09 лютого 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-6782/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Єресько Л.О.,
при секретарі - Коробовій А.В.,
за участю:
представника позивача - Гнипи Д.В.,
представника відповідача - Шалаєвої К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Контрольно-ревізійного управління в Полтавській області до Малоперещепинської сільської ради про зобов'язання вчинити певні дії, -
22 грудня 2010 року Контрольно-ревізійне управління в Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Малоперещепинської сільської ради , яким просили зобов"зати відповідача виконати обов"язкові вимоги № 01-14/602 від 07.05.2010 року про усунення порушень, виявлених ревізією Контрольно-ревізійного управління в Полтавській області.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що згідно з планом контрольно-ревізійної роботи на І квартал 2010 року було проведено планову виїзну ревізію виконання Малоперещепинського сільського бюджету за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт № 01-21/19 від 21.04.2010 року. Оскільки в ході ревізії були виявлені численні порушення, на підставі статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»на адресу відповідача 07.05.2010 року за вих. № 01-14/602 були направлені письмові вимоги про усунення виявлених ревізією порушень та встановлено термін подання інформації про їх виконання до 07.06.2010 року. Інформація про усунення виявлених ревізією порушень надійшла 10.06.2010 року, але відповідачем не було забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання комунальної власності та фінансів на загальну суму 58750,00 грн.
09 лютого 2011 року позивачем подано заяву, якою уточнено позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача виконати обов"язкові вимоги про усунення порушень, а саме: п. 4 - відобразити в обліку дебіторську заборгованість за невиконані роботи, ненадані послуги (різницю у вартості виконаних робіт, послуг) в сумі 410 грн.; провести претензійно-позовну роботу з контрагентом (підрядником) щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт чи надання послуг; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України; п. 6 - забезпечити повернення зайво виплачених сум витрат на оплату праці внаслідок завищення розміру премій в сумі 21 030,00 грн.; в іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах, кошти в сумі 21 030,00 грн. в порядку та розмірах, встановлених ст. 130-136 КЗпП України; п. 8 - забезпечити повернення зайво виплачених сум витрат на оплату праці внаслідок завищення розміру матеріальної допомоги в сумі 13 620,00 грн.; в іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах, кошти в сумі 13 620,00 грн. в порядку та розмірах, встановлених ст. 130-136 КЗпП України; п. 11 - провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 13 180,00 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів); п. 15 - відобразити дебіторську заборгованість за неповернутими підзвітними коштами в сумі 460,00 грн.; провести претензійно-позовну роботу з одержувачами коштів на предмет повернення зайво одержавних підзвітних сум; п. 16 - стягнути з винних осіб нестачу бензину, що надійшов у вигляді благодійної допомоги в загальній сумі 1 370,00 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, крім позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача виконати п. 4 обов"язкових вимог про усунення порушень, зазначивши, що відповідачем вказана вимога була виконана в повному обсязі і тому не була включена до первинних позовних вимог, а до заяви про уточнення позовних вимог була включена помилково.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила суд при вирішенні позовних вимог врахувати той факт, що відносно ОСОБА_3, який перебував на посаді голови Малоперещепинської сільської ради в перевіряємий ревізією період, Новосанжарським районним судом постановлено обвинувальний вирок щодо незаконного привласнення бюджетних коштів в сумі 20 463,32 грн. внаслідок одноособового, без рішень Малоперещепинської сільської ради, видання та підписання розпоряджень про преміювання та встановлення надбавок та премій до заробітної плати. Також просила врахувати постанову Новосанжарського районного суду відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5 та рішення сесії Малоперещепинської сільської ради від 18 травня 2010 року про встановлення ОСОБА_3 надбавок до заробітної плати, премій та матеріальної допомоги.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»контрольно-ревізійні управління в областях проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Судом встановлено, що з 25.01.2010 року по 14.04.2010 року (з перервою з 28.01.2010 року по 16.02.2010 року та з 16.03.2010 року по 06.04.2010 року) Контрольно-ревізійним відділом в Новосанжарському районі згідно п. 1.3.6.1. Плану роботи КРВ в Новосанжарському районі на І квартал 2010 року, на підставі направлень від 25.01.2010 року № 1, від 26.01.2010 року № 2, від 23.02.2010 року № 16 було проведено планову виїзну ревізію виконання Малоперещепинською сільською радою бюджету за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року.
За результатами ревізії складено акт № 01-21/19 від 21.04.2010 року, який підписано сільським головою Малоперещепинської сільської ради ОСОБА_3 та головним бухгалтером ОСОБА_6 без заперечень.
З метою забезпечення усунення порушень, виявлених в ході ревізії, сільському голові Малоперещепинської сільської ради ОСОБА_3 направлено письмові вимоги від 07.05.2010 року № 01-14/602 та зобов'язано надати інформацію про вжиті заходи та виконання вимог із підтверджуючими документами в термін до 07.06.2010 року.
Згідно наданої інформації про усунення виявлених ревізією порушень на виконання зазначених вимог (вих. № 336 від 04.06.2010 р.), наданої КРВ в Новосанжавському районі, відповідачем дані вимоги були виконані частково.
Таким чином, відповідачем не було забезпечено у повному обсязі виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень, що стало підставою для звернення позивача до суду про зобов'язання виконати п.п. 6, 8, 11, 15, 16 вимог.
Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.
Суцільною ревізією правильності нарахування та виплат премій голові сільської ради та іншим працівникам за 2006-2009 роки встановлено, що Малоперещепинською сільською радою було проведено безпідставне нарахування та виплата премій сільському голові ОСОБА_3 за відсутності рішень сесії сільської ради, а також завищення зазначених виплат секретарю ОСОБА_13., діловоду ОСОБА_7, начвусу ОСОБА_8, землевпоряднику ОСОБА_9 та спеціалістам з бухгалтерського обліку ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_10 всупереч розпорядженням сільського голови на загальну суму 31840,00 грн. (розрахунки нарахування та виплат заробітної плати визначені у Додатках № № 120, 130, 138, 142, 144, 146, 150, 156 до акту ревізії).
Відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006, № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" преміювання сільських, селищних і міських голів, голів районних і районних у містах рад, їх заступників, встановлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою.
Відповідно до п.п. 1, 2 вищевказаної Постанови голові сільської ради надано право у межах затвердженого фонду оплату праці здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 р. - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.
Актом ревізії зафіксовано, що Положенням про преміювання, надання матеріальної допомоги працівникам апарату управління Малоперещепинської сільської ради, затвердженим сільським головою 20.03.2006 року, встановлено, що розмір премії кожному працівникові визначає керівник, а преміювання сільського голови здійснюється відповідно до рішення сесії сільської ради при затвердженні бюджету на відповідний бюджетний рік.
З огляду на те, що ревізією було встановлено відсутність рішень Малоперещепинської сільської ради щодо преміювання у 2006-2007 році (крім грудня 2007 року) сільського голови, а також встановлено, що працівникам сільської ради всупереч розпорядженням сільського голови було завищено нарахування премій, внаслідок чого сума безпідставно виплачених премій склала 31840,00 грн., вимога позивача про повернення зазначених сум є законною та обґрунтованою.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем частково було виконано п. 6 вимог КРВ в Новосанжарському районі про усунення порушень, внаслідок чого зазначена вимога залишилася невиконаною в частині забезпечення повернення зайво виплачених коштів внаслідок нарахування премій в сумі 21030,00 грн., про зобов'язання виконання якої і було заявлено в позовній заяві.
Посилання представника відповідача на наявність рішення Малоперещепинської сільської ради від 18.05.2010 року про встановлення надбавок до посадового окладу, виплату допомоги та щомісячних премій сільському голові суд до уваги не бере, оскільки даним рішенням не врегульовано проведення виплат сільському голові у перевіряємий період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року.
Одночасно суд зазначає, що наявність обвинувального вироку Новосанжарського районного суду відносно ОСОБА_3 щодо незаконного привласнення бюджетних коштів в сумі 20 463,32 грн. та постанови про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_5, ОСОБА_4, на які посилається відповідач, не можуть буть підставою для звільнення Малоперещепинської сільської ради від виконання вищевказаної вимоги з огляду на наступне.
Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, п. 6 вимоги КРВ в Новосанжарському районі про усунення порушень було частково виконано відповідачем шляхом відрахувань із заробітної плати працівників Малоперещепинської сільської ради.
Разом з тим, у зв'язку з проведеними 31 жовтня 2010 року виборами сільських голів на посаду Малоперещепинського сільського голови було обрано ОСОБА_11, у зв'язку із чим ОСОБА_3 припинив свої повноваження на зазначеній посаді. Крім того, спеціаліст з бухгалтерського обліку ОСОБА_4 була звільнена з посади, що також унеможливлює відрахування із заробітної плати з метою відшкодування надмірно виплачених премій, тобто виконання п. 6 вимоги в повному обсязі.
Відносно вищевказаних осіб було порушено кримінальні справи, проте, добровільно відшкодувати завдані збитки, як зазначив представник відповідача, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовилися.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Кримінально-процесуального кодексу України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 28 Кримінально-процесуального кодексу України закриття справи з підстав, зазначених у статтях 7 і 71 цього Кодексу, не звільняє особу від обов'язку відшкодувати в установленому законом порядку матеріальні збитки, завдані нею державним, громадським організаціям або громадянам.
Оскільки, постановою Новосанжарського районного суду закрито справу, порушену відносно ОСОБА_5, ОСОБА_4, у зв'язку зі зміною обстановки, що передбачено ст. 7 зазначеного Кодексу, вказані особи не звільнені від обов'язку відшкодувати завдані збитки.
Згідно ч. 3 ст. 28 Кодексу особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем жодних заходів щодо відшкодування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 завданих ними збитків Малоперещепинській сільській раді не вживалося, цивільний позов відповідачем як в рамках розгляду кримінальних справ, так і в порядку цивільного судочинства до зазначених осіб не заявлявся і відповідно питання про стягнення з винних осіб на користь Малоперещепинської сільської ради сум надмірно виплачених премій судом не вирішувалося.
Таким чином, суд приходить до висновку, що п. 6 вимог про усунення порушень в частині забезпечення повернення зайво виплачених сум витрат на оплату праці внаслідок завищення розміру премій в сумі 21 030,00 грн. відповідачем не виконано, тому позовна вимога щодо зобов'язання відповідача його виконати є законною та обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Суцільною ревізією правильності нарахування та виплат матеріальних допомог на оздоровлення і на вирішення соціально-побутових питань голові сільської ради та іншим працівникам за 2006-2009 роки встановлено, що Малоперещепинською сільською радою було проведено безпідставне нарахування та виплата матеріальної допомоги сільському голові ОСОБА_3 за відсутності рішень сесії сільської ради, а також завищення зазначених виплат секретарю ОСОБА_13., діловоду ОСОБА_7, начвусу ОСОБА_8, землевпоряднику ОСОБА_9 та спеціалістам з бухгалтерського обліку ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_10 всупереч розпорядженням сільського голови на загальну суму 18 430 грн.
Разом з тим, у зв'язку із частковим виконанням відповідачем п. 8 вимоги про усунення порушень зазначений пункт вимоги залишився невиконаним в частині забезпечення повернення суми зайво виплачених витрат на оплату праці внаслідок завищення розміру матеріальної допомоги в сумі 13 620,00 грн., у зв'язку з чим про зобов'язання виконання зазначеного пункту у цій частині було заявлено в позові.
Як зазначалося раніше, пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006, № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" надання матеріальної допомоги сільським головам здійснюється на підставі рішень відповідних сільських рад.
Відповідно до п.п. 1, 2 вищевказаної Постанови голові сільської ради надано право у межах затвердженого фонду оплату праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу).
Судом встановлено, що у 2006-2009 роках сільському голові ОСОБА_3 проводилося нарахування та виплата матеріальної допомоги на оздоровлення і на вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати. При цьому заяв до сесії сільської ради у вищевказаний період про надання зазначених виплат сільським головою не подавалось та рішення сесій сільської ради про дані виплати не приймалися, що підтверджується довідкою № 93 від 22.02.2010 року (Додаток 119 до акту).
Крім того, судом встановлено, що працівникам сільської ради всупереч розпорядженням сільського голови було завищено нарахування матеріальних допомог, зокрема, внаслідок включення до розрахунку матеріальних допомог надлишково нарахованих та виплачених коштів, що включаються до розрахунку середньомісячної заробітної плати.
Таким чином, з огляду на те, що ревізією було встановлено відсутність рішень Малоперещепинської сільської ради щодо виплати матеріальної допомоги сільському голові, а також встановлено, що працівникам сільської ради всупереч розпорядженням сільського голови було завищено нарахування та виплату матеріальної допомоги, внаслідок чого сума безпідставно виплаченої матеріальної допомоги склала 18 430 грн., вимога позивача про повернення зазначених сум є законною та обґрунтованою.
Разом з тим, в ході судового розгляду встановлено, що відповідачем забезпечено повернення зайво виплачених сум матеріальної допомоги шляхом вирахувань із поточної заробітної плати за 2010 рік на суму 5322,97 грн., на підтвердження чого надано копії особових рахунків по відомостям заробітної плати працівників.
Враховуючи, що пунктом 8 вимог про усунення порушень відповідача було зобов'язано забезпечити повернення суми зайво виплачених витрат на оплату праці внаслідок завищення розміру матеріальної допомоги в сумі 18430,00 грн., а відповідачем надано докази часткового повернення зазначених витрат в сумі 5322,97 грн., поверненню підлягають зайво виплачені суми витрат на оплату праці внаслідок завищення розміру матеріальної допомоги в сумі 13 107,03 грн. (18430 - 5322,97 ), а не 13620,00 грн., як заявлено в позовній заяві.
Таким чином, позовна вимога щодо зобов'язання відповідача виконати п. 8 вимог про усунення порушень є законною та обґрунтованою і підлягає задоволенню в частині забезпечення повернення зайво виплачених сум витрат на оплату праці внаслідок завищення розміру матеріальної допомоги і підлягає задоволенню в частині 13107,03 грн.
Ревізією також констатовано, що внаслідок здійснення нарахування та сплати премій та матеріальної допомоги відповідачем було зайво проведено нарахування та сплата внесків до державних цільових фондів (Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань) на загальну суму 30 250,00 грн.
Внаслідок часткового виконання п. 11 вимоги позивача про усунення порушень, зазначена вимога залишилася невиконаною в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо внесків до державних цільових фондів та повернути (зарахувати в рахунок майбутніх платежів) на суму зайво сплачених коштів в розмірі 13180,00 грн., у зв'язку з чим про зобов'язання виконання зазначеного пункту у цій частині було заявлено в позові.
У судовому засіданні представник відповідача не заперечувала, що пункт 11 вимоги не було частково виконано, проте зазначала суму зайво сплачених коштів не 13180,00 грн., а 12520,33 грн., на підтвердження чого суду було надано довідку № 77 від 08.02.2011 року.
Разом з тим, суду не надано документальних підтверджень виконання відповідачем вищевказаного пункту вимоги в частині різниці суми, заявленої у позові, та суми, на яку посилається відповідач - 659,67 грн. (13180 - 125203,33).
Крім того, відповідачем доказів про проведення взаємозвірок та перерахунків сум внесків до Державних цільових фондів та доказів про звернення до відповідних фондів із заявами про зарахування зайво сплачених внесків в рахунок майбутніх платежів суду не надано.
З огляду на викладене, п. 11 вимоги КРВ в Новосанжарському районі, якими зобов'язано відповідача провести перерахунок, коригування в бухгалтерському обліку та відповідні взаємозвірки щодо внесків до державних цільових фондів та повернути (зарахувати в рахунок майбутніх платежів) на суму зайво сплачених коштів в розмірі 13180,00 грн., сформульовані у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Ревізією розрахунків з підзвітними особами за 2009 рік встановлено, що відповідачем виплачено лікарю сімейної медицини Малоперещепинської амбулаторії сімейної медицини ОСОБА_12 кошти за час відрядження на спеціалізації по загальній практиці, що перевищують затверджені норми, в сумі 680,00 грн.
Відповідно до пункту 5 Постанови Кабінету міністрів України "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" від 23.04.1999, № 663 та п. 1.1 Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон" від 13.03.1998, № 59 направлення працівника підприємства у відрядження в межах України здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження. Строк відрядження визначається керівником або його заступником, але не може перевищувати 30 календарних днів.
Разом з тим, ревізією встановлено, що розпорядженням сільського голови Малоперещепинської сільської ради № 30 від 22.05.2009 року лікаря сімейної медицини Малоперещепинської амбулаторії сімейної медицини ОСОБА_12 було відряджено до м. Полтави на курси спеціалізації з 01.04.2009 року по 30.06.2009 року та з 01.09.2009 року по 30.11.2009 року, тобто тривалістю більше, ніж 30 днів, внаслідок чого лікарю ОСОБА_12 було надлишково перераховано командировочних в сумі 1830,00 грн.
Станом на момент подання позову внаслідок часткового виконання вимоги позивача про відображення дебіторської заборгованості за неповернутими підзвітними коштами, сума неповернутих коштів складала 680,00 грн.
Разом з тим, в ході судового розгляду судом встановлено, що відповідачем було в повному обсязі виконано зазначену вимогу шляхом щомісячних відрахувань із заробітної плати ОСОБА_12, на підтвердження чого надано копію розрахункової відомості заробітної плати ОСОБА_12 за 2010 рік (Том 2, а. с. 14-15).
Таким чином, п. 15 вимоги КРВ в Новосанжарському районі виконано відповідачем в повному обсязі, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Ревізією витрачання коштів на утримання автотранспорту та оплату транспортних послуг за 2008 рік та січень-серпень 2009 року встановлено нестачу бензину, що надійшов у вигляді благодійної допомоги, на суму 1890,00 грн.
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету міністрів України "Про затвердження Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування" від 04.08.2000, № 1222 благодійні внески можуть надаватися благодійниками набувачам у грошовій формі для потреб їх фінансування за напрямами видатків, визначеними благодійником, а також як товари, роботи, послуги. Якщо благодійником конкретні цілі використання коштів не визначено, шляхи спрямування благодійного внеску визначаються керівником установи, закладу - набувачів відповідно до першочергових потреб, пов'язаних виключно з основною діяльністю установи, закладу.
Облік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, ведеться згідно з Порядком, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. N 1295 "Про затвердження Порядку розподілу товарів, отриманих як благодійна допомога, та контролю за цільовим розподілом благодійної допомоги у вигляді наданих послуг або виконаних робіт".
Відповідно до пункту 8 зазначеної постанови юридичні особи - набувачі благодійної допомоги ведуть бухгалтерський та оперативний облік надходження, зберігання, розподілу та використання благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг, а також звітність за встановленими Держкомстатом формами, яку надсилають відповідній комісії з питань гуманітарної допомоги та органам державної податкової служби. Для бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з благодійною допомогою, юридичні особи - набувачі благодійної допомоги користуються планом рахунків та інструкцією про його використання, що діють в Україні. Юридичні особи - набувачі благодійної допомоги самостійно визначають порядок аналітичного обліку операцій, пов'язаних з благодійною допомогою, запроваджують відповідні рахунки. Юридичні особи - набувачі благодійної допомоги у своїй річній фінансовій звітності відображають: у бухгалтерському балансі - окремо кошти (товари, роботи, послуги), отримані як благодійна допомога; у звіті про прибутки та збитки - окремо вартісну величину отриманої благодійної допомоги. У додатку (коментарі) до річного звіту робляться необхідні пояснення щодо зазначених показників діяльності, пов'язаної з благодійною допомогою.
Так, ревізією встановлено, що відповідно до клопотань Малоперещепинської сільської ради, підписаних сільським головою відповідачем від ТОВ "Агрофірма "Аршиця" та ТОВ "Елеватор "Чиста криниця" було отримано в якості благодійної допомоги бензин А-95 в кількості 355 літрів на загальну суму 1887,13 грн., який згідно даних бухгалтерського обліку сільської ради не було оприбутковано, а підтверджуючих документів на використання зазначеного бензину під час проведення ревізії ОСОБА_3 не надано.
Актом ревізії зафіксовано, що в ході проведення ревізії сільським головою прийнято розпорядження від 08.04.2010 року № 26а про відшкодування нестачі бензину в загальній кількості 355 літрів на суму 1887,13 грн. (Додаток № 229 до акту).
Разом з тим, в ході судового розгляду встановлено та не заперечується відповідачем, що у зв'язку з частковим виконанням відповідачем пункту 16 вимог про усунення порушень зазначена вимога залишилася невиконаною в частині стягнення з винних осіб нестачі бензину в сумі 1370,00 грн., що підтверджується довідкою Малоперещепинської сільської ради № 77 від 08.02.2010 року.
За таких обставин, п. 16 вимоги про усунення виявлених ревізією порушень щодо стягнення з винних осіб нестачу бензину в сумі 1370,00 грн., ґрунтується на вимогах чинного законодавства та підлягає виконанню відповідачем, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
Пунктом 10 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»органи ДКРС мають право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006, № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", Постанови Кабінету міністрів України "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" від 23.04.1999, Постановою Кабінету міністрів України "Про затвердження Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування" від 04.08.2000, № 1222, статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Контрольно-ревізійного управління в Полтавській області до Малоперещепинської сільської ради про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Зобов'язати Малоперещепинську сільську раду виконати вимоги про усунення виявлених ревізією КРУ в Полтавській області порушень від 07.05.2010 року № 01-14/602 в частині:
- пункт 6 - забезпечити повернення зайво виплачених сум витрат на оплату праці внаслідок завищення розміру премій в сумі 21 030 грн. 00 коп.;
- пункт 8 - забезпечити повернення зайво виплачених сум витрат на оплату праці внаслідок завищення розміру матеріальної допомоги в сумі 13 107 грн. 03 коп.;
- пункт 11 - провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 13 180 грн. 00 коп. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів);
- пункт 16 - стягнути з винних осіб нестачу бензину, що надійшов у вигляді благодійної допомоги в загальній сумі 1 370 грн. 00 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 14 лютого 2011 року.
Суддя Л.О. Єресько