01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
08.02.2011 № 52/418
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дзюбка П.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Великородний А.О. (дов. № 2991-5/14 від 24.12.2010 р.);
від відповідача - Галицький М.І. (дов. № 821 від 21.10.2010 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус"
на рішення Господарського суду м.Києва від 01.12.2010
у справі № 52/418 ( .....)
за позовом ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Донецької філії ВАТ "УСК "Дженералі Гарант"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус"
про стягнення 7254,69 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.12.2010 р. у справі № 52/418 позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ “Страхова компанія “Статус” на користь ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” в особі Донецької філії ВАТ “УСК “Дженералі Гарант” 6494,69 грн. боргу, 91, 31 грн. державного мита та 211,27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, ПрАТ “Страхова компанія “Статус” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2010 р. у справі №52/418 та відмовити у позовних вимогах ВАТ “УСК “Дженералі Гарант” в особі Донецької філії ВАТ “УСК “Дженералі Гарант” в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2011 р. було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 01.02.2011 р.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2011 р. №01-23/1/2 було змінено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя - Дзюбко П.О., судді - Сотніков С.В., Сулім В.В.
В судовому засіданні 01.02.2011 р. оголошувалася перерва до 08.02.2011 р.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
29.12.2007 року в м. Краматорську мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля “Шевроле” д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля “Деу Ланос” д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2
Відповідно до постанови Краматорського міського суду Донецької області у справі №3-1460/2008 рік від 16.01.2008 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 50,00 грн.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль “ДЕУ Ланос”, д.н. НОМЕР_2.
Автомобіль “ДЕУ Ланос”, д.н. НОМЕР_2. був застрахований ОСОБА_3 у ВАТ “УСК “Дженералі Гарант” в особі Донецької філії ВАТ “УСК “Дженералі Гарант” на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу № 19G-0072669/05А від 15.01.2007 року.
ВАТ “УСК “Дженералі Гарант” в особі Донецької філії ВАТ “УСК “Дженералі Гарант” було виплачено страхове відшкодування в розмірі 7 254,69 грн., в тому числі 250,00 грн. витрат за проведення автотоварознавчого дослідження, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 843 від 22.02.2008 року.
Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, до ВАТ “УСК “Дженералі Гарант” в особі Донецької філії ВАТ “УСК “Дженералі Гарант” перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, в межах суми 7 254,69 грн.
Вина ОСОБА_1, який керував автомобілем “Шевроле”, д.н. НОМЕР_1, встановлена у судовому порядку.
Тому, ОСОБА_1 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю “ДЕУ Ланос”д.н. НОМЕР_2 у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
При задоволенні позовних вимог ВАТ “УСК “Дженералі Гарант” в особі Донецької філії ВАТ “УСК “Дженералі Гарант” суд першої інстанції виходив з того, що між ПрАТ “Страхова компанія “Статус” та ОСОБА_4 було укладено договір (поліс) №ВВ/4593344 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого ПрАТ “Страхова компанія “Статус” взяло на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу “Шевроле”, д.н. НОМЕР_1
Проте, суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновком господарського суду м. Києва, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню в розмірі 6 494,69 грн. виходячи з наступного.
Пунктом 4 Полісу № ВВ/4593344 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що страхувальник - особа, цивільно правова відповідальність якої застрахована цим полісом - ОСОБА_4
В полісі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ/4593344 від 28.12.2007р. зазначено, що це - договір І типу.
Відповідно до ст. 15.1 ЗУ “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, договори страхування цивільно-правової відповідальності І - типу укладаються на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.
Документів, які підтверджують експлуатацію автомобіля “Шевроле”, д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 на законних підставах, суду надано не було.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Апеляційний суд вважає, що ВАТ “УСК “Дженералі Гарант” в особі Донецької філії ВАТ “УСК “Дженералі Гарант” не було доведено того, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, на момент ДТП була застрахована, згідно Полісу №ВВ/4593344 від 28.12.2007р., оскільки не має документів, що підтверджують експлуатацію забезпеченим транспортним засобом на законних підставах водієм ОСОБА_1
Крім того, згідно ст. 33.1 ЗУ “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, учасники ДТП зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
В порушення даної норми ПрАТ “Страхова компанія “Статус” про настання страхового випадку у встановлений законом термін повідомлено не було.
Місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення наведеного не врахував, не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, виніс помилкове рішення.
В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що на підставі пункту 1 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2010 р. у справі № 52/418 підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101 - 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Статус” на рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2010 р. у справі № 52/418 задовольнити.
Рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2010 р. у справі № 52/418 скасувати.
Постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” в особі Донецької філії ВАТ “УСК “Дженералі Гарант” до Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Статус” в повному обсязі.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” в особі Донецької філії ВАТ “УСК “Дженералі Гарант” на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Статус” 51 грн. 00 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.
Видачу відповідного наказу покласти на господарський суд міста Києва.
Матеріали справи № 52/418 повернути господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя
Судді
14.02.11 (відправлено)