79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
07 лютого 2011 р. № 2а-3254/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Шинкар Т.І.,
за участю секретаря - Фейдаш Х.М.,
за участю представника позивача Федоровича Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області
до ОСОБА_2, третьої особи Дрогобицької міської ради
про про зобов'язання до вчинення дій, -
Позивач звернувся з адміністративним позовом у Львівський окружний адміністративний суд до ОСОБА_2, третьої особи Дрогобицької міської ради, просить зобов'язати відповідача демонтувати за власні кошти самовільно проведену прибудову до АДРЕСА_1 в м.Дрогобичі. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем на вимогу Дрогобицької міжрайонної прокуратури у результаті проведеної перевірки з приводу додержання архітектурних, будівельних норм при будівництві 47-ми квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 в м.Дрогобичі встановлено, що гр.ОСОБА_2 самочинно провів добудову до приватизованої квартири АДРЕСА_1, що є порушенням ст. 29 Закону України ?Про планування і забудову територій?, а також без погодженої проектної документації, що є порушенням ст. 9 Закону України ?Про архітектурну діяльність?. У результаті виявленого порушення відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності та винесено припис № 3/70 від 21.12.2009р., який відповідачем не виконано.
Ухвалою суду від 04.10.2010р. залучено у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТзОВ ?Галичанка?.
Ухвалою суду від 19.11.2010р. зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили в пов'язаній з нею справі №2-3391/10 за позовом ОСОБА_2 до Виконкому Дрогобицької міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Ухвалою суду від 19.11.2010р. поновлено провадження у справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області до ОСОБА_2, третіх осіб: Дрогобицької міської ради, ТзОВ ?Галичанка? про зобов'язання до вчинення дій.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Відповідач до суду не з'явився, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, проте надіслав на адресу суду рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 грудня 2010 року, яке набрало законної сили в пов'язаній з нею справі №2-3391/10 за позовом ОСОБА_2 до Виконкому Дрогобицької міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно. Даним рішенням визнано за ОСОБА_2 право власності на самочинне будівництво -веранду літ. ?9? площею 30,3 кв.м. до квартири АДРЕСА_1 в м.Дрогобичі Львівської області, внаслідок чого загальна площа цієї квартири збільшилась до 125 кв.м., в т.ч. -житлова -65,1 кв.м., допоміжна -59, 9кв.м.
Треті особи, явку повноважних представників в судове засідання не заперечили, належним чином повідомлені.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами справи, відповідно до ст. 71 КАС України.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Заслухавши пояснення учасника процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено що 21.12.2009 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області було проведено перевірку на вимогу Дрогобицької міжрайонної прокуратури з приводу додержання відповідачем архітектурних, будівельних норм при будівництві 47-ми квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 в м.Дрогобичі.
Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України ?Про місцеве самоврядування в Україні? від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, зупинення у передбачених законом випадках будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації та проектів окремих об'єктів, вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування.
У частині 5 статті 3 Закону України ?Про планування і забудову територій? від 20.04.2000р. № 1699-III з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон №1699) зазначено, що рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з питань забудови й іншого використання територій, прийняті в межах повноважень, визначених законом, є обов'язковими для суб'єктів містобудування.
Як передбачено ч.1 ст.31 Закону № 1699, державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими органами виконавчої влади.
Пунктом 4 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 року № 225 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 квітня 1995 року № 253), інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю надано право зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, місцевим правилам забудови населених пунктів або здійснюються без дозволу на їх виконання.
Згідно ст. 9 Закону України ?Про архітектурну діяльність? будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку визначеному ст. 24 Закону № 1699.
Відповідно ч. 1, ч. 2 ст. 29 Закону № 1699 дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно -будівельного контролю.
На виконання наданих законом повноважень в ході проведення перевірки Інспекцією встановлено, що гр.ОСОБА_2 самочинно провів добудову до приватизованої квартири АДРЕСА_1 без погодженої проектної документації, що є порушенням ст. 9 Закону України ?Про архітектурну діяльність? та без дозволу на виконання будівельних робіт, що є порушенням ст. 29 Закону № 1699, про що складено відповідний акт та протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до підп.5 п.5 Положення про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (надалі-Положення), Інспекція має право, зокрема, давати у межах своїх повноважень замовникам, проектним і будівельним організаціям, підприємствам, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, обов'язкові для виконання приписи щодо усунення фактів порушень вимог законодавства, державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів, вносити замовникам пропозиції щодо припинення фінансування об'єктів будівництва на період до усунення виявлених у результаті здійснення архітектурно-будівельного контролю недоліків.
За результатами перевірки позивачем винесено припис за №3/70 від 21.12.2009 року, яким відповідачу пропонується демонтувати самовільно проведену прибудову та письмово повідомити Інспекцію про виконання вимог цього припису в 30-денний термін з дня отримання припису.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, у відповідності з ч.3 ст.376 ЦК України може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Судом встановлено, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 грудня 2010 року, яке набрало законної сили по справі №2-3391/10 за позовом ОСОБА_2 до Виконкому Дрогобицької міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ТзОВ ?Галичанка? про визнання права власності на самочинне позовні вимоги задоволено: визнано за ОСОБА_2 право власності на самочинне будівництво -веранду літ. ?9? площею 30,3 кв.м. до квартири АДРЕСА_1 в м.Дрогобичі Львівської області, внаслідок чого загальна площа цієї квартири збільшилась до 125 кв.м., в т.ч. -житлова -65,1 кв.м., допоміжна -59, 9кв.м.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України такі не належить стягувати зі сторін спору.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-72, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 11.02.2011 року.
Суддя Шинкар Т.І.