Постанова від 01.02.2011 по справі 14/323

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2011 № 14/323

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Гуцул О.О.(представник за довіреністю);

Гуцул В.О. (представник за довіреністю);

від відповідача - Максименко А.П. (представник за довіреністю);

Савчук Н.О. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м.Києва "Київавтошляхміст"

на рішення Господарського суду м.Києва від 27.08.2010

у справі № 14/323 ( .....)

за позовом Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м.Києва "Київавтошляхміст"

до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

третя особа позивача

третя особа відповідача

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 27 серпня 2010 року в задоволені первісного позову Комунального підприємства по ремонту та утриманню мостів і шляхів міста Києва відмовлено. Зустрічний позов Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено повністю. Зобов'язано Комунальне підприємство по ремонту та утриманню мостів і шляхів міста Києва «Київавтошляхміст» привести плату за надання в користування місцем в мережевому каналі штучних споруд паркового пішохідного мосту для ТОВ «Ріка зв'язоксервіс» до економічно обґрунтованого рівня. Стягнуто з Комунального підприємства по ремонту та утриманню мостів і шляхів міста Києва «Київавтошляхміст» до Державного бюджету України на рахунок управління державного казначейства України за місцем знаходження платника податків 17 000,00 грн. штрафу, 170,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що оспорюваним рішенням Комітету було підставно зазначено, що дії КП «Київавтошляхміст», які полягають у підвищенні плати за надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд Паркового пішохідного мосту без відповідного економічного обґрунтування, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

А, викладені в оспорюваному Рішенні висновки Комітету відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи № 59-6/09.09, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими, тому вимога по стягненню 17 000,00 грн. штрафу є такою, що підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду міста Києва, Комунальне підприємства по ремонту та утриманню мостів і шляхів міста Києва подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.08.2010 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги за первісним позовом. В задоволені зустрічного відмовити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу Комунальне підприємство по ремонту та утриманню мостів і шляхів міста Києва зазначає, що обґрунтування збільшення тарифів є тільки калькуляція вартості утримання 1 п.м. кабелю, а не рішення РНБО.

Так, апелянт стверджує, що послуга надання місця в мережевому каналі штучних споруд для прокладання кабелю зв'язку в місті Києві є товаром, який відповідно до пункту 4.2. Методики має ознаки одного товару, а тому застосування однакової (усередненої) вартості послуги на всіх штучних спорудах є цілком справедливим.

При розгляді справи № 59-6/09.09 Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України не досліджувалася динаміка (рівень) цін на аналогічні (ідентичні) послуги на регіональному та територіальному ринку.

Як стверджує Комунальне підприємство по ремонту та утриманню мостів і шляхів міста Києва підставою підвищення плати за надання в користування місць в мережевому каналі штучних споруд є калькуляція вартості витрат понесених ними на технічний нагляд, утримання та ремонт балансових штучних споруд. Зазначені витрати не залежать і не можуть залежати від існування чи відсутності конкуренції на відповідному ринку.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2010 року відновлено Комунальному підприємству по ремонту та утриманню мостів і шляхів міста Києва строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження по справі № 14/323.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав викладених у відзиві.

В судовому засіданні 18.01.2011 року оголошувалась перерва.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням від 18.03.2010 року № 8/6-П по справі № 59-6/09.09 Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України визнано, що Комунальне підприємство по ремонту та утриманню мостів і шляхів міста Києва «Київавтошляхміст» займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд в межах Паркового пішохідного мосту, з часткою 100 відсотків.

Визнано дії Комунального підприємства по ремонту та утриманню мостів і шляхів міста Києва «Київавтошляхміст», що полягають у підвищенні плати за надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд Паркового пішохідного мосту без відповідного економічного обґрунтування, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Зобов'язано Комунальне підприємство по ремонту та утриманню мостів і шляхів міста Києва «Київавтошляхміст» привести плату за надання в користування місцем в мережевому каналі штучних споруд паркового пішохідного мосту для ТОВ «Ріка зв'язоксервіс» до економічно обґрунтованого рівня.

Накладено на Комунальне підприємство по ремонту та утриманню мостів і шляхів міста Києва «Київавтошляхміст»штраф у розмірі 17 000,00 грн. /а.с. 12-18/.

30.09.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріка зв'язоксервіс» - Користувач та КП «Київавтошляхміст» - Підприємство укладено Договір за № 210, за умовами якого, КП «Київавтошляхміст» надає TOB «Ріка зв'язоксервіс» право на тимчасове використання місця в каналі телефонної каналізації для двох кабелів на Парковому пішохідному мосту загальною довжиною 429 п.м. /а.с. 20-21/.

Згідно п. 3.1. Договору Користувач сплачує Підприємству щомісячно плату за користування каналом телефонної каналізації в сумі 171,60 грн. з ПДВ (0,20 грн./п.м.) за 1 кабель. Відповідно за 2 кабелі щомісячна оплата складає 343, 20 грн. з ПДВ.

25 листопада 2005 року між Користувачем та Підприємством укладено Доповнення до Договору № 210, за яким п. 5.1. доповнено: «якщо за один місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із Сторін не вимагатиме його припинення, то Договір вважається продовженим на тих самих умовах і на той же термін» /а.с. 22/.

01 березня 2009 року Сторони підписали Договір про надання користування мережевого (кабельного) каналу, з боку ТОВ «Ріка зв'язоксервіс» Договір підписано з урахування протоколу розбіжностей, який Підприємством не підписаний /а.с. 23-26/.

Згідно з п. 3.1. зазначеного Договору, плата за користування місця у мережевому каналі становить 2 033,46 грн. з ПДВ, що майже в шість разів перевищує плату, встановлену відповідно до Договору.

Збільшення плати за користування місцем у мережевому каналі з 343,20 грн. до 2 033,46 грн. КП «Київавтошляхміст» обґрунтовує тим, що рішенням РНБОУ відмічено незадовільний технічний стан мостів та шляхопроводів, тому в умовах обмеженості бюджетного фінансування важливе значення має саме акумулювання коштів з метою утримання штучних споруд в належному експлуатаційному та технічному стані.

Судом першої інстанції було встановлено і зазначене підтверджується матеріалами справи № 14/323, на обслуговування споруд (в т.ч. утримання споруд та поточний ремонт споруд) КП «Київавтошляхміст» передбачено отримання з бюджету на І півріччя 2009 року 13 831 200,00 грн. Разом з тим, брак коштів Підприємства у зв'язку з дефіцитом бюджетного фінансування не може бути підставою встановлення економічно необґрунтованої плати за користування місцем у мережевому каналі.

Калькуляція вартості утримання 1 п.м. кабелю у технологічних нішах і колекторах мостів та шляхопроводів міста Києва в місяць по КП «Київавтошляхміст» на 2009 рік (надалі - Калькуляція), містить в собі два пункти:

1. Утримання мостів і ш/п, які розташовані на магістральних вулицях міста в т. ч.: охорона мостів, зимове прибирання, літнє прибирання, нагляд за мостами, обстеження мостів.

2. Поточний ремонт в т. ч.: ямковий ремонт асфальтобетонного покриття, дрібний ремонт, ремонт та фарбування перильної огорожі, ремонт деформ. швів, ремонт тротуарів, ремонт гідроізоляції, інші роботи.

Отже, згідно з Калькуляцією, до місячної вартості утримання 1 погонного метра споруди шириною 10 см., де розташовані канали для комунікаційних мереж, включено усі складові витрат, але більшість з них не стосується безпосередньо вартості плати за користування місцем в мережевому каналі.

КП «Київавтошляхміст» повідомило, що облік та планування витрат на утримання мостів і шляхопроводів проводиться на всі об'єкти в загальному і не розподіляються по кожній споруді та не може надати дані окремо по Парковому пішохідному мосту.

Таким чином, по Парковому пішохідному мосту КП «Київавтошляхміст» не розроблялося жодних документів і калькуляцій, тому і підвищення плати за надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд Заявнику є економічно не обґрунтованим, так як відсутні будь-які документальні підтвердження підстав та економічні показники, через зміну яких підвищено плату за надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд. А статті витрат, що включенні до Калькуляції вартості утримання 1 п.м. кабелю у технологічних нішах і колекторах мостів та шляхопроводів міста Києва в місяць по КП «Київавтошляхміст» на 2009 рік є загальними та обраховувалися з «виконання комплексу робіт із технічного нагляду, утримання та ремонту всіх балансових споруд (163 од.)».

Для забезпечення телефонним зв'язком дев'яти абонентів Користувача, розміщених на Трухановому острові, які користуються двадцятьма чотирма телефонними номерами, Заявник змушений орендувати місця в телефонній каналізації для розміщення телефонного кабелю. Єдиним технологічно можливим шляхом прокладення кабелю на Труханів острів, є розміщення кабелю в телефонній каналізації Паркового пішохідного мосту. Іншого шляху розміщення телефонного кабелю технологічно не існує.

Оскільки Парковий пішохідний міст, в цілому, та мережевий (кабельний) канал Паркового пішохідного мосту, зокрема, є комунальною власністю територіальної громади міста Києва та закріплені за КП «Київавтошляхміст» на праві повного господарського відання відповідно до Статуту, то дане Підприємство є єдиним хто може надати в користування місце в мережевому каналі штучних споруд Паркового пішохідного мосту.

Становище КП «Київавтошляхміст» на ринку надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд в межах Паркового пішохідного мосту, визначалось відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 р. року № 49-р та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 01.04.2002 р. № 317/6605 (надалі - Методика).

Розглядаючи справу № 59-6/09.09 адміністративна колегія Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України встановила, що твердження Підприємства про те, що крім прокладання кабелю на Труханів острів через Парковий пішохідний міст технологічно можливим може бути створення спеціальних штучних споруд та прокладення кабелів по дну р. Дніпро або над р. Дніпро, до уваги прийняті бути не можуть, так як такі послуги потребують великих матеріальних затрат та часу на оформлення відповідної документації та здійснення самих робіт тощо. Тому прокладення кабелів такими способами не є взаємозамінним з прокладенням кабелів шляхом розміщення їх в мережевому каналі штучних споруд в межах Паркового пішохідного мосту і не входять до товарних меж ринку, оскільки не виконується умова пункту 5.1. Методики, а саме, формування групи взаємозамінних товарів (послуг) у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару (послуги) до споживання іншого.

Щодо тверджень КП «Київавтошляхміст» про те, що надання місця в мережевому каналі різних штучних споруд (наприклад, на Парковому пішохідному мості і на Південному мості) є однаковими послугами тому їхня вартість повинна бути однаковою слід зазначити наступне.

Як правильно встановлено Комітетом, якщо порівняти приведені для прикладу Парковий пішохідний міст та Південний міст, то це дві абсолютно різні штучні споруди, якщо перший призначений для пішоходів, то другий - є частиною траси, де щодня проїжджає велика кількість транспортних засобів. По Південному мосту також проходить Сирецько - Печерська лінія київського метро. Тобто, затрати на обслуговування цих двох мостів абсолютно різні. Для Південного мосту ці затрати є більшими в кілька разів, так як на поточний ремонт, зокрема, ямковий ремонт асфальтобетонного покриття, яке зношується швидше ніж на Парковому пішохідному мості внаслідок великого потоку транспортних засобів. Таким чином, КП «Київавтошляхміст», витрати, пов'язані з утриманням Південного мосту, перекриває за рахунок менших витрат, які потрібні на утримання Паркового пішохідного мосту.

Таким чином, Комітетом було доведено, що КП «Київавтошляхміст», відповідно до абзацу другого частини першої статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» займає монопольне (домінуюче) становище на ринку з надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд в межах Паркового пішохідного мосту, частка на ринку - 100%.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 зазначеного Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно ст. 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Згідно ст. 24 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Згідно статті 13 зазначеного Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається, зокрема встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3, 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в іншій спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішеннями органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двохмісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відповідно до ст. 251 Господарського кодексу України Антимонопольний комітет України накладає штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб за: вчинення дій, передбачених статтями 29, 30 і 32 цього Кодексу, ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Антимонопольного комітету України чи його територіальних відділень про припинення порушень антимонопольно-конкурентного законодавства, відновлення первинного стану або зміну угод, що суперечать антимонопольно-конкурентному законодавству; створення, реорганізацію (злиття, приєднання), ліквідацію суб'єктів господарювання, вступ одного або декількох суб'єктів господарювання в об'єднання, придбання чи набуття будь-яким іншим способом у власність, одержання в управління (користування) часток (акцій, паїв) та активів (майна) у вигляді цілісних майнових комплексів підприємств чи їх структурних підрозділів, а також в оренду цілісних майнових комплексів підприємств чи їх структурних підрозділів без згоди на це Антимонопольного комітету України чи його органів у випадках, якщо законом передбачено необхідність одержання такої згоди; неподання чи несвоєчасне подання передбаченої законом інформації, або подання завідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальним відділенням. Вчинення дій, визначених цим Кодексом як недобросовісна конкуренція, юридичними особами, що не є суб'єктами господарювання, тягне за собою накладення на них Антимонопольним комітетом України або його територіальними відділеннями штрафу в розмірі, передбаченому законом.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені Комунальним підприємством по ремонту та утриманню мостів і шляхів міста Києва в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 27.08.2010 року у справі № 14/323.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 27.08.2010 року у справі № 14/323 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи № 14/323 повернути господарському суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя

Судді

08.02.11 (відправлено)

Попередній документ
13799902
Наступний документ
13799904
Інформація про рішення:
№ рішення: 13799903
№ справи: 14/323
Дата рішення: 01.02.2011
Дата публікації: 18.02.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Інший позадоговірний немайновий спір