справа № 2а-9084/10/0670
категорія 4
27 січня 2011 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Майстренко Н.М.,
при секретарі - Василюк Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Житомирі про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
У листопаді 2010 року Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області звернулось до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Житомирі, в якому просить визнати незаконними дії відповідача щодо відмови в узгодженні з позивачем загальної суми витрат, що підлягають відшкодуванню УПФУ в Житомирському районі Житомирської області, у розмірі 23745,20 грн. та включити її в акти щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих за період з 01.09.2010 року по 30.09.2010 року та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо узгодження загальної суми витрат, що підлягають відшкодуванню в сумі 23745,20 грн. та включити її в акти щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих за вказаний період.
Позивач вважає, що Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Житомирі в силу приписів п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" має відшкодувати витрати, понесені Пенсійним фондом України, у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених ст. 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У судовому засіданні представник позивача просив адміністративний позов задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві.
Відповідач надав письмові заперечення на позов, за змістом яких проти вимог останнього заперечив, оскільки вважає, що державна адресна допомога не входить до переліку сум, що підлягають відшкодуванню позивачу.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачем не прийнято до заліку за період з 01.09.2010 року по 30.09.2010 року витрати відповідно до списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Акт щомісячної звірки витрат за вказаний період підписаний з розбіжностями на суму 23745,20 грн. Зазначена сума є неприйнятою до заліку державною адресною допомогою, виплаченою у вересні 2010 року 43 особам, виплата якої передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265.
Судом також встановлено, що неприйняті до заліку витрати на виплату пенсій не були включені відповідачем до Акту щомісячної звірки витрат за вересень 2010 року у зв'язку з тим, що відшкодування державної адресної допомоги не передбачено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Виплата пенсій відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV, непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Так, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 "Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян" встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Частиною 3 ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
При цьому до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року №1105-ХІV адресна допомога, визначена постановою КМУ від 26.03.2008 року №265, не включається.
Отже, суд приходить до висновку, що дія постанови КМУ від 26.03.2008 року №265 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.
Суд не бере до уваги доводи представника позивача, що оскаржувана державна адресна допомога підлягає виплаті в силу п. 5 ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та повинна відшкодовуватися відповідачем на загальних підставах, оскільки з наведених правових норм чітко вбачається додатковий характер зазначених виплат.
Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджено спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003 року №5-4/4, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за №376/7697.
Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року №1094.
Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом -суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів. Даний перелік є вичерпним і державна адресна допомога до пенсії до нього не включена.
При цьому суд зазначає, що державна адресна допомога не включається і до основного розміру пенсії, оскільки безпосередньо постановою КМУ від 26.03.2008 року №265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.
Таким чином, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру з урахуванням приписів постанови КМУ від 26.03.2008 року №265. Правові підстави і порядок відшкодування відповідачем позивачу витрат з виплати державної адресної допомоги відсутні.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 158-163, 254 КАС України, суд,-
постановив:
В задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Житомирі відмовити
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Головуючий суддя: Н.М. Майстренко