Категорія №2.33
Іменем України
10 листопада 2010 року Справа № 2а-6442/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Твердохліба Р.С.,
секретаря судового засідання Кулигіна А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Ніколь» до Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору представництво Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення надмірно сплачених коштів, -
30 серпня 2010 року Дочірнє підприємство «Ніколь» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державного казначейства у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про спонукання вчинити певні дії щодо виконання подання.
Ухвалою суду від 04 жовтня 2010 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено представництво Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Луганській області.
До початку розгляду справи по суті позивач змінив позовні вимоги та просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державного казначейства України в Луганській області щодо невиконання подання представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Луганській області від 01.06.2010, стягнути з державного бюджету України грошові кошти, надмірно сплачені ДП «Ніколь» за ліцензію Міністерства фінансів України у сумі 382241,50 грн. та перерахувати зазначені кошти на розрахунковий рахунок позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що представництвом Держкомпідприємництва України 01.06.2010 було підготовлено подання на повернення помилково або надмірно сплачених коштів (за встановленою формою, згідно з додатком №2 Порядку оформлення суб'єктам господарювання подання на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів до бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 14060200 «Плата за видачу ліцензій та сертифікатів», затвердженого Наказом Держкомпідприємництва України за № 88 від 07.05.2009 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2009 за № 479/16495). Вказане подання було надано представництвом Держкомпідприємництва України до Управління Державного казначейства у м. Луганську головного управління Державного казначейства України у Луганській області.
Крім того, 16 липня 2010 року, згідно з Пунктом 5 Порядка взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платниками податків, затверджений Наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Держказначейства України від 03.02.2005 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.02.2005 під № 247/10527), до Управління Державного казначейства у м. Луганську головного управління Державного казначейства України у Луганській області була подана заява ДП «Ніколь» про повернення надмірно перерахованих коштів за ліцензію з «Організації діяльності з проведення азартних ігор».
Пунктом 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платниками податків, встановлено, що на підставі отриманих висновків органи Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснюють повернення помилково та/або надмірно сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків.
21 липня 2010 року на адресу ДП «Ніколь» була спрямована письмова відповідь Управління Державного казначейства у м. Луганську головного управління Державного казначейства України у Луганській області у якій зазначалось, що Управління Державного казначейства у м. Луганську Головного управління Державного казначейства України у Луганській області на заяву від 16.07.2010 та пояснення до заяви від 20.07.2010 щодо повернення надмірно сплачених коштів у сумі 382241,50 грн. за ліцензію з «Організації діяльності з проведення азартних ігор» на підставі подання Представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Луганській області від 01.06.2010 та платіжного доручення №229 від 25.05.2006, повідомляє, що відповідачем був зроблений запит до ГУДКУ у Луганській області щодо можливості виконання наданих документів. Після зазначеної відповіді, ніякої інформації по цьому питанню від органів Держказначейства до ДП «Ніколь» не надходило.
Таким чином, з 16.07.2010 та до моменту звернення до суду, подання представництва Держкомпідприємництва України у Луганській області не виконано.
В судовому засіданні представник позивача підтримав змінені позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеному в уточненому позові.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення проти позову в яких зазначили, що відповідно до Закону України «Про держбюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 № 2154-VI саме за Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету (код бюджетної класифікації 14060200 «Плата за видачу ліцензій та сертифікатів»). Виходячи з цього Держкомпідприємництво України та його регіональні представництва є повноважними органами для складання подання на повернення надмірно сплачених коштів, яке є обов'язкове до виконання органами Держказначейства України.
Згідно до положень Наказу Державного казначейства України від 10.12.2002 №226 «Про затвердження Порядку повернення коштів помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів» повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за заявою платника або поданням органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету та за якими згідно із законом закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету.
Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України з питань повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі з обов'язковим зазначенням обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П.І.Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або ідентифікаційного номера за ДРФО (за наявності) та суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» за Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету КБК 14060200 «Плата за видачу ліцензій та сертифікатів», представником якого у Луганській області є представництво Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Луганській області.
Подання на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів позивачу по справі, яке було підготовлено представництвом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва у Луганській області, не відповідає вимогам Наказу Державного казначейства України від 10.12.2002 №226 «Про затвердження Порядку повернення коштів помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів», а саме у поданні відсутнє обґрунтування повернення коштів з бюджету, незрозуміло які кошти мають бути повернуті - помилково або надмірно сплачені, оскільки представництво у поданні вказало, що просить повернути «помилково або надмірно перераховані кошти».
Крім того, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181, а саме у ст. 15.3.1 зазначено, що заяви на повернення надмірно сплачених податків, зборів або на їх відшкодування можуть бути подані не пізніше 1095 дня наступного за днем здійснення такої передплати або отримання такого права на таке відшкодування. Відповідач зазначив, що позивачем плату за ліцензію на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор здійснено згідно платіжного доручення №229 від 25.05.2006, станом на дату подання заяви позивачем, а саме на 21.07.2010, 1095 днів, встановлені вищевказаним Законом, сплили. Тобто, позивач втратив право на повернення коштів.
В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи викладені в запереченнях проти позову та просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах уточнених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
В судовому засіданні встановлено, що Дочірнє підприємство «Ніколь» зареєстровано Виконавчим комітетом Луганської міської ради 23.04.2003 за №138210500001004691 за адресою: 91005, м. Луганськ, вул. Дьоміна, буд 7 офіс 20 (а.с.5).
13 червня 2006 року ДП «Ніколь» була видана ліцензія Міністерства фінансів України серії АВ №082912 на вид діяльності - організація діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах) зі строком дії ліцензії з 26 квітня 2006 року по 25 квітня 2011 року 9а.с.69).
Спеціальним законом, який визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування є Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 року № 1755-ІІІ.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 року № 1755-ІІІ ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор (крім випуску та проведення лотерей) видається строком на п'ять років. За видачу ліцензії справляється плата, розмір та порядок зарахування якої до Державного бюджету України встановлюються Кабінетом Міністрів України. Плата за видачу ліцензії вноситься після прийняття рішення про видачу ліцензії. Установити розмір плати за ліцензію на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор (крім випуску та проведення лотерей) вартістю 30000,00 євро за кожний рік користування такою ліцензією, зокрема, на кожну особу, що провадить діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах.
Стаття 1 зазначеного Закону передбачає, що плата за ліцензію - разовий платіж, що вноситься суб'єктом господарювання за одержання ліцензії.
Згідно з пунктом 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу» від 29 листопада 2000 року № 1755 плата за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор, яка видається на кожну особу, що провадить таку діяльність на гральних автоматах, на кожний пункт тоталізатора у разі провадження букмекерської діяльності, на кожний електронний сервер у разі провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в електронному (віртуальному) казино, на кожний гральний зал у разі провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у казино та інших азартних ігор, справляється після прийняття рішення про видачу ліцензії. Плата вноситься у розмірі, встановленому законом, у національній валюті (за офіційним курсом, установленим Національним банком на день внесення платежу).
Пунктом 5 даної Постанови встановлено, що плата, яка вноситься суб'єктом господарювання за видачу та переоформлення ліцензії, за кожний рік користування ліцензією на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор, а також за видачу копії та дубліката ліцензії, зараховується до Державного бюджету України і вноситься на рахунки територіального органу Державного казначейства.
Як встановлено судом, позивачем була здійснена оплата за користування ліцензією у повному обсязі за весь період її дії з 26 квітня 2006 року по 25 квітня 2011 року у розмірі 973463,25 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 25 травня 2006 року № 229 (а.с.50). Зазначені обставини не заперечувалися відповідачами.
Додатком № 8 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» за Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету за кодом бюджетної класифікації 14060200 «Плата за видачу ліцензій та сертифікатів».
15 травня 2009 року був прийнятий Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334-VІ, який набрав чинності 25 червня 2009 року, відповідно до пункту 2 статті 4 якого з дня набрання чинності цим Законом видача ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в Україні припиняється, а ліцензії, видані суб'єктам підприємницької діяльності до дня набрання чинності цим Законом, скасовуються.
Таким чином, з 26 червня 2009 року була скасована ліцензія Міністерства фінансів України серії АВ №082912 на вид діяльності - організація діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах) зі строком дії ліцензії з 26 квітня 2006 року по 25 квітня 2011 року, яка була видана позивачу. Отже, невикористаний позивачем період строку дії зазначеної ліцензії є період з 26 червня 2009 року по 25 квітня 2011 року.
Відповідно до частини 2 статті 50 Бюджетного кодексу України державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 року № 667 Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва (Держкомпідприємництво) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України. Держкомпідприємництво забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва. Держкомпідприємництво є спеціально уповноваженим органом з питань державної регуляторної політики, державної реєстрації, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності.
З урахуванням вищевикладеного, представництво Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Луганській області є органом стягнення відповідно до Додатку № 8 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».
Згідно з пунктом 1 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1232, Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства фінансів України і йому підпорядковується, та відповідно має власні територіальні органи.
Таким чином, відповідач у справі як територіальний орган Державного казначейства України, є як суб'єктом владних повноважень в розумінні пункту 7 статті 3 КАС України, так і органом, який здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органу стягнення.
Наказом Держкомпідприємництва від 7 травня 2009 року № 88 затверджений Порядок оформлення суб'єктам господарювання подання на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів до бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 14060200 «Плата за видачу ліцензій та сертифікатів».
Відповідно до пунктів 1, 2 даного Порядку подання на повернення суб'єктам господарювання помилково або надмірно перерахованих коштів до бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 14060200 «Плата за видачу ліцензій та сертифікатів» оформлюється представництвами Держкомпідприємництва в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Для отримання подання суб'єкт господарювання надає до представництва такі документи: заяву на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів; оригінал або копію розрахункового документа, яким підтверджується перерахування коштів.
Згідно з пунктом 3 Порядку Представництва на підставі розгляду документів, зазначених у пункті 2 Порядку, та виписок з бюджетних рахунків за кодом класифікації доходів бюджету 14060200 «Плата за видачу ліцензій та сертифікатів» оформлюють подання на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів до органів Державного казначейства України.
Як встановлено судом, 11.09.2010 ДП «Ніколь» звернулось до Представництва Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва у Луганській області з письмовою заявою встановленого зразка про складання подання про повернення надмірно перерахованих коштів за ліцензію Міністерства фінансів України серії АВ №082912 на вид діяльності - організація діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах) зі строком дії ліцензії з 26 квітня 2006 року по 25 квітня 2011 року та направлення його до органів Державного казначейства України на виконання.
Після відмови Представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Луганській області ДП «Ніколь» звернулось за захистом порушених прав до суду, який своїм рішенням від 18 травня 2010 року задовольнивши позовні вимоги позивача, зобов'язав Представництво Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Луганській області здійснити дії з підготовки подання на повернення ДП «Ніколь» надмірно сплачених сум.
Виконуючи рішення суду, яке набрало законної сили 18.05.2010, Представництвом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Луганській області 01.06.2010 було підготовлено подання на повернення помилково або надмірно сплачених коштів (за встановленою формою, згідно з додатком №2 Порядку оформлення суб'єктам господарювання подання на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів до бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 14060200 «Плата за видачу ліцензій та сертифікатів», затвердженого Наказом Держкомпідприємництва за №88 від 07.05.2009 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2009 за №479/16495) та передано до Управління Державного казначейства у м. Луганську головного управління Державного казначейства України у Луганській області.
Відповідно до частини 4 статті 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Відсутність законодавчо врегульованого механізму повернення суб'єктам господарювання коштів, надмірно сплачених за ліцензії, після їх скасування Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні», не позбавляє особу права звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів та ухвалення судом відповідного судового рішення. Головним у спірних правовідносинах є такі обставини як наявність ліцензії, наявність факту оплати позивачем за користування ліцензією у повному обсязі за весь період її дії, та факт надмірно сплачених кошів за невикористаний позивачем період строку дії зазначеної ліцензії. Всі дані обставини є наявними у спірних правовідносинах і підтверджується матеріалами справи.
Як вже зазначалося судом, відповідач у справі є суб'єктом владних повноважень, і має відповідну компетенцію, пов'язану із поверненням надмірно сплачених коштів.
Положення Порядку подання на повернення суб'єктам господарювання помилково або надмірно перерахованих коштів до бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 14060200 «Плата за видачу ліцензій та сертифікатів» встановлюють взаємодію Представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Луганській області та відповідача, які діють як органи державної влади, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки.
Суд зазначає, що саме бездіяльність відповідача у спірних правовідносинах спричинила звернення позивача за судовим захистом, внаслідок чого суд дійшов висновку, що позивач вправі скористатись свої правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України.
Таким чином, відповідач як суб'єкт владних повноважень, у правовідносинах, пов'язаних із поверненням надмірно сплачених коштів з бюджету, реалізує надані йому владні управлінські функції, а тому спори за участі органів Державного казначейства України є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що позивач втратив право на повернення коштів у зв'язку з пропуском строку, встановленого ст.15.3.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» оскільки, як вже зазначалося судом 15 травня 2009 року був прийнятий Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334-VІ, який набрав чинності 25 червня 2009 року, відповідно до пункту 2 статті 4 якого з дня набрання чинності цим Законом видача ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в Україні припиняється, а ліцензії, видані суб'єктам підприємницької діяльності до дня набрання чинності цим Законом, скасовуються.
Таким чином, з 26 червня 2009 року була скасована ліцензія Міністерства фінансів України серії АВ №082912 на вид діяльності - організація діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах) зі строком дії ліцензії з 26 квітня 2006 року по 25 квітня 2011 року, яка була видана позивачу. Отже саме з цієї дати у позивача виникло право на повернення надмірно сплаченої суми за оплату ліцензії Міністерства фінансів України серії АВ №082912.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно із частиною 1 статті 71, статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представниками відповідача в судовому засіданні не надані обґрунтовані пояснення та відповідні докази на їх підтвердження щодо спростування вимог позивача, натомість останнім доведено належними засобами доказування правомірність заявленого позову, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
За таких обставин, питання по судових витратах щодо майнових вимог позивача не вирішується, оскільки ухвалою суду позивачу було надано відстрочення сплати судового збору в частині майнових вимог до набрання судовим рішенням законної сили.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 10 листопада 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 15 листопада 2010 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Ніколь» до Головного Управління Державного казначейства України в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору представництво Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення надмірно сплачених коштів - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державного казначейства України у Луганській області щодо невиконання подання Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва у Луганській області від 01 червня 2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ДП «Ніколь» (91021, м. Луганськ, вул. Деміна, 7/20, і.к. 31783975) грошові кошти, надмірно сплачені за ліцензію Міністерства фінансів України серії АВ №082912 від 13.06.2006 у сумі 382241,50 грн. (триста вісімдесят дві тисячі двісті сорок одна гривня п'ятдесят копійок) у зв'язку з невикористаним у період з 26 червня 2009 року по 25 квітня 2011 року строком дії ліцензії.
Стягнути з державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Ніколь» (91005, м. Луганськ, вул. Дьоміна, буд 7 офіс 20, і.к. 31783975) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено 15 листопада 2010 року.
СуддяР.С. Твердохліб