справа № 2а-5209/10/0670
категорія 2.11.15
02 листопада 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черноліхов С.В. ,
при секретарі - Костарчуку О.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, Головного управління Державного казначейства України у Житомирській області, за участі на стороні відповідачів прокуратури Житомирської області про скасування податкового повідомлення - рішення, стягнення бюджетного відшкодування та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Житомирі від 17.06.2010 року №0000692304/0, яким підприємству було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2010 р. у розмірі 171105,00 грн.. Посилається на те, що підставою для такого висновку податкового органу, який викладений в акті невиїзної документальної перевірки від 07.06.2010 року, став той факт, що неможливо підтвердити факт сплати постачальниками постачальників ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" податку на додану вартість до бюджету. Зазначає, що підприємством при формуванні податкового кредиту за вказаний період та заявлення до відшкодування сум ПДВ дотримано вимоги Закону України "Про податок на додану вартість", а висновки перевірки спрямовані на застосування негативних наслідків до підприємства лише на підставі того, що податковим органом не можливо встановити факт сплати податку на додану вартість до бюджету підприємствами постачальниками, що не може бути підставою для позбавлення підприємства права на відшкодування ПДВ. Зазначає, що всі суми сплаченого ПДВ підтверджені документально, внаслідок чого просить також стягнути з Державного бюджету України на користь підприємства суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за лютий 2010 року в розмірі 171105,00 грн. та понесені судові витрати. Крім того, просить також зобов'язати ДПІ у м. Житомирі подати до Головного управління Державного казначейства України у Житомирській області висновок про відшкодування підприємству податку на додану вартість за вказаний період.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив його задовольнити.
Прокурор та представник ДПІ у м. Житомирі просили відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому представник відповідача пояснив, що оскільки неможливо підтвердити факт сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету по ланцюгу постачання, тому позивач не має право на відшкодування з податку на додану вартість.
Представник Головного управління Державного казначейства України в Житомирській області до суду не прибув. Надіслав заперечення про позову в яких зазначав, що оскільки до них не надходив висновок ДПІ у м. Житомирі про відшкодування позивачу податку на додану вартість у вказаному вище розмірі, тому підстав для задоволення позову немає. Просив також розглянути справу у його відсутність.
Заслухавши пояснення представників сторін, думку прокурора, дослідивши матеріли справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що фактичною підставою для зменшення позивачу бюджетного відшкодування за лютий 2010 р. на загальну суму 171105,00 грн., згідно спірного податкового повідомлення-рішення від 17.06.2010 року №0000692304/0, слугував висновок ДПІ у м. Житомирі, викладений в акті невиїзної документальної перевірки ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" з питань правомірності відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість станом на 07.06.2010 року, від 07.06.2010 року №3182/23-2/32265502, про завищення позивачем суми податку на додану вартість заявлену до відшкодування з бюджету за вказаний період на суму 171105,00 грн. у зв'язку з порушенням п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість".
Такий висновок контролюючого органу обґрунтований посиланням на неможливість підтвердити факт сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету підприємствами постачальниками по третьому ланцюгу. Тому контролюючим органом зроблений висновок про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за лютий 2010 р. на загальну суму 171105,00 грн..
Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5 п.7.4 цієї статті).
Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі України "Про податок на додану вартість" передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.
Судом встановлено, що фактичною підставою прийняття відповідачем оспореного податкового повідомлення-рішення слугував висновок акта перевірки ДПІ у м. Житомирі про неможливість підтвердження факту сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету по ланцюгах постачання ДП "Євроголд Індестріз ЛТД".
Матеріалами справи підтверджено, що постачальником позивача в спірний період були ТОВ "Торговий дім Інтер" та ВАТ "Житомиргаз".
Факт одержання від постачальників позивача податкових накладних належним чином оформлених та складених особою, яка мають на це право, а також факт списання з рахунку позивача податку в оплату товарів (робіт, послуг) на користь його прямого постачальника відповідачем не оспорюється.
Акт перевірки не містить відомостей про порушення позивачем правил формування податкового кредиту, встановлених Законом України "Про податок на додану вартість".
Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Суд зазначає, що несплата контрагентами постачальника позивача третього ланцюга поставок до бюджету сум ПДВ не може впливати на результати діяльності підприємства позивача і не може бути підставою для притягнення ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" до відповідальності у вигляді зменшення належної позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема, Закон "Про податок на додану вартість", не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.
За таких обставин покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцями за умови необізнаності покупця щодо такої.
Невиконання контрагентами зобов'язань зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них і не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законодавством умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Враховуючи викладене, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Житомирі від 17.06.2010 року №0000692304/0, яким підприємству було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2010 р. у розмірі 171105,00 грн. є протиправним і підлягає скасуванню.
Щодо бюджетного відшкодування, то суд дійшов слідуючих висновків.
Згідно абзацу 1 пп.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
Позивач надав ДПІ податкову декларацію з ПДВ за лютий 2010 року у строки, встановлені діючим законодавством та заявив про залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню за лютий 2010 р. в сумі 171105,00 грн.
Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до підпункту "а" підпункту 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.6. п.7.7 ст.7 Закону України " Про ПДВ" передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Приписами п.п.7.7.5. п.7.7 ст. 7 Закону встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
По закінченні законодавчо встановлених строків невідшкодовані платнику податків суми вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податків має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутись до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету.
Право на повернення цих сум з бюджету гарантоване також п.п. 15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань житняків податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Даною нормою Закону встановлено право платників податків подавати заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових) платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої передплати або отримання права на таке відшкодування.
З аналізу зазначених норм Закону, виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в п.1.8 ст. 1 даного Закону, що підлягає поверненню платнику податку у зв'язку з надмірною сплатою податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг), у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п.1.3. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА та Держказначейства України від 2.07.1997 р. за № 209/72 / надалі - Порядок/ суми, невідшкодовані платнику протягом визначених законодавством термінів відшкодування, вважаються бюджетною заборгованістю.
Суми податку на додану вартість, сплаченого у складі ціни придбання товарів/робіт,послуг/ на протязі перевіряємого періоду підтверджено наданими суду банківськими документами.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно було заявлено до відшкодування 171105,00 грн., тому позов в частині стягнення вказаної суми підлягає задоволенню.
Щодо вимог про зобов'язання ДПІ у м. Житомирі подати висновок , то суд зазначає слідуюче.
Відповідно до п.4.1 Порядку, відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного Казначейства України за висновками податкових органів або за рішеннями суду шляхом перерахування відповідних грошових сум з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду.
Правовідношення щодо повернення з бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) з підстав, передбачених законом, виникає між платником податків, зборів (обов'язкових платежів) та державою в особі відповідного органу державної податкової служби, на який згідно із Законом України «Про державну податкову службу в Україні" покладені повноваження по здійсненню контролю за своєчасною та правильною сплатою до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідного територіального органу Державного казначейства України з огляду на запроваджену Бюджетним кодексом України казначейську форму обслуговування Державного бюджету.
У Законі України "Про податок на додану вартість" не обумовлено здійснення платником податку свого права на отримання відшкодування з бюджету наявністю в органу Держказначейства висновку податкового органу. У вищевказаному Порядку платники податку не вважаються суб'єктами відносин, що виникають з приводу надання висновку про суми відшкодування ПДВ, оскільки згідно з цим Порядком такий висновок надається органом державної податкової служби органу Держказначейства, а не платнику податку.
Отже, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині зобов'язання ДПІ у м. Житомирі надати висновок про суми відшкодування ПДВ не відповідають матеріально-правовому способу захисту порушеного права, визначеному Законом, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Керуючись Законом України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 86,94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі №0000692304/0 від 17 червня 2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за лютий 2010 року в розмірі 171105,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" понесені судові витрати в розмірі 1703 грн. 40 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: С.В. Черноліхов
Повний текст постанови виготовлено: 08 листопада 2010 р.