08.02.2011 року Справа № 6/336-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Герасименко І.М. (доповідач)
суддів: Кузнєцова І.Л., Сизько І.А.
секретар судового засідання: Врона С.В.
за участю представників сторін:
представник позивача: Скобелєва С.Г.;
представник відповідача: Володько О.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства “ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2010 р.
у справі № 6/336-10
за первісним позовом міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал”, м. Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства “ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, м. Дніпропетровськ
про стягнення 644 791 грн. 55 коп.
та
за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства “ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, м. Дніпропетровськ
до міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал”, м. Дніпропетровськ
про визнання дій неправомірними
Міське комунальне виробниче підприємство "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" (далі -первісний позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (далі -відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 400 199,34 грн., що становить розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2011 р. зустрічний позов ВАТ “ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод” прийнято до розгляду з первісним позовом.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2010 р. у справі № 6/336-10 позовні вимоги позивача за первісним позовом задоволено частково. Стягнуто з ВАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на користь міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" 133 068,96 грн. - основного боргу, 42 582,07 грн. - інфляційних, 9 288,38 грн. -3% річних, 1 849,39 грн. - держмита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погодившись з рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2010 р. у справі № 6/336-10 ВАТ “ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод” подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал” відмовити в повному обсязі. Змінити формулювання четвертого абзацу резолютивної частини рішення -в задоволенні зустрічного позову відмовити на формулювання -зустрічний позов повернути без розгляду. Стягнути з міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал” на користь ВАТ “ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод” держмито, сплачене відповідачем при поданні апеляційної скарги. Відповідач вказує, що в прийнятому рішенні господарського суду від 26.10.2010 р. у справі №6/336-10 неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи; порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
27.01.2011 р. на підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду було оголошено перерву до 08.02.2011 р. з метою надання сторонам часу підготувати і надати суду письмові докази в обґрунтування своїх вимог і заперечень.
08.02.2011р. у судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом підтримав апеляційну скаргу, представники позивача заперечує проти апеляційної скарги і просять рішення господарського суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суд зміні, з наступних підстав.
05.04.2006р. відповідно до п.7.8 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації співробітниками позивача було проведено відбір разових проб в каналізаційних мережах відповідача, про що було складено Акт від 05.04.2006р. та відповідно до п. 7.6 Правил №37 для визначення вмісту забруднень у стічних водах було проведено аналіз. За результатами аналізу було встановлено перевищення вмісту таких шкідливих речовин, як нафтопродукти та залізо в порівнянні з допустимими концентраціями шкідливих речовину у стічних водах підприємств, які встановлені Правилами приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська затверджених рішенням №1939 від 17.07.2003р. виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради. Факт перевищення допустимих концентрацій було зафіксовано в результатах аналізу стічних вод від 05.04.2006р. Внаслідок скиду стічних вод відповідачем у міську каналізацію з перевищенням допустимих концентрацій шкідливих речовин, відповідно до Глави 3 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 р. № 37, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 р. за №402/6690, були проведені розрахунки величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням від 05.04.2006р. та нараховані до сплати 267 130,38 грн., та 12.05.2006р. відповідачу був направлений лист-повідомлення, результати проведених аналізів та 31.07.2006р. рахунком № 463163 пред'явлено до сплати 267 130,38 грн.
Відповідно до матеріалів справи, 08.11.2007р. співробітниками Водоканалу було проведено наступний відбір разових проб в каналізаційних мережах Абонента, про що був складений акт від 08.11.2007р. Відповідно до п. 7.6 Правил №37 для визначення вмісту забруднень у стічних водах було проведено аналіз. За результатами аналізу було встановлено перевищення допустимих концентрацій шкідливих речовин по залізу, що зафіксовано в результатах аналізу стічних вод. Внаслідок чого, відповідно до Глави 3 зазначеної вище Інструкції від 19.02.2002 р. № 37, були проведені розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням від 08.11.2007р. та нараховані до сплати 133 068,96 грн. та 06.12.2007р. Відповідачу був направлений лист-повідомлення про результати проведених аналізів та 29.02.2008р. рахунком №237227 пред'явлено до сплати 133 068,96 грн.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність. Так відповідно до п.2.4. Інструкції № 37 встановлюється зобов'язання Відповідача по оплаті рахунків за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників. Статтею 175 ГК України встановлено - майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Зобов'язання по оплаті за скид стічних вод у понаднормативним забрудненням, у відповідача перед позивачем виникло відповідно до чинного законодавства України та умов вищеназваного Договору, яке відповідачем належним чином виконане не було, внаслідок чого, виникла заборгованість відповідача перед позивачем у розмирі 400 199,34 грн.
Зважаючи на те, що претензію позивача № 5487/53-01 від 25.05.2010р. про сплату заборгованості у сумі 400 199,34 грн., що становить розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням відповідач залишив без відповіді і задоволення позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 400 199,34 грн.
Крім того, посилаючись на ст. 625 ЦК України за порушення відповідачем грошових зобов'язань по своєчасній сплаті розрахункової величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 203 928,82 грн. інфляційних та 40 663,39 грн. -3% річних.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 400 199,34 грн., що становить розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням, який складається з результатів аналізів від 12.05.2006р. на суму 267 130,38 грн. та з результатів аналізів від 06.12.2007р. на суму 133 068,96 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 133 068,96 грн. оскільки відповідно до вимог ст. 257 ЦК України, по сумі 267 130,38 грн. позивачем без поважних причин пропущено встановлений трирічний строк позовної давності на чому наголошує повноважний представник відповідача у відзиві на позов та в судовому засіданні. Вказані висновки суду є обґрунтованими і в цій частині не підлягають зміні чи скасування.
При цьому, посилання відповідача на те, що Правилами приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, затверджених рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 17.07.2003 р. №1939 встановлено скорочений строк для направлення до суду позовної заяви -6 місяців, не може бути підставою для скорочення строків позовної давності відповідно до змісту ст.259 ЦК України, яка містить положення про те, що позовна давність, встановлена законом не може бути скорочена.
Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України за порушення відповідачем грошових зобов'язань по оплаті наданих послуг 203 928,82 грн. інфляційних та 40 663,39 грн. -3% річних не підлягають задоволенню, з наступних підстав. Сума боргу є платою за склад стічних вод з понаднормативним забрудненням. Тобто, ця плата не відноситься до грошових зобов'язань, а за своєю природою відноситься до адміністративно-господарських санкцій, до яких нарахування інфляційних та 3% річних законом не передбачено.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 1 330 грн. 68 коп. держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають задоволенню з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача слід визнати обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині держмита пропорційно-стягнутій сумі, а в частині витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повністю.
В задоволенні зустрічного позову відповідача про визнання недійсними дій відносно виставлення рахунку позивача № 35076 від 30.06.2010р. на оплату 327 399,84 грн. за скид стоків з перевищеним забрудненням -неправомірними, а з урахуванням уточнення до нього про: визнати дії МКВП "Дніпроводоканал" відносно виставлення рахунку № 35076 від 30.06.2010р. на оплату 327 399,84 грн. за скид стічних вод в каналізаційній системі ВАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ" з понаднормативним забрудненням -неправомірними, призначити проведення незалежної експертизи стану стічних вод в каналізаційній системі ВАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ" суд першої інстанції обґрунтовано відмовив, оскільки під час розгляду справи у суді було встановлено, що зустрічний позов не пов'язаний з первісним.
Таким чином, апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити, а рішення суду необхідно змінити, так як висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись 99,101,103,104,105 ГПК України, апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, м. Дніпропетровськ -задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2010 р. у справі № 6/336-10 -змінити. Викласти рішення в наступній редакції:
“Стягнути з відповідача -відкрите акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столєтова, 21, код ЄДРПОУ 05393116, п/р 2600930000321 в КБ "Кредит-Дніпро", МФО 305749) на користь позивача -Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, буд. 21-а, код ЄДРПОУ 03341305, пр/р 26007301117501 в філії АБ "Південний" в м. Дніпропетровськ, МФО 306458) 133 068,96 грн. (сто тридцять три тисячі нуль шістдесят вісім гривень 96 коп.) - основного боргу, 1 330 грн. 68 коп. (одну тисячу триста тридцять 68 коп.) - держмита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”
В іншій частині позову відмовити. Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати накази.
В задоволенні зустрічного позову ВАТ “ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод” до міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал” про визнання дій неправомірними -відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду на протязі 20 днів.
Головуючий суддя І.М. Герасименко
Судді І.Л. Кузнєцова
І.А. Сизько
Повний текст постанови складено 15.02.2011 р.