Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"31" січня 2011 р. Справа № 15/330-10
вх. № 10659/3-15
Суддя господарського суду Лаврова Л.С.
при секретарі судового засідання Шаршакова Н.А.
за участю представників сторін:
позивача - Козуб В.Р. 3-ї особи не з*явилась відповідача - Блага Л.С. Кириченко Н.А.(директор)
розглянувши справу за позовом ДП Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту тваринництва Української академії аграрних наук с. Кутузівка 3-я особа -Контрольно-ревізійне управління в Харківській області
до ПСГП "Деметра", с. Кутузівка
про стягнення 52426,35 грн.
Державне підприємство дослідне господарство "Кутузівське" НААН ( позивач) просить суд стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра" суму збитків отриманих у вигляді упущеної вигоди за двома договорами на користування водою від 02.01.2008 року № 62 в розмірі 20023,20 грн, та від 02.01.2009 року № 27 у розмірі 32403,15 грн. Судові витрати покласти на відповідача.
20.12.2010 року до суду надійшло клопотання від Контрольно-ревізійного управління в Харківській області у відповідності до якого, останній просить суд залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостіймих вимог на предмет спору на боці позивача.
У відповідності до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами i несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави i предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
Ухвалою суду від 22.12.2010 року до участі у справі на стороні позивача, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору залучене КРУ в Харківській області.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 24.01.11 року по 31.01.11 року до 10 години.
Після оголошеної перерви третя особа на стороні позивача надала письмові пояснення та просить суд відкласти розгляд справи у зв*язку з перебуванням ревізора Асєєвої Т.М. котра брала участь у проведені ревізії і виявила порушення, що стали предметом спору по даній справі, у відпустці. Строк відпустки у відповідності до наказу № 49 від 21.01.11 року до 04.02.2011 року.
Дане клопотання розглянуте в судовому засіданні та визнане таким що не підлягає задоволенню, оскільки третя особа надавала двічі письмові пояснення щодо заявлених вимог, крім того у відповідності до ст. 69 ГПК України, строк розгляду справи спливає 06.02.2011 року ( 5 та 6 люте 2011 року, це вихідні дні) згоди на продовження строку розгляду справи позивач та відповідач не надали.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, письмові пояснення третьої особи, суд встановив наступне що 02.01.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 62 на користування водою (а.с.12). У відповідності до умов даного договору "Поставщик" ( позивач по справі) зобов*язався відпускати "Абоненту" ( відповідачу по справі), який знаходиться за адресою: с.Кутузівка, вул.Механізаторська,7 "воду питну" у відповідності до ГОСТУ. У споживача не встановлений прибор обліку ( лічильник), споживання проводилось у відповідності до норм водоспоживання. У відповідності до даного договору сторони передбачили наступний порядок оплати та ціну за воду : по рахунку "Поставщика" із розрахунку 9 грн за 1 м.куб. води ( ПДВ в т.ч.). В разі зміни тарифів на воду та водовідведення, сторони укладають угоду, яка є невід*ємною частиною даного договора. Документом, який підтверджує фактичний об*єм спожитої води є Акт виконаних робіт, який підписується обома сторонами. Даний договір укладався на строк з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року.
02.01.2009 року сторони уклали між собою договір за № 27 на користування водою у відповідності до якого: сторони погодили наступний порядок оплати за воду на підставі рахунку : з 01.01.2009 року по 31.01.2009 року 9 грн. за 1 м.куб., 2,85 грн. за 1 м.куб. стоків ( в т.ч. ПДВ), з 01.02.2009 року по 31.02.2009 року по 31.12.2009 року 15,60 за 1 м.куб., 5,40 грн. за 1 м. куб. стоків (ПДВ в .ч.). У відповідності до п. 3.1 даного договора в разі зміни тарифів на воду та водовідведення.Сторони укладють додаткову угоду, яка є невід*ємною частиною даного договора. Строк дії договора з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.( а.с.13).
03.01.2010 року сторони укладають договір за № 16 на користування водою, у відповідності до якого сторони погодили наступний порядок оплати за воду на підставі рахунків, а саме : 15,50 грн за 1 м.куб. , 5,40 грн. за 1 м.куб. стоків ( ПДВ в т.ч.). Даний договір діє з 01.2010 року по 31.12.2010 року.( а.с.14).
01.09.2010 року позивач та відповідач підписали угоду про розірвання договору на користування водою від 03.01.2010 року за № 16 за згодою сторін. Крім того сторони домовилися про те, що відповідач погашає заборгованість за надані послуги в строк до 31.01.2010 року. ( а.с.15).
Позивачем надані акти: від 30.12.2008 року на виконання робіт на суму 270 грн. ( в т.ч. ПДВ) ( а.с.16), від 29.11.2008 року на суму 270 грн. ( в т.ч. ПДВ) (а.с.17), від 31.10.2008 року на суму 270 грн. ( в т.ч.ПДВ) (а.с.18), від 30.09.2008 року на суму 270 грн. ( в т.ч. ПДВ)( а.с.19), від 30.08.2008 року на суму 270 грн ( вт.ч. ПДВ)( а.с.20), від 31.07.2008 року на суму 270 грн ( в т.ч.ПДВ)( а.с.21), від 30.06.2008 року на суму 270 грн ( в т.ч. ПДВ) (а.с.22), від 31.05.2008 року на суму 270 грн. ( в т.ч. ПДВ), (а.с.23), від 05.05.2008 року на суму 270 грн. (в т.ч. ПДВ) (а.с.24), від 31.03.2008 року на суму 270 грн ( в т.ч. ПДВ) (а.с.25), від 29.02.2008 року на суму 270 грн. ( в т.ч. ПДВ) (а.с.26), від 31.01.2008 року на суму 270 грн. ( в т.ч.ПДВ) (а.с.27), від 01.01.2009 року на суму 1528 грн. ( в т.ч. ПДВ), (а.с.28).
Відповідачем оплата за воду здійснена за весь період своєчасно на підставі Актів виконаних робіт. Заборгованості по договорам на дату позову немає.
Разом з тим, позивач зазначає, що в липні-вересні 2010 року стосовно нього була проведена планова виїзна ревізія фінансово-господарської діяльності за 2 півріччя 2008 року, 2009 рік та завершений період 2010 року, за результатами якої був складений акт № 07-20/15 від 27.09.2010 року та у висновках акту зазначено, що станом на 01.07.2010 року недонароховано та не перераховано позивачу оплати за воду в загальній кількості 7035,5 куб.м на суму 92611,95 грн., з них в період постачання води без лічильника з 01.07.2008 року по 31.06.2009 року в кількості 4459,5 куб.м на загальну суму 52426,35 грн., в період постачання води по лічильнику з 01.07.2009 року по 01.08.2010 року в кількості 2576 куб.м на суму 40185,60 грн.
Вартість виявленої ревізією КРУ води, поставленої полічильнику з 01.07.2009 року по 01.08.2010 року в кількості 2576 куб.м на суму 40185,60 грн. сторонами відображено в акті виконаних робіт за договором № 3 від 03.01.2010 року за липень 2010 року та сплачено відповідачем.
Разом з тим, відповідач не визнав облікований розрахунково КРУ об'єм води, поставленої без лічильника з 01.07.2008 року по 31.06.2009 року в кількості 4459,5 куб.м на загальну суму 52426,35 грн. та від підписання відповідного акту виконаних робіт він відмовився.
В зв*язку з чим позивач 06.12.2010 року звернувся до суду та вважає, що встановлені ревізією втрати фінансових ресурсів у вигляді збитків, отримані у вигляді упущеної вигоди за договором на користування водою від 02.01.2008 року № 62 в сумі 20023,20 грн. та за договором на користування водою від 02.01.2009 року № 27 в розмірі 32403,15 грн. слід стягнути з відповідача. Розрахунок упущеної вигоди проведений ревізією КРУ на підставі аналізу статистичної звітності відповідача за формою № 24-сг "Стан тваринництва" станом на 01.07.2008 року, на 01.01.2009 року, на 01.01.2010 року, на 01.07.2010 року. Також у розрахунок прийнято до уваги записну книжку зоотехніка в редакції О.А.Лопатко, М.Т.Денисенко, Л.Я. Поплавського якими зазначено витрачання відповідачем води на тваринницькій фермі, літрів на голову за добу та відповідно до фактичного поголів'я худоби було проведено розрахунок фактичного витрачання води за 2 півріччя 2008 року та 1 півріччя 2009 року.
Частинами першою та другою ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Отже, оскільки відшкодування збитків є заходом цивільно-правової відповідальності, його застосування можливе лише за наявності умов відповідальності, передбаченої законом.
Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести факт порушення зобов'язання контрагентом, наявність і розмір понесених збитків, а також причинний зв'язок між правопорушенням і збитками. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (ст. 614 ЦК України).
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, які існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, то у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.
Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" органам державної контрольно-ревізійної служби при проведенні контрольних заходів визначати збитки чи матеріальну шкоду не заборонено. Разом з цим їх розмір підлягає доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним процесуальним законодавством України, а саме розділом 5 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Пунктом 6 роз'яснення Вищого Арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994р. № 02-5/215 суд визначено, що задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.
Взяті в основу розрахунку упущеної вигоди статистична звітність відповідача за формою № 24-сг "Стан тваринництва" станом на 01.07.2008 року, записна книжка зоотехніка в редакції О.А.Лопатко, М.Т.Денисенко, Л.Я. Поплавського, якими зазначено витрачання відповідачем води на тваринницькій фермі, літрів на голову корови на ручному доїнні, молодняка великої рогатої худоби, телят до 4-6 місяців, свині на відгодівлі ( за добу) та відповідно до фактичного поголів'я худоби не можуть слугувати належними доказами фактичного споживання води відповідачем. За основу розміру позовних вимог не можуть бути взяті середньовиважені показники, тим більш без їх правового обгрунтування, вина відповідача у завданій шкоді позивачу та наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони недоведена, а тому позовні вимоги не є обгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Стаття 44 ГПК України передбачає, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень наданих їм законом та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином ст. 44 ГПК України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь - яким представникам.
Матеріали справи свідчать про те, що юридичні послуги надавав адвокат ОСОБА_1., про свідчить копія свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1, яка додана до матеріалів справи. Крім того, до матеріалів справи доданий прибутковий касовий ордер № 2, відповідно якого позивач сплатив 5000 грн. послуг адвоката. Тому суд знаходить правові підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача платні за юридичне обслуговування у розмірі 5000 грн.
Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд , -
Прийняти до розгляду заяву ПСГП "Деметра" від 31.01.2011 року.
В задоволені позову відмовити.
Стягнути з Державного підприємства дослідне господарство "Кутузівське" НААН (Харківська обл, Харківський район, сел.Кутузівка, вул.Шкільна, 6 код ЄДРПОУ 05460427 п/рахунок 2600210417 в ПА"Мегабанк" м.Харків, МФО 351629) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра" ( Харківська обл, Харківський район, с.Кутузівка, вул.Садова,3а, код 31827163 п/р 26001001787001 в ХФ АТ"Індекс-банк" м.Харків, мФО 350619) юридичні послуги адвоката 5000 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Лаврова Л.С.
рішення підписане 02.02.2011 року.