категорія №3.4
Іменем України
08 лютого 2011 року Справа № 2а-9848/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Солоніченко О.В.
Суддів: Секірської А.Г., Ципко О.В.
при секретарі: Псоміаді С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про зобов'язання провести перерахунок заробітної плати,
14 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області, в якому просив зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Луганській області провести з 01.01.2006 року перерахунок розміру заробітної плати у відповідності зі ст. 44 Закону України “Про статус суддів” від 15.12.1992 року зі змінами; стягнути з Державної судової адміністрації України з єдиного рахунку Державного бюджету України № 05213015004024, відкритого у Державному казначействі України МФО 820172, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, заборгованість по заробітній платі за період з 01.01.2006 року по 01.12.2010 року; зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Луганській області провести з 01.01.2006 року перерахунок розміру довічного утримання у відповідності зі ст. 44 Закону України “Про статус суддів” від 15.12.1992 року зі змінами; стягнути з Державної судової адміністрації України з єдиного рахунку Державного бюджету України № 05213015004024, відкритого у Державному казначействі України МФО 820172, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, заборгованість по довічному утриманню за період з 01.01.2006 року по 01.12.2010 року; зобов'язати Міністерство фінансів України профінансувати вказані витрати на виплату заборгованості із заробітної плати з 01.01.2006 року по 01.12.2010 року та на виплату заробітної плати, а також довічного утримання, у встановленому ст. 44 Закону України “Про статус суддів” розмірі.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він з 07.04.1993 року працював на посаді судді Троїцького районного суду Луганської області. Згідно наказу № 84 від 16.09.1996 року позивач був призначений головою Троїцького районного суду Луганської області. Відповідно до наказу № 34-«З» повноваження голови Троїцького районного суду Луганської області було складено. З 04.06.2009 року по теперішній час позивач працює на посаді судді Троїцького районного суду Луганської області.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів” затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів.
Відповідачами порушується порядок визначення розміру та виплати заробітної плати. Оклад позивачу було встановлено виходячи з мінімальної заробітної плати в розмірі 332 грн. станом на 1 січня 2006 року, незважаючи на те, що мінімальний розмір заробітної плати на законодавчому рівні неодноразово збільшувався. Оклад позивача всупереч вимогам Закону України “Про статус суддів” та схемам посадових окладів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 “Про оплату праці суддів”, де розміри посадових окладів визначено в залежності від мінімальної заробітної плати, не перераховувався до теперішнього часу.
Таким чином, вважає, що на даний час є всі підстави для перерахунку заробітної плати у відповідності зі ст. 44 Закону України “Про статус суддів” від 15.12.1992 зі змінами, у її редакції, яка діяла на час виплати заробітної плати та дії у частині заробітної плати й на теперішній час.
Позивач у судове засідання не прибув, просив розглянути справу без його участі, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідачів - Державної судової адміністрації України та Територіального управління державної судової адміністрації в Луганській області у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, надав суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 було внесено зміни до постанови КМУ від 03.09.2005 № 865 “Про оплату праці суддів”, де п. 4-1 було передбачено, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться. Дане положення було передбачено актом (постановою) Кабінету Міністрів України, а тому Державна судова адміністрація України своїми актами не могла провести відповідні зміни по нарахуванню заробітної плати суддям в залежності від збільшуваних розмірів мінімальної заробітної плати. Позивач отримує заробітну плату, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн., згідно штатних розписів посадових окладів у межах бюджетних асигнувань. Кошториси на відповідні бюджетні роки подавалися згідно норм постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів”, до якої не внесені зміни у зв'язку з прийнятими судовими рішеннями. Постанова КМУ не скасована, тому ДСА та ТУ ДСА в Луганській області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. Крім того, відповідач посилається, що позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України.
Представник відповідача - Міністерства фінансів України в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав заперечення на адміністративний позов, в яких посилається, що видатки, передбачені в Державному бюджеті України на 2007-2010 роки на оплату праці суддів, були фактично здійсненні Державним казначейством України на 100% від плану. З 01 січня 2003 року до 01 січня 2011 року головним розпорядником коштів, передбачених в Державному бюджеті на утримання суддів загальної юрисдикції, є Державна судова адміністрація України, яка несе відповідальність за фінансове забезпечення діяльності кожного суду. Крім того, посилається на пропущення позивачем строку звернення до суду з позовом згідно ст. 99 КАС України. Просить у задоволення позовних вимог до Міністерства фінансів України відмовити, справу розглянути без участі його представника.
Вислухавши пояснення представника відповідачів - Державної судової адміністрації України та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Позивач працював на посаді судді Троїцького районного суду Луганської області. Згідно наказу № 84 від 16.09.1996 року позивач був призначений головою Троїцького районного суду Луганської області. Відповідно до наказу № 34-«З» повноваження голови Троїцького районного суду Луганської області було складено. З 04.06.2009 року по теперішній час позивач працює на посаді судді Троїцького районного суду Луганської області. Згідно наказу № 24-«З» позивачу призначено щомісячне грошове утримання у розмірі 80 відсотків заробітної плати з 12.04.2010 року.
Заробітна плата позивача обчислювалася виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн., без урахування підвищення мінімальної заробітної плати на підставі законів України про Державний бюджет України на 2006-2010 роки.
Згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області суддя Ляшенко М.А. станом на 01.01.2008 отримував надбавку за вислугу років у розмірі 30 відсотків від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас, яка передбачена при стажі роботи від 20 до 25 років, станом на 19.04.2008 йому встановлено надбавку за вислугу років в розмірі 40 відсотків від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас, яка передбачена при стажі роботи понад 25 років.
Закон України “Про статус суддів” від 15 грудня 1992 року № 2862-XII (далі - Закон № 2682), що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, визначає статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції і законів України, охорони прав і свобод громадян.
Відповідно до ст. 44 Закону № 2862-ІІ (в редакції, що діяла станом на 01.01.2006) заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 “Про оплату праці суддів”(яка набрала законної сили з 1 січня 2006 року) затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи згідно з додатком 7.
Відповідно до зазначеної схеми посадовий оклад ОСОБА_1, який працює суддею Троїцького районного суду Луганської області, складає 7,5 мінімальних розмірів заробітної плати.
Згідно з ч. 4 ст. 43 Закону України № 2862 судді, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України “Про державну службу”. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 “Про оплату праці суддів”(яка набрала законної сили з 1 січня 2006 року) встановлено, що судді, які мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді, одержують заробітну плату та щомісячне грошове утримання у розмірі 100 відсотків, судді Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів - 50 відсотків передбаченого законом щомісячного довічного грошового утримання, належного їм у разі виходу у відставку.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1310 від 31.12.2005 затверджено зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865, а саме постанову доповнено п. 4-1 наступного змісту: “Установити, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться”.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1243 “Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів” встановлено, що розміри посадових окладів суддів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року №865, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2008 року по справі №2/174 за позовом особи до Кабінету Міністрів України, треті особи Конституційний Суд України, Верховний Суд України, Вищий адміністративний суд України, Вищий господарський суд України, про визнання незаконними та скасування актів, визнано незаконними постанову Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1243 “Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів” в частині встановлення розміру посадового окладу суддів, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1310 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865”та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів”.
Зазначена постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2009 року по справі № 22-а-26751/08.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008 встановлено, що Кабінет Міністрів України в порушення п. 14 ст. 92 Конституції України, вийшов за межі своєї компетенції та перебрав на себе функцію законодавця щодо встановлення розмірів посадових окладів суддів, поставивши в залежність виплату заробітної плати суддям від розмірів мінімальної заробітної плати, з одночасною забороною їх перерахування, чим допустився обмеження гарантій незалежності і недоторканності суддів.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормативно-правові акти, якими, зокрема, є і постанови Кабінету Міністрів України, розповсюджують свою дію на невизначене коло осіб, тому, ототожнення часу втрати чинності нормативно-правовим актом з часом його прийняття ставить під сумнів правомірність дій не лише державних органів, а і невизначеного кола осіб, на яких розповсюджував свою дію вказаний нормативно-правовий акт.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008 та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009 не вирішено питання щодо повороту виконання судового рішення, тобто Постанова Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1243 “Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів” в частині встановлення розміру посадового окладу суддів; пункт 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865”та пункт 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 856 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів” втратили чинність лише з 19 серпня 2009 року.
КАС України встановлює обов'язковість судового рішення як одного з основних положень адміністративного процесу і закріплює його значення як принципу адміністративного судочинства, адже виконання судового рішення є кінцевою метою судового захисту особи.
Тобто з моменту втрати чинності пункту 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів”, яке мало місце 19 серпня 2009 року, відповідачі Міністерство фінансів України, Державна судова адміністрація України та Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області зобов'язані були застосовувати Постанову № 865 в первісній редакції.
Статтею 55 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” від 26.12.2008 № 835-VI передбачено розміри мінімальних заробітних плат на 2009 рік. Так, станом на 1 липня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати становив 630 грн., з 1 жовтня 2009 року -650 грн.
Відповідно до Закону України від 20 жовтня 2009 року № 1646-VI “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати”, який спрямований на встановлення розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, що забезпечить належний соціальний захист кожного громадянина України у період фінансово -економічної кризи, розмір мінімальної заробітної плати з 1 листопада 2009 року становить 744 грн., а з 1 січня 2010 року встановлено на рівні 869 грн.
Рішенням Ради суддів України від 27.06.2008 № 105 зобов'язано Державну судову адміністрацію України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України та вищі спеціалізовані суди України обрахувати і включити до бюджетного запиту на 2009 рік кошти, необхідні для здійснення перерахунку заробітної плати, щомісячного грошового (довічного) утримання та вихідної допомоги суддям за період з 01.06.2005 по 31.12.2005 за період з 2005 по 2008 роки, а також підготувати пропозиції про внесення змін до скасованих постанов Уряду.
Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство фінансів, затвердженого Указом Президента № 1081/99 від 26 серпня 1999 року, Міністерство фінансів України (Мінфін України) є центральним органом виконавчої влади, підпорядкованим Кабінету Міністрів України.
Мінфін України забезпечує проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової політики, спрямованої на реалізацію визначених завдань економічного та соціального розвитку України, здійснює координацію діяльності у цій сфері інших центральних органів виконавчої влади.
Згідно з пунктом 2 Положення № 1081 Мінфін України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його повноважень, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.
У межах своїх повноважень Мінфін України організовує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
Визнання незаконним та пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів” в частині встановлення розміру посадового окладу суддям виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні є підставою для збільшення фінансування судової системи в частині збільшення асигнувань на заробітну плату суддів.
Статтею 130 Конституції України та статтею 118 Закону України “Про судоустрій України” забезпечення належного фінансування та умов функціонування судів покладено на державу, що передбачає окреме визначення у Державному бюджеті видатків, у тому числі на соціальне забезпечення суддів.
Статтею 126 Закону України “Про судоустрій України” встановлено, що Державна судова адміністрація України готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів та здійснює заходи щодо їх фінансування відповідно до цього Закону, здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів.
В порушення вимог ст. ст. 20, 21 Бюджетного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), Державна судова адміністрація України як головний розпорядник бюджетних коштів та учасник бюджетного процесу, не звернулася з бюджетним запитом до Міністерства фінансів України для подальшої підготовки пропозицій до Кабінету Міністрів України при розробленні проекту Державного бюджету України, чим порушено принцип відповідальності учасника бюджетного процесу, яким передбачено, що кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу (п. 11 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України).
Суд спростовує посилання відповідачів на відсутність коштів, необхідних для виплати позивачу посадового окладу, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законодавством на день проведення виплати, оскільки зазначеними відповідачами не виконувались покладені нормативними актами обов'язки щодо належного фінансування професійного судді, як складової частини його незалежності.
Суд не погоджується з клопотаннями відповідачів про пропущення позивачем строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України, як загального строку подання адміністративного позову для захисту прав, свобод та інтересів особи з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач звернувся до суду про стягнення на його користь невиплаченої суми заборгованості по заробітній платі, що належить до обов'язкових виплат, відповідно до вимог законодавства відповідно до Закону України “Про статус суддів”.
Суд звертає увагу, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (ч. 2 ст. 233 КЗпП).
Отже, загальний строк подання адміністративного позову для захисту прав, свобод та інтересів особи, встановлений ст. 99 КАС України, до даних правовідносин не застосовується.
Відповідно до приписів ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Суд вважає, що неможливо забезпечити повний захист прав та інтересів позивача без визнання протиправною бездіяльності відповідачів та зобов'язання їх вчинити певні дії.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне відповідно до ч.2 ст.11 КАС України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області щодо не проведення перерахунку заробітної плати ОСОБА_1 з 19.08.2009 року по 01.12.2010 року з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 в редакції станом на 31.12.2005, та неподання до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу ОСОБА_1 з зазначенням розміру заробітної плати виходячи із 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, з 22.05.2008 року по 01.12.2010 року - надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, з 12.04.2010 року по 01.12.2010 року - щомісячного грошового утримання у розмірі 80 відсотків заробітної плати; визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо невжиття заходів з повного фінансування заробітної плати ОСОБА_1 з 19.08.2009 року по 01.12.2010 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, з 22.05.2008 року по 01.12.2010 року - надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, з 12.04.2010 року по 01.12.2010 року - щомісячного грошового утримання у розмірі 80 відсотків заробітної плати; визнати протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України, щодо невжиття заходів з повного фінансування заробітної плати ОСОБА_1 з 19.08.2009 року по 01.12.2010 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, з 22.05.2008 року по 01.12.2010 року - надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, з 12.04.2010 року по 01.12.2010 року - щомісячного грошового утримання у розмірі 80 відсотків заробітної плати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області щодо не проведення перерахунку заробітної плати ОСОБА_1 з 19.08.2009 року по 01.12.2010 року з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 в редакції станом на 31.12.2005, та неподання до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу ОСОБА_1 з зазначенням розміру заробітної плати виходячи із 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, з 22.05.2008 року по 01.12.2010 року - надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, з 12.04.2010 року по 01.12.2010 року - щомісячного грошового утримання у розмірі 80 відсотків заробітної плати.
Визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо невжиття заходів з повного фінансування заробітної плати ОСОБА_1 з 19.08.2009 року по 01.12.2010 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, з 22.05.2008 року по 01.12.2010 року - надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, з 12.04.2010 року по 01.12.2010 року - щомісячного грошового утримання у розмірі 80 відсотків заробітної плати.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України, щодо невжиття заходів з повного фінансування заробітної плати ОСОБА_1 з 19.08.2009 року по 01.12.2010 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, з 22.05.2008 року по 01.12.2010 року - надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, з 12.04.2010 року по 01.12.2010 року - щомісячного грошового утримання у розмірі 80 відсотків заробітної плати.
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Луганській області провести перерахунок ОСОБА_1 з 22.05.2008 року по 01.12.2010 року - надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, з 19.08.2009 року по 01.12.2010 року перерахунок заробітної плати, визначивши її розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, з 12.04.2010 року по 01.12.2010 року перерахунок щомісячного грошового утримання у розмірі 80 відсотків заробітної плати.
Після перерахунку здійснити виплату недоплачених сум з утриманням обов'язкових податків та зборів з одночасним поданням до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу.
Зобов'язати Міністерство фінансів України профінансувати вказані виплати.
Зобов'язати Державну судову адміністрацію України виділити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації в Луганській області з єдиного рахунку Державного бюджету України № 35213015004024, відкритого у Державному казначействі України МФО 820172, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої з 22.05.2008 року по 01.12.2010 року - надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, з 12.04.2010 року по 01.12.2010 року - щомісячного грошового утримання, а з 19.08.2009 року по 01.12.2010 року заробітної плати, обчисленої з урахуванням посадового окладу, виходячи з 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент проведених виплат з 19.08.2009 року по 01.12.2010 року з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 14 лютого 2011 року.
Головуючий суддяО.В. Солоніченко
суддя
суддяО.В. Ципко А.Г. Секірська