Іменем України
28 травня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/336/26
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тарасевич А. М.
Позивач: Управління освіти Чернігівської міської ради,
код ЄДРПОУ 02147598, проспект Перемоги, 141, м. Чернігів, 14013
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Буд Гарант»,
код ЄДРПОУ 43443563, вул. Довженка, 147-А, м. Чернігів, 14014
Предмет спору: про стягнення 348 880,50 грн
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився,
Управління освіти Чернігівської міської ради звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Буд Гарант», у якому просить стягнути з відповідача зайво сплачені кошти в сумі 348 880,50 грн.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 15.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; підготовче засідання призначено на 12.05.2026 об 11:00; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та іншим учасникам справи відзиву на позов з доданими до нього документами.
Ухвала суду від 15.04.2026 була доставлена відповідачу в його Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 16.04.2026 о 12:26, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, а отже останнім днем для подання відповідачем відзиву є 01.05.2026.
27.04.2026 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав до суду відзив на позовну заяву.
Позивач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІКС, але у підготовче засідання 12.05.2026 не з'явився.
До початку підготовчого засідання від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 12.05.2026 проводилось за відсутності позивача (його представника).
У підготовчому засіданні 12.05.2026 суд:
- прийняв до розгляду відзив відповідача на позовну заяву, як такий, що поданий у порядку та строк, встановлені ГПК України та судом, а спір вирішується з його урахуванням;
- постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового засідання з розгляду справи по суті на 28.05.2026 на 10:00.
Ухвалою суду від 12.05.2026 повідомлено сторін про дату, час та місце проведення судового засідання 28.05.2026.
Сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІКС, але у судове засідання 28.05.2026 не з'явилися.
Від позивача надходило клопотання про розгляд справи без його участі, яке було задоволено судом.
Від відповідача до початку судового засідання надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача.
Згідно з п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України судове засідання з розгляду справи по суті 28.05.2026 проводилось за відсутності сторін (їх представників).
У зв'язку з неявкою усіх учасників справи у судове засідання на підставі ч. 6 ст. 233 та ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд 28.05.2026 підписав скорочене рішення без його проголошення.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на понесення зайвих витрат на оплату заготівельно-складських витрат та витрат на транспортування за договором на виконання робіт з капітального ремонту від 06.08.2025 №25/621 (далі - Договір), оскільки такі витрати безпідставно включені до довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат ф. КБ-3 та актів вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт.
Відповідач заперечує проти позову та просить відмовити в його задоволенні, враховуючи таке:
- акт ревізії не є беззаперечною підставою для стягнення коштів, оскільки акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялась;
- Договір був укладений за результатом проведеної конкурентної процедури закупівлі, а тендерна пропозиція відповідача відповідала вимогам позивача, в тому числі і щодо формування договірної ціни. Зазначене було підтверджено представниками Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області під час здійснення моніторингу закупівлі. Отже, відповідач правомірно включив до вартості устаткування, що відображена у договірній ціні та відповідних локальних кошторисах, транспортні витрати у сумі 222 103,80 грн та заготівельно-складські витрати у сумі 68 929,95 грн;
- укладений між сторонами Договір не містить вимоги щодо підтвердження Підрядником Замовнику фактично понесених заготівельно-складських та транспортних витрат, що пов'язані із постачанням обладнання на об'єкт, як і не містить посилання на п. 6.15 Настанови;
- витребування представниками Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області документів щодо підтвердження витрат, пов'язаних із придбанням устаткування, меблів та інвентарю, за умов твердої договірної ціни та відсутності відповідних вимог в укладеному між сторонами Договорі, не стосується ані перевірки виконання умов договору, ані документального чи фактичного підтвердження виду, обсягу та якості виконаних операцій і розрахунків. Відтак такі дії виходять за межі предмета перевірки та є втручанням у фінансово-господарську діяльність відповідача. Саме з цих підстав зазначені розрахунки під час проведення зустрічної звірки представникам Управління не надавалися;
- в акті перевірки закупівлі від 10.02.2026 №262518-30/04 зазначено, що під час зустрічної звірки відповідач не надав інформації щодо наявності власних або орендованих складських приміщень і транспортних засобів. Водночас відповідного запиту представниками Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області не надсилалося, оскільки вимагалися лише розрахунки. При цьому відповідач має власні складські приміщення та власний і орендований транспорт, що підтверджується доданими до відзиву документами та міститься у тендерній пропозиції, з якою Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області було обізнане.
Інших заяв по суті у встановлений строк до суду не надходило.
Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
За результатами проведених відкритих торгів 06.08.2025 Управління освіти Чернігівської міської ради (далі - Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Буд Гарант» (далі - Підрядник) уклали договір на виконання робіт з капітального ремонту №25/621 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1, 1.2 Договору предметом цього договору є виконання робіт код ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація (Капітальний ремонт їдальні та харчоблоку в спеціалізованій загальноосвітній середній школі № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 40 (в рамках Програми модернізації їдалень та харчоблоків у закладах освіти м. Чернігова на 2024 -2026 роки). Коригування).
Згідно з кошторисною документацією Підрядник бере на себе зобов'язання виконати капітальний ремонт їдальні та харчоблоку в спеціалізованій загальноосвітній середній школі № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 40 (надалі Об'єкт), в обумовлений Договором строк, а Замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.
Закупівля здійснюється в рамках виконання заходів Плану України, що схвалений для реалізації фінансування Європейського Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility (далі - інструмент Ukraine Facility), передбаченого Рамковою Угодою.
Згідно з п. 3.1, 3.2 Договору договірна ціна визначається згідно кошторисної документації та тендерної пропозиції. Договірна ціна по Договору (тверда) становить 16 617 473,06 грн (шістнадцять мільйонів шістсот сімнадцять тисяч чотириста сімдесят три гривні 06 копійок), у т. ч. ПДВ.
Відповідно до п. 4.2 Договору Замовник зобов'язаний забезпечити здійснення технічного нагляду протягом усього періоду виконання робіт в порядку, встановленому законодавством;
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що замовлення, постачання, приймання, розвантаження, складування матеріалів, конструкцій, виробів, устаткування, необхідного для виконання капітального ремонту за Договором, здійснюється за рахунок та силами Підрядника. Він контролює якість, кількість і комплектність постачання цих ресурсі.
Замовник здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконаних робіт (п. 10.3 Договору).
За умовами п. 13.1-13.3 Договору взаєморозрахунки за виконані роботи проводяться за повне виконання капітального ремонту на підставі наданих Підрядником документів, а саме: акту приймання передачі виконаних робіт та виконавчої документації.
Акти приймання-передачі виконаних робіт та виконавчу документацію готує Підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику Замовника. Уповноважений представник Замовника у продовж п'яти днів перевіряє реальність акту і виконавчої документації та підписує їх в частині фактично виконаних робіт. Замовник проводить розрахунки за виконані роботи упродовж 10-ти днів після підписання уповноваженими представниками Сторін форм КБ-2в і КБ-3 та надання Підрядником виконавчої документації, при наявності коштів на рахунках.
Без прийняття виконавчої документації, акт приймання-передачі виконаних робіт Замовником прийматися не буде.
У разі виявлення невідповідності виконаних робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну капітального ремонту, Замовник має право за участю Підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.
Відповідно до п. 19.1 Договору додатками до цього Договору є:
Додаток № 1 - Договірна ціна
Додаток № 2 - Календарний графік виконання робіт з капітального ремонту.
Додаток № 3 - Зведений кошторисний розрахунок
Додаток № 4 - Локальний кошторис на будівельні роботи.
Додаток № 5 - Підсумкова відомість ресурсів.
Додаток № 6 - Дефектний акт.
Відповідно до Договірної ціни та Зведеного кошторисного розрахунку всього вартість робіт з капітального ремонту та реставрації Об'єкта становить 16 617 473,06 грн, у тому числі вартість витрат на придбання та доставку устаткування на будову - 9 808 421,02 грн.
Витрати на устаткування, транспортні та заготівельно-складські витрати включені до локальних кошторисів на будівельні роботи.
Відповідно до висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-07-11-002779-a від 18.08.2025 за результатами аналізу питання відповідності умов проєкту договору та договору про закупівлю умовам Рамкової угоди встановлено порушення вимог статті 16 Рамкової угоди. За результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі, наявності закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до вимог законодавства та оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі відповідно до вимог постанови №710, повноти відображення інформації у річному плані закупівель та в оголошенні про закупівлю, відповідно до вимог законодавства у сфері закупівель, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостям, розгляду тендерних пропозицій з урахуванням вимог Особливостей, своєчасності укладення договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, правомірності внесення змін до договору, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом - порушень не встановлено.
19.12.2025 Управління освіти Чернігівської міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Буд Гарант» уклали додаткову угоду №2 до Договору, у якій вирішили внести зміни до п. 3.2 Договору та викласти його у такій редакції: Договірна ціна по Договору (тверда) становить 13 776 712,03 грн, у т. ч. ПДВ.
Відповідно до Договірної ціни та Зведеного кошторисного розрахунку всього вартість робіт з капітального ремонту та реставрації Об'єкта становить 13 776 712,03 грн, у тому числі вартість витрат на придбання та доставку устаткування на будову - 9 233 020,50 грн (7 694 183,75 грн без ПДВ).
Витрати на устаткування у загальному розмірі 7 403 450,00 грн без ПДВ, транспортні та заготівельно-складські витрати у загальному розмірі 290 733,75 грн без ПДВ включені до локальних кошторисів на будівельні роботи №02-01-03 та 02-01-05.
Згідно з підсумковою відомістю ресурсів відпускна ціна устаткування становить 7 403 450,00 грн без ПДВ, транспортна складова - 222 103,50 грн без ПДВ, заготівельно-складські витрати - 68 630,25 грн.
У вересні-грудні 2025 року Замовник та Підрядник підписали акти вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця: №2 від 23.09.2025 на загальну суму 1 027 280,98 грн з ПДВ, з якої відпускна ціна - 823 720,00 грн без ПДВ; транспортна складова - 24 711,60 грн без ПДВ, заготівельно-складські витрати - 7635,88 грн без ПДВ; №4 від 18.09.2025 на загальну суму 44 821,63 грн з ПДВ, з якої відпускна ціна - 35 940,00 грн без ПДВ; транспортна складова - 1078,20 грн без ПДВ, заготівельно-складські витрати - 333,16 грн без ПДВ; №6 від 16.10.2025 на загальну суму 3 377 835,61 грн з ПДВ, з якої відпускна ціна - 2 708 500,00 грн без ПДВ; транспортна складова - 81 255,00 грн без ПДВ, заготівельно-складські витрати - 25 108,01 грн без ПДВ; №9 від 24.11.2025 на загальну суму 1 373 731,96 грн з ПДВ, з якої відпускна ціна - 1 101 520,00 грн без ПДВ; транспортна складова - 33 045,60 грн без ПДВ, заготівельно-складські витрати - 10 210,73 грн без ПДВ; №11 від 24.11.2025 на загальну суму 2 050 296,83 грн з ПДВ, з якої відпускна ціна - 1 644 020,00 грн без ПДВ; транспортна складова - 49 320,60 грн без ПДВ, заготівельно-складські витрати - 15 240,09 грн без ПДВ; №15 від 10.12.2025 на загальну суму 646 421,84 грн з ПДВ, з якої відпускна ціна - 518 330,00 грн без ПДВ; транспортна складова - 15 549,90 грн без ПДВ, заготівельно-складські витрати - 4804,97 грн без ПДВ; №18 від 18.12.2025 на загальну суму 135 712,03 грн з ПДВ, з якої відпускна ціна - 108 820,00 грн без ПДВ; транспортна складова - 3264,60 грн без ПДВ, заготівельно-складські витрати - 1008,76 грн без ПДВ; №20 від 19.12.2025 на загальну суму 87 298,68 грн з ПДВ, з якої відпускна ціна - 70 000,00 грн без ПДВ; транспортна складова - 2100,00 грн без ПДВ, заготівельно-складські витрати - 648,90 грн без ПДВ; №22 від 19.12.2025 на загальну суму 489 620,94 грн з ПДВ, з якої відпускна ціна - 392 600,00 грн без ПДВ; транспортна складова - 11 778,00 грн без ПДВ, заготівельно-складські витрати - 3639,45 грн без ПДВ.
Усього вартість устаткування становить 9 233 020,50 грн, з якої відпускна ціна - 8 884 140,00 грн з ПДВ (7 403 450,00 грн без ПДВ); транспортна складова - 266 524,56 грн з ПДВ (222 103,50 грн без ПДВ), заготівельно-складські витрати - 82 355,94 грн з ПДВ (68 629,95 грн без ПДВ).
Вказані акти підписані Замовником без будь-яких зауважень.
Також сторони підписали довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, відповідно до яких вартість устаткування становить 9 233 020,50 грн.
Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області проведено перевірку закупівлі в Управлінні освіти Чернігівської міської ради за номером UA-2025-07-11-002779-a, про що складено акт №262518-30/04 від 10.02.2026.
В акті №№262518-30/04 від 10.02.2026, серед іншого, зазначено про те, що під час проведення перевірки закупівлі встановлено наступне:
- Управління освіти Чернігівської міської ради на виконання умов договору від 06.08.2025 № 25/621 по об'єкту: «Капітальний ремонт їдальні та харчоблоку в спеціалізованій загальноосвітній середній школі № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 40 (в рамках Програми модернізації їдалень та харчоблоків у закладах освіти м. Чернігова на 2024 -2026 роки). Коригування» підрядною організацією ТОВ «Чернігів-Буд Гарант» було придбано устаткування на загальну суму 7 694 183,75 грн (без ПДВ), в тому числі: відпускна ціна - 7 403 450,00 грн, транспортні витрати - 222 103,80 грн та заготівельно-складські витрати - 68 629,95 гривень;
- ТОВ «Чернігів-Буд Гарант» було віднесено витрати пов'язані з придбанням устаткування, які відображені у відповідних Довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати ф.КБ-3 на загальну сума з ПДВ - 9 233 020,50 грн, у тому числі: відпускна ціна - 8 884 140,00 грн, транспортні витрати - 266 524,56 грн та заготівельно-складські витрати - 82 355,94 гривень.
- при виході на зустрічну звірку, ТОВ «Чернігів-Буд Гарант» не надало документів щодо підтвердження витрат, пов'язаних з придбанням устаткування, меблів, інвентарю, а саме: заготівельно-складських витрат в сумі 68 629,95 грн без ПДВ та витрат на транспортування в сумі 222 103,80 грн без ПДВ пов'язаних з придбанням устаткування по Об'єкту;
- в ході зустрічної звірки ТОВ «Чернігів-Буд Гарант» не надано даних про наявність власних або орендованих складських приміщень та наявності власного або орендованого автомобільного транспорту;
- таким чином, в порушення вимог пунктів 6.2 та 6.15 Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві», Управлінням освіти Чернігівської міської ради понесені зайві витрати, внаслідок безпідставного включення до Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати ф.КБ-3 та актів вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт заготівельно-складських витрат в сумі 82 355,94 грн та витрат на транспортування в сумі 266 524,56 грн, чим завищено вартість будівельних робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт їдальні та харчоблоку в спеціалізованій загальноосвітній середній школі № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 40 (в рамках Програми модернізації їдалень та харчоблоків у закладах освіти м. Чернігова на 2024-2026 роки). Коригування» на загальну суму 348 880,50 грн, а Управлінням освіти Чернігівської міської ради оплачено їх в повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Управлінню освіти та відповідним бюджетам на вказану суму.
Управління освіти Чернігівської міської ради на адресу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області направлені заперечення (лист управління освіти Чернігівської міської ради від 12.02.2026 року № 61/2-09.03-1/2026/вих/166/18/2026/вх/2-09 ), проте зазначені заперечення не були прийняті Управлінням, про що надано висновок від 27.02.2026.
Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області направило на адресу Управління освіти Чернігівської міської ради вимогу щодо усунення виявлених перевіркою закупівлі порушень законодавства від 12.03.2026.
Позивач направив відповідачу вимогу від 24.03.2026 №152/2-09.03-1/2026, у якій просив у строк не пізніше 09.04.2026 відшкодувати зайво сплачені кошти у загальному розмірі 348 880,50 грн (заготівельно-складські та транспортні витрати).
Відповідач у листі від 26.03.2026 №10/03-26 повідомив позивача про відсутність підстав для здійснення відшкодування заготівельно-складських та транспортних витрат.
Відповідач надав:
- витяг з Державного реєстру речових прав, відповідно до якого ТОВ «Чернігів-Буд Гарант» на праві власності належить нежитлова будівля загальною площею 2250,7 кв. м, розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Толстого, 147а;
- договір найму (оренди) транспортного засобу від 30.06.2024, відповідно до якого в оренді у ТОВ «Чернігів-Буд Гарант» до 13.05.2027 перебуває причіп;
- свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів СТК №278647 та СТК №941498, відповідно до яких за ТОВ «Чернігів-Буд Гарант» зареєстровані автомобілі Fiat Doblo та Fiat Ducato.
Доказів сплати позивачу спірних коштів відповідач суду не надав.
Оцінка суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (ст. 611 ЦК України).
Статтею 22 ЦК України встановлено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (пункт 5.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).
Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 10.10.2024 у справі № 922/59/23, від 05.11.2024 у справі № 910/3987/20, від 26.06.2024 у справі № 922/3976/23.
Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права. Тобто, з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було би відновлення свого порушеного права особою. Крім того, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 761/12945/19, від 10.09.2024 у справі № 910/21221/21.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Виходячи з наведеного та в силу ст. 74 ГПК України, саме позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Як встановив суд, за результатами проведених відкритих торгів 06.08.2025 Управління освіти Чернігівської міської ради (далі - Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Буд Гарант» (далі - Підрядник) уклали договір на виконання робіт з капітального ремонту №25/621, за умовами якого Підрядник зобов'язався виконати роботи - Капітальний ремонт і реставрація (Капітальний ремонт їдальні та харчоблоку в спеціалізованій загальноосвітній середній школі № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 40 (в рамках Програми модернізації їдалень та харчоблоків у закладах освіти м. Чернігова на 2024 -2026 роки). Коригування), а Замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.
На виконання умов Договору відповідач виконав роботи з капітального ремонту Об'єкта та придбав необхідне устаткування.
Так, відповідно до актів вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця, загальна вартість устаткування становить 9 233 020,50 грн, з якої відпускна ціна - 8 884 140,00 грн з ПДВ (7 403 450,00 грн без ПДВ); транспортна складова - 266 524,56 грн з ПДВ (222 103,50 грн без ПДВ), заготівельно-складські витрати - 82 355,94 грн з ПДВ (68 629,95 грн без ПДВ).
Вказані акти підписані Замовником без будь-яких зауважень.
Також Замовник підписав без зауважень і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, відповідно до яких вартість устаткування становить 9 233 020,50 грн.
Разом з тим, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області під час перевірки закупівлі в Управлінні освіти Чернігівської міської ради за номером UA-2025-07-11-002779-a, дійшло висновку, що в порушення вимог пунктів 6.2 та 6.15 Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві», Управлінням освіти Чернігівської міської ради понесені зайві витрати, внаслідок безпідставного включення до Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати ф.КБ-3 та актів вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт заготівельно-складських витрат в сумі 82 355,94 грн та витрат на транспортування в сумі 266 524,56 грн, чим завищено вартість будівельних робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт їдальні та харчоблоку в спеціалізованій загальноосвітній середній школі № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 40 (в рамках Програми модернізації їдалень та харчоблоків у закладах освіти м. Чернігова на 2024-2026 роки). Коригування» на загальну суму 348 880,50 грн, а Управлінням освіти Чернігівської міської ради оплачено їх в повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Управлінню освіти та відповідним бюджетам на вказану суму.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Згідно з пунктом 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 № 550 (зі змінами) (далі - Порядок № 550), акт ревізії - це документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 10 Закону «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, зокрема: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
У пункті 50 Порядку № 550 передбачено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 18.02.2020 у справі № 910/7984/16, від 07.12.2021 у справі № 922/3816/19 викладено висновок про те, що акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами передачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
У контексті зазначеного об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.12.2025 у справі №915/222/24 конкретизувала, що акт ревізії Управління Держаудитслужби (яке є уповноваженим органом державного фінансового контролю), якщо він (акт) складений і оформлений із дотриманням законодавчо встановлених вимог, може бути належним доказом у розумінні статті 76 ГПК України. Такий акт ревізії має оцінюватися судом на загальних підставах, визначених статтею 86 ГПК України, разом з іншими доказами у справі. Акт ревізії є носієм доказової інформації, але не має заздалегідь встановленої сили і не звільняє сторону від обов'язку доведення обставин, на які вона посилається (частина перша статті 74 ГПК України).
Щодо включення до Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати ф.КБ-3 та актів вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, заготівельно-складських витрат в сумі 82 355,94 грн та витрат на транспортування в сумі 266 524,56 грн.
Відповідно до п. 1, 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
За приписами ч. 1-3 ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.
Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.
У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Договірна ціна (загальна вартість будівельних робіт, устаткування та інших витрат) була погоджена сторонами у Договорі та відповідно до Додаткової угоди №2 становила 13 776 712,03 грн. Крім того, сторонами були підписані додатки до Договору: «Договірна ціна», «Локальний кошторис на будівельні роботи», «Підсумкова відомість ресурсів», у яких зазначені обсяг робіт та перелік устаткування, їх вартість, у тому числі спірних витрат.
За приписами статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Таким чином, що підписавши Договір, його сторони на підставі вільного волевиявлення погодили умову щодо ціни договору, яка є істотною умовою.
Основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування (далі - будівництво) визначають Кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» (далі - Настанова).
Відповідно до п. 2.1, 2.5 Настанови система ціноутворення у будівництві базується на кошторисних нормах, нормативах, розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів.
Вартість будівництва визначається:
1) на етапі передпроектних робіт, зокрема при визначенні очікуваної вартості будівництва (в т.ч. у випадку, коли розробленні проектної документації покладається на підрядника) - шляхом застосування даних щодо вартості об'єктів-аналогів та/або на підставі укрупнених кошторисних норм та/або укрупнених показників вартості будівництва (видів робіт, конструктивних елементів тощо) з приведенням до поточного рівня цін;
2 на стадії проектування Ї у складі інвесторської кошторисної документації;
3) на стадії визначення ціни пропозиції учасника процедури закупівель (договірної ціни, яка може встановлюватися твердою або приблизною (динамічною));
4) на стадії проведення взаєморозрахунків - шляхом уточнення окремих вартісних
показників, визначених на попередніх стадіях, залежно від виду договірної ціни в порядку, обумовленому в договорі.
Пунктами 3.2-3.4 Настанови визначено, що кошторисна вартість об'єкта будівництва складається з будівельних робіт, вартості устаткування, що монтується чи не монтується, меблів, інвентарю та інших витрат.
До будівельних робіт відносяться будівельні роботи, монтаж устаткування,
ремонтно-будівельні, реставраційно-відновлювальні та пусконалагоджувальні роботи.
До вартості устаткування, меблів та інвентарю, що враховується в кошторисах
на будівництво, належать:
а) вартість придбання (виготовлення) і доставки на приоб'єктний склад:
- комплектів усіх видів (технологічного, енергетичного, підйомно-транспортного, насосно-компресорного та іншого) устаткування, що монтується чи не монтується, в тому числі нестандартизованого (включаючи вартість його проектування);
- транспортних засобів, технологічно пов'язаних з процесом промислового виробництва, включаючи рухомий залізничний склад для перевезення вантажів по коліях, передбачених проектною документацією, а також спеціальний рухомий склад інших видів транспорту для перевезення немасових вантажів тощо;
- контрольно-вимірювальних приладів, засобів автоматизації і зв'язку тощо;
- інструменту, інвентарю, штампів, пристосувань, оснастки, спеціальних контейнерів для транспортування напівфабрикатів або готової продукції, які включаються до первісного фонду об'єктів виробничого призначення тощо;
- устаткування, інструменту, інвентарю, меблів та інших предметів внутрішнього оздоблення, необхідних для первісного оснащення об'єктів невиробничого призначення тощо;
б) вартість шефмонтажу устаткування та витрати з розмитнення (у разі необхідності).
Згідно з п. 3.11 Настанови локальні кошториси складаються в поточному рівні цін на трудові і матеріально-технічні ресурси за формами, наведеними в додатках 1, 2 та 3 цієї Настанови. За локальними кошторисами визначають прямі та загальновиробничі витрати.
Відповідно до п. 3.14 Настанови кошторисна вартість устаткування визначається як сума усіх витрат на придбання і доставку цього устаткування на приоб'єктний склад або місце його передачі до монтажу.
Складовими кошторисної вартості устаткування є:
1) відпускні ціни;
2) транспортні витрати;
3) заготівельно-складські витрати.
В окремих випадках до складових кошторисної вартості устаткування можуть включатись витрати на комплектацію, які визначаються на основі обґрунтовувальних розрахунків.
Поточні ціни на устаткування в інвесторській кошторисній документації приймаються за даними замовника або, за його дорученням, з інших джерел.
Транспортні та заготівельно-складські витрати на устаткування враховуються в локальних кошторисах калькуляційним методом або за показниками, що становлять:
1) транспортні витрати - 3 % від відпускної ціни;
2) заготівельно-складські витрати - 0,9 % від суми відпускної ціни та транспортних витрат.
Аналіз наведених положень п. 3.14 Настанови свідчить про те, що транспортні та заготівельно-складські витрати є невід'ємними складовими кошторисної вартості устаткування.
При цьому Настанова прямо передбачає два альтернативні способи визначення таких витрат: калькуляційним методом або шляхом застосування встановлених показників, які становлять 3% від відпускної ціни для транспортних витрат та 0,9% від суми відпускної ціни і транспортних витрат - для заготівельно-складських витрат.
Вартість придбаного та змонтованого або встановленого підрядником устаткування, меблів, інвентарю включається до форми «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», з підтвердженням розрахунками обґрунтованих витрат, пов'язаних з придбанням устаткування, меблів, інвентарю (відпускна ціна, транспортні та заготівельно-складські витрати) (п. 6.15 Настанови).
Як встановив суд, до локальних кошторисів на будівельні роботи та актів вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця, включені витрати з придбання устаткування у загальному розмірі 9 233 020,50 грн (7 694 183,75 грн без ПДВ), з яких відпускна ціна - 8 884 140,00 грн з ПДВ (7 403 450,00 грн без ПДВ); транспортна складова - 266 524,56 грн з ПДВ (222 103,50 грн без ПДВ), заготівельно-складські витрати - 82 355,94 грн з ПДВ (68 629,95 грн без ПДВ).
З наданих документів слідує, що вартість транспортних витрат визначена у розмірі 3 % від відпускної ціни, а заготівельно-складських витрат - у розмірі 0,9 % від суми відпускної ціни та транспортних витрат, тобто саме у спосіб, прямо передбачений п. 3.14 Настанови.
Таким чином, застосування при визначенні вартості транспортних та заготівельно-складських витрат зазначених відсоткових показників саме по собі відповідає вимогам Настанови та не потребує обов'язкового підтвердження фактичного понесення кожної окремої витрати первинними бухгалтерськими документами, тим більше, що такої вимоги не містять і умови Договору.
Крім того, відповідно до п. 6.2 Настанови за твердої договірної ціни взаєморозрахунки здійснюються на підставі виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної у договірній ціні (в тому числі розрахованої за одиничними показниками вартості робіт).
Вартість витрат на придбання та доставку устаткування у розмірі 9 233 020,50 грн, до складу яких включені і спірні витрати, була погоджена сторонами у договірній ціні.
За таких обставин оплата Управлінням освіти Чернігівської міської ради спірних витрат здійснена в межах вартості, погодженої сторонами під час укладення договору.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що включення до актів вартості устаткування транспортних та заготівельно-складських витрат здійснено відповідно до вимог п. 3.14 Настанови, а тому підстави вважати їх безпідставно включеними, як і підстави для висновку про завищення вартості будівельних робіт, відсутні.
Суд також приймає до уваги приписи ст. 845 ЦК України, відповідно до яких підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.
Доказів погіршення якості робіт, у тому числі, пов'язаних зі спірними витратами позивач суду не надав.
Оцінивши наданий позивачем акт перевірки разом з іншими доказами у справі, суд дійшов висновку, що з огляду на недоведення позивачем належними та допустимими доказами обставин безпідставного включення спірних витрат у зазначеному в документах розмірі, які при цьому були погоджені позивачем, цей акт сам по собі також не є належним та допустимим доказом завищення відповідачем вартості будівельних робіт.
За наведених обставин, суд вважає, що у контексті спірних правовідносин, які склалися між сторонами, та виходячи із законодавчо визначеного змісту терміну «збитки» заявлена до стягнення з відповідача перерахована йому як виконавцю будівельних робіт за Договором не є збитками у розумінні статті 22 ЦК України.
Крім того, спірні кошти не можуть бути стягнуті на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки вони сплачені на виконання чинного Договору, а правова підстава для їх отримання не відпала.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивач не довів суду факту завдання йому збитків, а також безпідставності сплати цих коштів, що є підставою для відмови у позові.
Висновки суду.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо судових витрат.
Оскільки у позові відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, стягненню з відповідача не підлягають.
Щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:
- фіксованого розміру,
- погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як докази витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав: копію договору про надання послуг з юридичного консультування та юридичного представництва №02/01 від 21.01.2026, укладений з Адвокатським об'єднанням «Юридична компанія «Оберіг» (далі - Договір від 21.01.2026); копію розрахунку суми гонорару за Договором від 21.01.2026; копію акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №15 від 22.04.2026; копію платіжної інструкції №233 від 22.04.2026 про сплату коштів у розмірі 6000,00 грн; копію ордера на надання правничої допомоги СВ №1168966 від 22.04.2026, виданого Адвокатським об'єднанням «Юридична компанія «Оберіг» (адвокат, який надає правничу допомогу - Сердечнюк О. М.) на вчинення дій у Господарському суді Чернігівської області в інтересах відповідача.
Відповідно до п. 1.1 Договору від 21.01.2026, укладеного між відповідачем (далі - Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Юридична компанія «Оберіг» (далі - Виконавець) Виконавець приймає на себе обов'язки надати послуги з юридичного консультування та юридичного представництва, а саме правовий супровід діяльності Клієнта (далі - Послуги), згідно передбачених даним договором умов, а Клієнт зобов'язується виплатити Виконавцю обумовлену Сторонами винагороду (гонорар) та відшкодувати понесені Виконавцем витрати.
В рамках цього Договору Виконавець не здійснює представництво інтересів Клієнта у правовідносинах з управлінням капітального будівництва Чернігівської міської ради (п. 1.3 Договору від 21.01.2026.
За умовами п. 6.1-6.3 Договору від 21.01.2026 Клієнт та Виконавець домовилися, що вартість послуг з надання правової допомоги визначається згідно Рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 16 травня 2025 року № 142 (надалі - Рекомендації).
Вартість фактично наданих Послуг за цим договором визначається Сторонами в Акті наданих послуг.
Оплата наданих послуг здійснюється Клієнтом на підставі наданих Виконавцем рахунків, шляхом банківського переказу на поточний рахунок Виконавця, зазначений у цьому Договорі протягом трьох робочих днів з дати отримання Клієнтом відповідного рахунку.
Відповідно до розрахунку суми гонорару за Договором від 21.01.2026 вартість послуг з правничої допомоги становить 6000,00 грн, а саме: прийняття від Клієнта та вивчення позовної заяви та додатків до неї - 1500,00 грн (1 год.); погодження з Клієнтом правової позиції та підготовка відповіді на позовну заяву - 3000,00 грн (2 год.); участь у судових засіданнях - 1500,00 грн (1 год.).
22.04.2026 Клієнт та Виконавець підписали акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №15, відповідно до якого вартість наданої відповідачу правничої допомоги становить 6000,00 грн.
Вказані послуги оплачені відповідачем у повному обсязі.
Оцінивши надані відповідачем документи, суд дійшов висновку про відповідність зазначених у них даних щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатським об'єднанням, документам, наявним у судовій справі.
Відтак розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, який підтверджений належними доказами, становить 6000,00 грн.
Заяви про неспівмірність або клопотання про зменшення витрат відповідача на професійну правничу допомогу від позивача не надходило.
Таким чином, стягненню з позивача підлягають витрати відповідача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6000,00 грн.
Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Стягнути з Управління освіти Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 02147598, проспект Перемоги, 141, м. Чернігів, 14013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів-Буд Гарант» (код ЄДРПОУ 43443563, вул. Довженка, 147-А, м. Чернігів, 14014) 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 03.06.2026.
Суддя В. В. Шморгун