02 червня 2026року
м. Київ
справа № 403/3000/12
провадження № 61-6684ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра
від 09 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 06 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний нотаріус Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори Черновська Людмила Григорівна, про визнання недійсним і скасування заповіту та заяви про прийняття спадщини,
У лютому 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах якого на момент звернення до суду діяла ОСОБА_1 , звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - державний нотаріус Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори Черновська Л. Г., про визнання недійсним і скасування заповіту та заяви про прийняття спадщини.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 09 вересня 2025 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2026 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі № 403/3000/12, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 09 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2026 року.
01 червня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 09 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2026 року, в якій заявники просять скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заявниками зазначено, що ними подається касаційна скарга (уточнена), однак враховуючи те, що спільну касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка підписана кожним із заявників, подано вперше, Верховний Суд виходить з наступного.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Сплата судового збору, як одна з умов доступу до суду, не суперечить суті права на судовий захист, гарантованого частиною першою статті 55 Конституції України.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній станом на дату звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.
Станом на 01 січня 2012 року мінімальну заробітну плату встановлено у розмірі 1 073 грн (0,1 розміру мінімальної заробітної плати - 107,30 грн).
Отже, за подання касаційної скарги кожному із заявників необхідно сплатити судовий збір у розмірі по 214,60 грн (107,30 грн * 200% ).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у
м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникам строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 09 вересня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк
до 16 червня 2026 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом, зокрема повернення касаційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников