Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" лютого 2011 р. Справа № 63/319-10
вх. № 10830/6-63
Суддя господарського суду Погорелова О.В.
при секретарі судового засідання Стешенко О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Сосіна І.О., за дорученням, відповідача - Павленко В.О., довіреність від 04.01.2010 року,
розглянувши справу за позовом Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків
до Липковатівського Аграрного коледжу, с. Липкуватівка
про стягнення 235683,29 грн.,-
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету шкоду у розмірі 235683,29 грн., заподіяну внаслідок самовільного використання води із водних об'єктів. Позов обґрунтований ст.ст. 44, 48, 49, 110, 111 Водного кодексу України, ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорони навколишнього природного середовища". Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.
07.02.2011 року до господарського суду від відповідача надійшла заява, в якій відповідач визнає позовні вимоги в сумі 27328,95 грн. та просить суд розстрочити виконання рішення. відповідач до заяви наданий графік розстрочки відшкодувань збитків, підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача.
Суд, дослідивши надану заяву та графік, долучає їх до матеріалів справи.
В судовому засіданні 07.02.2011 року представник позивача проти заяви відповідача не заперечував.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Виходячи з положень ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006р., до повноважень Державної екологічної інспекції як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, її органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
В ході перевірки додержання вимог водного законодавства України Липкуватівським аграрним коледжем, згідно отриманої згоди Мінприроди України від 15.10.2009 року № 16406/27/10-09 на звернення мешканців сел. Бірки, с. Липковатівка, с. Василівське Нововодалазького району Харківської області було встановлено, що водопостачання Липкуватівського аграрного коледжу здійснюється з артезіанської свердловини, але забір води з даної свердловин здійснюється відповідачем за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, внаслідок чого відповідачем допущено самовільне водокористування з водних об'єктів загальнодержавного значення, що є порушеннями ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України.
За наслідками виявлених порушень природоохоронного законодавства інспектором Державної екологічної інспекції в Харківські області, були складені протокол про адміністративне правопорушення № 002836 та постанова про накладення адміністративного стягнення № 05-22-457 від 23.12.2009 року, згідно яких за допущення самовільного водокористування з підземних джерел без дозволу на спеціальне водокористування, що в свою чергу призвело до порушення природоохоронного законодавства, директора Липкуватівського аграрного коледжу ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.ст. 47, 48 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 476,00 грн.
Згідно довідки № 601 від 26.11.2009 року Липкуватівський аграрний коледж здійснював самовільний (за відсутності відповідного дозволу) забір води з артезіанських свердловин, а саме:
- у 2005 році - 146,2 метрів кубічних артезіанської води;
- у 2006 році - 108,6 метрів кубічних артезіанської води;
- у 2007 році - 78,2 метрів кубічних артезіанської води;
- у 2008 році - 75,1 метрів кубічних артезіанської води;
- у 2009 році - 56,0 метрів кубічних артезіанської води.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що він не згоден зазначеними у позові обсягами водоспоживання та вважає їх значно перевищеними, що сталося внаслідок недбалого ставлення до своїх обов'язків колишнього заступника директора з адміністративно-господарської роботи та подання їх до бухгалтерії коледжу та органів статистики недостовірних відомостей про водоспоживання, які не підтверджуються на показаннями лічильників води, на відповідними розрахунками. Згідно розрахунків водоспоживання, виконаних коледжем на підставі норм витрати води, встановлених БНіП 2.04.01-85 та реальної кількості споживачів (поголів'я тварин, кількість тракторів та автомобілів, кількість працівників та студентів коледжу, кількість мешканців гуртожитку, учнів тат працівників шкоди, працівників та відвідувачів дитячого садка ті інш.) які підтверджуються даними відповідних статистичних спостережень та відомчої звітністю, об'єм води, забраної з підземного джерела для потреб Липковатівського аграрного коледжу та комунального сектору Липкуватівка склав:
- 2007 рік - 28,656 тисяч м. куб.;
- 2008 рік - 25,924 тисяч м. куб.;
- 2009 рік (січень-серпень) - 16,967 тисяч м. куб.,;
- 2009 рік (вересень) - 1,092 тисяч м. куб.
Зазначені розрахунки додавались відповідачем до відповіді на претензію державної екологічної інспекції у Харківській області № 13 від 08.02.2010 року вих. номер 136 від 10.03.2010 року).
Згідно п. 9 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних та громадських потреб.
Стаття ст. 49 Водного кодексу України передбачає, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У разі використання води з водних об'єктів загальнодержавного значення, дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами геології - в разі використання підземних вод. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюється ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.
Згідно ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відповідно до п. 4 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджених наказом Мінекобезпеки України N 37 від 18.05.1995 р. (надалі -Методика № 37) шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації юридичними та фізичними особами, в тому числі іноземними, як правило, в повному обсязі, без застосування норм зниження розміру стягнення і незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відповідальність юридичних і фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов водокористування, а саме: самовільного водоспоживання, тобто забору води з поверхневих чи підземних джерел без дозволу на спец водокористування.
В розрахунку збитку, заподіяного державі внаслідок самовільного використання води із водних об'єктів відповідачем в період з 01 по 30 вересня 2009 року позивачем було застосовано норматив збору за спеціальне водокористування в розмірі 20,75 коп./м. куб. з коефіцієнтом 1,439, що складає 29,86 коп./м. куб., який встановлено п. 8 Прикінцевих положень Закону України від 03.06.2008 року № 309-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Пунктом 9.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованим у міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 761/16783, що використовувалася позивачем при розрахунку збитку за зазначений період, прямо зазначено, що для визначення розміру збитків повинен застосовуватись норматив збору за спеціальне водокористування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.1999 року № 836, який для Харківський області складає 15,12 коп./куб. м.
Тобто розмір збитків, причинених державі відповідачем внаслідок самовільного використання води із водних об'єктів за період з 01 по 30 вересня 2009 року складає 16511,04 грн.
В розрахунку збитку, заподіяного державі внаслідок самовільного використання води із водних об'єктів відповідачем в період з 01 січня 2007 року по 31 серпня 2009 року позивачем було застосовано нормативи збору за спеціальне водокористування встановлені Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік", Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" та пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 03.06.2008 року № 309-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Пункт 6.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 року № 37, зареєстрованим в міністерстві юстиції України 01.06.1995 року за № 162/698, що використовувалася позивачем при розрахунку збитку за період з 01 січня 2007 року по 31 серпня 2009 року, прямо зазначає, що для визначення розміру збитків повинні застосовуватися діючи на час порушення тарифи на воду в одиницях національної валюти за 1 ку. м., але такі тарифи відсутні. Відсутність зазначених тарифів, відповідно до пункту 1.2 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 27.06.2001 року № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди. Тому, на думку суду в якості зазначеного тарифу повинен використовуватися норматив збору за спеціальне водокористування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.1999 року № 836, який для Харківської області складає 15,12 коп./куб.м.
Розмір збитків, причинених державі відповідачем внаслідок самовільного використання води із водних об'єктів за період з 01 січня 2007 року по 31 серпня 2009 року складає 10811,91 грн.
Виходячи з положень ст. 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно до ч 4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів."
Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .
Згідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із основних засад судочинства.
Наведені обставини справи та приписи чинного законодавства дають підстави суду дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог, їх доведеність суду необхідними конкретними доказами, в зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 27328,95 грн.
Відповідач надав до суду заяву про розстрочку виконання рішення, обґрунтовуючи її тим, що відповідач є бюджетною установою, підпорядкованою Міністерству аграрної політики та продовольства України і фінансується за рахунок коштів державного бюджету України. Враховуючи фактичні обсяги фінансування в останні роки за кодом 1138 "Інші видатки", з якого коледж може здійснювати виплати, передбачені судовими рішеннями, виявляється можливим сплатити суму збитків лише протягом трьох років. Представник позивача проти розстрочки виконання рішення не заперечував.
Сторони надали до суду узгоджений графік розстрочки відшкодувань збитків, заподіяних відповідачем внаслідок самовільного використання води, відповідно до якого збиткі повинні відшкодуватися наступним чином: 2011 рік - березень 2011 року - 814,95 грн.; з 01 квітня 2011 року по 01 січня 2012 року - 814,00 грн. щомісяця; 2012 рік - період з 01 січня 2012 року по 01 листопада 2012 року - 833,00 грн. щомісяця; в період з 01 листопада 2012 року по 01 січня 2013 року - 835,00 грн.; 2013 рік - в період з 01 січня 2013 року по 01 листопада 2013 року - 833,00 грн. щомісяця; з 01 листопада 2013 року по 01 січня 2014 року - 835,00 грн. щомісяця.
Відповідно до статті 121 Господарського суду України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Суд, враховуючи вищевикладене, а також узгодженість між сторонами графіку розстрочення виконання рішення, вважає за можливе задовольнити заяву відповідача та розстрочити виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 109 Водного кодексу України позивачем у спорах про використання і охорону вод та відтворення водних ресурсів є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органи на місцях, які звільняються від спати державного мита у справах про стягнення коштів на відшкодування збитків, завданих порушенням водного законодавства.
Відповідно до статті 44 та статті 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу стягуються судом з відповідача до державного бюджету України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 48, 49, 109, 111 Водного кодексу України, ст.ст. 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 1, 4, 12, 43, 44 - 49, 75, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Липковатівського аграрного коледжу (63221, Харківська область, Нововодалазький район, с. Липковатівка, код ЄДРПОУ 00705657, р/р 26009403262004 у Нововодалазькому відділенні ХДРУ ПриватБанку, МФО 351533) на користь місцевого бюджету Харківської області, р/р 33115331700372, УДК у чугуївському районі, код ЄДРПОУ УДК 24134478, банк одержувача ГУ ДКУ в Харківській області, МФО 851011, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" шкоду, заподіяну внаслідок самовільного використання води із водних об'єктів в розмірі 27328,95 грн.
Розстрочити виконання рішення та виконувати його в наступному порядку: 2011 рік - березень 2011 року - 814,95 грн.; з 01 квітня 2011 року по 01 січня 2012 року - 814,00 грн. щомісяця; 2012 рік - період з 01 січня 2012 року по 01 листопада 2012 року - 833,00 грн. щомісяця; в період з 01 листопада 2012 року по 01 січня 2013 року - 835,00 грн.; 2013 рік - в період з 01 січня 2013 року по 01 листопада 2013 року - 833,00 грн. щомісяця; з 01 листопада 2013 року по 01 січня 2014 року - 835,00 грн. щомісяця.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Липковатівського аграрного коледжу (63221, Харківська область, Нововодалазький район, с. Липковатівка, код ЄДРПОУ 00705657, р/р 26009403262004 у Нововодалазькому відділенні ХДРУ ПриватБанку, МФО 351533) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) -273, 29 грн. державного мита.
Стягнути з Липковатівського аграрного коледжу (63221, Харківська область, Нововодалазький район, с. Липковатівка, код ЄДРПОУ 00705657, р/р 26009403262004 у Нововодалазькому відділенні ХДРУ ПриватБанку, МФО 351533) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) -27,36 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В решті позову - відмовити.
Суддя Погорелова О.В.
Повний текст рішення складений та підписаний 11 лютого 2011 року