08 лютого 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-6281/10/1670
Колегія суддів Полтавського окружного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Чеснокової А.О.,
суддів - Сич С.С. , Серги С.М. ,
при секретарі - Білан В.В.,
за участю:
представника відповідачів ДСА України та ТУ ДСА України - Заяц А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, третя особа: Полтавський районний суд Полтавської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, -
02 грудня 2010 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТУДСА у Полтавській області, Міністерства фінансів України, ДСА України, третя особа - Полтавський районний суд Полтавської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
- визнання протиправною бездіяльності ТУДСА України в Полтавській області щодо непроведення перерахунку заробітної плати, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби, відпускних ОСОБА_2 з 01 червня 2005 року з урахуванням положень Постанов Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці суддів" в редакції станом на 31 грудня 2005 року, від 30 червня 2005 року № 513 та № 514 з питань оплати праці керівників судів, тобто виходячи з посадового окладу в розмірі 8,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат;
- визнання протиправною бездіяльності ДСА України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати ОСОБА_2 з розрахунку посадового окладу в розмірі 8,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, починаючи з 01 червня 2005 року;
- визнання протиправною бездіяльності Міністерства фінансів України, щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати ОСОБА_2 з розрахунку посадового окладу в розмірі 8,5 мінімальних заробітних плат станом на момент проведення виплат, починаючи з 01 червня 2005 року;
- зобов'язання ТУДСА України в Полтавській області провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_2, визначивши її розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 8,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, та здійснити виплату недоплачених сум з утриманням обов'язкових податків та зборів, починаючи з 01 червня 2005 року;
- визнання протиправною бездіяльності ТУДСА України в Полтавській області щодо виплати щомісячної надбавки за вислугу років ОСОБА_2 з 22 травня 2008 року відповідно до вимог частини 4 статті 44 Закону України "Про статус суддів" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008;
- визнання протиправною бездіяльності ДСА України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати ОСОБА_2 щодо виплати щомісячної надбавки за вислугу років ОСОБА_2 з 22 травня 2008 року відповідно до вимог частини 4 статті 44 Закону України "Про статус суддів" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008;
- визнання протиправною бездіяльності Міністерства фінансів України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати щодо виплати щомісячної надбавки за вислугу років ОСОБА_2 з 22 травня 2008 року відповідно до вимог частини 4 статті 44 Закону України "Про статус суддів" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
- зобов'язання ТУДСА України в Полтавській області провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_2 з 22 травня 2008 року щодо виплати щомісячної надбавки за вислугу років відповідно до вимог частини 4 статті 44 Закону України "Про статус суддів" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилалася на те, що працює суддею Полтавського районного суду Полтавської області з 1999 року, з 2002 року - призначений на посаду голови Полтавського районного суду і відповідно до вимог додатку 6 до постанови КМУ "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" посадовий оклад голови районного суду становить 8,5 розмірів мінімальних заробітних плат. При цьому, положення пункту 4-1 цієї постанови, яким посадовий оклад визначено виходячи із розміру мінімальної заробітної плати 332,00 грн., визнано протиправним та скасовано постановою Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2007 року, залишеною без змін у цій частині ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2007 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2009 року. У зв'язку з цим позивач вважає, що з 03 грудня 2007 року (дата набрання законної сили постанови Печерського районного суду), відповідач зобов'язаний нараховувати заробітну плату з посадового окладу, визначеного з розмірів мінімальної заробітної плати, встановлених законодавством України на момент її нарахування, а не з урахуванням визначеного постановою КМУ "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" розміру мінімальної заробітної плати 332,00 грн., щомісячну надбавку за вислугу років, обчислену від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а не від розміру посадового окладу та доплати за кваліфікаційні класи.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання, в якому просив розглядати справу без його участі.
Представник відповідачів ДСА України та ТУ ДСА України в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У наданих суду письмових запереченнях посилається на те, що заробітна плата суддів відповідно до частини 1 статті 44 Закону України "Про статус суддів" складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок, при цьому згідно чинного законодавства та роз'яснень ДСА України посадовий оклад встановлюється відповідно до постанови КМУ "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" з урахуванням пункту 4-1, надбавка за вислугу років розраховується від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас. Постанова КМУ "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" не визнана нечинною та не скасована, тому кожний її пункт є обов'язковим до виконання. Виплата суддям надбавок та збільшення посадових окладів може здійснюватися лише в межах асигнувань, передбачених на утримання відповідних судів. Відповідно до пункту 5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28 лютого 2002 року №228, установи мають право брати бюджетні зобов'язання, витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами. Крім того, у законах України про Державний бюджет на 2007-2011 роки не передбачено відповідних бюджетних призначень ДСА (як розпоряднику бюджетних коштів) на погашення заборгованості, що виникла за минулі роки у результаті невиконання зобов'язань іншими юридичними особами.
Інші сторони були повідомлені належним чином, в матеріалах справи знаходиться розписки про отримання судових повісток, надали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідачів, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 Указом Президента України № 1624/99 від 28 грудня 1999 року призначений на посаду судді Полтавського районного суду Полтавської області.
Постановою Верховної Ради України № 2039-VІ від 23 вересня 2004 року позивача обрано на посаду судді Полтавського районного суду Полтавської області безстроково.
Рішенням Кваліфікаційної комісії суддів судів Полтавської області від 03 березня 2000 року позивачу присвоєно 5-й кваліфікаційний клас.
Рішенням Кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Харківського апеляційного округу від 25 квітня 2003 року позивачу достроково присвоєно 4-й кваліфікаційний клас судді.
Рішенням Кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Харківського апеляційного округу від 27 травня 2005 року позивачу достроково присвоєно 3-й кваліфікаційний клас судді.
Рішенням Кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Харківського апеляційного округу від 28 травня 2009 року позивачу достроково присвоєно 2-й кваліфікаційний клас судді.
Указом Президента України від 13 грудня 2002 року № 1155/2002 позивача призначено на посаду голови Полтавського районного суду, Рішенням Ради Суддів України від 18 січня 2008 року № 6 - призначено на посаду голови Полтавського районного суду повторно.
Позивач, не погоджуючись із розмірами нарахованої та виплаченої йому заробітної плати з 01 червня 2005 року, надбавки за вислугу років з 22 травня 2008 року, звернувся до суду з позовом.
Надаючи оцінку діям відповідачів, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів.
Згідно частини 1 статті 121 Закону України "Про судоустрій України", суди загальної юрисдикції фінансуються на підставі кошторисів і помісячних розписів видатків, затверджених відповідно до вимог цього Закону, в межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік у порядку, передбаченому Бюджетним кодексом України.
Відповідно до статті 122 Закону України "Про судоустрій України", матеріально-технічне забезпечення місцевих судів покладається на ДСА і здійснюється на підставі замовлень відповідного суду, у межах кошторису на утримання даного суду. Суди та інші установи, що мають статус юридичної особи, забезпечують поточні потреби своєї діяльності самостійно або на підставі окремих замовлень через ДСА.
Пунктом 2 Указу Президента України від 28 лютого 1997 року № 187 "Про заходи щодо забезпечення наповнення державного бюджету та посилення фінансово-бюджетної дисципліни" встановлено, що витрачання коштів органами виконавчої влади, їх структурними підрозділами, іншими організаціями, які фінансуються за рахунок Державного бюджету України, здійснюється на підставі їх кошторисів доходів і видатків, які затверджуються у встановленому порядку не пізніше, ніж в місячний строк після затвердження відповідних бюджетів.
Відповідно до частини 2 статті 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів, відповідно до затвердженого бюджетного розпису.
Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.
Розпорядники бюджетних коштів, до яких відноситься ДСА України, беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених Законом України "Про Держаний бюджет України" та Бюджетним кодексом України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями.
Згідно з частиною 1 та пунктом 7 статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, за винятком тих випадків, коли окремим законом передбачені багаторічні бюджетні призначення.
Кошти для виплати заборгованості із заробітної плати передбачає Міністерство фінансів України, а Державне казначейство України перераховує ці кошти для їх безпосередньої виплати.
Статтею 96 Конституції України визначено, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 01 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період.
Конституцією України визначено кінець бюджетного періоду - 31 грудня поточного року, тобто саме у цей час закінчуються всі бюджетні призначення. Винятком є лише випадок, коли окремим законом передбачається багаторічне призначення.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що компенсаційні виплати, якими є позовні вимоги позивача, не відносяться до багаторічних виплат.
Окрім того, як свідчить позовна заява, позивач просить суд зобов'язати ТУДСА у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату заробітної плати, розраховуючи посадовий оклад, доплату за вислугу років, з мінімальної заробітної плати, розмір якої встановлений законом.
Колегія суддів вважає, що надання судді за рахунок Держави матеріального і соціального захисту, у тому числі заробітної плати, що відповідає його високому статусу є гарантією забезпечення незалежності. В Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи від 13 жовтня 1994 року № (94) 12 (994 323) зазначається, "Незалежність, дієвість та роль суддів має забезпечити те, щоб статус і винагорода суддів відповідали гідності їхньої професії та відповідальності, яку вони беруть на себе". Особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя, однак вирішувати зазначене питання з порушенням норм чинного законодавства є неприпустимим.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів дійшла висновку, що саме у такий спосіб діяли відповідачі в частині правовідносин, що є предметом даного спору.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачі, здійснюючи розрахунок та виплату коштів позивачу, діяли на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області, Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, третя особа: Полтавський районний суд Полтавської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 14 лютого 2011 року.
Головуючий суддя
суддя
суддяА.О. Чеснокова
С.С. Сич С.М. Серга