29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"08" лютого 2011 р.Справа № 13/572
За позовом Комунального підприємства „Хмельницькбудзамовник” м.
Хмельницький
до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 м. Старокостянтинів
про стягнення суми 9 141,30 грн. (про визнання незаконною постанови відділу Державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції про повернення без виконання виконавчого документу від 24.12.2010 р.)
Суддя Матущак О.І.
За участю представників:
позивача: Златогурський В.О. по довіреності № 01 від 04.01.2011 р.
відповідача: не з'явився
а також: Присяжний О.І. по довіреності № 26 від 12.01.2010 р. від відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції
Ухвалою господарського суду від 18.03.2009 р. порушено провадження у справі № 13/572 за позовом КП „Хмельницькбудзамовник” м. Хмельницький до ПП ОСОБА_1 м. Старокостянтинів про стягнення суми 9 141,30 грн.
Рішенням господарського суду від 29.04.2009р. у даній справі позов задоволено у повному об'ємі.
У зв'язку із набранням рішенням законної сили, 12.05.2009 р. видано наказ про стягнення з відповідача на користь позивача суми 9 141,30 грн. заборгованості, 102,00 грн. держаного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Оскільки на протязі шести місяців судове рішення не було виконане, позивач звернувся до суду з скаргою на бездіяльність органу виконання, яка ухвалою від 02.03.2010 р. була задоволена.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 19.10.2010 р. ухвала місцевого суду залишена без змін.
20.01.2011 р. на адресу господарського суду від КП „Хмельницькбудзамовник” м. Хмельницький надійшла скарга у якій скаржник просить визнати незаконною постанову відділу Державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції про повернення без виконання виконавчого документу від 24.12.2010 р.
Свою скаргу скаржник обґрунтовує тим, що виконавчі дії органом виконання проводяться тільки після того, коли подається скарга на бездіяльність про що було зазначено у постанові апеляційного суду. Скаржник заявляє, що виконавчим органом так і не вчинено жодних дій які неодноразово просив позивач, щодо перевірки наявності у його колишньої дружини у власності земельної ділянки, майна яке було набуте підчас шлюбу, що згідно із ст. 22 кодексу України про шлюб та сім'ю являється спільним сумісним подружжя. Заявник зауважує, що відповідач як фізична особа не може існувати без доходів, але орган виконання не вжив належних заходів по встановленню джерел цих доходів, чим унеможливлює виконання рішення господарського суду, та порушення вимоги ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження”.
Представник відділу ДВС в судовому засіданні 02.02.2011 р. подав відзив на скаргу у якій зазначив значний перелік виконавчих дій, вчинених державним виконавцем на виконання наказу господарського суду а в частині перевірки майнового стану дружини боржника зазначив, що майно на яке можливо було б звернути стягнення відсутнє, про що складено відповідний акт від 26.05.2010 р. Згідно свідоцтва НОМЕР_1 від 29.04.2010 р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано.
Таким чином, представник відділу ДВС вважає, що державним виконавцем вчинено усі необхідні і передбачені Законом України „Про виконавче провадження” дії, проте, у зв'язку із відсутністю у боржника коштів та майна, на яке можливо було б звернути стягнення, правомірно прийнято оскаржувану постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.
Крім зазначеного вище, враховуючи доводи скаржника та заперечення представника відділу ДВС, розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
За заявою позивача № юр-352 від 01.06.2009 р. постановою відділу ДВС Старокостянтинівського районного управління юстиції (надалі ДВС) від 19.06.2009 р. відкрито виконавче провадження, копію якої надіслано в адресу позивача (надалі стягувача) згідно листа № 5454 від 22.06.2009 р.
ДВС 25.06.2009 р. прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження а листом № 7906 від 26.06.2009 р. копії вказаної постанови для виконання надіслано в адреси Старокостянтинівського відділу Держтехнагляду та 5-го ВРЕР УДАІ УМВСУ у Хмельницькій області.
Згідно витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 26.06.2009 р., Хмельницькою філією ДП „Інформаційний центр” внесено до такого реєстру заборони на відчуження рухомого та нерухомого майна на виконання вказаної вище постанови ДВС від 25.06.2009 р.
На вимоги державного виконавця від 13.07.2009 р. Старокостянтинівською ОДПІ від 21.07.2009 р. надіслано перелік рахунків боржника в кредитно-фінансових установах, а 23.09.2009 р. 5-тим ВРЕР УДАІ УМВСУ у Хмельницькій області надіслано інформацію про наявність у власності боржника автомобіля.
На запит ДВС, довідкою № 956 від 29.07.2009 р. Старокостянтинівське БТІ оцінки та реєстрації повідомило про відсутність у боржника зареєстрованого нерухомого майна.
Згідно акту державного виконавця про неможливість стягнення від 21.12.2009 р., ним проведено огляд з метою виявлення майна боржника за місцем постійного його проживання у будинку АДРЕСА_1 в присутності дружини боржника.
В адресу ПАТ КБ „Правекс-Банк” надіслано дві платіжні вимоги від 25.12.2009 р. № 63 і № 64 про стягнення з арештованого рахунку боржника коштів, які повернуті без виконання у зв'язку із відсутністю на них коштів а також з інших підстав.
Також, згідно акту державного виконавця від 26.05.2010 р., ним повторно проведено огляд з метою виявлення майна боржника за місцем постійного його проживання у будинку АДРЕСА_1 у якому зазначено, що будинковолодіння належить на праві власності ОСОБА_5 на підставі свідоцтва міської ради від 05.10.2005 р., а майно належне колишній дружині боржника ОСОБА_4 відсутнє.
Згідно свідоцтва НОМЕР_1 від 29.04.2010 р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано.
Зважаючи на значну частину проведених державним виконавцем виконавчих дій по виконанні рішення господарського суду, господарський суд приходить до висновку, що ним вжито не усі достатні дії для хоча б часткового виконання вказаного вище рішення.
Так, у відповідності до ст. ст. 4, 5 Закону України „Про виконавче провадження” заходами примусового виконання рішень крім інших передбачених заходів є: звернення стягнення на майно боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; інші заходи, передбачені рішенням.
Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом, а згідно ст. 25 цього ж Закону, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.
Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.
Таким чином, зважаючи на завершення шестимісячного строку, рішення господарського суду залишається не виконаним.
Крім цього, державним виконавцем не вжито інших заходів, які б змогли привести до хоча б часткового виконання рішення, зокрема, не зроблено запити у органи державної реєстрації щодо можливої наявності у колишньої дружини боржника зареєстрованого в період перебування її із боржником у шлюбі нерухомого майна, автотранспорту, земельної ділянки і т.д., яке належало членам подружжя на праві спільної сумісної власності та виділення з нього частки у відповідності до ст.ст. 364, 370 Цивільного кодексу України.
Також не вжито інших можливих заходів, необхідність яких може виникнути під час провадження усіх можливих виконавчих дій.
Зважаючи на викладене вище, господарський суд приходить до висновку про передчасність прийняття оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та відповідно до висновку про її незаконність, а тому скарга позивача підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4,5,25 Закону України „Про виконавче провадження”, ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Скаргу позивача задовольнити.
Визнати незаконною постанову відділу ДВС Старокостянтинівського районного управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.12.2010 р.
Копії даної ухвали надіслати в адреси позивача, відповідача та відділу ДВС Старокостянтинівського районного управління юстиції.
Суддя О.І. Матущак