14.02.2011 року Справа № 30/283-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Головка В.Г. (доповідач)
суддів: Логвиненка А.О., Чус О.В.
при секретарі: Ревковій Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Мироненко Т.С., довіреність від 05.07.08; Максименко В.І., довіреність від 17.11.09; ОСОБА_1., довіреність від 14.12.2009
від відповідача: Угрин В.М., довіреність від 16.02.2010
від третіх осіб-1,2,3 на стороні відповідача: не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені
розглянувши у відкритому судовому матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Планета" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2010р. у справі №30/283-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Планета", м.Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства "Мода-Сервіс", м. Дніпропетровськ
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватне підприємство "Данс", м. Дніпропетровськ
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Три короля", м.Дніпропетровськ
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватне підприємство "Азарт", м. Дніпропетровськ
про зобов'язання передати майно
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2010р. у справі №30/283-09 (суддя Євстигнеєва Н.М.) в задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Планета" до відкритого акціонерного товариства "Мода-Сервіс", за участю третіх осіб - приватного підприємства "Данс", товариства з обмеженою відповідальністю "Три короля", приватного підприємства "Азарт" про зобов'язання передати майно відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, посилаючись на наступне:
- суд відмовив в задоволені клопотання про огляд речових доказів за місцем знаходження із залученням керівників та робітників підприємства у яких позивач на протязі 2003-2005років купував майно, що є предметом спору, тим самим позбавивши позивача можливості довести ті факти, які б безперечно стали основою зовсім іншого судового рішення;
- судом порушені вимоги п.2 ст.1213 Цивільного кодексу України, тощо.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представник у судовому засіданні просив рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Треті особи відзив на апеляційну скаргу не надали, їх представники в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим розглянути скаргу у їх відсутність за наявними в матеріалах справи документами.
Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Із матеріалів справи вбачається, що між відкритим акціонерним товариством "Мода-Сервіс" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Торгова група "Планета" (орендар) 25.11.2002 року було укладено договір оренди нежилого приміщення №325, за умовами якого орендодавець здає, а орендар приймає в користування житлові приміщення у правому крилі Будинку побуту „Центральний", на другому і третьому поверхах, розташованого за адресою м. Дніпропетровськ по вул. Короленко,3 загальною площею 746,9м.кв згідно Додатку №1 і Додатку №2 до цього договору (пункт 1.1. договору з урахуванням додаткової угоди №1 від 27.12.2002 року), строком до31.12.2015р. (а.с.32-37 т.3).
Відповідно до п.1.5 договору оренди орендар має право передати об'єкт оренди в суборенду третім особам на підставі письмової згоди орендодавця. За п.1.8. договору оренди цільовим використанням об'єкту є розміщення культурно-розважального центру з об'єктом громадського харчування та ігрового бізнесу.
Наглядовою Радою ВАТ "Мода-Сервіс" 15.05.2003р. затверджено протокол про наміри від 12.05.2003р. згідно якого ВАТ "Мода-Сервіс" (як продавець) приймає на себе зобов'язання продати, попередньо затвердивши проект договору купівлі-продажу на загальних зборах акціонерів ВАТ "Мода-Сервіс" в березні 2004р., а ТОВ з II "Торгова група "Планета" (як покупець) зобов'язується купити, оформивши введення в експлуатацію після реконструкції нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, 3. В протоколі про наміри сторони погодили ціну об'єкта продажу та домовились, що обов'язковою умовою угоди купівлі-продажу об'єкта є ремонт дренажної системи Будинку побуту.
Листом від 30.05.2003р. відкрите акціонерне товариство "Мода-Сервіс" надало згоду позивачеві на передачу в суборенду нежитлового приміщення площею 746,9кв.м. за адресою: вул. Короленко,3 м. Дніпропетровськ, товариству з обмеженою відповідальністю "Азарт" на строк до 31.12.2004р., а листом від 03.02.2004р. - на строк до 31.12.2015р.
ТОВ з II "Торгова група "Планета" 01.08.2003р. передало орендовані приміщення в суборенду приватному підприємству "Данс" (договір №010803/1/ар), а з 01.01.2006р. - приватному підприємству "Азарт" (договір №4) (а.с.86-88, т.3).
Відповідач 18.08.2003р. надав позивачу згоду на проведення реконструкції приміщень на другому і третьому поверхах, розташованих за адресою м. Дніпропетровськ по вул. Короленко,3 під багатофункціональний розважальний комплекс.
В подальшому рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №252 від 18.09.2003р. надано дозвіл ТОВ з іноземними інвестиціями "Торгова група "Планета" на проектування та проведення реконструкції частини приміщень другого та третього поверхів будівлі Будинку побуту "Центральний".
Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №1205 від 11.05.2004р. затверджено Акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію розважального комплексу по вул. Короленко,3.
Загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства "Мода-Сервіс" 25.03.2004р. прийнято рішення про продаж частини нежитлової будівлі Будинку побуту "Центральний" - за адресою: вул. Короленко, 3 м. Дніпропетровськ, у літ. А-3-9 II, III поверхи правого крила та ґанок за ціною 850 000,00грн.
У зв'язку з відмовою орендаря від укладення додаткової угоди про підвищення орендної плати орендодавець звернувся з позовом до суду про розірвання договору оренди.
Господарським судом Дніпропетровської області від 16.05.2006р. у справі №30/100 було прийнято рішення про розірвання договіру оренди нежитлового приміщення №325 від 25 листопада 2002 року та звільнення приміщення загальною площею 746,90 м2, які знаходяться на другому і третьому поверсі в правому крилі будинку побуту "Центральний", розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, 3, шляхом примусового виселення товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Торгова група "Планета".
Однак, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2006р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2006р. було скасовано, а в позові відмовлено.
В 2008р. ОСОБА_1 як засновник ТОВ "Торгова група "Планета" неодноразово звертався до відповідача про надання дозволу на вивезення майна, яке знаходиться в орендованих приміщеннях, але сторони не дійшли згоди, що стало підставою звернення до суду про повернення спірного майна, яке за уточненим позовом безпідставно набуте відповідачем, та стягнення збитків, пов'язаних з ремонтом об'єкту оренди.
Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.
За змістом ч.1 ст.231 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а згідно приписів ст.391 цього Кодексу власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник (фізичні і юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів). Водночас законодавство надає право звертатися з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння не лише власникам, а й іншим особам, у яких майно власника перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою ("титулом").
Титульними володільцями вважаються особи, які володіють майном за цивільно-правовими договорами (майнового найму (оренди), підряду, зберігання, застави та ін.), особи, які володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом.
Позивач має підтвердити своє право власності на витребувану річ або інше титульне право на річ, посилаючись на ті чи інші докази (свідоцтво про право власності, договір тощо).
Відповідачем за віндикаційним позовом має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.
Зазначені позивачем у позовній заяві підстави повинні підтверджувати право власності позивача на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.
Позивач зазначає, що спірне майно було придбане на підставі договорів купівлі-продажу та завезене в орендоване приміщення для організації та здійснення ігорно-розважального бізнесу, але доказів на підтвердження того, що спірне майно було завезене та перебуває у орендованому позивачем за договором оренди №325 від 25.11.2002 року приміщенні, позивач не надав.
Більш того, приміщення, отримане позивачем від відповідача за договором оренди №325 від 25.11.2002року, як вірно зазначив суд в подальшому передано за договором суборенди приватному підприємству "Данс" та приватному підприємству "Азарт". Матеріали справи не містять доказів, в якому стані орендоване відповідачем приміщення передане в суборенду та яке саме майно передавалось в суборенду суборендарю. Доказів припинення договору суборенди з приватним підприємством "Азарт", позивачем не надано.
Відсутні докази на підтвердження того, що позивач отримав від приватного підприємства "Азарт" майно, яке знаходилось в орендованому приміщенні після закінчення строку дії договору суборенди.
Факт наявності спірного майна у незаконному володінні відповідача не підтверджується постановою оперуповноваженого сектору ВДСБЕЗ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 22.01.2009р., яким в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст.190 КК України, відмовлено.
За таких обставин, позивач жодним чином не доводить факт перебування спірного майна у незаконному володінні відповідача, факт вибуття цього майна з його володіння, а також факт існування в натурі індивідуально визначеного майна на час звернення з позовом до суду.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечить.
Таким чином, суд обґрунтовано дійшов до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог з причин їх недоведеності.
Доводи апеляційної скарги, у тому числі з посиланням на те, що відповідачем безпідставно набуте спірне майно, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи.
Виходячи з позовних вимог та прийнятого судом рішення, скаржнику було запропоновано уточнити вимоги апеляційної скарги, але позивач на це належним чином не відреагував.
Враховуючи викладене, обставини справи підстав для скасування рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.
Керуючись ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2010р. по справі №30/283-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий В.Г.Головко
Судді О.В. Чус
А.О.Логвиненко