01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
08.02.2011 № 42/345
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Борисенко І.В.
суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС"
на рішення Господарського суду м.Києва від 30.11.2010
у справі № 42/345 ( .....)
за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до ВАТ Банк "БІГ Енергія"
про зобов'язання визнати кредиторські вимоги, ціна позову 79342,31 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Мариніч Н.В. - дов. № 3680 від 26.10.2010
від відповідача Кадиров В.В. - дов. № 18 від 03.03.2010
Державне підприємство „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” (надалі - позивач, апелянт) в жовтні 2010р. звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства банк „БІГ Енергія” (надалі - відповідач) про зобов'язання ліквідатора ВАТ банк „БІГ Енергія” визнати кредиторські вимоги в розмірі 79 342,31 грн., які не були ним визнані в листі № 1011/05 від 02.06.2010, та сповістити позивача про їх акцептування.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.11.2010 у справі № 42/345 позов задоволено частково; зобов'язано Відкрите акціонерне товариство банк „БІГ Енергія” визнати кредиторські вимоги Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” за рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.11.2009 у справі № 17/270/09 в розмірі 82,31 грн.; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства банк „БІГ Енергія” на користь Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у позові в іншій частині відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що кредиторські вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 82,31 грн. на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 19.11.2009 у справі № 17/270/09 підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню; а кредиторські вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 79 260,00 грн., як безпідставно набутих останнім, судом визнані безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки вказані кошті були сплачені позивачем платіжним дорученням № 1809 від 01.03.2010 на користь ТОВ „Сігма-М” в рахунок оплати придбаного товару, зараховані банком на рахунок ТОВ „Сігма-М” та товариство набуло право власності на вказані грошові кошти, а доказів безпідставного набуття відповідачем коштів у розмірі 79 260,00 грн. позивачем суду не надано.
Державне підприємство „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом”, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою № 2822/287282 від 24.12.2010, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 30.11.2010 у справі № 42/345 в частині відмови зобов'язати ВАТ банк „БІГ Енергія” визнати кредиторські вимоги в розмірі 79 260,00 грн., зобов'язати ліквідатора ВАТ банк „БІГ Енергія” визнати кредиторські вимоги в розмірі 79 260,00 грн., які не були ним визнані в листі № 1011/05 від 02.06.2010, та сповістити позивача про їх акцептування, а в частині зобов'язання ліквідатора визнати кредиторські вимоги в розмірі 82,31 грн. - рішення залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевого суду в частині відмови позивачу у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача визнати кредиторські вимоги в розмірі 79 260,00 грн. прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права. На думку апелянта, судом першої інстанції безпідставно не застосовано положення статті 1212 ЦК України, оскільки, починаючи з 24.02.2010 (згідно постанови правління НБУ № 97 від 24.02.2010 про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора) відповідач зобов'язаний був повернути платіжне доручення позивача № 1809 від 01.03.2010 без виконання в зв'язку із закінченням банківської діяльності. Проте, в порушення вимог Закону України „Про банки та банківську діяльність”, відповідачем кошти в розмірі 79 260,00 грн. (які помилково були перераховані позивачем на рахунок № 26001001135 в ВАТ банк „БІГ Енергія”) були зараховані банком на рахунок ТОВ „Сігма-М”, у зв'язку з чим перебувають на рахунку безпідставно.
Представник апелянта (позивача) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Спір у справі виник з причин невключення відповідачем до реєстру кредиторів вимог позивача у сумі 79 342,31 грн., з яких 82,31 грн. за рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.11.2009 у справі № 17/270/09 та 79 260,00 грн., які позивач вважає помилково перерахованими платіжним дорученням № 1809 від 01.03.2010.
Як встановлено судом з матеріалів справи, згідно з рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.11.2009 у справі № 17/270/09 з відповідача на користь позивача було стягнуто 26,15 грн. пені, 03,27 грн. 3% річних, 05,40 грн. втрат від інфляції, 11,61 грн. державного мита, 35,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього - 82,31 грн.
На виконання даного рішення Господарським судом Запорізької області було видано наказ № 17/270/09 від 08.12.2009.
Відповідно до вимог ст.115 ГПК України рішення господарського суду є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.
03.03.2010 в газеті “Голос України” № 38 (4788) було опубліковано оголошення про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ВАТ банку “БІГ Енергія”.
Відповідно до вимог ч.3 ст.89 Закону України “Про банки і банківську діяльність” протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.
Позивач (в межах визначеного чинним законодавством строку) звернувся до відповідача із заявою № 28-14/7267 від 30.03.2010 (а.с.11-13) про визнання його кредиторських вимог на загальну суму 1 073 624,17 грн., в т.ч. про визнання спірних вимог у розмірі 82,31 грн. (згідно з рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.11.2009 у справі № 17/270/09) та 79 260,00 грн. (перерахованих платіжним дорученням № 1809 від 01.03.2010).
ВАТ банк “БІГ Енергія” листом № 1737 від 05.07.2010 (а.с.24) було відхилено заявлені позивачем вимоги на суму 79 260,00 грн. з посиланням на те, що 01.03.2010 дані кошти були зараховані на рахунок одержувача ТОВ “Сігма-М”. Крім того, названим листом відповідач повідомив позивача про те, що кредиторські вимоги в розмірі 82,31 грн. будуть акцептовані в разі прийняття Національним банком України пропозиції ліквідатора щодо внесення змін до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до ч.2 ст.93 Закону України “Про банки і банківську діяльність” ліквідатор протягом трьох місяців з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів, зокрема: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги у разі їх непідтвердження.
Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції, оскільки кредиторські вимоги позивача на суму 82,31 грн. належним чином підтверджені, відповідач був зобов'язаний їх визнати, а тому позовні вимоги в цій частині є підставними та підлягають задоволенню.
Судова колегія також погоджується з висновком місцевого суду про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання кредиторських вимог на суму 79 260,00 грн., перерахованих платіжним дорученням № 1809 від 01.03.2010. При цьому судова колегія виходить з наступного.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання укладеного з ТОВ “Сігма-М” договору поставки продукції № 583(2)09УК від 25.11.2009 позивачем платіжним дорученням № 1809 від 01.03.2010 було сплачено ТОВ “Сігма-М” в рахунок оплати придбаного товару 79 260,00 грн.
Вказані грошові кошти було зараховані відповідачем на рахунок ТОВ „Сігма-М” № 26001001135, відкритий в ВАТ банк “БІГ Енергія”.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що сторонами в розділі 12 договору № 583(2)09УК від 25.11.2009 були визначені їх реквізити та розрахункові рахунки. Зокрема, товариством „Сігма-М” був зазначений рахунок № 26008107895 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805. Проте, ДП НАЕК „Енергоатом” помилково була здійснена оплата поставленої продукції шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 79 260,00 грн. на рахунок ТОВ „Сігма-М” № 26001001135, відкритий в ВАТ банк “БІГ Енергія”.
За таких обставин позивач вважає, що банк 01.03.2010 не мав права зараховувати спірні грошові кошти на рахунок ТОВ „Сігма-М” та вони повинні були бути повернуті банком без виконання, а відтак, позивач стверджує, що грошові кошти в розмірі 79 260,00 грн. знаходяться у відповідача без достатньої правової підстави.
З даним твердженням судова колегія не погоджується з огляду на наступне.
В матеріалах справи наявна постанова Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2010 у справі № 21/132/10 (а.с.68), відповідно до якої залишено без змін рішення Господарського суду Запорізької області від 19.08.2010 про відмову у позові ТОВ „Сігма-М” до ДП НАЕК „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу „Запорізька атомна електрична станція” про стягнення 79 260,00 грн.
З названої постанови вбачається, що судом апеляційної інстанції по вказаній справі встановлено наступне:
- позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача боргу за договором поставки № 583(2)09УК від 25.11.2009 у розмірі 79 260,00 грн., посилаючись на невиконання відповідачем його договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманого товару;
- пунктом 3.2 договору поставки № 583(2)09УК від 25.11.2009 сторонами узгоджено, що розрахунок за продукцію здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 90 календарних днів з моменту постачання продукції;
- ДП НАЕК „Енергоатом” у визначений договором строк сплатило кошти позивачу за видатковою накладною № ПР-000005 від 04.01.2010 згідно платіжного доручення № 1809 від 01.03.2010;
- 01.03.2010 на поточний рахунок ТОВ „Сігма-М” № 26001001135 в ВАТ „БІГ Енергія” надійшли кошти у сумі 79 260,00 грн., що підтверджується листом банку № 1737/05 від 05.07.2010 про їх зарахування;
- матеріалами справи підтверджено, що рахунок, на який відповідач перерахував грошові кошти в оплату за договором, також належить позивачу та кошти в цій банківській установі належать позивачу на праві власності.
Доказів оскарження та скасування вказаної постанови Донецького апеляційного господарського суду у встановленому порядку матеріали справи не містять.
Як встановлено судовою колегією з пояснень представника позивача, вказана постанова в касаційному порядку ДП НАЕК „Енергоатом” не оскаржувалась.
Відповідно до ч.5 ст.35 ГПК України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростоване в загальному порядку.
Таким чином, вищенаведеним спростовуються доводи позивача (апелянта) про те, що кошти в розмірі 79 260,00 грн., помилково перераховані відповідачем на рахунок № 26001001135 в ВАТ банк „БІГ Енергія” та перебувають на рахунку ТОВ „Сігма-М” у банку безпідставно, а тому вони судовою колегією не можуть бути прийняті до уваги.
За таких обставин апелянтом (позивачем) не наведено суду достатніх доводів та не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б по суті спростовували висновки суду першої інстанції та доводили б помилковість оскаржуваного рішення.
Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду м. Києва від 30.11.2010 у справі № 42/345.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 30.11.2010 у справі № 42/345 за позовом Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” до Відкритого акціонерного товариства банк „БІГ Енергія” - без змін.
2. Матеріали справи № 42/345 повернути до Господарського суду м. Києва.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді