14.02.2011 року Справа № 35/334-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Головка В.Г. (доповідач)
суддів: Логвиненка А.О., Лисенко О.М.
при секретарі: Ревковій Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений
від відповідача: Беркутов О.П., довіреність від 19.10.10, Верещак О.М., довіреність від 26.11.10
від третьої особи: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Таксі-сервіс" відкритого акціонерного товариства "Автопромінь" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2010р. по справі №35/334-10
за позовом дочірнього підприємства "Таксі - сервіс" відкритого акціонерного товариства "Автопромінь", м. Дніпропетровськ
до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпропетровськ
третя особа товариство з обмеженою відповідальністю “Інтерспецмаркет”, м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
про визнання недійсним рішення
та за зустрічним позовом Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпропетровськ
до дочірнього підприємства "Таксі-сервіс" відкритого акціонерного товариства "Автопромінь", м. Дніпропетровськ
про стягнення 18785,00 грн.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2010р. у справі №35/334-10 (суддя Широбокова Л.П.) в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено повністю. Стягнуто з дочірнього підприємства "Таксі - сервіс" відкритого акціонерного товариства "Автопромінь на користь Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із зарахуванням в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок Державного казначейства за місцем реєстрації дочірнього підприємства "Таксі - сервіс" відкритого акціонерного товариства "Автопромінь" як платника податків за кодом бюджетної класифікації 21081100 “Адміністративні штрафи на інші санкції” штраф в сумі 17 000,00грн., пеню в сумі 1785,00грн. Стягнуто з дочірнього підприємства "Таксі - сервіс" відкритого акціонерного товариства "Автопромінь" в доход державного бюджету державне мито в сумі 187,85грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.
Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, позивач за первісним позовом звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, посилаючись на наступне:
- суд не прийняв до уваги той факт, що 25.08.2009р. Дніпропетровська обласна державна адміністрація (замовник) затвердила зміни до паспортів маршруту, згідно з яким вартість проїзду для ДП „Таксі-сервіс” відкритого акціонерного товариства „Автопромінь” становить 9,23грн і саме в той же день затвердила зміни до паспортів маршруту товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерспецмаркет”, саме факт погодження замовником в один і той же день паспортів маршруту призвів до одночасного підвищення тарифів. До моменту узгодження змін до паспортів маршруту ДП „Таксі-сервіс” відкритого акціонерного товариства „Автопромінь” здійснювало перевезення пасажирів за іншими тарифами;
- ухвалюючи рішення про задоволення зустрічного позову в повному обсязі суд не перевірив факт правильності застосування відповідачем пені саме за період з 11.10.2010р. по 17.10.2010р., тощо.
Відповідач за первісним позовом у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала її представник та представник позивача в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим розглянути скаргу у їх відсутність за наявними в матеріалах справи документами.
Вислухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Із матеріалів справи вбачається, що розпорядженням адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №60/01-13/05-09 від 21.10.2009р. відкрито розгляд справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції дочірнім підприємством "Таксі - сервіс" відкритого акціонерного товариства "Автопромінь", передбаченого п.1 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", визначеного п.1 ч.2 ст.6 цього Закону (а.с.46-47).
За результатами розгляду справи №60/05-10-2/09 адміністративною колегією Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №34/01-12/05-10 від 28.07.2010р. про визнання дії дочірнього підприємства "Таксі - сервіс" відкритого акціонерного товариства "Автопромінь" та ТОВ “Інтерспецмаркет”, які полягали в одночасному з 26.08.2009р. підвищенні вартості проїзду на приміському автобусному маршруті загального користування "Дніпропетровськ АВЦ - Дніпродзержинськ АС 1 (залізничний вокзал) та у зворотному напрямку", внаслідок чого вартість проїзного квитка збільшилася з 7 до 9грн., порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.1 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", визначеного п.1 ч.2 ст.6 цього Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, які стосуються узгодження цін реалізації товарів (а.с.29-33).
Цим рішенням на позивача за первісним позовом накладено штраф у розмірі 17000,00грн.
Позивач не погодився з зазначеним рішення, а тому звернувся з позовом до суду про визнання його недійсним.
За приписами статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.
Відповідно до частини першої статті 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Спірне рішення позивач отримав 10.08.2010р., з ним не погодився та в установлений Законом двомісячний термін звернувся з позовом до суду.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування.
Замовником пасажирських перевезень на приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Дніпропетровської області (внутрішньообласні маршрути) згідно з приписами статті 7 Закону України «Про автомобільний транспорт», є Дніпропетровська обласна державна адміністрація.
Виключні права здійснювати перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруті загального користування «Дніпропетровськ АВЦ - Дніпродзержинськ АС 1 (залізничний вокзал) та у зворотному напрямку» на конкурсних засадах набули ДП "Таксі-сервіс" (договори з замовником від 26.09.2008 року № 102 та від 10.04.2009 року № 312) та ТОВ “Інтерспецмаркет” (договори з замовником від 26.09.2008 року №103 та від 10.04.2009 року №337).
Сукупна частка на ринку перевезення пасажирів на Маршруті ДП "Таксі-сервіс" та ТОВ “Інтерспецмаркет” становить 100%. Отже, поведінка ДП "Таксі-сервіс" та ТОВ “Інтерспецмаркет” на ринку перевезення пасажирів на Маршруті має суттєвий вплив на стан конкуренції на цьому ринку.
З 26.08.2009р. ці перевізники одночасно змінили вартість проїзду на маршруті з 7грн. до 9грн., про що заздалегідь направили на адресу ВАТ “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій” відповідні листи (а.с.82-83).
Згідно з ч.3 ст.5 Закону України "Про автомобільний транспорт" тарифи на перевезення автомобільним транспортом підлягають державному регулюванню, яке здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, державними органами управління автомобільним транспортом, органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.10 цього Закону тарифна політика на автомобільному транспорті сприяє, зокрема, стимулюванню конкуренції та появі нових суб'єктів господарювання, які належать до автомобільного транспорту.
Статтею 11 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що надання соціально значущих послуг автомобільного транспорту здійснюється відповідно до законодавства з питань поставки продукції для державних потреб; соціально значущими послугами автомобільного транспорту є послуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування за визначеними уповноваженими органами тарифами та на пільгових умовах відповідно до законодавства.
Таким чином, саме органи державної влади уповноважені встановлювати граничні тарифи на перевезення пасажирів маршрутами загального користування, і відповідно ці граничні тарифи відображають економічно обґрунтовано вартість зазначених послуг.
Розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 17.09.2008р. №Р-565/0/3-08 "Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і багажу автобусами, які працюють у звичайному режимі руху на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не входять за межі території Дніпропетровської області (внутрішньообласні маршрути)" були визначені тарифи на перевезення в залежності від відстані (поясу) перевезення, а саме плата за проїзд пасажирів в автобусах встановлюється виходячи з тарифів за 1 кілометр проїзду пасажира в розмірах: 0,18грн.- в автобусах першої групи; 0,19грн - в автобусах другої групи.
Однак, саме для конкретного перевізника підвищені тарифи встановлені у паспортах маршруту, які затверджено 25.08.2009р., для позивача в розмірі 9,23грн. з ПДВ та страховим платежем 2,99%, для третьої особи - в розмірі 7,34грн. без ПДВ (а.с.80-81).
Отже, Замовником як вірно зазначив суд не створювалися умови ДП "Таксі-сервіс" та ТОВ “Інтерспецмаркет” для одночасного та однакового підвищення вартості проїзду на Маршруті. ДП "Таксі - сервіс" та ТОВ “Інтерспецмаркет” здійснили таку координацію господарської діяльності, за якої свобода господарських рішень, власні конкурентні ініціативи, що породжує конкуренція, було замінено на координацію економічної поведінки, яка призвела до усунення конкуренції на ринку, послаблення змагальності між його учасниками.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про захист економічної конкуренції” економічна конкуренція (конкуренція) -це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
За приписами п.1 ст.50 цього Закону порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, є антиконкурентні узгоджені дії.
Згідно зі ст.6 цього ж Закону антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. А зокрема, антиконкурентними узгодженими діями визнаються узгоджені дії, які стосуються встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів.
З урахуванням приписів частини третьої статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції” для кваліфікації дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов'язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який: свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб'єктів господарювання; спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення зазначених дій. Пов'язані з наведеним обставини з'ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України.
За змістом наведених приписів для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як узгоджених антиконкурентних дій не є обов'язковим з'ясування наслідків у формі завдання збитків для його конкурентів чи споживачів або інше реальне порушення їх прав чи інтересів, оскільки достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, які визначено як антиконкурентні узгоджені дії, та можливості настання таких наслідків.
Позивач та ТОВ "Інтерспецмаркет" мають виключні права щодо перевезення пасажирів на цьому маршруті на підставі договорів із замовником - Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, та їх поведінка має суттєвий вплив на стан конкуренції на цьому ринку, тому дії позивача слід кваліфікувати як антиконкурентні узгоджені дії.
Таким чином, підстави для визнання рішення №34/01-12/05-10 від 28.07.2010р. прийнятого адміністративною колегією Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, як вірно зазначив суд відсутні.
Відповідно до статті 56 вищезазначеного Закону рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання (частина друга). Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (частина третя).
Позивачем за первісним позовом накладений на нього штраф в розмірі 17 000,00грн. не сплачений. Доказів щодо сплати штрафу до суду не надано.
За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду (частина п'ята ст. 56 Закону). У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (частина сьома ст. 56 Закону).
За прострочення сплати штрафу позивачем за зустрічним позовом нарахована з 11 по 17 жовтня 2010р. пеня в сумі 1785грн., що не порушує інтереси скаржника.
Отже, суд вірно дійшов до висновку щодо відмови в задоволенні первісного позову та обґрунтовано задовольнив зустрічні позовні вимоги.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення відповідачем за первісним позовом норм чинного законодавства при прийняті рішення від 28.07.2010р. не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу.
Враховуючи викладене, підстав для скасування рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.
Керуючись ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2010р. у справі №35/334-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий В.Г.Головко
Судді О.М.Лисенко
А.О. Логвиненко