04 червня 2026 рокусправа № 380/1568/26 м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової винагороди в розмірі 1 млн гривень, передбаченої п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразову грошову винагороду в розмірі 1 млн гривень (один мільйон гривень), передбачену п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 19.03.2022 у віці 24 роки був призваний на військову службу під час воєнного стану, проходить військову службу. Наголошує, що за час проходження служби брав безпосередню участь у бойових діях у періоди з 25.01.2024 до 29.02.2024, з 20.03.2024 до 13.04.2024; з 31.08.2024 до 12.09.2024, з 14.09.2024 до 21.11.2024; з 13.12.2024 до 09.01.2025, з 21.01.2025 до 13.02.2025, що в сукупності становить понад 6 місяців. Констатує, що наказом Головнокомандувача Збройних Сил України № 1261 від 30.08.2024 йому присвоєно первинне військове звання осіб офіцерського складу молодший лейтенант. Наказом начальника регіонального управління сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 197 від 30.08.2025 ОСОБА_1 присвоєно військове звання осіб офіцерського складу лейтенант. Наголошує, що при звільненні з військової служби йому не нараховано та не виплачено одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах, у повному обсязі в розмірі 1 млн, яка передбачена п. 4 постанови №153. З метою реалізації права на отримання цієї винагороди звернувся до відповідача із рапортом від 23.12.2025, на який, за твердженням позивача, усно повідомлено про відсутність підстав для виплати винагороди. Вважаючи поведінку відповідача щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової винагороди протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 03.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
18.02.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин і правових підстав позову. Свою позицію мотивує тим, наявна в матеріалах справи довідка про безпосередньо участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України видана за формою, встановленою додатком 6 до порядку №413. Таким чином, така довідка не є підставою для виплати спірної винагороди, оскільки вона видається з іншою метою та є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (особи з інвалідністю внаслідок війни), про що зазначається в самій довідці. Вказує, що відмова у реалізації позивачем права обґрунтована відповідачем відсутністю правових підстав для виплати військовослужбовцю офіцерського складу одноразової грошової винагороди у зв'язку з тим, що позивач не був атестований під час отримання первинного офіцерського звання згідно з положеннями постанови №153. З урахуванням викладеного, просить відмовити у задоволенні позову.
27.02.2026 представник позивача подав відповідь на відзив, у якому наголосив, що довідка № 53 від 13.01.2026, отримана на адвокатський запит, підтверджує участь позивача період з 25.01.2024 до 13.02.2025 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, забезпеченні їх проведення, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, здійснюючи заходи із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Харківській області, Курилівської сільської об'єднаної територіальної громади та Сумській області, Миколаївської селищної територіальної громади, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України. Крім того зазначає, що зі змісту довідки № 1088 від 30.06.2025 вбачається, що позивач з 25.01.2024 до 29.02.2024, з 20.03.2024 до 13.04.2024, з 31.08.2024 до 12.09.2024, з 14.09.2024 до 21.11.2024, з 13.12.2024 до 09.01.2025, з 21.01.2025 до 03.03.2025, з 07.03.2025 до 25.03.2025, з 14.04.2025 до 03.06.2025, з 05.06.2025 до 30.06.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у Харківській області, Купянському районі, Курилівської ТГр, Сумській області, Сумському районі, Річківській ТГр, Миколаївській ТГр. Підставою участі позивача у вказаних заходах є бойові розпорядження, бойові накази, рапорти начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_2 журнали бойових дій.
Стосовно покликання відповідача на те, що позивач не був атестований, представник відповідача констатує, що позивач, будучи військовослужбовцем рядового складу, маючи наявний диплом бакалавра в період з 23.07.2024 до 30.08.2024 пройшов навчання у Військовій академії (м. Одеса), де виконав програму курсу підвищення кваліфікації осіб рядового, сержантського, та старшинського складу, які мають ступінь вищої освіт не нижче «бакалавр» за військово обліковою спеціальністю, після чого, відповідно до Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу», «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008, був атестований до присвоєння первинного військового звання офіцерського складу молодший лейтенант.
21.04.2026 представник відповідача подав заяву про долучення судової практики.
Частиною 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) унормовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутнє клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , що підтверджується записами військового квитка від 03.05.2022 серії НОМЕР_4 .
Позивачу наказом Головнокомандувача ЗСУ №1261 від 30.08.2024 присвоєно військове звання «молодший лейтенант», про що свідчить посвідчення офіцера НОМЕР_5 від 18.12.2024.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_3 від 30.06.2025 №1088 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, молодший лейтенант ОСОБА_1 дійсно в період з 25.01.2024 до 29.02.2024, 25.01.2024 до 29.02.2024, з 20.03.2024 до 13.04.2024, з 31.08.2024 до 12.09.2024, з 14.09.2024 до 21.11.2024, з 13.12.2024 до 09.01.2025, з 21.01.2025 до 03.03.2025, з 07.03.2025 до 25.03.2025, з 14.04.2025 до 03.06.2025, з 05.06.2025 до 30.06.2025 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в у Харківській області, Купянському районі, Курилівської ТГр, Сумській області, Сумському районі, Річківській ТГр, Миколаївській ТГр.
Підставою видачі зазначено: бойові розпорядження військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2023 №946/ТрО, від 19.01.2024 №46/ТрО, від 23.01.2024 №74/ТрО, від 31.01.2024 №131/ТрО, від 04.02.2024 №151/БрТГр, ві 11.02.2024 №190/ТрО, від 23.02.2024 №226/ТрО, від 06.03.2024 №265/БрТГр, від 10.03.2024 №276/БрТГр, від 16.03.2024 №299/БрТТр, від 26.03.2024 №345/БрТГр, від 01.04.2024 №364/ТрО, від 09.04.2024 №401/ТрО, від 14.09.2024 №1230/ТрО, від 16.09.2024 №1253/ТрО, від 18.09.2024, №1262/ТрО, від 28.09.2024, №1353, від 12.10.2024 №1414/ТрО, від 28.11.2024 №1571/ТрО, від 30.11.2024 №1580/ТрО, від 14.12.2024 №1627/ТрО, від 18.12.2024 №1646/ТрО, від 02.05.2025 №1480/2/5/533/БР дск;
бойові накази командира військової частини НОМЕР_1 від 18.02.2025 №1т/БН, від 29.05.2025 №31/БН; бойові розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 від 14.09.2023 №70БР, від 27.08.2024 №261БР, від 08.09.2024 №276БР, від 10.09.2024 №282БР, від 18.09.2024, №289БР, від 01.05.2025 №89БР, від 29.05.2025 № 127БР, від 17.06.2025 №197БР;
бойові накази командира військової частини НОМЕР_3 від 04.10.2023 №77БН, від 11.02.2024 №38БН, від 11.04.2024 №95БН, від 18.09.2024 №296БН, від 08.10.2024 №318БН, від 29.10.2024 №343БН, від 16.12.2024 №382БН, від 05.02.2025 №1БН, від 19.02.2025 №2БН, від 23.03.2025 №3БН, від 01.06.2025 №4БН, від 19.06.2025 №5БН;
накази командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 25.01.2024 №25, від 01.03.2024 №61, від 20.03.2024 №80, від 14.04.2024 №105, від 31.08.2024 №246, від 08.10.2024 №284, від 22.11.2024 №331, від 13.12.2024 №352, від 10.01.2025 №11, від 21.01.2025 №23, від 03.03.2025 №65, від 07.03.2025 №69, від 26.03.2025 №88, від 14.04.2025 №107, від 03.06.2025 №157, від 05.06.2025 №159, від 30.06.2025 №184;
рапорти начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_3 (вх№496 від 31.01.2024, №1218 від 01.03.2024, №1933 від 01.04.2024, №5870 від 01.10.2024). журнал бойових дій в/ч НОМЕР_3 №17/т від 01.01.2024, №20/т від 11.02.2024, №25/т від 29.03.2024, №30/т від 02.06.2024, №33/т від 10.08,2024, №35/т від 16.10.2024, №36/т від 06.12.2024, №40/г від 01.01.2025, №46/т від 08.03.2025, №48/т від 30.04.2025, №49/т від 16.06.2025.
Відповідно до довідки про проходження військової служби (трудову діяльність) від 15.01.2026 №148 лейтенант ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації згідно Указу Президента України від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію». У цій довідці зазначено, що позивач проходив військову службу на таких посадах: з 19.03.2022 до 17.09.2022 - електрика військової частини НОМЕР_6 ; з 17.09.2022 до 01.11.2022 - старшого механіка військової частини НОМЕР_7 ; з 01.11.2022 до 01.05.2023 - діловодом військової частини НОМЕР_7 ; з 01.05.2023 до 25.01.2024 - водієм військової частини НОМЕР_7 ; з 25.01.2024 до 26.01.2024 - стрільцем військової частини НОМЕР_6 ; з 26.01.2024 до 11.07.2024 - техніком військової частини НОМЕР_7 ; з 11.07.2024 до 23.07.2024 - радіотелефоністом військової частини НОМЕР_7 ; з 23.07.2024 до 30.08.2024 - курсантом військової академії м. Одеса; з 30.08.2024 до 03.10.2024 - командиром стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_1 ; з 03.10.2024 до 26.06.2025 - начальником служби захисту інформації в автоматизованих системах військової частини НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_1 ; з 26.06.2025 по т. ч. - офіцер служби захисту інформації в автоматизованих системах військової частини НОМЕР_1 .
Як вбачається з довідки від 13.01.2026 №53, лейтенант ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, забезпеченні їх проведення, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій здійснюючи заходи із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Харківській області, Курилівської сільської об'єднаної територіальної громади та Сумській області, Миколаївської селищної територіальної громади, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України: у періоди з 25.01.2024 до 29.02.2024, з 20.03.2024 до 13.04.2024, з 31.08.2024 до 12.09.2024, з 14.09.2024 до 21.11.2024, з 13.12.2024 до 09.01.2025, з 21.01.2025 до 03.03.2025, з 07.03.2025 до 25.03.2025, з 14.04.2025 до 03.06.2025, з 05.06.2025 до 07.09.2025, з 27.09.2025 до 31.12.2025.
24.11.2025 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо надання інформації про те, чи притягався до кримінальної чи адміністративної відповідальності військовослужбовець ОСОБА_1 , про безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, забезпеченні їх проведення, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій здійснюючи заходи із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України, із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України за період проходження військової служби в Збройних Силах України, із зазначенням безпосередньої участі у таких заходах, копію послужного списку військовослужбовця.
Листом від 14.01.2026 №1480/21/21882 відповідач надав запитувані документи.
25.11.2025 представник позивача звернувся до начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо надання інформації про те, чи притягався до кримінальної чи адміністративної відповідальності військовослужбовець ОСОБА_1 .
Листом від 28.11.2025 №382833-2025 Головне управління Національної поліції у Львівській області повідомило, що станом на 28.11.2025 за даними інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», положення про яку затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.08.2017 №676, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.08.2017 за № 1059/30927 (зі змінами), ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягався.
Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості стосовно ОСОБА_1 відсутні.
25.11.2025 представник позивача звернувся до начальника Територіального управління ДБР у м. Львів щодо надання інформації про те, чи притягався до кримінальної чи адміністративної відповідальності військовослужбовець ОСОБА_1 .
Листом від 27.11.2025 №68820вх/л/12-10-94981/25 Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові повідомило, що за даними Єдиного реєстру досудового розслідувань за критеріями пошуку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та «Правопорушник» відсутня інформація про відкриті кримінальні провадження відносно ОСОБА_1
23.12.2025 позивач звернувся із рапортом до начальника служби захисту інформації в автоматизованих системах військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 грн, передбаченої пунктом 4 постанови №153.
За твердженням позивача, відповідач усно повідомив про відсутність підстав для нарахування та виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 грн, передбаченої пунктом 4 постанови №153. Вказане не спростовується відповідачем.
Вважаючи відмову відповідача у нарахуванні та виплаті одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 мільйон гривень на підставі п. 4 постанови № 153 протиправною, позивач пред'явив цей позов до суду.
Спірні правовідносини між сторонами склалися у зв'язку з відмовою у нарахуванні та виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн на підставі п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу виснувати, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.
У подальшому, Указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався. Станом на день розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За змістом ч. 1, 3 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною 6 ст. 2 Закону № 2232-XII визначені види військової служби, зокрема, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також інші види.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 14 ст. 2 Закону №2232-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Нормативно-правовим актом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).
За приписами ч. 1 ст. 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч. 2 ст. 9 Закону №2011-XII).
Приписами ч. 4 ст. 9 Закону №2011-XII унормовано, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Кабінет Міністрів України 11.02.2025 прийняв постанову №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - постанова №153).
Пунктом 2 постанови №153 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі - порядок №153).
Відповідно до п. 1 порядку №153 цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.
Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.
За змістом пп. 1 п. 3 постанови №153 учасниками експериментального проекту є громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.
Пунктом 4 постанови №153 визначено, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;
виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:
були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;
проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу «молодший лейтенант»;
проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.
За приписами ч. 1 ст. 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Офіційне опублікування постанов Кабінету Міністрів України здійснюється в газеті «Урядовий кур'єр» та Офіційному віснику України, а також в інших офіційних друкованих виданнях, визначених законом. Крім того, акти Кабінету Міністрів України оприлюднюються шляхом їх розміщення на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України (ч. 5 ст. 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»).
Постанова Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» від 11.02.2025 за №153 опублікована в газеті «Урядовий кур'єр» 13.02.2025.
Таким чином, постанова №153 набрала чинності 13.02.2025 з дня її офіційного опублікування в газеті «Урядовий кур'єр».
Із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що особам рядового, сержантського і старшинського складу, які у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу, зокрема, до Збройних Сил, проходять військову службу, брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності постановою №153, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн.
У свою чергу, військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на 13.02.2025, у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, винагорода виплачується в повному обсязі.
Варто зауважити, що така винагорода виплачується військовослужбовцям за умови, якщо вони не були притягнуті до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення.
При цьому, постанова №153 не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують факт участі у бойових діях, а відсилає до документів, що складаються військовими частинами у встановленому порядку.
Суд установив, що позивач призваний на військову службу у віці до 25 років та на момент набрання чинності постановою №153 (13.02.2025) та звернення з рапортом проходив військову службу.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_3 від 30.06.2025 №1088 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, молодший лейтенант ОСОБА_1 дійсно в період з 25.01.2024 до 29.02.2024, 25.01.2024 до 29.02.2024, з 20.03.2024 до 13.04.2024, з 31.08.2024 до 12.09.2024, з 14.09.2024 до 21.11.2024, з 13.12.2024 до 09.01.2025, з 21.01.2025 до 03.03.2025, з 07.03.2025 до 25.03.2025, з 14.04.2025 до 03.06.2025, з 05.06.2025 до 30.06.2025 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в у Харківській області, Куп'янському районі, Курилівської ТГр, Сумській області, Сумському районі, Річківській ТГр, Миколаївській ТГр.
Підставою видачі зазначено: бойові розпорядження військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2023 №946/ТрО, від 19.01.2024 №46/ТрО, від 23.01.2024 №74/ТрО, від 31.01.2024 №131/ТрО, від 04.02.2024 №151/БрТГр, ві 11.02.2024 №190/ТрО, від 23.02.2024 №226/ТрО, від 06.03.2024 №265/БрТГр, від 10.03.2024 №276/БрТГр, від 16.03.2024 №299/БрТТр, від 26.03.2024 №345/БрТГр, від 01.04.2024 №364/ТрО, від 09.04.2024 №401/ТрО, від 14.09.2024 №1230/ТрО, від 16.09.2024 №1253/ТрО, від 18.09.2024, №1262/ТрО, від 28.09.2024, №1353, від 12.10.2024 №1414/ТрО, від 28.11.2024 №1571/ТрО, від 30.11.2024 №1580/ТрО, від 14.12.2024 №1627/ТрО, від 18.12.2024 №1646/ТрО, від 02.05.2025 №1480/2/5/533/БР дск;
бойові накази командира військової частини НОМЕР_1 від 18.02.2025 №1т/БН, від 29.05.2025 №31/БН; бойові розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 від 14.09.2023 №70БР, від 27.08.2024 №261БР, від 08.09.2024 №276БР, від 10.09.2024 №282БР, від 18.09.2024, №289БР, від 01.05.2025 №89БР, від 29.05.2025 № 127БР, від 17.06.2025 №197БР;
бойові накази командира військової частини НОМЕР_3 від 04.10.2023 №77БН, від 11.02.2024 №38БН, від 11.04.2024 №95БН, від 18.09.2024 №296БН, від 08.10.2024 №318БН, від 29.10.2024 №343БН, від 16.12.2024 №382БН, від 05.02.2025 №1БН, від 19.02.2025 №2БН, від 23.03.2025 №3БН, від 01.06.2025 №4БН, від 19.06.2025 №5БН;
накази командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 25.01.2024 №25, від 01.03.2024 №61, від 20.03.2024 №80, від 14.04.2024 №105, від 31.08.2024 №246, від 08.10.2024 №284, від 22.11.2024 №331, від 13.12.2024 №352, від 10.01.2025 №11, від 21.01.2025 №23, від 03.03.2025 №65, від 07.03.2025 №69, від 26.03.2025 №88, від 14.04.2025 №107, від 03.06.2025 №157, від 05.06.2025 №159, від 30.06.2025 №184;
рапорти начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_3 (вх№496 від 31.01.2024, №1218 від 01.03.2024, №1933 від 01.04.2024, №5870 від 01.10.2024). журнал бойових дій в/ч НОМЕР_3 №17/т від 01.01.2024, №20/т від 11.02.2024, №25/т від 29.03.2024, №30/т від 02.06.2024, №33/т від 10.08,2024, №35/т від 16.10.2024, №36/т від 06.12.2024, №40/г від 01.01.2025, №46/т від 08.03.2025, №48/т від 30.04.2025, №49/т від 16.06.2025.
Зазначений строк у своїй сукупності є більшим за необхідних шість місяців, передбачених абз. 2 п. 4 постанови №153, для виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. гривень.
Стосовно доводів відповідача про те, що довідка, на яку покликається позивач, не є підставою для виплати спірної винагороди, оскільки така довідка видається з іншою метою та є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій, суд зазначає таке.
Відповідно до абз. 1 пп. 4 п. 4 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413, підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій, зокрема, для заявників з числа осіб, зазначених в абз. 1 п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України, є довідка за формою згідно з додатком 6 (довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України).
Виходячи із зазначеного, суд критично оцінює зазначені доводи відповідача, оскільки досліджувана довідка (від 30.06.2025 №1088) є однією із підстав для надання особі статусу учасника бойових дій, а отже підтверджує, що особа, якій видана вказана довідка, дійсно брала участь у бойових діях.
Матеріали справи не містять відомостей про притягнення позивача до кримінальної відповідальності та/або адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення, або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд висновує, що позивач відповідає всім вимогам, які визначені постановою №153, для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн, оскільки: призваний на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років; проходив військову службу на момент набрання чинності постанови №153 та продовжує проходити військову службу; брав безпосередню участь у бойових діях сукупно не менше шести місяців; не притягався до кримінальної відповідальності чи адміністративної відповідальності за вчинення військового правопорушення.
Щодо твердження відповідача стосовно того, що позивач не був атестований під час отримання первинного офіцерського звання згідно з положеннями постанови №153, суд акцентує увагу на такому.
Відповідно до ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.76 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Натомість, відповідачем не надано жодних належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження того, що позивач не був атестований під час отримання первинного офіцерського звання.
Як наслідок, згаданий аргумент відповідача не може бути покладений в основу цього судового рішення.
Інших аргументів на підтвердження правомірності невиплати позивачу одноразової грошової винагороди в розмірі 1 млн. гривень відповідачем не наведено.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не виплачено позивачу спірну одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. гривень, передбачену постановою № 153.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи поведінку відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн гривень, передбаченої п. 4 постанови № 153, не відповідають визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та чинному законодавству, тому такі дії суд визнає протиправними.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача, суд уважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн гривень, передбачену п. 4 постанови № 153.
За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за пред'явлення цього адміністративного позову, доказів понесення інших судових витрат він не подав, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн гривень, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн (один мільйон) гривень, передбачену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
4. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_8 ).
Відповідач - військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_9 ).
СуддяАндрусів Уляна Богданівна