Справа № 2а-3006/10/1770
24 грудня 2010 року 12год. 55хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
представник позивача: ОСОБА_1,
представник відповідача: Бухта Н.А..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3
Миколайовича
до Державної податкової інспекції у м.Рівне
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень. З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення: від 26.03.2010р. №0000571742/1 та від 16.06.2010р. №0000571742/2, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в загальній сумі 56528,24грн., у т.ч.: 56528,24грн. - за основним платежем; від 26.03.2010р. №0000561742/1 та від 16.06.2010р. №0000561742/2, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 86599,00грн., у т.ч.: 56826,00грн. - за основним платежем, 29773,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі акта планової документальної виїзної перевірки від 16.02.2010р. №25/17-100/НОМЕР_1, в якому працівники податкового органу помилково прийшли до висновку про те, що у 2008 році обсяг виручки суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 від наданих послуг перевищив 500000грн. Позивач вважає ці висновки податкового органу такими, що не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, а оспорювані податкові повідомлення-рішення - неправомірними.
У судовому засіданні представник позивача збільшені позовні вимоги підтримала повністю та пояснила суду, що у ході проведення перевірки спеціалістами ДПІ у м.Рівне підтверджено, що суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_3 займався підприємницькою діяльністю з надання експедиторських послуг, що відповідає виду діяльності, вказаному у свідоцтві платника єдиного податку. При цьому, при визначенні суми виручки, одержаної позивачем від надання експедиторських послуг, інспекторами не враховано вимог ст.316 Господарського кодексу України, ст.929 Цивільного кодексу України, ст.9 Закону України «Про транспортно-екпедиторську діяльність», п.1.31 ст.1, пп.7.9.1 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», п.1.2 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва», ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян». У зв'язку з цим, податковим органом помилково до обсягу отриманої позивачем виручки включено всю суму коштів, фактично отриманих на розрахункові рахунки, а не суму отриманої винагороди, як це передбачено чинним законодавством. Оскільки збільшення суми виручки є порушенням вимог вищенаведеного законодавства, то донарахування податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість є безпідставним. Просила позовні вимоги задоволити повністю.
Державна податкова інспекція у м.Рівне позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.
У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в письмових запереченнях. Зокрема, пояснив суду, що ДПІ у м.Рівне проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3 за період з 05.08.2008р. по 30.09.2009р. За наслідками перевірки складено акт від 16.02.2010р. №25/17-100/НОМЕР_1, на підставі якого за наслідками адміністративного оскарження податковим органом прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення. У ході перевірки встановлено, що у грудні 2008 року обсяг виручки від наданих послуг підприємця ОСОБА_3 перевищив 5000000,00грн. Вказане перевищення виникло у зв'язку з тим, що позивач у виручку від реалізації включив не всю суму коштів, фактично отриманих на розрахункові рахунки, а лише суму отриманої винагороди, що і відобразив у звіті платника єдиного податку, поданого до ДПІ у м.Рівне за 2008 рік. Фактичний же обсяг виручки ОСОБА_3 у 2008 році від наданих послуг становить 973008,83грн., що перевищує граничний обсяг виручки для платників єдиного податку. Відтак, податковим органом правомірно було визначено позивачу податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2008 та 2009 роки, оскільки з 01.01.2009р. суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 повинен перебувати на загальній системі оподаткування, обліку та звітності. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м.Рівне з 29.01.2010р. по 11.02.2010р. проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3 за період з 05.08.2008р. по 30.09.2009р. За наслідками проведеної перевірки складено акт від 16.02.2010р. №25/17-100/НОМЕР_1 (т.1 -а.а.с.8-14), згідно з висновками якого проведеною перевіркою встановлено порушення:
- ст.1, ст.5 Указу Президента України №727/98 від 03.07.1998р., ст.13, абз.«а» ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. №13-92. Відповідно до пп.7.1 ст.7, пп.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889-IV із змінами та доповненнями та п.«б» ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. №13-92 із змінами і доповненнями, сума податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за 2008р. по результатам перевірки становить 15229,83грн., за 1-3 кв. 2009 року - 41298,41грн.;
- пп.7.2.8 п.7.2, п.7.3 ст.7, п.9.3, п.9.5, п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97 із змінами та доповненнями, внаслідок чого збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 56826,00грн., у т.ч.: січень - 1335,00грн., лютий - 11157,00грн., березень - 6691,00грн., квітень - 5443,00грн., травень - 1392,00грн., червень - 10205,00грн., липень - 6245,00грн., серпень - 4082,00грн., вересень - 10276,00грн.
На підставі вказаного акта від 16.02.2010р. №25/17-100/НОМЕР_1 ДПІ у м.Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.03.2010р. №0000571742/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у загальній сумі 56528,24грн., у т.ч.: за основним платежем - 56528,24грн., та податкове повідомлення-рішення від 01.03.2010р. №0000561742/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 86599,00грн., у т.ч.: за основним платежем - 56826,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29773,00грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку - до ДПІ у м.Рівне подано скаргу від 09.03.2010р. (т.1 -а.а.с.17-18).
Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 25.03.2010р. №13154/25-09 ДПІ у м.Рівне скарга суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 01.03.2010р. №0000571742/0 та від 01.03.2010р. №0000561742/0 - без змін (т.1 - а.а.с.19-21).
За результатами розгляду первинної скарги ДПІ у м.Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.03.2010р. №0000571742/1, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у загальній сумі 56528,24грн., у т.ч. за основним платежем - 56528,24грн. (т.1 - а.с.15) та податкове повідомлення-рішення від 26.03.2010р. №0000561742/1, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 86599,00грн., у т.ч. за основним платежем - 56826,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29773,00грн. (т.1 - а.с.16).
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3, не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, подав до ДПА в Рівненській області повторну скаргу від 19.04.2010р. (а.а.с.22-23).
Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 10.06.2010р. №11299/25-16/115 ДПА в Рівненській області було залишено без змін податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем за результатами розгляду первинної скарги та рішення ДПІ у м.Рівне про результати розгляду первинної скарги від 25.03.2010р. №13154/25-09, а повторна скарга позивача залишена без задоволення (т.1 - а.а.с.24-26).
16.06.2010р. ДПІ у м.Рівне було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000571742/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у загальній сумі 56528,24грн., у т.ч. за основним платежем - 56528,24грн. (т.1 - а.с.105) та податкове повідомлення-рішення від 16.06.2010р. №0000561742/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 86599,00грн., у т.ч. за основним платежем - 56826,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29773,00грн. (т.1 - а.с.104).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Рівненської міської ради 05.08.2008р., номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 26080000000019536, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії В03 №259950 (т.1 - а.с.81).
Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м.Рівне з 06.08.2008р. та у період з вересня 2008 року по 2009 рік перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності за видами діяльності - інформаційно-консультаційні послуги, експедиторські послуги, що підтверджується свідоцтвами про сплату єдиного податку від 14.08.2008р. серії Є №27 5044 (т.1 - а.с.74) та від 01.01.2009р. серії Ж №338623 (т.1 - а.с.75).
У періоді, що підлягав перевірці податковим органом, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 надавав транспортно-ескпедиційні послуги по перевезенню вантажів за кордон та у межах України на виконання наступних договорів:
- договору комісії на транспортно-експедиційні послуги від 06.08.2008р., укладеного з СП «Полтавська газонафтова компанія» (т.1 -а.а.с.27-28);
- договору-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування від 04.11.2008р., укладеного з ТОВ «Галицький легіон» (т.1 - а.а.с.29-31);
- договору-комісії на транспортно-експедиційне обслуговування від 10.08.2008р., укладеного з ПП «Транс- Ліль» (т.1 - а.а.с.32-34);
- договору-комісії на транспортно-експедиційне обслуговування від 11.08.2008р., укладеного з ФОП ОСОБА_4 (т.1 - а.а.с.35-37);
- договору-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування від 05.09.2008р., укладеного з ТОВ «ДСВ Україна» (т.1 - а.а.с.38-40);
- договору-комісії на транспортно-експедиційне обслуговування від 05.08.2008р., укладеного з ФОП ОСОБА_5 (т.1 - а.а.с.41-43);
- договору-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.09.2008р., укладеного з ТОВ «Кібер Пласт Україна» (т.1 - а.а.с.44-46);
- договору-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.09.2008р., укладеного з ПП «Трансімпек-С-М» (т.1 - а.а.с.47-49);
- договору-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.09.2008р., укладеного з ТОВ «ОСОБА_6 Бене» (т.1 - а.а.с.50-52);
- договору-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.09.2008р., укладеного з ТОВ «Торговий Дім «ВАССМА» (т.1 - а.а.с.53-55).
Виконання позивачем вищевказаних господарських зобов'язань підтверджується дослідженими в судовому засіданні актами здачі-прийняття виконаних робіт (т.1 - а.а.с.56-73, 144-250, т.2 - а.а.с.1-54), факт надходження коштів позивачу від клієнтів - банківськими виписками (т.1 - а.а.с.115- 143).
Так, на розрахункові рахунки позивача від клієнтів для надання обумовлених послуг згідно з дослідженими виписками банку у 2008 році надійшло 973008,83грн., у 2009 році - 1733350,81грн.
Що стосується оспорюваних податкових повідомлень-рішень від 26.03.2010р. №0000571742/1 та від 16.06.2010р. №0000571742/2, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в загальній сумі 56528,24грн., у т.ч. 56528,24грн. - за основним платежем, суд зазначає наступне.
Згідно з пп.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. N889-IV (далі - Закон N889-IV) оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
Таким спеціальним законодавством, зокрема, є Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. №727/98 (далі - Указ №727/98), яким запроваджено спеціальний режим оподаткування, обліку та звітності, спрямований на підтримку суб'єктів малого підприємництва.
Положеннями статті 1 Указу №727/98 передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, у тому числі, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Отже, реалізація права суб'єкта малого підприємництва на запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності залежить від виконання останнім установлених указом вимог.
При цьому, єдиний податок сплачується виключно з доходів, одержаних фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності з додержанням вимог Указу №727/98, зокрема, якщо виручка платника єдиного податку за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Водночас порушення умов запровадження спрощеної системи оподаткування, визначених статтею 1 Указу №727/98, у тому числі перевищення граничного обсягу виручки за рік, є юридичним фактом, який виключає можливість застосування до суб'єкта малого підприємництва правил оподаткування, передбачених для платників єдиного податку.
Відповідно до статті 2 Указу №727/98 фізична особа, зареєстрована як платник єдиного податку, сплачує такий податок за ставкою, встановленою місцевими радами за місцем державної реєстрації платника, залежно від виду його діяльності. При цьому, лише за умов додержання приписів зазначеного Указу, доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника податку та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.
Зважаючи на викладене, несплата податку з доходів фізичних осіб, як це передбачено для платників єдиного податку, можлива лише в разі дотримання суб'єктом малого підприємництва умов перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене стосується також і відповідності граничного обсягу виручки платника єдиного податку розмірам, визначеним Указом.
Згідно зі статтею 5 Указу №727/98 в разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
Відповідно до п.1 Указу №727/98 виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Листом ДПА України від 28.01.2008р. №1803/Г/17-0415 «Про спрощену систему оподаткування» надано роз'яснення, згідно з яким сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності - платником єдиного податку (експедитором) на розрахунковий рахунок за здійснення операцій з послуг транспортного експедирування, яка включає в себе і суму винагороди, вважається виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та, враховуючи положення Указу, не повинна перевищувати протягом календарного року 500 тис. гривень.
Відтак, податковим органом правомірно виручку від надання послуг позивачем визначено на підставі даних про надходження коштів на розрахункові рахунки в установах банків та зроблено висновок про те, що фактичний обсяг виручки суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 за 2008 рік становить 973008,83грн., що на 829818,58грн. більше, ніж відображено у поданому ним звіті платника єдиного податку, та свідчить про перевищення позивачем граничного обсягу виручки (500 тис. гривень) у грудні 2008 року на суму 473008,83грн.
Зважаючи на те, що Указ №727/98 не містить положень, які б регулювали питання оподаткування сум, що перевищують граничний обсяг виручки, встановлений законодавцем, оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування, встановлених Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. N1251-XII та Законом N889-IV.
Підпунктом 9.12.2 пункту 9.12 статті 9 Закону N889-IV передбачено, якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.
Таким чином, за змістом наведених норм, якщо підприємець від здійснення підприємницької діяльності отримав інші доходи, ніж доходи, які можуть обкладатися єдиним податком згідно з правилами, встановленими спеціальним законодавством з питань спрощеної системи оподаткування (Указом №727/98), такий підприємець повинен сплатити з цих доходів (тобто із суми перевищення понад 500 тис. гривень) податок з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю регулюється Декретом Кабінету міністрів України від 26.12.1992р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (далі Декрет №13-92) (розділ IV), положення якого продовжують діяти після набрання чинності Законом N889-IV з урахуванням положень п.9.12 ст.9 цього закону до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Розділом IV Декрету передбачено, що оподаткуванню підлягають доходи, одержані за звітний податковий період фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.
Як встановлено в ході судового розгляду, сума валового доходу позивача від суми перевищення граничного обсягу виручки від реалізації послуг становить 473008,83грн., документально підтверджені валові витрати становлять 371476,65грн. Чистий дохід позивача за 2008 рік складає 101532,18грн.
Таким чином, ДПІ у м.Рівне вірно визначена сума податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за 2008 рік - 15229,83грн. (101532,18грн.*15%), що відповідає вимогам пп.7.1 ст.7, пп.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону №889-IV та п.«б» ч.1 ст.14 Декрету №13-92.
Враховуючи те, що обсяг виручки у IVкв. 2008 року перевищив 500 тис. гривень, то суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 відповідно до п.5 Указу 727/98 повинен був перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу), тобто з 01.01.2009р.
У зв'язку з тим, що позивачем самостійно обумовлених дій вчинено не було, податковим органом під час проведення перевірки правомірно зроблено висновок про те, починаючи з 01.01.2009р. доходи, отримані платником податків суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3, повинні оподатковуватися на загальних підставах.
ДПІ у м.Рівне під час проведення перевірки до складу валового доходу позивача у 2009 році правомірно зараховано виручку від реалізації послуг, визначену на підставі даних про рух коштів на розрахункових рахунках позивача в банківських установах. Обсяг реалізованих за договорами про надання експедиторських послуг за 1-3 кв. 2009 року згідно з наданими для перевірки документами склав 1733350,81грн., у тому числі винагорода - 423922,95грн. Тобто, обсяг отриманої виручки у цьому періоді на 1309427,86грн. більший, ніж визначено самостійно суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 у звітах за 1-3кв. 2009 року.
Таким чином, обсяг виручки позивача від реалізації послуг у 1-3кв. 2009 року перевищив 500 тис. грн., що суперечить ст.1 Указу №727/98.
Декларації про доходи, одержані за 1-3кв. 2009 року суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3, в порушення пп.«а» п.1 ст.19 Закону N889-IV, пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III (далі - Закон №2181-III), до ДПІ у м.Рівне не подані.
Вимогами додатку №7 Інструкції №352 передбачена необхідність визначення сум сукупного валового доходу та витрат без урахування ПДВ, який входить до ціни придбання та продажу товарів (робіт, послуг).
Сума валового доходу позивача за 1-3 кв. 2009 року, визначена перевіркою, становить 367096,95грн.
Відповідно до ст.13 Декрету №13-92 оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Відповідно до абз.5,6 додатку №7 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю (у редакції наказу ДПА України від 16.07.2003р. №352) (далі - Інструкція №352) до податкової декларації за звітний податковий період включаються тільки прямі валові витрати, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально. Будь-які суми фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності до моменту одержання доходу від результату такої діяльності є його власним ризиком. Тобто, виключно факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд видатків, а тільки тієї їх частини, яка прямо цьому доходу відповідає.
Згідно з п.13 Інструкції №352 загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, наведеними в додатку N6 до цієї Інструкції.
Враховуючи те, що позивачем для проведення перевірки відповідачу не надано документів щодо понесених витрат при здійсненні підприємницької діяльності за 1-3кв. 2009 року, податковим органом правомірно було визначено валові витрати позивача згідно з Нормами витрат, що враховуються при оподаткуванні доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, та інших доходів (затверджені Головною державною податковою інспекцією України 18.01.93 N 36-32), що є додатком №6 до Інструкції №352: за видом діяльності експедиторські послуги - 25% від суми валового доходу - 91774,24грн. (367096,95грн.*25%).
Отже, чистий дохід суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 за 1-3кв. 2009 року становить 275322,71грн. Звідси відповідачем правильно визначена сума податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю позивача за 1-3кв. 2009 року - 41298,41грн. (275322,71грн.*15%), що відповідає вимогам пп.7.1 ст.7, пп.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону №889-IV та п.«б» ч.1 ст.14 Декрету №13-92.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ДПІ у м.Рівне правомірно, у межах повноважень податкового органу та у спосіб, встановлений законом, прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.03.2010р. №0000571742/1 та від 16.06.2010р. №0000571742/2, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в загальній сумі 56528,24грн., у т.ч.: 56528,24грн. - за основним платежем.
Що стосується оспорюваних податкових повідомлень-рішень від 26.03.2010р. №0000561742/1 та від 16.06.2010р. №0000561742/2, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 86599,00грн., у т.ч.: 56826,00грн. - за основним платежем, 29773,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, суд зазначає наступне.
Як уже зазначалося вище, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 позбавлений права на використання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2009р. у зв'язку з перевищенням граничного обсягу виручки та повинен здійснювати підприємницьку діяльність, перебуваючи на загальній системі оподаткування.
У ході судового розгляду встановлено, що станом на 01.01.2009р. загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом останніх дванадцяти календарних місяців становила 973008,83грн., що перевищило 300 тис. грн.
Відповідно до пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. N168/97-ВР (далі - Закон N168/97-ВР) особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Порядок реєстрації платником податку на додану вартість та терміни подання заяви щодо такої реєстрації встановлені пунктом 9.4 ст.9 Закону та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за №208/4429 (далі - Положення №79).
Згідно з пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону N168/97-ВР об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.
Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону N168/97-ВР база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону N168/97-ВР визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Згідно з пп.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону N168/97-ВР платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.
Декларації з податку на додану вартість подаються до податкового органу за формою, затвердженою наказом ДПА України 30.05.1997р. №166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 09.07.1997р. за N250/2054, у строки, передбачені абз.«а» пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181-III.
Відповідно до п.10.1 ст.10 Закону N168/97-ВР платники податку несуть відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету.
При цьому, виходячи з положень абз.4 п.9.4 ст.9 Закону N168/97-ВР, п.7.1 Положення №79, особа, яка повинна була зареєструватися платником податку на додану вартість, але не надіслала відповідну заяву податковому органу у визначені строки, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
У ході судового розгляду встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 не зареєструвався платником податку на додану вартість, відповідне свідоцтво не отримував, всупереч вимогам п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181-III декларації з податку на додану вартість за період з лютого 2009 року по 30 вересня 2009 року до податкового органу не подавав.
В період з 01.01.2009р. по 30.09.2009р. позивачем згідно з актами виконаних робіт надано експедиційних послуг на загальну суму 1549165,82грн., у тому числі, з врахуванням термінів подання заяви на реєстрацію платником ПДВ (20 днів), з 21.01.2009р. по 30.09.2009р. - на суму 1415316,34грн.
Відповідно до підпунктів 17.1.1, 17.1.2 пункту 17.1 ст.17 Закону №2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. У разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, про правомірність визначення ДПІ у м.Рівне суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 56826,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 29773,00грн. і відсутність підстав для визнання протиправними й скасування податкових повідомлень-рішень від 26.03.2010р. №0000561742/1 та від 16.06.2010р. №0000561742/2.
Відповідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.03.2010р. №0000571742/1, від 16.06.2010р. №0000571742/2, від 26.03.2010р. №0000561742/1 та від 16.06.2010р. №0000561742/2 відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дудар О.М.