01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
14.02.2011 № 52/576
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - 1) Алавердян Т.О. - дов. №Д07/2011/02/1-2 від 01.02.2011
2) Полоз І.В. - дов. №Д07/2010/06/25-7 від 25ю06ю2010
від відповідача: Анікін Ж.Г. - дов. №01-10юр від 10.02.2011
від ВДВС: Солодяк В.Р. - держ виконавець
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Національна Кінематека України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.12.2010
у справі № 52/576 ( .....)
за позовом Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
до Державне підприємство "Національна Кінематека України"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 78 162,05 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва у справі №52/576 від 25.09.2009 року, позов Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 5263,93 грн. інфляційної складової боргу, 1226,18 грн. 3% річних, 781,62 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 71671,94 грн. припинено
17.11.2009 господарським судом міста Києва видано наказ на примусове виконання рішення у справі №52/576.
25.11.2010 року відповідач звернувся до суду зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві і просив визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського РУЮ у м. Києві Солодяк В.Р. щодо винесення постанови від 11.11.2010 ВП №21680900 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 750,77 грн. та визнати постанову відділу державної виконавчої служби Деснянського РУЮ у м. Києві від 11.11.2010 ВП №21680900 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 750,77 грн. незаконною.
Ухвалою від 16.12.2010 у справі №52/576 господарський суд м. Києва В задоволенні скарги Державного підприємства „Національна кінематика України” на дії відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві відмовив.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Державне підприємство „Національна кінематика України” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу від 16.12.2010 у справі №52/576 скасувати.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що постанову від 01.10.2010 ВП №21680900, в якій встановлено строк для добровільного виконання виконавчого документу встановлено до 08.10.2010 року, ним отримано 11.10.2010. В цей же день відповідачем було сплачено на рахунок держаної виконавчої служби кошти в сумі 7507,73 грн., зазначені в постанові. Таким чином, на думку апелянта, ним було добровільно виконана постанова про відкриття виконавчого провадження в день, коли постанову було отримано. Тому стягнення виконавчого збору є неправомірним.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”.
Стаття 24 Закону України „Про виконавче провадження” встановлює, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом (ч. 2 ст. 24).
З аналізу даної норма вбачається, що строк сім днів відраховується від дати винесення постанови, оскільки уточнюючих норм щодо моменту відліку такого строку, зокрема, з дати отримання постанови боржником, тощо, дана стаття не містить.
Відповідно до ст. 30 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.
З урахуванням того, що чинне законодавство не зобов'язує органи державної виконавчої служби направляти постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованими листами з повідомленням про вручення, і такі постанови направляються простими листами, пересвідчитись у отриманні листа боржником виконавець може, зокрема, перевіривши виконання дій по добровільному виконанню рішення (перерахування коштів, лист від боржника, тощо). Сам боржник у своєму відзиві на заперечення органів ВДВС на апеляційну скаргу зазначає, що „недобросовісний боржник може взагалі викинути”” лист від виконавчої служби, яким йому була надіслана постанова. А за таких обставин, пересвідчитись в отриманні постанови виконавець взагалі не зможе.
Разом з цим, законодавець, передбачив, що у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення (ч. 2 ст. 30).
Як вбачається з матеріалів справи, постанова про відкриття виконавчого провадження наказу господарського суду м. Києва від 17.11.2009 у справі №52/576 була винесена 01.10.2010 року.
Строк для добровільного виконання наказу встановлено до 08.10.2010 року.
Як вказує сам скаржник, в строк до 08.10.2010 року відповідач добровільно виконавчий документ не виконав, а виконав 11.10.2010 року - в день, коли отримав постанову органу державної виконавчої служби.
Разом з цим скаржник не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції належних доказів, що підтверджують отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження саме 11.10.2010 року (копія конверту з поштовим штемпелем в матеріалах справи відсутня).
З аналізу вищенаведених норм, вбачається, що при несвоєчасному отриманні постанови про відкриття виконавчого провадження, та, відповідно, неможливості виконати постанову у строк, встановлений для добровільного виконання наказу господарського суду, відповідач повинен був повідомити про це виконавчу служби та заявляти про поновлення строку для добровільного виконання рішення суду.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази, що відповідач в порядку ст. 30 Закону України „Про виконавче провадження” подавав до органу державної виконавчої служби письмову заяву про відкладення провадження виконавчих дій з підтвердженням несвоєчасного одержання постанови про відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення суду в строк, установлений для його добровільного виконання, відповідач не виконав.
Згідно ст. 30 Закону України „Про виконавче провадження” якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
В силу положень ст. 46 Закону України „Про виконавче провадження” у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.
11.11.2010 на підставі статті 46 Закону України „Про виконавче провадження”, у зв'язку з невиконанням боржником рішення суду у строк, установлений для його добровільного виконання, державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.
Саме в цей же день боржником був отриманий лист та перераховані кошти на рахунок державної виконавчої служби.
Таким чином, станом на 10.11.2010 року (день, який передував даті винесення постанови про стягнення виконавчого збору), кошти від скаржника до органів ВДВС не надходили, а тому пересвідчившись у відсутності вчинення з боку боржника дій щодо добровільного виконання постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавець на підставі положень чинного законодавства, розпочав примусове виконання рішення..
З вищевикладеного вбачається, правові підстави для задоволення скарги Державного підприємства „Національна кінематика України” на дії відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві були відсутні, і тому суд першої інстанції правомірно відмовив в її задоволенні.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Державного підприємства „Національна кінематика України” задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду м. Києва у справі №52/576 від 16.12.2010 має бути залишена без змін.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства „Національна кінематика України” залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 16.12.2010 у справі №52/576 залишити без змін.
Матеріали справи №52/576 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді