Іменем України
21 травня 2026 року
м. Київ
Справа № 523/20347/24
Провадження № 61-1702ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник)
на ухвалу Пересипського районного суду міста Одеси від 4 червня 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 січня 2026 року
у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маловський» (далі - ОСББ «Маловський») до скаржника про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом скаржника до ОСББ «Маловський» про списання нарахованого боргу і
1. У грудні 2024 року ОСББ «Маловський» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути зі скаржника 11 145,92 грн боргу за житлово-комунальні послуги за період із 1 травня 2021 року до 30 квітня 2024 року включно.
2. У квітні 2025 року скаржник звернувся до суду із зустрічним позовом про списання нарахованого боргу. Обґрунтував його так:
- згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСББ «Маловський» перебуває у стані припинення з 24 жовтня 2012 року на підставі судового рішення про припинення юридичної особи, не пов'язане з банкрутством;
- на час виникнення спірних правовідносин рішення установчих зборів щодо створення ОСББ «Маловський» і його статут є недійсними. 20 вересня 2012 року Суворовський районний суд м. Одеси ухвалив рішення у справі № 1527/6520/12, згідно з яким припинив ОСББ «Маловський», що не було пов'язано з банкрутством юридичної особи, призначив ліквідаційну комісію та встановив строк її роботи. Це рішення не виконане. Юридичних підстав для продовження діяльності ОСББ «Маловський» немає. Його ліквідаційна комісія жодних послуг скаржнику не надавала, оскільки в період, якого стосуються заявлені вимоги, скаржник не був власником житла за адресою: АДРЕСА_1 ;
- у ліквідаційної комісії немає юридичних підстав для нарахування скаржнику боргу та стягнення з нього на користь ліквідаційної комісії коштів. За відсутності рішення установчих зборів щодо створення ОСББ «Маловський» і його статуту ліквідаційна комісія протиправно продовжує діяльність ОСББ «Маловський» та отримує прибутки.
3. У травні 2025 року скаржник звернувся до суду із заявою про зміну предмета зустрічного позову, у якій просив доповнити зустрічну позовну вимогу новою: встановити ліквідаційній комісії ОСББ «Маловський» строк на подання державному реєстраторові документів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в установлений законом строк. Обґрунтував так:
- причиною безпідставного нарахування скаржнику боргу є тривале умисне невиконання ліквідаційною комісією судового рішення про припинення ОСББ «Маловський», зокрема, неподання державному реєстраторові документів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в установлений законом строк;
- викладена у зустрічному позові вимога неповно забезпечує захист порушених прав скаржника, через що виникла необхідність доповнити цей позов новою вимогою шляхом подання заяви про зміну предмета зустрічного позову.
4. 4 червня 2025 року Пересипський районний суд міста Одеси постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у прийнятті зазначеної заяви. Мотивував тим, що вимога, якою скаржник бажає доповнити зустрічний позов, є новою самостійною позовною вимогою.
5. 13 січня 2026 року Одеський апеляційний суд ухвалив постанову, згідно з якою залишив без змін ухвалу суду першої інстанції. Мотивував так:
- скаржник доповнив зустрічний позов новими вимогами, тобто змінив предмет позову, а також одночасно навів в обґрунтуванні інші підстави, які не визначав підставами зустрічного позову. Отже, заява скаржника про зміну предмета зустрічного позову є новим позовом;
- ураховуючи, що скаржник ініціював питання щодо одночасної зміни і предмета, і підстав позову, що не допускається, суд першої інстанції правильно відмовив у прийнятті такої заяви, а доводи апеляційної скарги такий висновок не спростовують.
6. 11 лютого 2026 року скаржник сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 4134/0/220-26 від 11 лютого 2026 року), у якій просив скасувати зазначені судові рішення та скерувати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Мотивував так:
- не є зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні первісних і зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15);
- апеляційний суд не врахував, що обставини, зазначені в зустрічному позові та заяві про зміну предмета позову, залишаються незмінними та ґрунтуються на перебуванні ОСББ «Маловський» в стані припинення.
7. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою скаржника немає.
7.1. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша та четверта статті 12 ЦПК України).
7.2. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, речення перше частини третьої статті 13 ЦПК України).
7.3. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (частина перша статті 175 ЦПК України).
7.4. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України).
7.5. Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (частина перша статті 193 ЦПК України).
7.6. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу (частина перша статті 194 ЦПК України).
7.7. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі (частина третя статті 49 ЦПК України).
7.8. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів - предмета та підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення, і яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права й охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до суду, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується відповідна позовна вимога (див. mutatis mutandisпостанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (пункти 53-54, 60), від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (пункти 81-82), від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (пункт 7.42), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 132.2)).
7.9. Оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета та підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, спрямованої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Але позивач не позбавлений права звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (пункт 68)).
7.10. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами (див. mutatismutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (пункт 62)).
7.11. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних і зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права ((див. mutatismutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (пункт 7.43)).
7.12. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 2 частини другої статті 49 ЦПК України).
7.13. Як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви (див. mutatis mutandisпостанову Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (пункт 61)).
7.14. Скаржник зазначив у заяві про зміну предмета зустрічного позову, що первісний предмет «не в повній мірі забезпечує захист порушених прав», у зв'язку із чим виникла необхідність доповнити зустрічний позов новою вимогою. Суди попередніх інстанцій правильно встановили, що подана скаржником заява про зміну предмета зустрічного позову фактично спрямована не лише на доповнення первісної вимоги за цим позовом, а на заявлення нової самостійної вимоги.
7.15. Спершу зустрічний позов скаржника стосувався лише списання нарахованого боргу за житлово-комунальні послуги. Його скаржник обґрунтував відсутністю підстав для здійснення ОСББ «Маловський» нарахувань через перебуванням останнього у стані припинення, а також недійсністю як рішення про створення цього ОСББ, так і його статуту. Але у заяві про зміну предмета зустрічного позову просив суд встановити ліквідаційній комісії строк на подання державному реєстраторові документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи. Така вимога є окремим способом судового захисту, який не спрямований безпосередньо на вирішення питання про наявність або відсутність у скаржника обов'язку сплатити борг за житлово-комунальні послуги.
7.16. За кожною з указаних вимог різняться предмет і обсяг доказування. Для вирішення вимоги зустрічного позову про списання боргу слід підтвердити обставини нарахування скаржникові відповідної заборгованості, її наявність на час звернення до суду, юридичні наслідки для стягнення боргу перебування ОСББ «Маловський» у стані припинення тощо. Тоді як вимога про встановлення строку ліквідаційній комісії для подання документів державному реєстраторові потребує встановлення інших обставин, зокрема, щодо стану виконання судового рішення про припинення ОСББ «Маловський», діяльності його ліквідаційної комісії, обсягу її обов'язків, підстав для втручання суду в процедуру державної реєстрації припинення юридичної особи, не пов'язаного з її банкрутством. Отже, обидві вимоги є самостійними, що правильно врахували суди попередніх інстанцій.
7.17. Необґрунтованими є доводи касаційної скарги про те, що скаржник не змінював підстави позову, оскільки як зустрічний позов, так і заява про зміну предмета останнього пов'язані з перебуванням ОСББ «Маловський» у стані припинення. Лише згадок у різних процесуальних заявах про певну обставину мало для того, щоб вважати підстави позову незмінними. Для зміни предмета позову визначальним є те, чи зі зміною матеріально-правової вимоги залишаються повністю незмінними обставини, якими вона була обґрунтована.
7.18. Таким чином, суд першої інстанції правильно відмовив у прийнятті заяви скаржника про зміну предмета зустрічного позову, а апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновком суду першої інстанції.
7.19. У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).
7.20. Беручи до уваги наведені висновки, застосування процесуальних норм судами першої й апеляційної інстанції є вочевидь правильним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення приписів, зокрема, частини третьої статті 49 ЦПК України. Тому касаційну скаргу слід визнати необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 260, 261, 394 ЦПК України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Пересипського районного суду міста Одеси від 4 червня 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 січня 2026 року у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маловський» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Маловський» про списання нарахованого боргу.
2. Копію ухвали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко