Справа № 2а-6140/10/1770
24 січня 2011 р. 14год. 30хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
представник позивача: не прибув,
відповідач: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДержавної податкової інспекції у м.Рівне
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості , -
Дубенська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 8282,45грн., з них: 511,64грн. - податок на додану вартість, 7770,81грн. - податок з доходів фізичних осіб.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість перед бюджетом у сумі 8282,45грн. Вказаний борг у добровільному порядку відповідно до вимог чинного законодавста відповідачем не сплачений. Просить позов задовольнити.
У судове засідання позивач не прибув, у поданому суду клопотанні позовні вимоги підтримав повністю та просить розглянути справу за відсутності представника.
Відповідач заперечень суду не надала, у судове засідання не прибула, про причини неприбуття суд не повідомила, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином. Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін у судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе вирішити спір без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.
Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.
ОСОБА_1 виконавчим комітетом Дубенської міської ради Рівненської області 06.09.2007р. зареєстрована як фізична особа-підприємець та взята на облік, як платник податків в органі державної податкової служби, є платником податку на додану вартість.
Згідно з даними обліку позивача відповідач має заборгованість перед бюджетом у сумі 8282,45грн., з них: 511,64грн. - податок на додану вартість, 7770,81грн. - податок з доходів фізичних осіб.
Заборгованість з податку на додану вартість в сумі 511,64грн. виникла на підставі:
- самостійно складеної та поданої до податкового органу декларації №18063 від 18.01.2010р. на суму 77,00грн.,
- податкового повідомлення-рішення від 15.02.2010р. №0004421740/0, прийнятого на підставі акта перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання №67 від 09.02.2010р., згідно з яким відповідачу за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання нараховано штраф у сумі 202,32грн.,
- податкового повідомлення-рішення від 15.02.2010р. №0004431740/0, прийнятого на підставі акта перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання №67 від 09.02.2010р., згідно з яким відповідачу за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання нараховано штраф у сумі 198,84грн.
- за несвоєчасну сплату нараховано пеню у сумі 33,48грн.
Борг з податку з доходів фізичних осіб у сумі 7770,81грн. (з урахуванням сплати 13,28грн.) виник на підставі:
- податкового повідомлення від 11.02.2010р. №000681740/0 яким визначено суму податкового зобов'язання 2392,05грн.,
- податкового повідомлення від 11.02.2010р. №0000691740/0, яким визначено суму податкового зобов'язання 5392,04грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення та податкові рішення відповідачем отримані, у встановленому законом порядку нею не оскаржувалися.
Ці обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.5), копією витягу з особового рахунку відповідача (а.с.6), копією податкового повідомлення-рішення від 15.02.2010р. №0004421740/0 та копією корінця цього податкового повідомлення-рішення (а.с.7), копією податкового повідомлення-рішення від 15.02.2010р. №0004431740/0 та копією корінця цього податкового повідомлення-рішення (а.с.8), копією податкового повідомлення від 11.02.2010р. №0000691740/0 та копією корінця цього податкового повідомлення (а.с.9), копією податкового повідомлення від 11.02.2010р. №000681740/0 та копією корінця цього податкового повідомлення (а.с.10), копією податкової декларації з податку на додану вартість від 18.01.2010р. (а.а.с.11-12).
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-XII (далі - Закон №1251-XII), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, платниками податків і зборів ( обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно із законом України покладено обов'язки сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Згідно із п.3 ч.1 ст.9 Закону №1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.
Частиною 1 ст.14 Закону №1251-XII встановлено, що податок на додану вартість та податок з доходів фізичних осіб належать до загальнодержавних і справляються на всій території України.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин, платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі - Закон №2181-ІІІ), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-III встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 цього ж Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону №2181-III, якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Оскільки відповідач не оскаржував податкові повідомлення-рішення та податкові повідомлення, то загальна сума податкової заборгованості є узгодженою і підлягає сплаті.
Пунктом 11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. №509-XII встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Згідно із ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість у сумі 8282,45грн., з них: до Державного бюджету України - 511,64грн. податку на додану вартість; до місцевого бюджету м.Дубно - 7770,81грн. податку з доходів фізичних осіб.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дудар О.М.