02 червня 2026 року
м. Київ
справа № 523/22500/21
провадження № 61-7378ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Костинюка Юрія Дмитровича на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 липня
2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року у справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, про скасування рішень державного реєстратора, зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2021 року Одеська міська рада звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, в якому просила суд:
- скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Толстих Н. М. про реєстрацію змін розділу
від 02 грудня 2019 року № 49966035, що є підставою для припинення права власності на 5/24 частини ОСОБА_2 , на 5/24 частини ОСОБА_3 , на 5/24 частини ОСОБА_1 та на 5/24 частини ОСОБА_4 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 69,1кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 95135651101);
- зобов'язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення за власний рахунок самочинної прибудови за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 25 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 21 квітня
2026 року, позов Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, про скасування рішень державного реєстратора, зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Скасовано рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Толстих Н. М. про реєстрацію змін розділу
від 02 грудня 2019 року № 49966035, що є підставою для припинення права власності на 5/24 частини ОСОБА_2 , на 5/24 частини ОСОБА_3 , на 5/24 частини ОСОБА_1 та на 5/24 частини ОСОБА_4 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 69,1кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 95135651101).
Зобов'язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення за власний рахунок самочинної прибудови за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь Одеської міської ради в рівних частках сплачений судовий збір у розмірі 2 270,00 грн, а саме по 567,40 грн з кожного.
29 травня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Костинюк Ю. Д. засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 липня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року (надійшла до суду 01 червня 2026 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У постанові Одеського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року зазначено, що повний текст постанови виготовлено 21 квітня 2026 року, отже останній тридцятий день на касаційне оскарження припадає на 21 травня 2026 року (четвер).
Представник заявника звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою
29 травня 2026 року, тобто з пропуском строку подачі касаційної скарги.
У касаційній скарзі представник заявника вказує, що повний текст постанови оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 29 квітня 2026 року,
а тому касаційна скарга подається в межах тридцятиденного строку.
Враховуючи те, що в постанові суду апеляційної інстанції вказано дату виготовлення повного тексту 21 квітня 2026 року та останній тридцятий день на касаційне оскарження припадає на 21 травня 2026 року, а тому строк на касаційне оскарження пропущений.
Оскільки, представник заявника не заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання відповідного клопотання.
Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана: юридичною особою 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви
і скарги від розміру оспорюваної суми; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення
в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Заявником оскаржується рішенням суду першої та апеляційної інстанції у повному обсязі.
Одеська міська рада звернулася до суду з позовом у 2021 році та заявляла 2 позовні вимоги немайнового характеру.
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 270,00 грн.
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги
у розмірі 9 080,00 грн ((2 270,00*2)*200%=9 080,00).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Костинюка Юрія Дмитровича на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 липня
2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 квітня 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць