вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"02" червня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/404/26
Господарський суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Сисина С.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Пилип Мар'яни Михайлівни, РНОКПП - НОМЕР_1 , місцепроживання - АДРЕСА_1 ,
до відповідача: Комунального підприємства Чопської міської ради «ЧИСТИЙ ЧОП», код ЄДРПОУ - 40361719, місцезнаходження - 89502, Закарпатська область, місто Чоп, вулиця Головна , будинок 43,
про стягнення заборгованості за договором підряду, інфляційних втрат та 3% річних,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
Фізична особа-підприємець Пилип Мар'яна Михайлівна (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою від 15.04.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-05/431/26 від 15.04.2026) до Комунального підприємства Чопської міської ради «ЧИСТИЙ ЧОП» (далі - відповідач) про стягнення 177362,93 грн, з яких: 136800,00 грн сума основного боргу за договором підряду від 04.01.2024, 32228,36 грн - інфляційні втрати та 3% річних у сумі 8334,57 грн.
Позиція позивача обґрунтована неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду від 04.01.2024 щодо оплати виконаних робіт з розчистки та облаштування дороги на території Чопського МВВ площею 840 квадратних метрів. Факт виконаних позивачем робіт за договором на суму 142800,00 грн підтверджується актом приймання наданих послуг від 30.01.2024. Внаслідок лише часткового розрахунку відповідачем у розмірі 6000,00 грн (на підставі платіжної інструкції №1391 від 14.07.2024), сума основного боргу, яку позивач просить стягнути з відповідача, становить 136800,00 грн. У зв'язку з простроченням грошового зобов'язання та невиконання умов договору в частині оплати виконаних робіт, позивачем, на підставі ст. 625 ЦК України, нараховані до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 32228,36 грн та 3% річних у розмірі 8334,57 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2026.
Згідно з ухвалою від 20.04.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами та встановив сторонам строки для подання заяв по суті спору.
19.05.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від відповідача - Комунального підприємства Чопської міської ради «ЧИСТИЙ ЧОП» надійшло клопотання про продовження строку від 19.05.2026 (яке зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/4774/26), згідно якого відповідач просить продовжити Комунальному підприємству Чопської міської ради «ЧИСТИЙ ЧОП» строк для подання відзиву на позовну заяву у справі до 12.06.2026. Таке клопотання відповідач обгрунтовує необхідністю детального опрацювання матеріалів справи, збору та підготовки документів, необхідних для обгрунтування його позиції.
Згідно з ухвалою від 20.05.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача - Комунального підприємства Чопської міської ради «ЧИСТИЙ ЧОП» про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву від 19.05.2026 (яке зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/4774/26 від 19.05.2026).
Згідно з ухвалою від 22.05.2026 суд виправив описку, допущену у вступній частині ухвали про відкриття провадження в справі №907/404/26, вказавши у вступній частині правильну дату постановлення ухвали « 20.04.2026» замість « 20.04.2025».
29.05.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від відповідача - Комунального підприємства Чопської міської ради «ЧИСТИЙ ЧОП» надійшла зустрічна позовна заява про визнання недійсним договору підряду від 29.05.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/02.3.1-02/630/26), згідно з якою відповідач просить:
- поновити строк Комунальному підприємству Чопської міської ради «ЧИСТИЙ ЧОП» на подання зустрічного позову у господарській справі №907/404/26;
- здійснити розгляд справи №907/404/26 в порядку загального позовного провадження;
- визнати недійсним договір підряду №Б/н від 04.01.2024, укладений між Комунальним підприємством Чопської міської ради «ЧИСТИЙ ЧОП» та Фізичною особи-підприємця Пилип Мар'яною Михайлівною.
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Пилип Мар'яни Михайлівни на користь Комунального підприємства Чопської міської ради «ЧИСТИЙ ЧОП» 2662,40 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Обґрунтовуючи зустрічний позов, відповідач зазначає, що ухвалою від 20.04.2026 відкрито провадження у справі №907/404/26 за позовом ФОП Пилип Мар'яни Михайлівни про стягнення з відповідача 177362,93 грн за договором підряду №б/н від 01.01.2024. Водночас пропуск встановленого судом 15-ти денного строку на подання процесуальних документів (зокрема відзиву на позовну заяву, а відтак і зустрічного позову) зумовлений об'єктивними причинами, а саме: відсутністю у відповідача відповідних спеціалістів, що з метою необхідності всебічного з'ясування обставин та дотримання рівності сторін є підставою для поновлення строку на подачу зустрічного позову. Обгрунтовуючи недійсність договору підряду №Б/н від 04.01.2024, укладеного між Комунальним підприємством Чопської міської ради «ЧИСТИЙ ЧОП» та Фізичною особи-підприємця Пилип Мар'яною Михайлівною, відповідач зазначає, що такий правочин укладений попереднім керівником Петрушко Р.В. є недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 та ст. 215 ЦК України через непогодження сторонами його істотних умов. Відповідач наголошує, що за своєю правовою природою предмет договору, який передбачав розчистку та облаштування дороги на території Чопського МВВ площею 840 квадратних метрів, підпадає під класифікацію будівельного підряду, а тому мав відповідати вимогам ст. 875 ЦК України та постанови КМУ №668 від 01.08.2005, однак у самому тексті правочину повністю відсутні кошторисна та проектна документація, не визначено конкретного результату робіт, критеріїв їх завершеності, строків початку та закінчення будівництва, а також не зазначено точного місцезнаходження об'єкта, складу й обсягів робіт. Окрім цього, всупереч вимогам законодавства за договором не складалися план-графік виконання робіт і план фінансування, не здійснювалися авторський та технічний нагляд, а на підтвердження виконання зобов'язань позивач надав акт наданих послуг замість передбаченого ч. 4 ст. 877 ЦК України акта приймання виконаних будівельних робіт, при тому що належний акт про виконані роботи сторонами взагалі не підписувався, що свідчить про відсутність документального підтвердження передачі результату робіт та підстав для проведення розрахунків.
Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви судом встановлено, що подана зустрічна позовна заява підлягає поверненню з огляду на таке.
Пунктом 3 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина 1, 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України).
У частині 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України вказано, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.04.2026 (суддя Сисин С.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі №907/404/26, постановлено здійснювати розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі - для подання суду відзиву на позовну заяву.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до ряду статей Господарського процесуального кодексу України.
Так, частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з відповіді №33647505 про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС: юридична особа Комунальне підприємство Чопської міської ради «ЧИСТИЙ ЧОП» (код ЄДРПОУ - 40361719) має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З довідок про доставку електронного листа, які отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст. 176 ГПК Відкриття провадження у справі (спрощене провадження) (без призначенням дати)» від 20.04.2026 у справі №907/404/26 (суддя Сисин С.В.) було надіслано одержувачам - позивачу та відповідачу в їх Електронні кабінети. Документ доставлено до електронних кабінетів учасників справи 21.04.2026 о 13:29.
В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022р. у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
Приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Отже, кінцевим строком для подання відповідачем відзиву на позовну заяву та/або зустрічної позовної заяви, з урахуванням приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, є 06.05.2026 включно.
Однак, зустрічна позовна заява подана відповідачем 29.05.2026 (зареєстрована за вхідним №02.3.1-05/630/26 від 29.05.2026), тобто з пропуском визначеного судом процесуального строку на 22 дні.
У зустрічній позовній заяві заявлено клопотання про поновлення процесуального строку для подання зустрічної позовної заяви.
Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку для подання зустрічної позовної заяви, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, в якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви/клопотання про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Наведені норми пов'язують можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причин його пропуску.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених положеннями Господарського процесуального кодексу України. Отже, вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №910/22695/13).
Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine) від 03.04.2008, № 3236/03, § 41)).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).
Із правового аналізу норм статей 118, 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено заявником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини для відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №910/15481/17).
Проаналізувавши зміст зустрічної позовної заяви, судом встановлено, що заявлене позивачем за зустрічним позовом клопотання про поновлення строку на подачу зустрічної позовної заяви взагалі не містить обґрунтування причин пропуску встановленого строку на звернення до суду із зустрічною позовною заявою, як і не містить підстав для поновлення такого строку.
Суд звертає увагу, що викладене у резолютивній частині зустрічної позовної заяви прохання про поновлення строку, яке не підкріплено ані фактичними обставинами, ані належними доказами, не може вважатися виконанням приписів статті 119 ГПК України.
Таким чином, відсутність у клопотанні належних обґрунтувань щодо причин пропуску строку, зокрема посилання відповідача на відсутність відповідних спеціалістів (що тим більше не підтверджено жодними доказами), необхідність дотримання загальних принципів господарського судочинства таких як змагальність, рівність учасників судового процесу, об'єктивно визнається судом неповажною причиною для поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову, як і повна відсутність вказівки на інші істотні обставини, які б дійсно унеможливлювали своєчасне звернення до суду із зустрічним позовом. Відтак, наведені відповідачем аргументи беззаперечно свідчать про явну необґрунтованість заявленого клопотання, тим більше з врахуванням обставин пропуску строку на подачу зустрічного позову аж на 22 дні, що за сукупністю умов зумовлює необхідність відмови в його задоволенні.
Щодо цього, судом враховано, що Верховний Суд у постановах від 03 листопада 2022 року у справі № 560/15534/21, від 28 листопада 2022 року у справі № 560/10645/21 зазначив про те, що неналежна організація процесу із подачі заяв з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у підприємстві для своєчасного подання таких заяв є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настають у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Щодо дотримання судом принципів змагальності та рівності сторін, суд також зазначає, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Відтак, враховуючи принципи змагальності та рівності сторін, суд дійшов висновку, що відповідач аргументовано не навів поважні причини пропуску строку на подачу зустрічного позову, а тому у випадку безпідставного поновлення судом такого строку, то наведене обгрунтовано призведе до порушення вказаних принципів господарського судочинства.
Щодо цього суд також зауважує, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
У даному випадку, подання відповідачем зустрічного позову поза межами встановленого процесуальним Законом строку, без належного обґрунтування причин пропуску такого строку, суперечитиме завданню Господарського процесуального кодексу України, які превалюють над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Комунальне підприємство Чопської міської ради «ЧИСТИЙ ЧОП» всупереч вимогам статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України не довело наявності поважних причин пропуску процесуального строку для звернення із зустрічним позовом у цій справі.
Відповідно до частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
За таких обставин, враховуючи, що зустрічний позов подано відповідачем з порушенням вимог ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України та доводів на підтвердження поважності причин пропуску строку для подання зустрічного позову відповідач не навів, зустрічний позов підлягає поверненню заявнику.
Разом з тим, обставини, які не можуть бути використані як підстава для поновлення строку на подання зустрічного позову, не позбавляють сторону права звернутися з відповідними вимогами до суду в загальному порядку.
Разом з тим, зважаючи на те, що зустрічний позов поданий до суду в електронній формі, паперовий примірник позовної заяви поверненню не підлягає.
Керуючись статтями 113, 114, 118, 119, 165, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача - Комунального підприємства Чопської міської ради «ЧИСТИЙ ЧОП» про поновлення строку на подачу зустрічного позову, яке наведене у зустрічній позовній заяві від 29.05.2026 про визнання недійсним договору підряду №Б/н від 04.01.2024 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/02.3.1-02/630/26 від 29.05.2026).
2. Повернути відповідачу - Комунальному підприємству Чопської міської ради «ЧИСТИЙ ЧОП» зустрічну позовну заяву від 29.05.2026 про визнання недійсним договору підряду №Б/н від 04.01.2024 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/02.3.1-02/630/26 від 29.05.2026).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до статей 255 і 256 ГПК України.
Суддя С.В. Сисин