулім В.В.
На виконання ухвали від 18.01.2011р. позивач надав довідку про балансову вартість недобудованої будівлі сітроцеху під літерою “М”, що надана його власником Вільнянським районним споживчим товариством, витяг про державну реєстрацію прав на недобудовану будівлю сітроцеху під літерою “М”.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 вересня 2001 року виконавчим комітетом Вільнянської міської ради прийнято рішення № 200 “Про визнання права власності на хлібокомбінат по вул. Шевченка, 77”.
Відповідно до додатку № 1 до цього рішення (перелік будівель хлібокомбінату по вул. Шевченка, 77) у власність Вільнянському районному споживчому товариству Запорізького обласного споживчого союзу передавалось нерухоме майно хлібокомбінату, в тому числі і недобудована будівля сітроцеху літ. М.
На підставі вищевказаного рішення, Вільнянською міською радою видане свідоцтво на право власності № 41, зареєстровано Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації в книзі № 1 за реєстровим номером 48.
24.12.2001 між Вільнянським районним споживчим товариством Запорізького обласного споживчого союзу та Споживчим товариством “Відродження” був укладений договір купівлі-продажу хлібокомбінату, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Вільнянськ, вул. Шевченко, 77, відповідно до п. 1 якого Споживче товариство “Відродження” придбало об'єкти нерухомості, які знаходяться за адресою: Запорізька обл., м. Вільнянськ, вул. Шевченка, 77, а саме: літ. А-2 - хлібокомбінат; літ. Б - будівля прохідної з магазином; літ. В - гаражний бокс; літ. Г - споруда трансформаторної підстанції; літ. Д - вісова; літ. Ж - палатка; літ. З - металевий кіоск; літ. И - вбиральня; літ. К- вбиральня; літ. Т - теплиця; № 1,2,3,4 - паркани; № 6 - пожежний басейн; І - замощення.
За вказаним договором, Вільнянським районним споживчим товариством Запорізького обласного споживчого союзу було передано у власність Споживчому товариству “Відродження” певні будівлі хлібокомбінату, за виключенням недобудованої будівлі сітроцеху літ. М, що підтверджується самим договором купівлі-продажу.
24.01.2002 Споживче товариство “Відродження” уклало з АБ “Муніципальний” кредитний договір № КР 10-2002 та договір застави № ДЗ 11-02 від 25.01.2002, на підставі яких товариство отримало кредит під заставу хлібокомбінату в сумі 360 000 грн. зі строком повернення кредиту 23.09.2003.
У передбачений кредитним договором термін СТ “Відродження” заборгованість за кредитом не погасило, у зв'язку з чим за заявою АБ “Муніципальний” 12.03.2003 нотаріус вчинив на договорі застави виконавчий напис на суму 467 370,87 грн., на підставі якого Відділом державної виконавчої служби Вільнянського району було відкрито виконавче провадження.
Згідно з порядком, передбаченим для виконання судових рішень, Запорізькою філією державного спеціалізованого підприємства “Укрспецюст” була опублікована об'ява про проведення торгів.
У зв'язку з тим, що через відсутність покупців торги не відбулися, і згідно з ч. 3 ст. 61 Закону України “Про виконавче провадження”, на підставі затвердженого районним Відділом Державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області 25.02.2004 акту прийому-передачі та згідно з порядком, передбаченим для виконання судових рішень, АБ “Муніципальний” отримав заставне майно у власність.
Відповідно до акту АБ “Муніципальний” передавалось майно, а саме об'єкти нерухомості: хлібокомбінат літ. А-2 загальною нежитловою площею 1 470,6 кв. м.; споруда прохідної з магазином літ. Б загальною нежитловою площею 39,3 кв. м.; гаражний бокс літ. В загальною нежитловою площею 25, 4 кв. м.; споруда трансформаторної підстанції літ. Г загальною нежитловою площею 56,6 кв. м.; вагова літ. Д; навіс металевий літ. Ж; кіоск металевий літ. 3; вбиральня літ. И, літ. К; теплиця літ. Т; паркані № 1,2,3,4; протипожежний басейн № 6; замощення І, а також певне обладнання.
31.03.2004 між Акціонерним банком “Муніципальний”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Акціонерний банк “Бізнес Стандарт” (продавець) та Приватним підприємством “Маркін” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу (далі-договір), який посвідчений приватним нотаріусом Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_1 та зареєстровано в реєстрі за № 401.
Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язався передати покупцю у власність за актом прийому-передачі цілісний майновий комплекс хлібокомбінату (додаток № 2), що розташований за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Шевченко, 77, загальною площею 1704 кв. м. (майно) на земельній ділянці площею 12 528 кв. м., а покупець зобов'язався прийняти майно за актом прийому-передачі та оплатити його.
В пункті 1.2. договору зазначено, що майно, що знаходиться у власності продавця належить йому на підставі свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2 26.02.2004, зареєстрованого в реєстрі під № 301.
Відповідно до переліку майна, що передається у власність Приватному підприємству “Маркін” за договором купівлі-продажу від 31.03.2004 і який є додатком № 2 до цього договору, позивачу передається наступна нерухомість: хлібокомбінат літера А-2 загальною нежитловою площею 1601,2 кв. м.; споруда прохідної з магазином літера Б загальною нежитловою площею 38,6 кв. м.; а також господарські та побутові будівлі та споруди: гаражний бокс літера В загальною нежитловою площею 24,8 кв. м.; споруда трансформаторної підстанції літера Г загальною нежитловою площею 24,8 кв. м.; вагова літера Д загальною нежитловою площею 11,3 кв. м.; вбиральня літера К, загальною нежитловою площею 3,3 кв. м.; недобудовану будівлю сітроцеху літера М; склад літера Ж; склад ГСМ літера Е; кіоск літера З; навіси літера Л і И; паркан № 1, ворота № 2,3,4,5; пожежний водойом № 6; замощення літера І; теплиця літера Т, а також певне обладнання.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору передача майна за цим договором здійснюється за актом прийому-передачі. У триденний строк з моменту підписання даного договору продавець зобов'язався передати покупцю майно по акту прийому-передачі.
На виконання умов договору відповідач передав, а позивач прийняв за актом прийому-передачі від 31.03.2004 визначену вище нерухомість та певне обладнання.
Проте, зі свідоцтва виданого Акціонерному банку “Муніципальний” приватним нотаріусом Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2 26.02.2004, зареєстрованого в реєстрі під № 301, вбачається, що Акціонерному банку “Муніципальний” на праві власності належить майно, яке складається з цілісного майнового комплексу хлібокомбінату за адресою: м. Вільнянськ, Запорізької області по вул. Шевченко, 77, зокрема наступна нерухомість: хлібокомбінат літ. А-2 загальною нежитловою площею 1 470,6 кв. м.; споруда прохідної з магазином літ. Б загальною нежитловою площею 39,3 кв. м.; надвірні господарчі та побутові будівлі та спорудження: гаражний бокс літ. В загальною нежитловою площею 25,4 кв. м.; споруда трансформаторної підстанції літ. Г загальною нежитловою площею 56,6 кв. м.; вагова літ. Д; навіс металевий літ. Ж; кіоск металевий літ. З; вбиральня літ. И, літ. К; теплиця літ. Т; паркани № 1,2,3,4; протипожежний басейн № 6; замощення цифра І, а також певне обладнання.
Тобто, як вірно встановлено судом першої інстанції, за відповідачем не зареєстровано право власності на недобудовану будівлю сітроцеху за літерою М, яка входить до переліку нерухомості та обладнання переданого відповідачем позивачу згідно акту прийому-передачі від 31.03.2004.
Встановивши, що недобудована будівля сітроцеху літера М неправомірно вибула з володіння Вільнянського районного споживчого товариства Запорізького обласного споживчого союзу, оскільки останній не передавав його Споживчому товариству “Відродження” за договором купівлі-продажу від 24.12.2001 та відповідно Споживче товариство “Відродження” не передавало його Акціонерному банку “Муніципальний”, Запорізьким апеляційним господарським судом 16.10.2007 у справі № 11/469/07 прийнято постанову, якою:
визнано право власності на недобудовану будівлю сітроцеху літ. М, розташовану за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Шевченка, 77 за Вільнянським районним споживчим товариством Запорізького обласного споживчого союзу;
витребувано з незаконного володіння Приватного підприємства “Маркін” недобудовану будівлю сітроцеху літ. М, що розташована за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Шевченка, 77, та зобов'язано Приватне підприємство “Маркін” передати Вільнянському районному споживчому товариству Запорізького обласного споживчого союзу недобудовану будівлю сітроцеху літ М., що розташована за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Шевченка, 77;
стягнуто з Приватного підприємства “Маркін” на користь Вільнянського районного споживчого товариства Запорізького обласного споживчого союзу 1020 грн. державного мита за позовом, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 552,50 грн. державного мита за апеляційною скаргою.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно частини 3 статті 397 ЦК України фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Частиною 3 статті 386 ЦК України встановлено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої майнової та моральної шкоди.
Відповідно до присів ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1). При цьому збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене ((упущена вигода) (ч. 2)).
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Судова колегія зазначає, що майнова шкода може бути стягнута в порядку ст. 1166 Цивільного кодексу України, при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи як: протиправність поведінки; шкода; причинний зв'язок між ними; вина заподіювача шкоди.
Стаття 658 Цивільного кодексу України визначає, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Це випливає із загального правила, встановленого ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України про те, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Матеріалами справи підтверджується, що на момент укладення договору купівлі-продажу від 31.03.2004 відповідач не набувши права власності на недобудовану будівлю сітроцеху під літерою М та укладаючи договір купівлі-продажу цього майна з позивачем порушив вимоги ст. 658 Цивільного кодексу України.
Частина 1 статті 661 Цивільного кодексу України регулює окремі наслідки вилучення речі в покупця на користь третьої особи в силу рішення суду, заснованого на тому, що третя особа має визначене речове або зобов'язальне право на неї.
Якщо речові або зобов'язальні права на товар виникли у третьої особи до продажу товару, покупець має право вимагати від продавця відшкодування збитків, завданих йому таким вилученням.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що обов'язок відшкодувати збитки покупцеві виникне у продавця за наступних умов.
По-перше, права третіх осіб на товар повинні виникнути до моменту продажу товару. Слід зауважити, що момент продажу збігається із моментом передачі товару покупцеві чи особі, яку вкаже покупець відповідно до умов договору. Це обґрунтовується тим, що передача товару є завершенням процесу його продажу, який не можливий якщо товар не був переданий покупцеві. Другою умовою є те, що покупець не знав та не міг знати про наявність прав третіх осіб.
Як було зазначено вище, право власності на недобудовану будівлю сітроцеху під літерою М, яке визнано за Вільнянським районним споживчим товариством Запорізького обласного споживчого союзу, виникло у останнього до моменту його продажу згідно договору купівлі-продажу від 31.03.2004 та позивач не знав і не міг знати про наявність прав Вільнянського районного споживчого товариства Запорізького обласного споживчого союзу.
За таких обставин, відповідач при визначені такої істотної умови договору купівлі-продажу як предмет та складанні акту прийому-передачі безпідставно продав позивачу недобудовану будівлю сітроцеху під літерою М, на яку не мав права власності.
На виконання вимог апеляційного господарського суду позивачем були надані докази на підтвердження балансової вартості недобудованої будівлі сітроцеху під літерою М в розмірі 110000,00 грн., що обліковується у його власника - Вільнянського районного споживчого товариства. Разом з тим, позивач обліковував зазначену недобудову балансовою вартістю 102000,00 грн.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в розмірі 102000,00 грн.
Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1690,50 грн. збитків, які поніс позивач у зв'язку з витребуванням у нього в судовому порядку недобудованої будівлі сітроцеху під літерою М, та 94831,45 грн. збитків у зв'язку з сплатою процентів за користування кредитом, оскільки позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача та завданими збитками.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апелянтом не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі та запереченнях проти позову.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2010р. у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Бізнес Стандарт” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2010р. у справі № 3/269 - без змін.
Матеріали справи № 3/269 повернути Господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді