28 травня 2026 року
м. Київ
справа № 530/989/21
провадження № 61-5134ск26
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув касаційну скаргу Фермерського господарства «Комишанське плюс» на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 20 травня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 березня 2026 року в справі за позовом Фермерського господарства «Комишанське плюс» до ОСОБА_1 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «Автотранспортне підприємство 15339», приватний нотаріус Зіньківського районного нотаріального округу Полтавської області Глушенко В'ячеслав Васильович, про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації,
17 квітня 2026 року представник заявника Фермерського господарства «Комишанське Плюс» - адвокат Мальченко Д. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області
від 20 травня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду
від 16 березня 2026 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи касаційну скаргу передано Тітову М. Ю. (суддя-доповідач), судді, які входять до складу колегії: Зайцеву А. Ю., Коротенку Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із доказами на підтвердження вказаного, сплати судового збору та надання уточненої редакції касаційної скарги із зазначенням обов'язкових підстав касаційного оскарження із належним їх обґрунтуванням.
На виконання вимог вказаної ухвали представник заявника надіслав до Верховного Суду доказ сплати судового збору за подання касаційної скарги, а також клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Разом з цим, не подав нову редакцію касаційної скарги із зазначенням пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга з відповідним обґрунтуванням.
Ухвалою Верховного Суду продовжено представнику заявника строк на усунення недоліків касаційної скарги.
На виконання вимог вказаної ухвали представник заявника подав уточнену редакцію касаційної скарги.
У зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Тітова М. Ю.
20 травня 2026 ро здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та вказану касаційну скаргу передано Ігнатенку В. М.
(судді-доповідачу), судді, які входять до складу колегії: Ситнік О. М., Фаловська І. М.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.
У статті 392 Цивільного процесуального кодексу України
(далі - ЦПК України) викладені вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Такі підстави перелічені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково вказуватися у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Водночас, при поданні касаційної скарги з підстав, передбачених частиною першою статті 411 цього Кодексу зазначаються обґрунтування необхідності скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, а саме:
1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
При поданні касаційної скарги з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 цього Кодексу, зазначаються обґрунтування підстав для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд та/або порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
При цьому, обов'язковою умовою касаційного оскарження судових рішень на підставі частини третьої статті 411 ЦПК України є обґрунтованість підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга представника заявника не відповідає таким вимогам.
Представник заявника у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження вказує пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Водночас підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України не вказує.
За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, та згідно з частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав продовження строку для усунення вказаного вище недоліку касаційної скарги.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги Фермерського господарства «Комишанське плюс» на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 20 травня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 березня 2026 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко