79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
04 лютого 2011 р. № 2а-7724/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Шинкар Т.І.,
за участю секретаря -Фейдаш Х.М.,
за участю представника позивача Семиренка П.Я., представника відповідача Гроцького Н.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом
ТзОВ "Науково-виробниче підприємство "ІМВО"
до Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова
про про скасування податкового повідомлення-рішення № 0007061521/1 від 13.01.2010р., -
Товариство з обмеженою відповідальністю ?Науково-виробниче підприємство ?ІМВО? (далі-Товариство) звернулося з адміністративним позовом у Львівський окружний адміністративний суд до ДПІ у Галицькому районі м.Львова (надалі-ДПІ), просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007061521/1 від 13.01.2010 року. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що податковий орган за наслідком перевірки Товариства безпідставно прийшов до висновку про порушення п.п. 7.2.3, п.7.2. статті 7 Закону України ?Про податок на додану вартість? №168 від 03.04.1997 року з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон №168): завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ -14972,59 грн., та, відповідно заниження податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 14972,59 грн. Вважає, що при формуванні податкового кредиту платник податку має право на включення до складу податкового кредиту податкових накладних, отриманих в податкових періодах, наступних за тим податковим періодом, в якому такі податкові накладні були виписані, підтвердивши затримку такого отримання реєстром отриманих та виданих податкових накладних, що було зроблено Товариством. Просить скасувати податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 0007061521/0 від 27.10.2009р., 0007061521/1 від 13.01.2010р., № 0007061521/3 від 26.08.2010р.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях та зазначив, що податковий орган правомірно прийшов до висновку про порушення Товариством п.п.7.2.3., п.7.2. ст.7 Закону №168 та зазначив, що законом не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочки реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. А також ствердив, що платник податку, який не отримав податкову накладну, але оплатив товари (послуги) та отримав їх має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту, проте проведеною документальною (камеральною) перевіркою не встановлено подання позивачем до ДПІ заяви зі скаргою на постачальників. Просив відмовити у задоволенні позову.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов у відповідності до уточнень підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ?Науково-виробниче підприємство ?ІМВО? 18.02.1993р. зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія ААА № 383947. Взято на податковий облік Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м.Львова 24.02.1993р. У період що перевірявся був платником податку на додану вартість.
ДПІ проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку Товариства правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за липень 2009р. за результатами якої складено Акт від 05.10.2009 року №2285/15-2/19177304 у висновках якого зазначено про встановлення перевіркою завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ -14972,59 грн., та, відповідно заниження податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 14972,59 грн.
На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007061521/0 від 27.10.2009р., якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 15721,22 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 14972,59 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 748,63 грн.
В порядку процедури адміністративного оскарження рішенням ДПІ у Галицькому районі м.Львова, ДПІ у м.Львові, ДПА у Львівській області та ДПА України скарги Товариства щодо вищезгаданого порушення залишено без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення № 0007061521/1 від 13.01.2010р., № 0007061521/3 від 26.08.2010р.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду про захист своїх прав.
Судом встановлено, що на виконання п.4 Примірного порядку взаємодій органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПА України від 18.04.2008 року №266, ДПІ проведено аналіз податкової звітності по ПДВ за липень 2009р. Перевірка проведена на підставі даних автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів ТзОВ НВП ?Імво", а саме ТзОВ ?Запоріжметал Холдінг?, ТзОВ ?Лабораторія інформаційних технологій", ПТЕП ?Автотрансекспедиція", Товариство ?Український мобільний зв'язок", ВАТ ?Львівобленерго", ПП ?Інтерфейс", ВАТ ?Укртелеком", ВАТ ?Львівський хімічний завод", ТзОВ ?Львівська ізоляторна компанія", ТзОВ ?Авторанс-ДІК", ТзОВ Інформаційне агенство ?Українські новини", ТзОВ ?Голден Телеком", ПП Консалтингова фірма ?Прометей", ТзОВ ?Міст Експрес", ТзОВ ?АИ. ТІ.ЕС", ДП ?Український науково-дослідний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості", ПП ?Максі Груп".
Як вбачається з акта № 2285/15-2/19177304 від 05.10.2009р., ДПІ при проведенні невиїзної документальної (камеральної) перевірки встановлено включення Товариством до складу податкового кредиту в податковій декларації за липень 2009 року податкові накладні минулих періодів, а саме: податкова накладна за травень 2009р. на суму ПДВ - 275,93грн.; податкова накладна за червень 2009р. на суму ПДВ - 266,83грн.; податкова накладна за червень 2009р.на суму ПДВ - 116,67грн.; податкова накладна за червень 2009р. на суму ПДВ - 872,59грн.; податкова накладна за червень 2009р. на суму ПДВ - 1638,01грн.; податкова накладна за червень 2009р.на суму ПДВ - 30,00грн.; податкова накладна за червень 2009р. на суму ПДВ - 472,53грн.; податкова накладна за червень 2009р. на суму ПДВ - 32,08грн.; податкова накладна за червень 2009р.на суму ПДВ - 3,92грн.; податкова накладна за червень 2009р. на суму ПДВ - 155,00грн.; податкова накладна за червень 2009р. на суму ПДВ -82,50грн.; податкова накладна за червень 2009р.на суму ПДВ - 742,50грн.; податкова накладна за червень 2009р. на суму ПДВ - 99,68грн.; податкова накладна за червень 2009р. на суму ПДВ - 6,92грн.; податкова накладна за червень 2009р.на суму ПДВ - 558,33грн.; податкова накладна за червень 2009р. на суму ПДВ - 95,90грн.; податкова накладна за червень 2009р. на суму ПДВ - 9523,20грн.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що платник податку, який не отримав податкову накладну, але оплатив товари (послуги) та отримав їх має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту, проте проведеною документальною (камеральною) перевіркою не встановлено подання Товариством до ДПІ разом з податковими деклараціями з ПДВ за липень 2009р. заяви зі скаргою на постачальників ТзОВ ?Запоріжметал Холдінг?, ТзОВ ?Лабораторія інформаційних технологій",ПТЕП ?Автотрансекспедиція", Товариство ?Український мобільний зв'язок", ВАТ ?Львівобленерго", ПП ?Інтерфейс", ВАТ ?Укртелеком", ВАТ ?Львівський хімічний завод", ТзОВ ?Львівська ізоляторна компанія", ТзОВ ?Авторанс-ДІК", ТзОВ Інформаційне агенство ?Українські новини", ТзОВ ?Голден Телеком", ПП Консалтингова фірма ?Прометей", ТзОВ ?Міст Експрес", ТзОВ ?АИ. ТІ.ЕС", ДП ?Український науково-дослідний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості", ПП ?Максі Груп".
При прийнятті рішення суд виходить з наступного.
Відповідно до положень п. 1.7 ст. 1 Закону №168, який регулював спірні правовідносини, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, вищезазначені податкові накладні за фактом придбання товарів (послуг) були отримані в липні 2009р. та включені в реєстр податкових накладних липня 2009р., що підтверджується поданим реєстром отриманих податкових накладних за липень 2009 року.
Окрім того, податкові накладні не були включені до складу податкового кредиту ні липні 2009 року, ні будь-якого іншого місяця (травень-червень 2009р.), що відповідачем не спростовано.
Пунктом 7.1, пп. 7.2.1 п.7.1 ст. 7 Закону №168 встановлено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.
Посилання відповідача на порушення позивачем пп.7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону №168 є необгрунтованим, оскільки вказана норма встановлює обов'язок продавця виписати податкову накладну у момент виникнення у нього податкових зобов'язань і не може поклади будь-якої відповідальності на іншу особу (Покупця).
Згідно із пп. 7.2.6. вказаного Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Посилання відповідача на неподання позивачем такої заяви не заслуговує на увагу, оскільки подання такої заяви є правом, а не обов'язком платника. Не скориставшись своїм правом позивач не може вважатись таким, що порушив вимоги Закону.
Відповідно до положень пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Наведена норма Закону №168 визначає дату виникнення права платника податків на податковий кредит, а ст. 15 Закону України ?Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами? від 21.12.2000р. №2181-ІІІ регламентує включення до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, виписаними за будь-який період в межах строку позовної давності.
Отже, у разі коли платник податку отримує належним чином оформлену податкову накладну із запізненням, то він відповідно до зазначених законодавчих норм, але з урахуванням граничного строку давності визначення сум податкових зобов'язань, встановленого ст. 15 Закону №2181 (не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду), не позбавляється права на включення вказаної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вона була отримана.
Судом враховано, що відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України, обов'язок органів державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А у відповідності до вимог п.1 ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
З огляду на вищевикладене, суд погоджується з твердженням позивача, що подання заяви зі скаргою до податкової декларації за звітний податковий період не є обов'язковою вимогою і останній правомірно включив до складу податкового кредиту в податковій декларації за липень 2009 року податкові накладні минулого періоду (травень-червень 2009р.), а відтак висновок ДПІ про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ -14972,59 грн., та, відповідно заниження податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 14972,59 грн. є безпідставним та необґрунтованим, а тому відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п. 17.1.3 Закону №2181.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на законі, підтвердженні матеріалами справи, доведені у судовому засіданні і підлягають до задоволення.
Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАСУ слід стягнути з Державного Бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?Науково-виробниче підприємство ?ІМВО? 3,40 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0007061521/0 від 27.10.2009р., № 0007061521/1 від 13.01.2010р., № 0007061521/3 від 26.08.2010р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?Науково-виробниче підприємство ?ІМВО? 3,40 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 09.02.2011 року
Суддя Шинкар Т.І.