03 червня 2026 року
м. Київ
справа № 344/4412/23
провадження № 61-3475св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя - доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: приватний виконавець Івано-Франківського округу Ткачук Любомир Михайлович, Державне підприємство «Сетам», Акціонернео товариство «Сенс Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськмінерал-цемент», суб'єкт оціночної діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року, ухвалене в складі колегії суддів: Луганської В. М., Девляшевського В. А., ВасилишинЛ. В.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця Івано-Франківського округу Ткачука Л. М. (далі - приватний виконавець Ткачук Л. М.), Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), Акціонерного товариства «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськмінерал-цемент» (далі - ТОВ «Івано-Франківськмінерал-цемент»), суб'єкта оціночної діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі - СОД ФОП ОСОБА_2 ) про визнання звіту недійсним та його скасування, визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування арештів.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням суду у справі № 352/1536/16-ц звернуто стягнення на належні йому комплекс станції технічного обслуговування, загальною площею 1 684,5 кв. м, та земельну ділянку, загальною площею 0,7000 га, цільове призначення - для обслуговування комплексу станції технічного обслуговування автомобілів, кадастровий номер 2625810100:04:032:0016, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як предмети іпотеки на користь АТ «Альфа-банк».
02 квітня 2021 року приватним виконавцем Ткачук Л. М. винесено постанови:
- про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 на підставі виконавчого листа № 352/1536/16-ц від 29 березня 2021 року;
- про накладення арешту на належне йому майно.
Згідно зі звітом про оцінку майна комплекс оцінено в 8 388 360 грн, земельну ділянку - 3 342 500 грн, а разом - 11 730 860 грн.
У межах виконавчого провадження призначались торги для реалізації майна, які не відбулись 19 травня 2021 року та 17 серпня 2022 року.
20 жовтня 2022 року приватний виконавець Ткачук Л. М. виніс постанову про повернення виконавчого документа, хоча був зобов'язаний одночасно зняти арешт та повернути майно йому (позивачеві).
03 листопада 2022 року приватний виконавець Ткачук Л. М. на підставі заяви АТ «Альфа банк» від 24 жовтня 2022 року відкрив виконавче провадження № НОМЕР_2, а 06 грудня 2022 року виніс постанову про опис та арешт майна, яка йому (позивачу) не направлялася.
У межах виконавчого провадження приватним виконавцем отримано звіт про незалежну оцінку вартості арештованого майна, яка становить 8 501 000 гривень, в тому числі 3 364 000 вартість земельної ділянки.
Вважає, що вартість не є ринковою та занижена більше, ніж у 2 рази. Про проведення оцінки майна та узгодження вартості майна позивача не було повідомлено.
Проведення електронних торгів було призначено на 17 лютого 2023 року.
Водночас, належне йому нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12018000000000727, ухвалою слідчого судді в якому у справі № 344/2476/23 накладено арешт на це майно.
16 лютого 2023 року зазначена ухвала скерована слідчим суддею приватному виконавцю та ДП «Сетам»
17 лютого 2023 року відбулись торги та переможцем обрано ТОВ «Івано-Франківськмінерал-цемент», який здійснив розрахунок за придбане майно шляхом внесення 8 501 000 грн на депозитний рахунок приватного виконавця.
Позивач вважає, що під час проведення вказаних дій та прийняття рішень суб'єктом оціночної діяльності порушено статтю 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та пункти 3,51 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки мана і майнових прав».
Ціна, за якою здійснено продаж, не відповідає ринковій, .
Крім того, позивач ставить під сумнів правонаступництво АТ «Сенс Банк» після АТ «Альфа банк» в межах виконавчого провадження.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати недійсним та скасувати звіт про незалежну оцінку вартості арештованого нежитлового приміщення (комплекс СТО, загальною площею 1684,5 кв. м, та земельної ділянки, загальною площею 0,7000 га, кадастровий номер 2625810100:04:032:0016) від 02 січня 2023 року, складений СОД ФОП ОСОБА_2 щодо ринкової вартості земельної ділянки 3 364 000 грн, адміністративної будівлі площею 1174,7 кв. м, 3 582 000 грн, автосалону площею 263,1 кв. м, 802 000 грн, кафе площею 137,9 кв. м, 390 000 грн, шашличної площею 13 кв. м, 40 000 грн, СТО площею 105,8 кв. м, 323 000 грн (загальна вартість майна та земельної ділянки 8 501 000 грн);
- визнати недійсним договір купівлі-продажу майна - комплексу СТО, загальною площею 1 684,5 кв. м, що складається з: цегляного адміністративного будинку, загальною площею 1 174, 7 кв. м, літ. «А», автосалону з цегли, загальною площею 263, 1 кв. м, літ. «Б», кафе з цегли, загальною площею 127,9 кв. м, літ. «В», шашличної цегляної, загальною площею 13,0 кв. м, літ. «Г», СТО з бетону, загальною площею 105,8 кв. м, літ. «Д», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - земельна ділянка, загальною площею 0, 7000 га, цільове призначення: для обслуговування комплексу станції технічного обслуговування автомобілів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить майновому поручителю ОСОБА_1 , за ціною 8 501 000,01 грн, який оформлений протоколом № 582975 проведення електронного аукціону (торгів) від 17 лютого 2023 року, проведеного ДП «Сетам», та актом про реалізацію предмета іпотеки № НОМЕР_2;
- визнати його власником вказаних вище комплексу СТО та земельної ділянки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 23 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 про залишення частково без розгляду позовної заяви задоволено.
Залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 у частині наступних позовних вимог:
- визнання недійсним та скасування звіту про незалежну оцінку вартості арештованого нежитлового приміщення (комплекс СТО, загальною площею 1684,5 кв. м, та земельної ділянки, загальною площею 0,7000 га, кадастровий номер 2625810100:04:032:0016) від 02 січня 2023 року, складеного СОД ФОП ОСОБА_2 щодо ринкової вартості земельної ділянки 3 364 000 грн, адміністративної будівлі площею 1174,7 кв. м, 3 582 000 грн, автосалону площею 263,1 кв. м, 802 000 грн, кафе площею 137,9 кв. м, 390 000 грн, шашличної площею 13 кв. м, 40 000 грн, СТО площею 105,8 кв. м, 323 000 грн (загальна вартість майна та земельної ділянки 8 501 000 грн);
- визнання недійсним договору купівлі-продажу майна - комплексу СТО, загальною площею 1 684,5 кв. м, що складається з: цегляного адміністративного будинку, загальною площею 1 174, 7 кв. м, літ. «А», автосалону з цегли, загальною площею 263, 1 кв. м, літ. «Б», кафе з цегли, загальною площею 127,9 кв. м, літ. «В», шашличної цегляної, загальною площею 13,0 кв. м, літ. «Г», СТО з бетону, загальною площею 105,8 кв. м, літ. «Д», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - земельна ділянка, загальною площею 0, 7000 га, цільове призначення: для обслуговування комплексу станції технічного обслуговування автомобілів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить майновому поручителю ОСОБА_1 , за ціною 8 501 000,01 грн, який оформлений протоколом № 582975 проведення електронного аукціону (торгів) від 17 лютого 2023 року, проведеного ДП «Сетам», та актом про реалізацію предмета іпотеки № НОМЕР_2.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до доводів представника позивача в провадженні Тисменицького районного суду Івано-Франківської області перебуває справа № 344/11524/24, предметом вирішення в якій є питання визнання звіту про незалежну оцінку вартості арештованого приміщення - комплексу СТО на вул. Об'їзна, 1, та земельної ділянки таким, що є неякісним та непрофесійним, і таким, що не може бути використаним, а також визнання недійсними результатів електронного аукціону з приводу реалізації вказаного майна.
Вказуючи про необхідність залишення без розгляду частини позовних вимог у справі № 344/4412/23, представник позивача посилався на вимоги пунктів 3 та 4 частини першої статі 257 ЦПК України.
Враховуючи викладене та те, що позивач не підтримує частину своїх позовних вимог, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, місцевий суд дійшов висновку про задоволення його клопотання.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року апеляційну скаргу приватного виконавця Івано-Франківського округу Ткачука Л. М., в інтересах якого діє представник - ОСОБА_3 , задоволено частково. Ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 23 грудня 2025 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що ухвала суду апеляційної інстанції не містить оцінки доводів позивача щодо наявності підстав для залишення частини позовних вимог без розгляду відповідно до пункту третього частини першої статті 257 ЦПК України, а саме через повторну неявку позивача у підготовче засідання чи у судове засідання, не повідомлення про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Також, суд першої інстанції не надав оцінку посиланням позивача на пункт 4 частини першої статті 257 ЦПК України, як на підставу залишення частини позовних вимог без розгляду, не проаналізував справу на предмет тотожності позову ОСОБА_1 , що перебуває на розгляді у цій справі, із справою № 344/11154/24, на яку посилався позивач у заяві, жодних мотивів з цього питання не навів, що свідчить про порушення судом норм процесуального права
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
09 березня 2026 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків касаційної скарги, зазначено строк виконання ухвали суду, попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий судом строк заявник направив до суду матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 03 квітня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано з Тисменицького районного суду Івано-Франківської області цивільну справу № 344/4412/23.
18 травня 2026 року матеріали цивільної справи № 344/4412/23 надійшли до Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року скасувати, а ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 23 грудня 2025 року залишити в силі.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права. Він подав до суду першої інстанції заяву про залишення частини позовних вимог без розгляду, а саме: визнання звіту про незалежну оцінку вартості арештованого нежитлового приміщення та договору купівлі-продажу майна недійсними, так як у провадженні суду перебуває справа № 344/11154/24 за його позовом між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Вважає, що ухвалу суду першої інстанції було скасовано судом апеляційної інстанції з формальних підстав.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду 07 травня 2026 року, ТОВ «Івано-Франківськмінерал-цемент» заперечує проти доводів ОСОБА_1 , касаційну скаргу просить залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року - без змін.
12 травня 2026 року до Верховного Суду надійшов відзив представника приватного виконавця Ткачука Л. М. - адвоката Олійника В. Б., на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якій заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року - без змін.
Також заявник порушує питання про поновлення строку для подання відзиву на касаційну скаргу, мотивуючи отримання відповідачем ухвали про відкриття касаційного провадження 06 травня 2026 року, наявністю трьох робочих днів для ознайомлення із скаргою та підготовкою відзиву, з яких 11 травня 2026 року впродовж дня підсистема ЄСІТС «Електронний суд» працювала із значними перенавантаженням та втратою пакетів з'єднання.
Колегія суддів вважає зазначені вище доводи представника відповідача об'єктивними підставами для поновлення строку для подання відзиву на касаційну скаргу та приймає відзив.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзивів, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду вважає, що касаційне провадження слід закрити відповідно до статті 396 ЦПК України.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Однією із засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 129 Конституції України).
У ЦПК України збалансовані гарантії права на справедливий судовий розгляд, зокрема прав на доступ до суду та на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), з одного боку, із принципом остаточності судових рішень (res judicata), з іншого боку. Повноваження щодо перегляду справ суд касаційної інстанції має використовувати для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, а не для нового судового розгляду. Касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на обмеження повноважень суду касаційної інстанції виключно питаннями права та більший ступінь формальності процедур (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20)).
За змістом пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
У постанові від 10 вересня 2025 року у справі № 367/252/24 (провадження № 14-21цс25) Велика Палата Верховного Суду підтвердила можливість перегляду в касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, скасованої постановою апеляційного суду, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції (пункт 129).
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що за змістом пункту 15.10 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6-9, 11, 14-16, 20, 22, 23, 37-39 частини першої статті 353 цього Кодексу (крім ухвал про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження), чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали. В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. За потреби суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.
Подання апеляційних або касаційних скарг на ухвали суду першої або апеляційної інстанції не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом, крім випадків, коли до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали справи (пункт 15.11 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України).
Водночас якщо з певних причин суд першої інстанції розглянув справу по суті до розгляду Верховним Судом касаційної скарги на постанову апеляційного суду, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції, що перешкоджає провадженню у справі, з направленням справи для продовження розгляду до цього суду, то в такому випадку касаційне провадження підлягає закриттю з підстав, зазначених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18.
В усіх інших випадках касаційна скарга на таку постанову суду апеляційної інстанції підлягає розгляду по суті Верховним Судом (пункти 154-156).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) зроблено правовий висновок про те, що ухвалення судом першої інстанції рішення щодо суті спору унеможливлює вирішення у касаційному порядку питання про те, чи міг апеляційний суд скасувати ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду та спрямовувати справу до цього суду для продовження розгляду. Тому касаційне провадження за касаційною скаргою скаржниці слід закрити (див. аналогічний підхід щодо закриття касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову апеляційного суду про скерування справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, після прийняття якої останній ухвалив рішення щодо суті спору, в ухвалах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2020 року у справі № 412/15902/2012 (провадження № 61-5084св19), від 3 лютого 2021 року у справі № 135/1682/16-ц (провадження № 61-18984св19), від 3 лютого 2021 року у справі № 362/6754/18 (провадження № 61-21067св19), від 11 серпня 2021 року у справі № 335/11743/19 (провадження № 61-12064св20), від 18 жовтня 2024 року у справі № 194/624/22 (провадження № 61-2264св24) тощо).
Встановлено, що ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 23 грудня 2025 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 у частині позовних вимог про визнання недійсним та скасування звіту про незалежну оцінку вартості арештованого нерухомого майна та визнання недійсним договору купівлі-продажу майна. Суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, вважав, що оскільки позивач не підтримує частину своїх позовних вимог, наявні підстави для задоволення його клопотання.
Апеляційний суд, зазначаючи про відсутність в ухвалі мотивів щодо оцінки доводів позивача, наведених для залишення частини позовних вимог без розгляду, із висновком місцевого суду не погодився і 10 лютого 2026 року ухвалив постанову, згідно з якою скасував зазначену ухвалу та скерував справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Позивач 09 березня 2026 року оскаржив постанову апеляційного суду у касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі № 344/4412/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року.
Разом з цим, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 06 квітня 2026 року, тобто після подання касаційної скарги та до відкриття касаційного провадження у справі, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області ухвалив рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про:
- визнання недійсним та скасування звіту про незалежну оцінку вартості арештованого приміщення від 02 січня 2023 року, складеного СОД ФОП ОСОБА_2 ;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, який оформлено протоколом № 582975 проведення електронного аукціону (торгів) від 17 лютого 2023 року, проведеного ДП «Сетам», та актом про реалізацію предмета іпотеки № НОМЕР_2;
- скасування арештів, накладених приватним виконавцем Ткачуком Л. М. у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 та обтяжень, які стосуються іпотечного майна, що внесені до реєстрів на підставі іпотечного договору від 17 вересня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк».
З огляду на це та з урахуванням наведених вище правових висновків Великої Палати Верховного Суду, слід закрити касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову апеляційного суду про скасування ухвали про залишення частини позовних вимог без розгляду і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Висновки Верховного Суду
За системним аналізом засад касаційного оскарження, з урахуванням того, що позов ОСОБА_1 розглянуто по суті, що унеможливлює повторний розгляд вказаної справи незалежно від результатів розгляду касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції про повернення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, касаційне провадження за цією касаційною скаргою підлягає закриттю відповідно до статті 396 ЦПК України.
Керуючись статтями 260, 261, 389, 396, 400 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційне провадження у справі № 344/4412/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник