01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
09.02.2011 № 27/302
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
Від позивача - Каранда О.О. ( довір. б/н від 12.10.2010р.);
Каранда О.М. - директор;
Від відповідача - Семенюк О.М.( довір. №7 від 12.01.2011)
Дрозд В.А. -директор
Від третьої особи 1 - не з'явився;
Від третьої особи 2 - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства „Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління”
на рішення Господарського суду м.Києва від 06.10.2009
у справі № 27/302 ( .....)
за позовом Приватного підприємства „Крона-Парк”
до Комунального підприємства „Підрядне спеціалізоване ремонтно- будівельне управління”
третя особа 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю „Комодор”
2 - Товариство з обмеженою відповідальністю „Стройфаза”
про стягнення 145510,88 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2009р. у справі №27/302 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Комунального підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління” на користь Приватного підприємства „Крона-Парк” заборгованість у розмірі 109 182 грн., 3% річних у розмірі 2 449 грн., збитків від інфляції у сумі 9 361,82 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 209,06 грн., 312,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення Господарського суду міста Києва грунтується на тому, що у відповідача перед позивачем наявний борг у сумі 109 182,00 грн., за роботи, виконані позивачем в грудні 2007 року, згідно з умовами укладеного між сторонами договору №40 від 03.09.2007р., відповідно до якого відповідач доручив, а позивач, як субпідрядник, повинен виконати комплекс підрядних робіт з будівництва протипожежної водойми на об'єкті будівництва виробничо-складського комплексу, розташованого в с.Калинівка Макарівського району Київської області.
Місцевий господарський суд зазначає про те, що акт №40/3, направлений позивачем на адресу відповідача для підписання, та згідно якого позивач виконав роботи на суму 109 182,00 грн., повернутий поштою позивачу. Претензія, як зазначає суд, направлена позивачем відповідачу разом з актом приймання виконаних робіт №40/3, отримана представником відповідача, однак відповідач підписаного акту виконаних підрядних робіт не надав, мотивованої відмови від підписання акту не направив.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що судом не враховано, що виконані позивачем роботи були повністю оплачені відповідачем шляхом передплати, неоплаченими залишились лише ті роботи, які не підлягали виконанню у зв'язку із відмовою відповідача від договору, ці роботи фактично не виконувались, оскільки не було потреби їх виконання, в тому числі й у зв'язку з високим рівнем ґрунтових вод. Оскільки роботи, зазначені в акті №40/3 за грудень 2008 р. на суму 109 182 грн. не виконувались, і відповідачем як замовником не приймались, у позивача не виникло права вимагати їх оплати.
Скаржник зазначає й про те, що у відповідача не було сенсу продовжувати договірні відносини із позивачем як субпідрядником, оскільки листами №165 від 11.12.2007р. і №166 від 26.12.2007р. ТОВ „Стройфаза” повідомило відповідача про свій намір розірвати договірні відносини. Відповідач усно і письмово просив позивача вважати договір таким, що втратив силу. Угода про розірвання договору не вкладалась у зв'язку із тим, що відповідно до п.8.1 договору він припинився з 01.01.2008р.
Також скаржник зазначає й про порушення нормативних актів при оформленні позивачем акт приймання виконаних підрядних робіт №40/3.
Розгляд справи в апеляційній інстанції неодноразово відкладався.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду, відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третіх осіб - Товариство з обмеженою відповідальністю „Комодор” та Товариство з обмеженою відповідальністю „Стройфаза”.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2010р. для дослідження питань, що виникли при вирішенні спору по справі призначено судово-економічну експертизу та зупинено апеляційне провадження у справі №27/302 до отримання експертного висновку.
14.12.2010р. у зв'язку з поверненням справи з Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз поновлено апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 12.01.2001р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2011р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 09.02.2011р.
09.02.2001р. в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились представник третіх осіб, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2011р. про відкладення розгляду справи №27/302, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75.
Враховуючи те, що явка представників сторін та третіх осіб не визнана судом обов'язковою а також те, що представник третіх осіб надавали свої пояснення щодо обставин справи в попередніх судових засіданнях, судова колегія ухвалила, продовжувати розгляд апеляційної скарги у відсутність представників третіх осіб.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб колегія суддів встановила наступне.
Між Приватним підприємством „Крона-Парк” (субпідрядник) та Комунальним підприємством „Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління” (замовник) 03.09.2007р. укладено договір №40, за яким замовник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов'язання виконати комплекс підрядних робіт з будівництва протипожежної водойми на об'єкті будівництва виробничо-складського комплексу, розташованого в с.Калинівка Макарівського району Київської області.
Вартість робіт згідно проектно-кошторисної документації становить 146 886,00 грн. ( п.2.1 договору).
Згідно з п.2.2. договору замовник здійснює передплату в розмірі 70% від загальної вартості робіт, що становить 102 820,20 грн. Остаточна вартість робіт, відповідно до п.2.3 договору здійснюється замовником протягом 3-х банківських днів після підписання сторонами актів прийому фактично виконаних робіт.
Господарським судом міста Києва встановлено, що 05.09.2007р. відповідач перерахував на рахунок позивача суму передплати у розмірі 102 820,20 грн., що підтверджується банківською випискою, наявною в матеріалах справи.
Актами приймання виконаних підрядних робіт №40/1 за вересень 2007 року на суму 30 301,00 грн., №40/2 за грудень 2007 року на суму 72 519,00 грн., які підписані сторонами та скріплені печатками підтверджується виконання умов укладеного договору позивачем на загальну суму 102 820,20 грн.
В грудні 2007 року позивач виконав роботи на суму 109 182,00 грн. згідно акту приймання виконаних підрядних робіт №40/3.
28.12.2007р. позивач направив на адресу відповідача для підписання акт приймання виконаних підрядних робіт №40/3, однак поштою зазначений акт був повернутий позивачу.
16.12.2008р. позивач направив відповідачу лист-претензію №33 разом з актом приймання виконаних підрядних робіт №40/3, з вимогою підписати акт та сплатити суму заборгованості у розмірі 109 182,00 грн. Претензія отримана представником відповідача 22.12.2008р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1334713.
Відповідно до п.4.2 договору замовник протягом 5-ти банківських днів, з часу отримання акту виконаних підрядних робіт повинен передати субпідряднику підписаний акт виконаних робіт, або письмову мотивовану відмову від прийняття робіт.
У встановлений договором строк, відповідач підписаного акту виконаних підрядних робіт не надав, відповідач не направив на адресу позивача мотивованої відмови від підписання акту.
Як зазначалось вище, апеляційним господарським судом у справі призначалась судово-економічну експертизу.
В матеріалах справи наявний висновок №2396/7331/10-19 судово-економічної експертизи від 17.11.2010р., яким судовий експерт зазначає, що виконання Приватним підприємством „Крона-Парк” робіт по будівництву протипожежної водойми виробничо-складського комплексу по вул. Київській Макарівського району Київської області документально підтверджується, в тому числі і актом прийняття виконаних підрядних робіт №40/3 за грудень 2007 року за договором №40 від 03.09.07р., укладеним ним з Комунальним підприємством „Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління”.
Таким чином, у відповідача перед позивачем існує та не погашена заборгованість, за виконані позивачем підрядні роботи, згідно укладеного між позивачем та відповідачем договором №40 від 03.09.07р., у розмірі 109 182грн., яка, відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, статтею 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно до ч.1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю „Стройфаза” 15.08.2007р. укладено договір підряду №1508/07 на виконання комплексу робіт по влаштуванню водойми та системи забору шляхом будівництва забірних колодязів та водопроводів до насосної станції пожежегасіння об'єкту.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Стройфаза” повідомило відповідача, листом №166 від 26.12.2007р., про намір розірвати договірні відносини по виконанню робіт по влаштуванню протипожежної водойми у зв'язку з високим рівнем ґрунтових вод. Відповідач 26.12.2007р. направив на адресу позивача лист №121, відповідно до якого просив вважати договір №40 від 03.09.2007р. таким, що втратив силу у зв'язку з настанням форм-мажорних обставин.
Відповідно до ч.4 ст.849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Пунктом 9.1, укладеного між сторонами договору, передбачено, що договір може бути достроково розірваний за погодженням сторін або в інших випадках, що передбачені чинним законодавством.
Згідно п.9.2 договору при достроковому розірванні договору виконані підрядні роботи передаються замовнику по акту здачі-прийому, згідно з яким замовник сплачує субпідряднику вартість їх виконання, яка визначена виходячи з фактично виконаних субпідрядником обсягів робіт.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач мав право у будь-який час відмовитись від договору №40 від 03.09.2007 року, підписавши угоду про розірвання договору відповідно до ст.188 Господарського кодексу України. Разом з тим повинен був оплатити позивачу фактично виконані роботи на день відмови від договору.
З матеріалів справи вбачається, що договір між сторонами достроково розірваний не був, а тому роботи, які були виконані позивачем згідно акту №40/3 за грудень 2007р. повинні бути оплачені.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки матеріалами справи підтверджується виконання позивачем робіт на суму 109 182,00 грн., яка не спростована належними доказами, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтовано задоволені місцевим господарським судом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені позивачем 3% річних та індекс інфляції, за перевіреним судом розрахунком обгрунтовано задоволено місцевим господарським судом, у розмірі 2 449,86 грн. та 9 361,82 грн. відповідно.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні втрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.
Витрати, які понесені позивачем за проведення експертизи у розмірі 8 527,20 грн. покладаються на відповідача.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду - підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2009р.
у справі № 27/302 залишити без змін.
3. Стягнути з Комунального підприємства „Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління” ( 04128, м.Київ, вул.Стеценка, 22 , код ЄДРПОУ 03333892) на користь Приватного підприємства „Крона-Парк” (04128, м.Київ, вул. Туполєва, 15-Б, кв.20, код ЄДРПОУ 31564330) 8 527,20 грн. (вісім тисяч п'ятсот двадцять сім) грн. 20 коп. витрат за проведення експертизи.
4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.
5 . Матеріали справи № 27/302 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
15.02.11 (відправлено)