Справа № 2а-5782/10/1770
17 січня 2011 року 16год. 15хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
представник позивача: не прибув,
представник відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції
до Акціонерного виробничо-комерційного товариства відкритого типу
"Здолбунівський завод залізобетонних конструкцій"
про стягнення заборгованості, -
Здолбунівська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до Акціонерного виробничо-комерційного товариства відкритого типу "Здолбунівський завод залізобетонних конструкцій" про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 57062,78грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що станом на 15.11.2010р. за Акціонерним виробничо-комерційним товариством відкритого типу "Здолбунівський завод залізобетонних конструкцій" рахується заборгованість перед бюджетом у сумі 57062,78грн. Вказаний борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений. Просить позов задовольнити.
У судове засідання позивач не прибув, у поданому суду клопотанні позовні вимоги підтримав повністю та просить розглянути справу за відсутності представника.
Відповідач заперечень суду не надав, у судове засідання повторно не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Судом не визнавалась обов'язковою участь сторін у судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе вирішити спір без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.
Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.
Акціонерне виробничо-комерційне товариство відкритого типу "Здолбунівський завод залізобетонних конструкцій" зареєстроване Здолбунівською районною державною адміністрацією Рівненської області як юридична особа 27.10.1994р., дані про нього внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 01.10.2004р. Товариство взяте на облік, як платник податків в органі державної податкової служби з 01.07.1992р. за №Б/Н. Платником податку на додану вартість товариство зареєстроване 07.07.1997р. (свідоцтво платника податку на додану вартість №24582654).
Згідно з даними обліку позивача станом на 15.11.2010р. за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 57062,78грн., яка виникла на підставі самостійно складених і поданих відповідачем до податкового органу податкових декларацій №12742 від 19.08.2010р. на суму 29417,78грн.; №13193 від 15.09.2010р. на суму 9725,00грн.; №15935 від 19.10.2010р. на суму 17920,00грн.
На виконання п.6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі - Закон №2181-ІІІ), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, позивачем відповідачу було вручено першу податкову вимогу від 01.09.2010р. №1/98 на суму 29417,78грн. та вручено другу податкову вимогу від 04.10.2010р. №2/112 на суму 39142,78грн.
Податкові вимоги відповідачем отримані, у встановленому порядку ним не оскаржувалися.
Ці обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: довідкою про заборгованість перед бюджетом станом на 15.11.2010р. (а.с.4), копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача (а.а.с.5-7), копією довідки про взяття на облік платника податків (а.с.9), копією інформації Головного управління статистики у Здолбунівському районі Рівненській області щодо відповідача (а.с.10), копією свідоцтва №24582654 НВ №366948 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.11), копіями податкових декларацій (а.а.с.12-17), копією корінця першої податкової вимоги від 01.09.2010р. №1/98 (а.с.18), копією корінця другої податкової вимоги від 04.10.2010р. №2/112 (а.с.19), розрахунком податкової заборгованості (а.с.20).
Стаття 67 Конституції України передбачає обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Частиною 1 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991р. (далі - Закон №1251-XII), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків і справляється на всій території України.
Згідно із ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-III встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього ж Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п.4.2.1 ст.4 Закону №2181-III, якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону №1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Оскільки відповідач не оскаржував податкових вимог, то загальна сума податкової заборгованості є узгодженою і підлягає сплаті.
Відповідно до пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.2009р. встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Згідно із ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного виробничо-комерційного товариства відкритого типу "Здолбунівський завод залізобетонних конструкцій" до Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість у сумі 57062,78грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дудар О.М.