01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
10.02.2011 № 20/159-10
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бондар С.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Грабовський В.А. - представник за довір. від 24.01.2011
від відповідача - Чернов Д.Є. - юр., Бондар Ж.П. - юр.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестеційний банк" в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області"
на рішення Господарського суду м.Києва від 21.12.2010
у справі № 20/159-10 ( .....)
за позовом ВАТ "Будматеріали"
до Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестеційний банк" в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання договору застави майнових прав недійсним
Рішенням Господарського суду Київської області від 21.12.2010 у справі №20/159-10 позовні вимоги ВАТ «Будматеріали» про визнання недійсним договору застави майнових прав було задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Заперечуючи проти рішення суду, відповідач у своїй апеляційній скарзі зазначає про те, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного прийшов до хибного висновку щодо того, що спірний договір застави майнових прав було укладено з порушенням п ї) п.7.16 та п. г) п.7.22 Статуту ВАТ «Будматеріали».
У своїй апеляційній скарзі відповідач також зазначає, що висновки суду про те, що спірний договір застави майно вих прав від 02.07.2007 р. був укладений генеральним директором ВАТ «Будмате ріали» з перевищенням повноважень є безпідставними, оскільки відповідно до вимог Статуту товариства для отримання кредиту позивачем було надано банку протокол засі дання наглядової ради відкритого акціонерного товариства «Будматеріали» № 6 від 15.01.2007 р., відповідно до якого члени наглядової ради товариства вирішили подати вимогу про скликання позачергових загальних зборів акціонерів 12.03.2007 р. для при йняття рішення щодо отримання кредиту та надання майна в заставу і затвердження сум кредиту для реконструкції підприємства. Також позивачем було надано банку протокол загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Будматеріали» від 12.03.2007 р., згідно якого позивачем було вирішено отримати кредит, надати майно то вариства в заставу та доручити генеральному директору здійснювати всі дії стосовно підписання договорів про надання кредиту то вариству та надання майна в заставу.
Таким чином, відповідач вважає, що договір застави майнових прав був укладений відповідно до вимог, які передбачені ст.ст. 203, 207, 208, 209, 210 Цивільного кодексу України.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення уповноважених представників, колегією встановлено наступне:
Як свідчать матеріали справи, 02 липня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Біла Цер ква Київської області», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Ак ціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі Філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області», (заставодержатель) та відкритим ак ціонерним товариством «Будматеріали» (заставодавець) було укладено договір застави майнових прав № 93.
Пунктом 1.1 договору застави майнових прав передбачено, що він забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 66-2007 від 02 липня 2007 р., а також усіх договорів про внесення змін та доповнень до нього, укладеного між заставодер жателем та заставодавцем, за умовами якого останній зобов'язаний повернути заставодержателю до «28» березня 2013 р. кредит у розмірі 2256984,26 євро, проценти за корис тування ним у розмірі 6-ти місячний EURIBOR +5,45% річних, проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 6-ти місячний EURIBOR +5,45%) річних + 2% річних, пла ту за надання кредиту в сумі, еквівалентній 29500,00 євро за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату здійснення плате жу, плату за управління кредитом в розмірі 0,36% річних на невибрану суму за кредитом, інші платежі, передбачені кредитним договором, а також відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання заставодавцем умов кредитного договору, у розмірі і випадках, передбачених кредитним договором.
Відповідно до п. 1.2 договору застави майнових прав заставодавець передає в заставу заставодержателю право вимоги (майнові права), яке належить та буде належати заставода вцю, за строковими зобов'язаннями по наступному контракту - договір поставки обладнан ня № CR/UA/14961 від 13 березня 2007 року, укладений між позивачем і акціонерним то вариством CERIC, Франція, на суму 2655275,60 євро, предметом якого є проектування, постачання, монтаж, пусконалагодження обладнання для виробництва стінової клінкер ної цегли.
Згідно з п. 1.6 договору застави майнових прав сторони оцінюють майнові права у 14895000,00 грн.
Як вбачається з договору, з боку заставодавця він був підписаний генеральним директором ВАТ «Будматеріали» Колядюком В.В.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є не додержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійс ним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч.2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до ст.ст. 91, 92 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої орга ни, які діють відповідно до установчих документів та закону.
У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.
Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи за кону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Згідно з п. 7.21 Статуту ВАТ «Будматеріали» генеральний директор товариства є одноособовим виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточ ною діяльністю.
Підпунктом г) пункту 7.22 Статуту ВАТ «Будматеріали» встановлено, що до компетенції генерального директора належить прийняття рішень про укладення угод на суму, яка не пе ревищує 25% балансової вартості активів товариства.
Поряд з цим, згідно підпункту ї) пункту 7.16 Статуту позивача повноваження щодо прийняття рішень про укладення угод на суму від 25% до 50% балансової вартості акти вів товариства належать до компетенції його наглядової ради.
Балансова вартість активів ВАТ «Будматеріали» станом на 01.07.2007 р. становила 45534900,00 грн. (копія балансу долучено до матеріалів справи).
Відповідно, вартість майнових прав, що передавалися в заставу за оспорюваним до говором, оцінена згідно із згадуваним п. 1.6 договору застави майнових прав у 14895000,00 грн., становила 32,71% загальної балансової вартості активів товариства, а відтак рішення про укладення договору застави майнових прав № 93 від 02.07.2007 р. ма ло прийматися наглядовою радою позивача.
З залученого до матеріалів справи протоколу № 6 засідання наглядової ради відкритого акціо нерного товариства «Будматеріали» від 15.01.2007 р. вбачається, що по п'ятому питан ню порядку денного було внесено пропозицію щодо необхідності отримання кредиту на реконструкцію підприємства в сумі 2,5 млн. євро та надання майна в заставу.
Відповідно, наглядова рада вирішила: 1) подати вимогу про скликання позачерго вих загальних зборів акціонерів 12.03.2007 р. з порядком денним: Прийняття рішення про отримання кредиту та надання майна в заставу; 2) запропонувати загальним зборам акціонерів затвердити суму кредиту 2,5 млн. євро для реконструкції підприємства та на дати в заставу майно.
Крім того, до матеріалів справи залучено протокол загальних зборів акціонерів відкрито го акціонерного товариства «Будматеріали» від 12.03.2007 р., згідно якого загальними зборами було вирішено: 1) визнати доцільним отримання кредиту; 2) зобов'язати нагля дову раду на найближчому засіданні визначити умови отримання кредиту; 3) доручити генеральному директору здійснювати всі дії стосовно підписання договорів про надання кредиту товариству. Крім того, по другому питанню порядку денного («Надання майна в заставу») збори вирішили: 1) визнати доцільним надання майна в заставу; 2) доручити генеральному директору здійснювати всі дії для надання майна товариства в заставу.
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що зазначеними рішеннями наглядової ради та загальних зборів товариства було надано погодження на передачу в заставу майна товариства. При цьому будь-яких рішень щодо передачі в заставу майнових прав товариства на глядовою радою в межах її повноважень не приймалося.
З огляду на це, суд першої інстанції вважає, що договір застави майнових прав № 93 від 02.07.2007 р. був укладений генеральним директором ВАТ «Будматеріали» Колядюком В.В. з перевищенням повнова жень, передбачених Статутом ВАТ «Будматеріали», без отримання згоди наглядової ради, що є порушенням пп. ї) п. 7.16 та пп. г) п. 7.22 Статуту ВАТ «Будматеріали» та, відповідно, частини другої ст. 203 Цивільного кодексу України.
Такі висновки суду першої інстанції колегія вважає обґрунтованими виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про за ставу» предметом застави можуть бути майно та майнові права. Застава майнових прав врегульована Розділом V цього закону, який встановлює особливості правового регулювання для такого виду застави.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про за ставу» заставодавець може укласти договір застави як належ них йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов'язаннях, в яких він є кре дитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. При цьому у договорі застави прав, які не мають грошової оцінки, вартість предме та застави визначається угодою сторін.
Як вбачається з протоколу № 6 засідання наглядової ради ВАТ «Будматеріали» від 15.01.2007р., протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ «Будматеріали» від 12.03.2007р. спірний договір застави майнових прав був укладений в забезпечення виконання кредитного договору №66-2007 від 02.07.2007р., доцільність укладання якого було погоджено загальними зборами товариства.
Поряд з цим, з протоколу загальних зборів товариства також вбачається, що загальними зборами було погоджено надання в заставу майна товариства, а не майнових прав.
Оскільки відповідно до Закону України «Про за ставу» предметом застави можуть бути як майно, так і майнові права, тобто даний закон не ототожнює дані поняття, а судом встановлено, що загальними зборами та наглядовою радою товариства було погоджено передачу в заставу саме майна товариства в забезпечення одержання кредиту, відповідно немає підстав вважати, що передача в заставу майнових прав товариства шляхом укладення спірного договору було здійснено за умови отримання погодження на укладання такого договору з керівними органами товариства.
Колегія також приймає до уваги надані у судовому засіданні пояснення представників сторін, з яких слідує, що в забезпечення зобов'язань за кредитним договором №66-2007 від 02.07.2007р. банком приймалось в заставу майно позивача.
Так до матеріалів справи залучено копію договору застави №87 від 02.07.2007, договору застави №88 від 02.07.2007, іпотечного договору №92 від 02.07.2007, договору застави транспортних засобів №89 від 03.07.2007, договору застави транспортних засобів №181 від 02.07.2007, договору застави транспортних засобів №187 від 10.07.2007, договору застави транспортних засобів№240 від 10.09.2007.
Вказані вище договори застави та іпотеки були укладені між позивачем та відповідачем на виконання п.2 протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ «Будматеріали» від 12.03.2007 (друге питання порядку денного «Надання майна в заставу»).
Таким чином, виконання зобов'язань за кредитним договором №66-2007 від 02.07.2007р. було частково забезпечено переданим в заставу майном позивача, про що свідчить наявність зазначених вище договорів застави.
З урахуванням наведеного, колегія приходить до висновку про те, що договір застави майнових прав був укладений з порушенням вимог, які передбачені ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, та пп. ї) п. 7.16 та пп. г) п. 7.22 Статуту ВАТ «Будматеріали», а тому позовні вимоги ВАТ «Будматеріали» у даній справі про визнання недійсним договору застави майнових є обґрунтованими, а рішення суду першої інстанції про їх задоволення таким, що відповідає нормам права та фактичним обставинам справи, а тому підстав для його скасування немає.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2010 р. у справі №20/159-10 без змін.
3. Матеріали справи №20/159-10 повернути Господарському суду Київської області.
Головуючий суддя
Судді