Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" лютого 2011 р. Справа № 01/119-10
вх. № 10722/5-01
Суддя господарського суду Потапенко В.І.
при секретарі судового засідання Гребенник Н.А.
за участю представників сторін:
позивача - Самойленко Н.П. за довіреністю № 2136 від 24.12.2010 р.
відповідача - Година О.С. за довіреністю № 010/210/1707-вх від 28.07.2009 р.
розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Харків
до Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Харківській області, м. Харків
про стягнення 855,54 грн.
Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 797,40 грн. основного боргу та 58,14 грн. пені, яка виникла внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань на підставі договору № 2561078 про надання послуг електрозв'язку від 01.06.2004 р. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 102,00 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Представники сторін до початку судового засідання надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Представник позивача, через канцелярію господарського суду 01.02.2011 р. за вх. № 2934, надав заяву про зменшення позовних вимог з додатком, яка залучається господарським судом до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні просить суд розглянути справу з урахуванням заяви від 01.02.2011 р. за вх. № 2934 про зменшення позовних вимог, відповідно до якої заборгованість за договором № 2561078 про надання послуг електрозв'язку від 01.04.2006 р. утворилась за період з січня 2008 р. по листопад 2010 р. і станом на 01.11.2010 р. складала 797,40 грн. Представник позивача просить суд в частині стягнення з відповідача на користь позивача 126,19 грн. основного боргу припинити провадження у справі, у зв'язку із сплатою, що підтверджується платіжним дорученням № U2838741 від 24.11.2010 р. та стягнути з відповідача на користь позивача 671,21 грн. основного боргу, 58,14 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, господарський суд вважає за необхідне прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядати справу з урахуванням цієї заяви.
Представник відповідача у судовому засіданні визнає позовні вимоги на суму 671,21 грн. основного боргу, 58,14 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Представник позивача, через канцелярію господарського суду 01.02.2011 р. за вх. № 2782, надав акт звіряння взаєморозрахунків станом на 01.11.2010 р., який залучається господарським судом до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.
01.06.2004 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 2561078 про надання послуг електрозв'язку (договір), відповідно до якого позивач зобов'язався надати послуги електрозв'язку, перераховані в додатку № 1 і безплатні послуги, перераховані в додатку №2, а відповідач, в свою чергу, повно та своєчасно їх оплачувати. Пунктом 4.2. договору передбачено, що споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою кредитною системою оплати з поданням рахунків. Пунктом 4.3. договору передбачено, що споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою або за змінною величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС. Пунктом 4.5. договору передбачено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Пунктами 7.1. та 7.2. договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з дня підписання і діє 5 років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін.
Відповідно до п. 5 ст. 33 ЗУ "Про телекомунікації", пунктів 32 "Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг" послуги електрозв'язку повинні оплачуватись відповідачем вчасно щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
На виконання умов вказаного договору позивачем надавались відповідачеві послуги електрозв'язку, проте відповідач порушував свої зобов'язання в частині оплати за надані послуги, у зв'язку з чим за період з січня 2008 р. по листопад 2010 р. у останнього станом на листопад 2010 р. виникла заборгованість у розмірі 797,40 грн.
Судом встановлено, що відповідачем була частково погашена сума основного боргу перед позивачем в розмірі 126,19 грн. За таких обставин, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 126,19 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1. ч. 1. ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 58,14 грн., суд виходить з наступного.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. При цьому право на неустойку, згідно частини 1 статті 550 вказаного кодексу, виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Враховуючи наведені приписи чинного цивільного законодавства з урахуванням вимоги позивача про стягнення 58,14 грн. пені, суд дійшов висновку про те, що оскільки п.5.8. договору передбачено обов'язок абонента сплатити оператору пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством, така вимога підлягає задоволенню як належно фактично та юридично обґрунтована.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 671,21 грн. та 58,14 грн. пені, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 526, 549, 550, 611 ЦК України, ст. ст. 1, 22, 32, 33, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд -
Прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.
Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 126,19 грн.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Харківській області, м. Харків (адреса: 61013, м. Харків, вул. Шевченко, 8, код ЄДРПОУ 08588961, р/р 35220002001141 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Харків (адреса: 61002, м. Харків, вул. Іванова, 7/9, код ЄДРПОУ 25614660, р/р № 26003592 в ХОД ВАТ "РайффайзенБанкАваль, МФО 350589) 671,21 грн. основного боргу, 58,14 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Потапенко В.І.
Повне рішення складено 02.02.2011 р.