07.02.2011 року Справа № 17/361-10(5/77-10(22/81-09)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідача),
суддів: Тищик І.В., Білецька Л.М.
при секретарі: Колесник Д.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Бойко Н.Л., довіреність №68-4016 від 22.06.10;
від відповідача - 1: Селяков О.В., довіреність №489 від 01.01.11;
від відповідача-2: не з'явився;
від відповідача-3: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства “Іллічівський морський торгівельний порт” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2010 р. у справі № 17/361-10(5/77-10 (22/81-09)
за позовом відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів”, м. Нікополь, Дніпропетровської області
до державного підприємства “Придніпровська залізниця” (відповідач-1), м. Дніпропетровськ
та державного підприємства “Ілілчівський морський торгівельний порт” (відповідач-2), м. Іллічівськ, Одеської області
та товариства з обмеженою відповідальністю “Ештрансі” (відповідач-3), м. Южний, Одеської області,
про стягнення збитків
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2010 р. (суддя Суховаров А.В.) стягнуто з другого відповідача на користь позивача 48 564,12 грн. майнової шкоди. У позові до першого та третього відповідачів відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано виявленням нестачі вантажу у вагонах завантажених силами та засобами відповідача-2, в позові до залізниці (відповідача-1) відмовлено з огляду на те, що вантаж прибув у справних вагонах за відсутності ознак втрати та розкрадання вантажу, в позові до відповідача-3 відмовлено тому, що останній не є вантажовідправником.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем-2 подано апеляційну скаргу про його скасування та відмову у позові до нього у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для її правильного вирішення. Відповідач-2 зокрема вказує на те, що судом не було встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, не з'ясовано правовідносини, у яких перебували позивач з відповідачем-3. Місцевий суд дійшов хибного висновку щодо того, що договір перевезення з залізницею укладав відповідач-2, тоді як у залізничній накладній вантажовідправником визначено ТОВ “Ештрансі”.
Позивач та відповідач-1 рішення суду першої інстанції вважають обґрунтованим та законним, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Третій відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав. Представники другого та третього відповідачів в судове засідання не з'явились. Враховуючи, що наявні в матеріалах справи документи дозволяють визначитись щодо законності оскаржуваного рішення, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності другого та третього відповідачів, належним чином повідомлених про час та місце її розгляду.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 04.08.2008р. за залізничною накладною №41964578 ДП “Іллічівський морський торгівельний порт” за дорученням “Ештрансі” у вагоні №52810587, завантаженого засобами відправника, надіслав на адресу позивача марганцеву руду, зазначивши її масу в вагоні 67 450 кг.
В комерційному акті АА№017030/137 від 08.08.08 р., складеному згідно Правил складання актів, встановлено недостачу товару у 10 000кг, відображено, що вантаж не маркований; навантаження горбоподібне, не розрівняне, нижче рівня бортів на 80-100 см, слідів втрати вантажу не виявлено; торцеві двері, низові люки щільно зачинені; витікання вантажу не було.
Позивачем пред'явлено вимоги про стягнення майнової шкоди, що становить 48 564, 12 грн., яка складається з вартості недостачі вантажу, виходячи з вартості однієї тони руди марганцевої 5 111, 48 грн. При цьому вартість недостачі товару позивачем визначено з урахуванням вимог п. 27 Правил видачі вантажів - з суми нестачі виключено суму норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто у розмірі 2% від маси, зазначеної в перевізних документах.
Рахунок за поставлену продукцію (комерційний інвойс) №2107N-ЕВ-1 від 13.08.08 р. сплачено позивачем у повному обсязі платіжним дорученням №3924 від 13.08.2009 р. , відповідно до умов контракту купівлі-продажу №210708 N від 21.07.08 р., який був укладений позивачем з фірмою “Empire chemical LLC” США. Відповідно до п. 3.2. зазначеного контракту датою поставки вважається дата штемпеля залізничної станції Нікополь на залізничній накладній.
Відповідно до ч. 1 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Згідно ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення укладається у письмовій формі.
Статтею 920 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
В даному випадку договір перевезення з залізницею укладав відповідач-2, визначений вантажовідправником у залізничній накладній.
Відповідно до п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів (розділ 4 Правил перевезення вантажів) вантажовідправником заповнюється графа “відправник”, в якій зазначається точне і повне найменування підприємства відправника вантажу та його цифровий код. Відправником може бути тільки одна фізична або юридична особа.
Згідно ч. 1 ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
За змістом ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Загальні підстави відшкодування шкоди визначено ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній.
Протиправність поведінки другого відповідача полягає у заявленні до перевезення згідно залізничної накладної вантажу у більшій кількості ніж фактично ним завантажено для перевезення, що обумовило недоотримання оплаченого вантажодержувачем вантажу у відповідній кількості. При цьому другим відповідачем не доведено відсутність вини в його діях. Зазначене свідчить про наявність у діях другого відповідача складу цивільного правопорушення як підстави для цивільно-правової відповідальності.
Враховуючи що згідно матеріалів справи вантаж прибув до одержувача у непошкодженому вагоні, завантаженому силами та засобами відповідача-2, без ознак втрати вантажу під час перевезення, а відповідач-3 не брав участі у виконанні завантажувальних робіт у спірні вагони і перевірці правильності навантаження, заповненні супровідних документів, визначенні маси вантажу, здаванні вантажу залізниці, докази протилежного відсутні, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову за рахунок ДП “Іллічівський морський торгівельний порт” та відмову у задоволенні позовних вимог за рахунок першого та третього відповідачів.
Викладене також підтверджується висновками Вищого господарського суду України, викладеними у постановах від 24.12.2009 р. у справі №22/74-09 та від 13.01.2011 р. у справі №17/67-10(22/80-09).
Щодо доводів другого відповідача про недослідження судом першої інстанції правовідносин, у яких перебували позивач з відповідачем-3, судова колегія виходить з того, що згідно матеріалів справи між позивачем та відповідачем-3 не існує договірних відносин, предметом даного спору є відповідальність сторін за договором перевезення та стягнення вартості нестачі спірного вантажу, при цьому факт відсутності будь-яких правовідносин між позивачем та третім відповідачем підтверджується позивачем у своїх поясненнях, а зазначене не спростовано жодним доказом у розумінні ст.ст. 32,33,36 ГПК України жодною із сторін у справі.
За викладеного доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу державного підприємства “Іллічівський морський торгівельний порт” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2010 р. у справі № 17/361-10(5/77-10 (22/81-09) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
В.Ф.Мороз
Суддя
І.В. Тищик
Суддя
Л.М. Білецька